Рішення

від 19.01.2022 по справі 314/4744/21

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4744/21

Провадження № 2/314/274/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/4744/21 за позовом ОСОБА_2 до Михайло-Лукашівської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 через свого представника звернулась до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,64 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Максимівської сільської ради, кадастровий номер 2321583000:03:003:0089. Позивачка на протязі 1992-1995 років перебувала у Турецькій Республіці, після смерті батька вирішила повернутися додому, пізніше мала серйозні проблемі зі здоров`ям, внаслідок чого вчасно не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Позивачка є спадкоємицею ОСОБА_3 , відразу після смерті батька вступила в управління майном, уклала договір з С(Ф)Г « ОСОБА_4 » про спільну діяльність (обробітка земельної ділянки). Постановою державного нотаріуса Вільнянської державної нотаріальної контори від 17.10.2019 № 1970/02-31, відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з тих підстав, що на день смерті позивачка не була зареєстрована разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 27.09.2019 № 521 і не подала заяву про прийняття спадщини в строк, встановлений ст. 549 ЦК УРСР (1963 року), а також не подала документів , які б підтверджували фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, відповідно є такою, що не прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Просить визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 5,64 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321583000:03:003:0089, посвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії І-ЗП № 031281 від 27.09.1999, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 27.10.2021 відкрито провадження у вказаній у цивільній справі у порядку загального позовного провадження.

13.12.2021 через канцелярію Вільнянського районного суду Запорізької області представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Ухвалою від 12.01.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримала на тих підставах, що в ньому зазначені.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, суд, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_1 , виданого повторно 24.12.2013 Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, батьком позивачки є ОСОБА_3 , матір`ю є ОСОБА_5 .

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 30.11.1995 Максимівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що 30.11.1995 зроблено відповідний актовий запис № 41.

Із довідки № 413, виданої 26.11.2001 виконавчим комітетом Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області встановлюється, що померлий ОСОБА_3 на праві власності мав земельну ділянку площею 5,64 га, що підтверджується Державним актом серії I-ЗП № 031281. Спадкоємцями є дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4.

Із Державного акту серії I-ЗП № 031281, виданого 27.09.1999 вбачається, що у власності ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка площею 5,64 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Максимівської сільської ради.

Із листа Управління у Запорізькому районі у Запорізькій області Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.09.2021 № 0-17.18.2-296/37-21 вбачається, що ОСОБА_3 у 1999 році передавалась земельна ділянка у власність з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження голови Вільнянської РДА від 09.06.1999 № 217.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2308900442021 від 17.03.2021 вбачається, що у власності ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,6400 га, яка розташована не території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321583000:03:003:0089, що підтверджується Державним актом серії I-ЗП № 031281 від 27.09.1999.

У матеріалах справи міститься договір про здійснення спільної діяльності (обробітку земельної ділянки), укладений 01.02.2000 між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством «Корольов М.І», предметом якого є здійснення спільної діяльності в обробітку земельної ділянки площею 5,64 га, яка знаходиться на території Максимівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з метою отримання прибутку і реалізації сільгосппродукції.

Із довідки № 8 Селянського (фермерського) господарства «Корольов М.І.», виданої 13.10.2021 вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово зверталась до фермерського господарства із повідомленням про успадкування нею, шляхом вступу в управління спадковим майном після померлого ОСОБА_3 , земельною ділянкою площею 5,64 га, яка знаходиться на території Максимівської сільської ради, кадастровий номер 2321583000:03:003:0089 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інші особи права на вказану земельну ділянку не пред`являли, судових рішень щодо визнання даної земельної ділянки відумерлою спадщиною до господарства не надходило. У Селянського (фермерського) господарства «Корольов М.І.» відсутні сумніви щодо успадкування ОСОБА_2 шляхом вступу в управління спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 5,64 га, яка знаходиться на території Максимівської сільської ради, кадастровий номер 2321583000:03:003:0089, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Вільнянської державної нотаріальної контори від 17.10.2019 № 1970/02-31 відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з тих підстав, що на день смерті ОСОБА_3 позивачка не була зареєстрована разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 27.09.2019 № 521 і не подала заяву про прийняття спадщини в строк, встановлений ст. 549 ЦК УРСР (1963 року), а також не подала документів, які б підтверджували фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, відповідно є такою, що не прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про шлюб, укладеного у Турецькій Республіці.

У матеріалах справи містяться лікарські документи, зокрема: виписний епікриз № 2113 ГЕО ЦРБ 4; індивідуальна програма реабілітації інваліда № 433; протокол ультразвукового дослідження від 22.08.2011; протокол ультразвукового дослідження № 344 від 19.07.2006 міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя; виписка із історії хвороби ОСОБА_2 № 1161; епікриз № 432 ЦКБ № 4; виписний епікриз № 2113 ГЕО ЦРБ 4; езофагогастродуоденоскопія № 306 КУ «Центральна клінічна лікарня № 4»; виписний епікриз до історії хвороби № 13905; виписка із історії хвороби № 2353; епікриз КУ ЦКБ № 4 № 656; епікриз КУ ЦКБ № 4 № 505; виписка стаціонарного хворого ТБ 09 № 198 від 03.09.2010; консультаційний висновок спеціаліста Запорізької обласної клінічної лікарні.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217A Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, встановлено, що кожна людина має право володіти майном. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. п. 4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, норми цього Кодексу застосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01.01.2004.

Відповідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду від 18.01.2018 у справі № 556/1354/15-ц, за змістом ч. ч. 4, 5 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК (2004 року), відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01.01.2004), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР (1963 року). Спадкові відносини виникають із моменту відкриття спадщини. Як ч. 2 ст. 1220 ЦК, так і ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року, а в разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01.01.2004), або якщо вона була прийнята хоча б одним зі спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР (1963 року).

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР). Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст. 526 ЦК УРСР).

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР). Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За приписами ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За приписами ст. 524 ЦК УРСР, ст. 3 Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 № 666/94, право на земельну частку успадковується спадкоємцями, оскільки спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом і передбачає перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 № 18/5, яка діяла на час виникнення правовідносин, було визначено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути, зокрема, довідка виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачка фактично спадщину прийняла, вступивши у фактичне володіння спадковим майном, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР свідчить про прийняття нею спадщини. Про відмову від спадщини позивачка не заявляла, заяву про прийняття спадщини нотаріусу в шестимісячний термін не подала, оскільки на час відкриття спадщини мешкала у Турецькій Республіці, потім мала проблеми зі здоров`ям, інші спадкоємці, які здійснили дії по прийняттю спадщини спадкодавця матеріалами справи не встановлені.

Враховуючи встановлені по справі обставини, оцінюючи належність, допустимість, достатність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до беззаперечного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Михайло-Лукашівської об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 25477986, адреса місцезнаходження: 70042, Запорізька область, Запорізький район, с. Михайло-Лукашеве, вул. Космічна, 8) про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м. Запоріжжя, громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 16.06.1998 Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 5,64 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321583000:03:003:0089, посвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії І-ЗП № 031281 від 27.09.1999, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 20.01.2022.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

20.01.2022