Рішення

від 28.02.2022 по справі 595/1762/21

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/1762/21

Провадження № 2/595/52/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2022

Бучацький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Тхорик І.І.

з участю секретаря судового засідання Пастушака І.Д.

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та допущення до роботи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про відсторонення її від роботи і поновити на роботі; зобов`язати відповідача виплатити їй, ОСОБА_3 , невиплачену заробітну плату за час протиправного відсторонення її від роботи; покласти на відповідача судові витрати.

Вимоги обґрунтовує тим, що працює вчителем початкових класів у Бариській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. Так, у листопаді 2021 року вона стикнулась із грубим порушенням її конституційного права на роботу зі сторони відповідача, яке полягало у тому, що у неї незаконно вимагають на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19. Вказує, що 08.11.2021 їй вручено наказ про відсторонення її від роботи з підстав відсутності щеплення від хвороби, спричиненої коронавірусом. Вважає даний наказ протиправним та таким, який підлягає скасуванню. Зазначає про те, що ні у трудовому контракті, ні у посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між нею та відповідачем, такого зобов`язання з її сторони немає, так само, як і повноваженнями відповідача не передбачено її відсторонення від роботи з даної підстави. Наказ про відсторонення її від роботи вмотивований положеннями ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі-Закон), а саме: ч.2 ст.12, однак цим Законом щеплення від COVID-19 не встановлено як обов`язкове. На сьогоднішній день ні ст. 43 КЗпП, ні Законами України, не встановлено правової можливості відсторонення працівника від роботи з підстав відсутності у них щеплення від COVID-19. Таким чином, не вбачає правових підстав у роботодавця примушувати її вакцинуватись від корона вірусної хвороби COVID-19 та/або притягувати її до дисциплінарної відповідальності і відсторонювати від роботи за відмову вакцинуватись від цієї хвороби. Тому, наказ відповідача вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку, і це буде належним правовим захистом її прав, як працівника.

22 грудня 2021 року представником відповідача директором Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Люховським М.М. подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що пред`явлений позовє таким,що непідлягає задоволенню,виходячи знаступного. ОСОБА_1 відсторонена відроботи наказомдиректора БариськоїЗОШ І-ІІІст.08.11.2021за №87-одна підставістатті 46КЗпП Українита керуючисьнаказом МОЗвід 04.10.2021№2153«Про затвердженняПереліку професій,виробництв таорганізацій,працівники якихпідлягають обов`язковимпрофілактичним щепленням»,який вступиву законнусилу 08.11.2021.Посилаючись нанаказ МОЗвід 04.10.2021№2153«Про затвердженняПереліку професій,виробництв таорганізацій,працівники якихпідлягають обов`язковимпрофілактичним щепленням»,яким наразі встановлено,що наперіод діїкарантину обов`язковійвакцинації протиCOVID-19підлягають працівникицентральних органіввиконавчої владита їхніхтериторіальних органів;місцевих державнихадміністрацій таїхніх структурнихпідрозділів;закладів вищої,післядипломної,фахової передвищої,професійної (професійно-технічної),загальної середньої, у томучислі спеціальних,дошкільної,позашкільної освіти,закладів спеціалізованоїосвіти танаукових установнезалежно відтипу таформи власності.Передбачається,що щепленняє обов`язковимв разівідсутності абсолютнихпротипоказань до проведенняпрофілактичних щеплень,відповідно доПереліку медичнихпротипоказань тазастережень допроведення профілактичнихщеплень,затвердженого наказомМіністерства охорониздоров`я Українивід 16.09.2011№ 595,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 10.10.2011за №1161/19899(уредакції наказуМіністерства охорониздоров`я Українивід 11.10.2019№ 2070).Вказує нате,що ОСОБА_1 жодних медичнихвисновків про наявність протипоказань до вакцинаціїпроти COVID-19не надаладо сьогодні, хоча була повідомлена про можливе відсторонення ще 05.11.2021. Отже, працівники закладів загальної середньої освіти, які не мають абсолютних протипоказань щодо щеплення (підтверджених належним чином та документом лікаря) і не вакцинувалися, відсторонюється від роботи і саме керівники закладів змушені застосувати цей захід, оскільки він прямо передбачений на рівні законодавства (п.2 постанови КМУ №1236). Також зауважує, що тимчасове увільнення працівника від виконання ним його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи (на умовах та підставах встановлених законодавством) за своєю суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом. Застосовується такий захід у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків, саме тому відсторонення від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення не передбачене трудовим договором та правилами трудового розпорядку. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову повністю.

30 вересня 2021 року позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вона зазначає, що відповідач, обґрунтовуючи відсторонення її від роботи, посилається на ст.46 КЗпП, однак ні цією статтею, ні іншими Законами України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи з підстав відсутності в нього щеплення від COVID-19. Наголошує на те, що ЄСПЛ підкреслив, що обов`язкова вакцинація може застосовуватись лише проти тих хвороб, проти яких вона визнана науковою спільнотою ефективною та безпечною і безпека використовуваних вакцин залишається під постійним контролем компетентних органів. При цьому обов`язкова вакцинація не є абсолютною. Також відзначає, що згідно резолюції ПАРЄ від 27.01.2021 №2361 (2021) «Вакцини проти COVID-19: етичні, правові та практичні міркування», Асамблея закликала держави-члени забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію. Більше того, цей документ зобов`язує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов`язковою та ніхто не може зазнавати політичного, соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації. Щодо вимоги подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз (а протипоказання - це і є діагноз) та методи лікування (одним з яких і є профілактичне щеплення), то така забороняється статтею 286 ЦК України та ст.391 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я». Виходячи з вищенаведеного, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі залишено без руху та надано позивачу строк десять днів з дня вручення копії такої для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

01 грудня 2021 року на виконання вищенаведеної ухвали, позивачка направила на адресу суду заяву про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 22.11.2021.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судовомузасіданні позовнівимоги підтрималау повномуобсязі тадодатково пояснила,що вонане бажає вакцинуватися від COVID-19, оскільки у неї і так є проблеми зі здоров`ям, а саме тромбоз вен, а таке щеплення може призвести до ще більшого згущенні крові, що тільки погіршить стан її здоров`я, оскільки відомо, що коронавірус провокує згущення крові.

У судовому засіданні представник відповідача, директор Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, просив у позові відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначив, що всі, в тому числі і позивач, були ознайомлені з необхідністю до 08 листопада 2021 року надати сертифікат про вакцинацію або довідку про протипоказання. Позивачка не надала документів про щеплення у встановлені строки, а тому була відсторонена від роботи. Просить у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких мотивів.

Наказом директора Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Люховського М.М. №87-од від 08 листопада 2021 року, відповідно до ст.10 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», на підставі наказу МОЗ України «Про затвердження Переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 №2153 та п.41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020, наказу Бариської ЗОШ І-ІІІ ст. «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» від 03.11.2021 №85-од, ОСОБА_1 вчителя початкових класів, відсторонено від роботи 08 листопада 2021 року у зв`язку з відмовою від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 до усунення причин, що зумовили таке відсторонення і отримання допуску до роботи за результатами контролю, без збереження заробітної плати. ОСОБА_1 із наказом ознайомилась 08.11.2021, про свідчить її підпис, та зазначила: «Не погоджуюсь, оскільки зміст повідомлення суперечить Конституції України та чинному законодавству».

Як вбачається із трудової книжки ОСОБА_1 , до неї внесено наступні записи: ОСОБА_1 25.08.1976 року на підставі наказу №143-к від 24.08.1976, призначена на посаду старшої піонервожатої Бариської середньої школи Бучацького району; 01.09.1979 року на підставі наказу №259-к від 29.08.1979 її переведено на посаду вчителя початкових класів цієї школи; 29.05.2020 року на підставі наказу №23-к від 29.05.2020 укладено строковий трудовий договір на роботу вчителем початкових класів; 28.05.2021 року на підставі наказу №32-к від 28.05.2021 продовжено строковий трудовий договір на роботу вчителя початкових класів.

У відповідності до заяви ОСОБА_1 від 08.11.2021, адресованій т.в.о. начальника відділення поліції №2 (м.Бучач) Чорктівського РВП ГУНП в Тернопільській області І.Простому, вона просила провести перевірку по факту відсторонення її від роботи, а саме: з посади вчителя початкових класів Бариської ЗОШ І-ІІІ ст. у зв`язку з відмовою від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 до усунення причин, що зумовили таке відсторонення, без збереження заробітної плати. Вказувала, що з таким наказом вона не погоджується, оскільки він суперечить Конституції України та чинному законодавству.

За даними письмових пояснень ОСОБА_1 від 08.11.2021, наданих о/у СКП ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Буї В., долучених до матеріалів справи, вона на даний час працює вчителем початкових класів Бариської ЗОШ І-ІІІ ст. 05.11.2021 у неї був вихідний день, тому вона не була на роботі в школі, однак зі слів її сестри ОСОБА_4 їй відомо, що того ж дня директор школи ОСОБА_2 доводив до відома вчителів, що у разі не надання відповідних документів про вакцинацію від коронавірусу або документів про протипоказання від вакцини, таких вчителів 08.11.2021 року буде відсторонено від роботи. Вказує, що 08.11.2021 о 08.30 год. вона прийшла на роботу, оскільки мала уроки на 09.00 год., після чого відбула три уроки, при цьому у роботі їй ніхто не перешкоджав. Близько 12.00 год. до класу зайшов директор, який запитав чи може вона зайти до нього у кабінет, тому що він має їй та її сестрі щось повідомити. Зайшовши у кабінет, директор повідомив, що ним видано наказ, оскільки вони не надали відповідні документи про щеплення або протипоказання до щеплення, тому відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 їх буде відсторонено від роботи. Також, директор зачитав у голос наказ №87-од від 08.11.2021 про відсторонення її від роботи. Оскільки вона не погоджується із примусовим щепленням тому, що на даний час не проведено до кінця випробування вакцини від коронавірусу. Після чого, вони з сестрою запитали, звідки у нього така інформація про те чи вони вакциновані, чи ні, тому що цю інформацію відповідно до законодавства не мають запитувати. У зв`язку з цим, вони відмовились підписувати наказ, у якому написали чому відмовились його підписувати.

За даними акту №02 від 08.11.2021 Про відмову від підпису Наказу по Бариській ЗОШ І-ІІІ ст. від 08.11.2021 р. №87-од «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », заступником директора з виховної роботи ОСОБА_5 , вчителем захисту України ОСОБА_6 та секретарем-друкаркою ОСОБА_7 складено цей акт про наступне: 08.11.2021 об 11.30 год. директор ОСОБА_2 ознайомив ОСОБА_1 вчителя початкових класів, з наказом про відсторонення від роботи з 08.11.2021. Остання не погодилась із відстороненням та відмовилась підписувати цей наказ.

11 листопада 2021 року на ім`я директора Бариської ЗОШ І-ІІІ ст. ОСОБА_1 скероване заперечення у зв`язку з відстороненням її від роботи, з яким вона не погодилась, зазначивши, що вимоги підзаконних актів, якими встановлено обов`язкову вакцинацію та усунення від роботи суперечать вимогам Конституції України і просила утриматись від дій, пов`язаних з відстороненням її від роботи.

Відповідно до ч.1,2 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Вільний вибір передбачає різноманітність умов праці, проте сталими (обов`язковими) є гарантії захисту працівника від незаконного звільнення за будь-яких умов праці. Незалежно від підстав виникнення трудових правовідносин держава зобов`язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для реалізації трудових правовідносин на рівні закону, а відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод працівника. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (абзаци перший і п`ятий підпункту 2.2 пункту 2, абзац дванадцятий пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України від 4 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019).

Так, в наказі № 87-од від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » зазначено про те, що такий винесено на підставі наказу МОЗ України «Про затвердження Переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 №2153 та п.41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020, наказу Бариської ЗОШ І-ІІІ ст. «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 03.11.2021 №85-од., водночас в графі: «підстава» - запис відсутній.

При цьому у статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року N 1645-III чітко визначено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом. Тобто відмова цих працівників від обов`язкових профілактичних щеплень має відбутись саме у такому порядку, який встановлений законом.

Отже, зі змісту ст. 12 цього Закону вбачається, що відсторонюються від виконання робіт працівники у разі, коли вони від обов`язкових профілактичних щеплень відмовилися або ухилилися саме у порядку, встановленому законом.

Організацію і проведення профілактичних щеплень врегульовано Положенням про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 11 серпня 2014 № 551).

Згідно з цим Положенням встановлено, що організація діяльності щодо проведення щеплень покладається на керівника закладу охорони здоров`я (далі - ЗОЗ) або на фізичну особу - підприємця, яка одержала ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - ФОП), в установленому законодавством порядку. Профілактичні щеплення здійснюються в пунктах щеплень, які можуть бути постійними або тимчасовими. Щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку. Відповідальним за проведення профілактичних щеплень є керівник ЗОЗ або ФОП. Порядок проведення профілактичних щеплень визначається наказом з чітким визначенням відповідальних осіб і функціональних обов`язків медичних працівників, які братимуть участь у їх проведенні. Обсяги профілактичних щеплень узгоджуються із Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у липні - серпні кожного року. Для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою: в усній або письмовій формі запрошують до ЗОЗ або до місця надання медичних послуг ФОП осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень. Медичний огляд перед щепленням є обов`язковим. При виявленні негативних змін у стані здоров`я особи призначається додаткове медичне обстеження згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги особам відповідно до медичних показань. У медичній документації здійснюється відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вкладається форма № 063-2/о. Профілактичні щеплення мають проводитися лише у пунктах щеплення. Запис про проведене щеплення робиться в одній з таких форм: № 097/о; № 112/о; № 025/о; № 003/о. Крім того, вказуються такі дані: торговельна назва вакцини/анатоксину, назва виробника, доза, серія, термін придатності вакцини/анатоксину. У разі використання імпортної вакцини/анатоксину зазначається оригінальне найменування українською мовою. Внесені до медичної облікової документації дані щодо щеплення засвідчуються підписом лікаря. Після проведення профілактичного щеплення повинно бути забезпечене медичне спостереження (нагляд за особою протягом певного часу після введення вакцини/анатоксину) протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної(го) вакцини/анатоксину. Якщо в інструкції про застосування вакцини/анатоксину не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації. У відповідних формах медичної облікової документації (№ 097/о, № 112/о, № 025-1/о, № 025/о, № 003/о) необхідно відмітити характер і терміни у разі виникнення загальних або місцевих реакцій та провести їх реєстрацію згідно з Порядком здійснення фармаконагляду, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2006 року № 898, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року за № 73/13340 (в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26 вересня 2016 року № 996). У разі виявлення медичних протипоказань до щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року № 551, особа направляється на комісію з питань щеплень, створену наказом по ЗОЗ. Для вирішення складних та суперечливих питань щодо проведення щеплень наказом Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій створюється комісія з питань щеплень при обласному або міському ЗОЗ. Особи з хронічними захворюваннями в стадії ремісії за висновком комісії з питань щеплень можуть бути вакциновані в умовах стаціонару.

Пунктом 17 Положення чітко встановлено, що факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх - батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником.

Згідно з п. 18 Положення, у кожному пункті щеплень повинні бути інструкції із застосування всіх медичних імунобіологічних препаратів, що використовуються для проведення щеплень (у тому числі тих, які не входять до переліку обов`язкових), протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах відповідно до чинних нормативів, підготовлені набори лікарських засобів та вироби медичного призначення для надання медичної допомоги при невідкладних станах, а також аптечки для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу.

З вищезазначеного вбачається, що обов`язковому медичному щепленню особи передує її медичний огляд перед щепленням, що є обов`язковим. Окрім того, для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою: в усній або письмовій формі запрошують до закладу охорони здоров`я або до місця надання медичних послуг, осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень. Крім того, про проведене щеплення робиться запис у відповідній документації, а факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином, так і медичним працівником.

Отже, законодавством визначено порядок проведення профілактичних щеплень, а також передбачено порядок, згідно з яким встановлюється та оформлюється документально факт відмови особи від проведення щеплення.

Згідно із частинами 1-3 ст. 12, частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили, зокрема, про те, що починаючи з 08 листопада 2021 року, тобто з дати набрання чинності нормативно-правовими актами про обов`язковість щеплення працівників закладів освіти від COVID-19, до моменту відсторонення від роботи, тобто до того ж таки 08 листопада 2021 року, у позивачки було достатньо часу для проходження такого щеплення, і остання у встановленому законом порядку відмовилася від цього обов`язкового профілактичного щеплення.

У наказі, який оскаржує позивачка, відсутні відомості про те, що позивачка, починаючи з 08 листопада 2021 року до моменту відсторонення (08 листопада 2021 року) відмовилася або ухилилася від проходження обов`язкового щеплення та якими доказами (документами) підтверджується факт відмови чи ухилення.

Таку підставу для відсторонення позивачки від роботи, як відмова або ухилення від обов`язкового профілактичного щеплення у наказі, що оскаржується, не зазначено, як уже зазначалося вище, у графі: «підстава» - запис відсутній.

Крім того, із змісту наказу вбачається, що позивачку фактично відсторонено від виконання посадових обов`язків на весь час відсутності щеплення проти COVID-19.

Однак, згідно з Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, який набрав чинності 08 листопада 2021 року, працівники закладів освіти обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають лише на період дії карантину.

Статтею 5 Закону України «Про охорону здоров`я в Україні» («Охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави») встановлено, що державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються як на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадян, так і на органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності.

Статтею 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані забезпечувати своєчасне проведення масових профілактичних щеплень, дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних, інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів. У разі загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) або радіаційних уражень відповідними головними державними санітарними лікарями на окремих територіях можуть запроваджуватися позачергові профілактичні щеплення, інші санітарні заходи відповідно до закону.

Зазначені положення Закону свідчать про те, що на відповідача, який є роботодавцем позивачки, також покладено обов`язок забезпечити своєчасне проведення заходів, пов`язаних з проходженням працівниками обов`язкового профілактичного щеплення.

Відповідач, з урахуванням необхідності для проходження у встановленому законодавством порядку вакцинації достатнього розумного часу з дня набрання чинності підзаконним нормативно-правовим актом про обов`язковість щеплення від COVID-19, в тому числі і часу для проходження медичного огляду перед щепленням, не надав суду жодних доказів про те, які заходи, спрямовані на проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівників, зокрема, і позивачки, діяльність якої, поряд з іншим, полягає у проведенні занять учням згідно з чітким затвердженим графіком таких занять, були ним здійсненні, поряд з іншим, і у взаємодії з відповідними установами та пунктами щеплень проти COVID-19 (закладами охорони здоров`я) та з органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 встановлено, що керівникам підприємств, установ та організацій належить забезпечити відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Тобто цією постановою фактично передбачено згідно з положеннями ст. 46 КЗпП України та ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» саме по собі відсторонення від роботи як таке працівників у разі їх відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень (тобто такий випадок), а на керівників підприємств, установ, організацій покладено обов`язок саме забезпечити відсторонення від роботи.

Проте, ні цією постановою Кабінету Міністрів України, ні КЗпП України, зокрема, статтею 46 Кодексу, ні ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не передбачено, у який саме спосіб (згідно з якою процедурою) керівники установ мають забезпечити відсторонення працівників, та не встановлено конкретного порядку відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкових профілактичних щеплень, у тому числі від обов`язкового профілактично щеплення проти COVID-19.

На даний час відсутній окремий закон, який би передбачав сам порядок (процедуру) відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення його у встановленому законом порядку від встановленого законодавством обов`язкового профілактично щеплення саме проти COVID-19.

Однак, на рівні національного законодавства процедура відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкових профілактичних щеплень встановлена Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Згідно із ст. 7 цього Закону, підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; негайно інформувати органи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров`ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 цього ж Закону обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Відповідно до ст. 31 посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи згідно з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи та іншої діяльності, що затверджена наказом МОЗ від 14 квітня 1995 року № 66, із змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ від 30 серпня 2011 року № 544.

Згідно з п. 2.3 Інструкції подання - це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Підставою для внесення подання можуть бути дані з акта перевірки об`єкта, довідка медичних закладів тощо (п. 2.4. Інструкції).

Відповідно до п. 2.5. Інструкції подання складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

Пунктом 1.2.5 п. 1.2. Інструкції визначено, що особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються, зокрема, окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року.

Слід відмітити, що зазначеним Календарем (із змінами) не передбачено обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, зокрема, для працівників закладів загальної середньої освіти, однак таке обов`язкове щеплення для зазначеної категорії працівників встановлено Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням із змінами, затвердженим наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, який набрав чинності 08 листопада 2021 року, що узгоджується з п. 2 Розділу 1 цього Календаря, згідно з яким обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

Разом з тим, відповідачем не доведено жодними доказами як те, що позивачка відмовилася або ухилилася від обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, так і те, що остання відмовилася необґрунтовано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фотосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворена, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворена, функції, зокрема, з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Держпродспоживслужба офіційно розпочала роботу і приступила до виконання функцій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 260-р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 затверджено Положення про Держпродспоживслужбу (далі Положення). Територіальні органи Держпродспоживслужби утворені постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092, зокрема, утворено Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, Управління Держпродспоживслужби в Бучацькому районі.

Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Держпродспоживслужби є, поряд з іншим, реалізація державної політики у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, у галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, організовує, здійснює у межах повноважень, передбачених законодавством, державний нагляд (контроль) щодо: дотримання вимог санітарного законодавства; розробляє та здійснює санітарні, ветеринарно-санітарні та фітосанітарні заходи, що стосуються обмеженого (визначеного) кола осіб чи випадків, передбачених законодавством; здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, здійснює інші повноваження, визначені законом.

Держпродспоживслужба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку в тому числі з підприємствами, установами та організаціями.

Отже, законодавством встановлено, що відсторонення (не допущення) працівника, який ухиляється від обов`язкового щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, здійснюється керівником установи за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Наявність постанови Кабінету Міністрів України, якою передбачено відсторонення від роботи працівників у разі відмови чи ухилення від проходження обов`язкового щеплення і у якій є посиланням на ст. 46 КЗпП України та на ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не може бути підставою для недотримання керівником установи під час такого відсторонення працівника від роботи вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності відсторонення позивачки від роботи, у тому числі наявності у даному випадку встановлених законодавством підстав для відсторонення, не доведено належними, допустимими доказами факту відмови чи ухилення її від обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, а також не дотримано встановленого ст. 7, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який має вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти, порядку відсторонення позивачки від роботи та не дотримано встановленого законодавством строку (періоду), на який працівника може бути відсторонено до проходження обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19 (за відсутності протипоказань), а саме, лише на період встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, тому позовну заяву, в частині визнання незаконним та скасування наказу директора Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 87-од від 08.11.2021 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, слід задовольнити.

Стосовно вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача у її, ОСОБА_1 , користь невиплаченої заробітної плати за час її протиправного відсторонення від роботи, суд вважає за доцільне зазначити, що згідно із поданою позивачкою довідкою про доходи (довідка №261 від 11.11.2021), заробітна плата позивачці нараховується та виплачується відділом освіти Бучацької міської ради, а не відповідачем.

Отже, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати за час протиправного відсторонення позивачки від роботи слід відмовити, оскільки ці вимоги пред`явлені до неналежного відповідача.

Разом з тим, дане рішення суду не перешкоджає, як позивачу захистити свої права шляхом пред`явлення у встановленому законом порядку позову до належного відповідача, так і належному суб`єкту добровільно виконати обов`язок щодо виплати позивачу заробітної плати з дня незаконного відсторонення від роботи до дня фактичного допущення до роботи.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у встановленому законодавством розмірі - 908 грн.

Керуючись ст.12,13,76-79,81,89,141,263-265,279 ЦПК України, суд,-

УХ В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 доБариської загальноосвітньоїшколи І-ІІІступенів провизнання незаконнимта скасуваннянаказу провідсторонення відроботи тадопущення дороботи - задовольнитичастково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 87-од від 08 листопада 2021 року про відсторонення вчителя початкових класів ОСОБА_1 від роботи з 08 листопада 2021 року у зв`язку з відмовою від обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 до усунення причин, що зумовили таке відсторонення і отримання допуску до роботи за результатами контролю, без збереження заробітної плати.

Стягнути з Бариської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенівв користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 01 березня 2022 року.

Позиваач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с. Бариш Чортківського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Бариська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, місцезнаходження: с. Бариш Чортківського району Тернопільської області, ЄДРПОУ 24623272.

Суддя: І. І. Тхорик