Постанова

від 24.02.2022 по справі 914/821/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2022 р. Справа №914/821/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуюча), Зварич О.В., Якімець Г.Г.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ на рішення Господарського суду Львівської області (суддя Мазовіта А.Б.) від 07 червня 2021 року у справі №914/821/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТМ НАСОЛОДА до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТМ НАСОЛОДА до Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 135 340,00 грн основного боргу, 4 630,68 грн пені, 1 361,48 грн 3% річних, 3 126,35 грн інфляційних за неналежне виконання договору поставки №2020/09/10-01 від 30 жовтня 2020 року.

Господарський суд Львівської області рішенням від 7 червня 2021 року у справі №914/821/21 ухвалив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТЛІ ХАЙАТ», м. Львів, вул. вул. Бузкова, буд. 2 (ідентифікаційний код 43340361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ НАСОЛОДА», м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 6/5 (ідентифікаційний код 37017203) 135 340,00 грн основного боргу, 4 630,68 грн пені, 1 143,76 грн 3% річних, 3 126,35 грн інфляційних, 2 266,59 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суд першої інстанції встановив наявність заборгованості відповідача з оплати отриманого за договором поставки №2020/09/10-01 товару у сумі 135 340,00 грн , перевірив розрахунок сум пені, інфляційних і 3% річних та встановив, що загальний розмір 3% річних становить 1 143,76 грн. Тому дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково - 135 340,00 грн основного боргу, 4630,68 грн пені, 1143,76 грн 3% річних, 3 126,35 грн інфляційних. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 7 червня 2021 року у справі №914/821/21 в частині стягнення 40 602 грн основного боргу, 1 483,87 грн пені, 367,13 грн 3% річних, 937,91 грн інфляційних та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити позивачу у стягненні вказаних сум. Вважає, що суд неповно та неправильно з`ясував обставини, що мають значення для справи внаслідок неподання доказів відповідачем. Просить ці докази прийняти і дати їм належну оцінку. Наголошує, що не отримував ні ухвали суду про відкриття провадження, ні оскаржуваного рішення.

Західний апеляційний господарський суд:

- ухвалою від 13 вересня 2021 року поновив Товариству з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ строк на апеляційне оскарження, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ на рішення Господарського суду Львівської області від 7 червня 2021 року у справі №914/821/21; ухвалив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ на рішення Господарського суду Львівської області від 7 червня 2021 року у справі №914/821/21 розглядати без повідомлення учасників справи.

- ухвалою від 21 вересня 2021 року за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ зупинив дію рішення Господарського суду Львівської області рішенням від 7 червня 2021 року у справі №914/821/21 до завершення апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції повторно надіслав сторонам копії названих ухвал, оскільки були відсутні докази їх отримання сторонами.

Позивач і відповідач отримали копії ухвал від 13 вересня 2021 року та від 21 вересня 2021 року, відповідно 17 і 24 січня 2022 року.

ТОВ ТМ НАСОЛОДА не подало відзиву на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції констатує, що у матеріалах справи №914/821/21 відсутні докази повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ ТМ НАСОЛОДА до ТОВ ТАТЛІ ХАЙАТ про стягнення коштів. Надіслана відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі повернена місцевому суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що в силу частини 6 статті 242 ГПК України не є належним повідомленням. Отже, відповідачу не було відомо про розгляд справи №914/821/21. Тому суд апеляційної інстанції приймає додані відповідачем до апеляційної скарги докази, якими він підтверджує свою позицію.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з таких підстав.

Згідно з статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

За текстом статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обставинами цієї справи, 30 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТМ НАСОЛОДА (постачальник) і Товариство з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ (покупець) уклали договір поставки №2020/09/10-01 за умовами якого:

постачальник зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити товар відповідно до умов договору і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору.

покупець повинен сплатити грошові кошти за поставлений товар не пізніше 30 днів з дати поставки товару (пункт 3.3. договору);

у випадку порушення термінів оплати чи поставки товарів, передбачених цим договором, винна сторона оплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5% від вартості не поставленого товару чи простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (пункт 8.2. договору);

Як стверджує позивач (ТОВ ТМ НАСОЛОДА), він передав відповідачу (ТОВ ТАТЛІ ХАЙАТ) товар на загальну суму 135 340,00 грн, яку відповідач у встановлений строк не оплатив. Тому стягненню підлягає 135 340,00 грн основного боргу, 4 630,68 грн пені, 143,76 грн 3% річних та 3 126,35 грн інфляційних втрат.

ТОВ ТАТЛІ ХАЙАТ (відповідач) стверджує, що загальний розмір заборгованості повинен бути меншим на 40 602 грн, оскільки ним було здійснено повернення товару 19 листопада 2020 року на суму 40 602 грн. На підтвердження до апеляційної скарги додав накладну №ТМ000000480 від 19 листопада 2020 року.

Так, 19 листопада 2020 року ТОВ ТАТЛІ ХАЙАТ повернуло ТОВ ТМ НАСОЛОДА частину отриманого товару на суму 40 602 грн, що підтверджено накладною №ТМ000000480 від 19 листопада 2020 року.

30 листопада 2020 року сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за листопад 2020 року, згідно з яким заборгованість ТОВ ТАТЛІ ХАЙАТ перед ТОВ ТМ НАСОЛОДА становить 94 738 грн. В акті зазначено, що 19 листопада 2020 року повернено товар на суму 40 602 грн.

Позивач не заперечив доводів апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

У статті 277 ГПК України названо підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Зокрема, такими підставами є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Беручи до уваги наведені обставини справи і приписи закону суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 7 червня 2021 року у справі №914/821/21 належить змінити в частині визначення суми основного боргу, пені, інфляційних і 3% річних.

За приписами частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТЛІ ХАЙАТ задовольнити частково. Змінити рішення Господарського Львівської області від 7 червня 2021 року у справі №914/821/21 в частині стягнених коштів та викласти пункт 2 резолютивної частини рішення в такій редакції:

« 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТЛІ ХАЙАТ», м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2 (ідентифікаційний код 43340361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ НАСОЛОДА», м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 6/5 (ідентифікаційний код 37017203) 94 738 грн основного боргу, 3 146,81 грн пені, 776,63 грн 3% річних, 2 188,44 грн інфляційних, 1 584,75 грн судового збору».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТЛІ ХАЙАТ», м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2 (ідентифікаційний код 43340361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ НАСОЛОДА», м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 6/5 (ідентифікаційний код 37017203) 2377,16 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2022 року.

Головуюча суддяВ.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

СуддяГ.Г. Якімець