Рішення

від 28.02.2022 по справі 914/4140/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2022 Справа № 914/4140/21

За позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка, 6 » м. Новий розділ, Львівська область

до відповідача: Приватного підприємства «Приватної фірми «Юлія», м. Новий розділ, Львівська область

про стягнення 44 332,45 грн

Суддя Мороз Н.В.

при секретарі Пришляк М. С.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка, 6» до Приватного підприємства «Приватної фірми «Юлія» про стягнення 44 332,45 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.02.2022.

Ухвалами суду від 14.01.2022 та від 26.01.2022 у задоволенні заяв ОСББ «Троянда-Шевченка, 6» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

01.02.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із відключенням постачання електричної енергії у будівлі Господарського суду Львівської області. Ухвалою суду від 01.02.2022 розгляд справи по суті призначено на 01.03.2022.

01.03.2022 в судове засідання представник позивача не з`явився, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 01.03.2022 не з`явився, причини неявки не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, що направлялися за адресою місцезнаходження відповідача, повернулися на адресу суду з відміткою АТ "Укрпошта" - «повертається» «за закінченням терміну зберігання».

Одночасно, суд зазначає, що ухвали суду надсилались на адресу, що зазначена у позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступ до яких є відкритим), а саме- місцезнаходженням Приватного підприємства «Приватна фірма «Юлія» є: 81652, м. Новий Розділ, пр-т Шевченка, 32 А кв.7

Крім цього, на офіційному сайті Господарського суду Львівської області розміщувалось оголошення про розгляд справи № 914/4140/21 для належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

Відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу , які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження/місця проживання не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності прокладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку із її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (Аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Згідно з ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. В єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи (ч. 2. ст. 9). Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1 ст. 10). В силу ст. 11 цього Закону, відомості що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі «Інтернет»).

Відтак, у разі, коли місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення з відповідача, як власника нежитлового приміщення № 6/1 за адресою пр-т Шевченка, 6 м. Новий Розділ, Львівська область, загальною площею 279,7 м2, що складає 9/100 ідеальних часток будинку № 6 на проспекті Шевченка у м. Новий Розділ Львівської області, заборгованості зі сплати внесків на експлуатацію будинку.

Позивач зазначив, що зборами ОСББ було встановлено обов`язковий по сплаті внесок і платіж на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку в розмірі 4.50 грн за 1 м2. загальної площі квартири/приміщення, що затверджено протоколом № 2/2. Згодом загальними зборами ОСББ збільшено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території до суми 5 грн за 1 м2. з 01.10.2021 року.

Відповідач з моменту створення ОСББ не виконує передбачений статутом обов`язок по сплаті внесків на експлуатацію будинку, у зв`язку з чим, враховуючи норму ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та встановлені в протоколах № 2/2 від 28.10.2018 та № 3 від 04.09.2021 внески, станом на 01.12.2021 року за період з 01.01.2019 року по 01.12.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 44332,45 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія, однак така залишилась останнім без відповіді та задоволення.

З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 44332,45 грн заборгованості зі сплати внесків і платежів на утримання будинку та прибудинкової території.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України сторонам, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

04.06.2018 року установчими зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка, 6» протоколом від 04.06.2018 року, затверджено статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка,6» (надалі статут).

Згідно з п. 1 розділ 1 статуту, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка,6» (далі об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі-співвласники) багатоквартирного будинку № 6, пр. Шевченка, (далі будинку), що розташований за місцезнаходженням: 81652, Львівська область, м. Новий Розділ відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Скорочена назва об єднання: ОСББ «Троянда-Шевченка,6».

Пунктом 2, розділ 1 статуту визначено, що об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та статуту.

Об`єднання у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та має обов`язки, передбачені статтею 18 цього закону. Об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (п. 3, 4, розділ 1 статуту).

Згідно з п.1 розділ 2 статуту, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Відповідно до п .п. 1, 2 розділу III статуту, органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

До виключної компетенції загальних зборів належить зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п. 3 розділ III статуту).

Згідно з п. 8 розділу III статуту, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників (за принципом голосування, вказаним в п. 7 статуту). Рішення про порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників (за принципом голосування, вказаним в п. 7 статуту), а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, більшістю голосів. З інших питань, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (за принципом голосування, вказаним в п. 7 статуту). Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Голосування щодо обрання голови зборів та секретаря зборів проводиться шляхом підняття рук і підрахунку ініціаторами зборів голосів «за» та «проти». Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об`єднання, зокрема правління та ревізійної комісії (ревізора) об`єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (п. 11 розділу III статуту).

Відповідно до п. 1 розділу IV статуту, джерелами фінансування є кошти об`єднання, які складаються зокрема з внесків і платежів співвласників.

Згідно з п. 2 розділу IV статуту, сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розмірі внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту. Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу.

Відповідно до п. 2 розділу V статуту, співвласник зобов`язаний зокрема своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За порушення статуту об`єднання та рішень статутних органів співвласники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та відповідно до статті 29 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». У випадку відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки спільному майну об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати всі встановлені статутом та рішенням загальних зборів внески і платежі, об`єднання має право звернутися до суду (розділ VI статуту).

Статут зареєстрований в реєстрі за № 3139,3140 державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної контори Шолок О.Я.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 06.09.2018 року проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка,6».

З витягу з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 291581396 від 21.12.2021 вбачається, що Приватна Фірма «Юлія» є з 30.10.2014 року власником нежитлового приміщення № 6/1 за адресою проспект Шевченка, 6 м. Новий Розділ Львівської області загальною площею 279,7 кв. м., що складає 9/100 ідеальних часток будинку № 6 проспекту Шевченка у м. Новий Розділ Львівська область.

Рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області № 220 від 30.09.2014 року вирішено присвоїти адресний номер вбудованому нежитловому приміщенню, що у власності приватної фірми «Юлія», загальною площею 279,7 м. кв. (9/100 ідеальних часток об`єкта) нерухомого майна житлового будинку № 6 по пр. Шевченка у м. Новий Розділ) пр. Шевченка 6/1.

З витягу з протоколу № 2/2 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевенка, 6», що знаходиться в м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 6 від 28.10.2018 року вбачається, що зборами прийнято рішення керуючись ст. 20 «Закону про ОСББ» про визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна «Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності», встановити щомісячні внески у розмірі 4 грн 50 коп. з 1м2 загальної житлової площі.

З витягу з протоколу № 3 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевенка,6», що знаходиться в м. Новий Розділ, пр. Шевченка,6 від 04.09.2021 року вбачається, що зборами вирішено з 01.10.2021 року встановити розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5 грн за 1 м 2 площі житлового чи нежитлового приміщення.

Згідно з довідки вих. № 5 від 21.12.2021, виданої об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка,6» ПП ПФ «Юлія», заборгованість по оплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території за дане нежитлове приміщення площею 279,7 м.кв. за період з 01.01.2019 по 01.12.2021 становить 44332,45 грн.

З розрахунку заборгованості ОСББ «Троянда-Шевченка, 6» вбачається, що заборгованість ПП «ПФ «Юлія» станом на 01.12.2021 за період з січня 2019 по листопад 2021 року становить 44332,45 грн.

Таким чином, спір у справі виник у зв`язку із відмовою відповідача сплатити позивачу заборгованість в розмірі 44332, 45 грн по сплаті внесків на експлуатацію будинку.

Оцінка суду.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За приписами ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Статтею 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Так, за змістом ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч.6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно з ст. 17 вказаного Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Судом встановлено, що у п. 3 розділу 3 статуту ОСББ «Троянда-Шевченка,6» визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до п. 2 розділу 4 статуту ОСББ «Троянда-Шевченка,6» сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, в тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і строки, які встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Згідно з п. 5 розділу 4 статуту ОСББ «Троянда-Шевченка,6», правління розпоряджається коштами об`єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного та інших фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, та окремими рішеннями загальних зборів співвласників.

Кошторис об`єднання на наступний рік за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 01 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років.

Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів співвласників, кошторис повинен передбачати такі статті витрат: витрати на утримання і ремонт спільного майна; витрати на оплату комунальних та інших послуг; витрати фондів об`єднання; адміністративні виплати; інші витрати.

Судом встановлено, що з 30.10.2014 року відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення, а саме: нежитлове приміщення № 6/1 за адресою: проспект Шевченка, 6 м. Новий Розділ Львівської області загальною площею 279,7 кв. м., що складає 9/100 ідеальних часток будинку № 6 проспекту Шевченка у м. Новий Розділ Львівська область.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 525, ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведених правових норм Цивільного кодексу України та законів України вбачається, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому результаті мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст.15, ст. 20 Закону).

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у період з січня 2019 року по листопад 2021 року включно відповідачем не здійснювалися внески на утримання будинку та прибудинкової території, а також інших обов`язкових платежів, внаслідок чого у ПП «ПФ «Юлія» утворилась заборгованість в сумі 44332,45 грн. Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку позов задоволити в повному обсязі.

Судові витрати.

У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, останній зазначив, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9395,00 грн, з яких 2270,00 грн судовий збір та 7125,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

21.12.2021 року між Адвокатським об`єднанням «Твій адвокат» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка, 6» було укладено договір про надання правничої допомоги № 19/12-21 (надалі договір).

Згідно з п. 1.1. договору, клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання (бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором).

Отримання винагороди Адвокатським об`єднанням за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатами Адвокатського об`єднання інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі та додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин Адвокатського об`єднання з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвокатського об`єднання. За надання правничої допомоги, відповідно до даного договору клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар визначений за взаємною домовленістю сторін (п. п. 4.1.- 4.3. договору).

22.12.2021 між Адвокатським об`єднанням «Твій адвокат» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка, 6» укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги № 19/12-21 від 21.12.2021 (надалі додаткова угода).

Згідно з п. 1 додаткової угоди, Адвокатське об`єднання надало клієнту наступні послуги щодо стягнення заборгованості ПП «ПФ «Юлія» на користь клієнта: Опрацювання матеріалів справи, в т. ч. позиції клієнта щодо наявного перед клієнтом боргу (несплати внесків на утримання будинку) ПП «ПФ «Юлія», опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, аналіз судової практики- 1.5 годин на суму 1425,00 грн; формування правової позиції. Консультування клієнта, в т. ч. щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів), в т. ч. але не виключно інформаційних довідок, тощо- 1 година на суму 950,00 грн; підготовка процесуальних документів-позовної заяви, додатків до позовної заяви, інших процесуальних документів в процесі розгляду справи - до 2.5 годин на суму 2375,00 грн; підготовка до судового засідання та участь в судових засіданнях в суді першої інстанції до 2.5 годин на суму 2375,00 грн. Разом послуг надано на загальну суму 7125,00 грн.

Платіжним дорученням № 185 від 24.12.2021 підтверджується факт сплати платником ОСББ «Троянда-Шевченка, 6» 7125,00 грн одержувачу АО «Твій адвокат» оплати за послуги згідно договору № 19/12-21 від 21.12.2021.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги Адвокатським об`єднанням у даній справі у заявленому розмірі 7 125,00 грн, судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом, послуги адвоката були реально надані відповідачу та оплачені останнім, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду Адвокатським об`єднанням документів, їх значення для спору. Однак суд враховує і той факт, що Адвокатським об`єднанням не здійснювалось представництво інтересів відповідача в Господарському суді Львівської області, про що свідчать наявні матеріали справи.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом враховано, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Судом встановлено, що представник позивача не брав участь у жодному із судових засіданнях (01.02.2022 та 01.03.2022), за які останнім згідно п. п. 4 п. 1 додаткової угоди нараховано 2375,00 грн за 2.5 витрачених години. Таким чином, позивачем належними доказами не доведено необхідності та розумності вартості таких послуг, необхідності понесення вказаних витрат у заявленому розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7125,00 грн не відповідає повною мірою критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, адже такі витрати не співставні з обсягом і змістом наданих послуг, тому їх розмір не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі; позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову у сумі 4750,00 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідної правової позиції дотримується й Верховний Суд у Постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та у Постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу є правомірними та підлягають задоволенню частково, в розмірі 4750,00 грн, підтвердженому матеріалами справи.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю в розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86,129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Приватна фірма «Юлія» (проспект Шевченка, 32 А, кв. № 7 м. Новий Розділ, Львівська область, 81652, ідентифікаційний код 23976583) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троянда-Шевченка,6» (проспект Шевченка, буд. 6 м. Новий Розділ, Львівська область, 81652 ідентифікаційний код 42444676) 44332,45 грн заборгованості, 2270,00 грн судового збору та 4750,00 витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення складено 03.03.2022

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.