Рішення

від 09.02.2022 по справі 914/1290/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2022Справа № 914/1290/21

місто Львів

За позовом: Комунального некомерційного підприємства "Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради", м. Берегове, Закарпатської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс", м. Львів

про стягнення 110514,78 грн.

Суддя Щигельська О.І.

Секретар судового засідання Дзюба М.Р.

Представники сторін

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Комунальне некомерційне підприємство "Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" про стягнення 110514,78 грн заборгованості за договором постачання №2 від 02.03.2020 року, з яких 27287,60 грн основний борг, 81862,80 грн пені, 1364,38 грн штраф.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 18.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №914/1290/21 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

28.05.2021 за вх.№12633/21 зареєстровано клопотання позивача.

Ухвалою суду від 12.07.2021 призначено судове засідання на 19.07.2021.

19.07.2021 на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів скерування відповідачу претензій від 08.12.2020 та від 16.12.2020. Вказане клопотання не засвідчено електронно-цифровим підписом позивача, відтак долучене до матеріалів справи за резолюцією судді без реєстрації в системі документообігу суду.

19.07.2021 за вх.№16658/21 в системі документообігу суду зареєстровано подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.07.2021 подальший розгляд справи №914/1290/21 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.08.2021.

06.08.2021 в системі документообігу суду за вх.№18347/21 зареєстровано клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

06.08.2021 через систему Електронний суд представником відповідача подано заяву про вступ у справу як представника (вх. №18345/21).

Ухвалою суду від 09.08.2021 підготовче засідання відкладено на 26.08.2021.

25.08.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшли та були зареєстровані в документообігу суду наступні документи:

- за вх.№19582/21 зареєстровано заяву про проведення судового засідання без участі представника відповідача.

- за вх.№19584/21 зареєстровано відзив на позовну заяву з долученими доказами скерування його примірника позивачу 25.08.2021;

- за вх.№19586/21 зареєстровано клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Ухвалою суду від 26.08.2021 клопотання відповідача (вх.№19586/21 від 25.08.2021) про поновлення строку на подання відзиву задоволено, поновлено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, прийнято відзив до розгляду та долучено його до матеріалів справи; строки підготовчого провадження продовжено на 30 днів з 19.09.2021, підготовче засідання відкладено на 04.10.2021.

06.09.2021 на офіційну електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив (вх.№20458/21), пізніше вказаний документ надійшов засобами поштового зв`язку.

Ухвалою суду від 04.10.2021 підготовче засідання відкладено на 21.10.2021.

19.10.2021 на офіційну електронну пошту суду надійшло клопотання (вх.№24230/21) про відкладення розгляду справи у зв`язку зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 21.10.2021 підготовче засідання відкладено на 08.11.2021.

08.11.2021 в системі документообігу суду за вх.№26155/21 зареєстровано подане позивачем на електронну адресу суду клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 08.11.2021 підготовче засідання відкладено на 18.11.2021.

Ухвалою суду від 18.11.2021 закрито підготовче провадження у справі №914/1290/21 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.12.2021.

В судовому засіданні 13.12.2021 представник позивача, подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№30072/21).

Ухвалою суду від 13.12.2021 судове засідання відкладено на 17.01.2022.

Ухвалою суду від 13.12.2021 задоволено клопотання Комунального некомерційного підприємства "Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради" вх.№30072/21 від 13.12.2021 і поновлено пропущений строк на подання доказів. Прийнято до розгляду і приєднано до матеріалів справи копії доказів, долучених до клопотання від 13.12.2021.

11.01.2022 в системі документообігу суду за вх. № 550/22 зареєстровано додаткові пояснення позивача. Згодом такі пояснення надійшли до суду засобами поштового зв`язку.

Призначене на 17.01.2022, судове засідання, не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Щигельської О.І. відтак ухвалою суду від 24.01.2022 судове засідання призначено на 10.02.2022.

В судове засідання 10.02.2022 сторони явки повноважних представників не забезпечили.

Згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо кореспонденції (ухвала суду від 24.01.2022) надісланої на адресу місцезнаходження позивача Комунального некомерційного підприємства "Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради", вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 90202, Закарпатська обл., місто Берегове, вулиця Ліннера Бертолона, будинок 2, від 01.02.2020 міститься запис «відправлення вручено: особисто».

Згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо кореспонденції (ухвала суду від 24.01.2022) надісланої на адресу місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс", вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79008, Львівська обл., місто Львів, вул.Староєврейська, будинок 7А, від 26.02.2022 міститься запис «повернення за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання».

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України, виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності, покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач знав про розгляд цієї справи у суді, а неотримання ним в поштовому відділенні кореспонденції суду (ухвали від 24.01.2022) не є підставою для повторного відкладення судового засідання.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що ним вжито всі можливі заходи щодо повідомлення відповідача про судовий процес, сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали передбачену законом можливість на реалізацію своїх прав та виконання процесуальних обов`язків, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем ТОВ «Транс Ойл Сервіс» 02.03.2020 року укладено Договір постачання №2, за яким відповідачем поставлено талони товар на пальне, а позивачем сплачено вартість такого. Комунальне некомерційне підприємство "Берегівська лікарня імені БертолонаЛіннера Берегівської міської ради" стверджує, за переданими відповідачем талонами позивач не зміг отримати пальне відповідно до умов Договору.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача з претензіями, однак такі залишені відповідачем без розгляду. Вищенаведене зумовило звернення до суду із відповідною позовною заявою про стягнення 110514,78 грн заборгованості за договором постачання №2 від 02.03.2020 року, з яких 27287,60 грн основний борг, 81862,80 грн пеня, 1364,38 грн штраф.

Аргументи відповідача

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Транс Ойл Сервіс» проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з наступних підстав:

- ТОВ «Транс Ойл Сервіс» не є емітентом талонів, а є таким самим покупцем паливно-мастильних матеріалів як позивач тому не може відповідати за дії контрагента, чи будь-яким чином виливати на діяльність іншої юридичної особи та виконання останньою своїх договірних зобов`язань;

- паливна картка (пластикові картки із чіпами) - це технічний засіб отримання покупцем (довіреною особою) у власність згідно умов даного Договору товарів, отримання послуг. В системі, що здійснює комунікацію, облік та видачу пального періодично відбувається технічний збій, що в свою чергу спричиняє обнулення транзакцій по всім карткам. Тому для відновлення цілісності системи періодично проводяться технічні роботи;

- позивачем не надано достовірного доказу, який би підтверджував неотоварення пальним через пластикові карти із чіпами на АЗС чи безпосередньо вказував на відмову в реалізації пластикових карток і чіпами мережами партнерських АЗС;

- договір виконано відповідачем більш ніж на 80%, з чого випливає, що ТОВ «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС» добросовісно виконував, та продовжує виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, зокрема але не виключно самостійно усуваючи будь-які технічні несправності;

- позивачем не надано жодного належного доказу непоставки товару ТОВ «ТРАНС ОЙЛ СЕРВІС» з 15.02.2020, що вказаний в розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по Договору а саме по собі твердження позивача про дату відмови у відпуску пального на паливних картках із чіпами не може бути доказом, що обгрунтовує вимоги позивача;

- з вказаними розмірами штрафних санкцій не погоджуємось, та вважаємо їх завищеними порівняно із ціною позову;

- позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував: поставку/непоставку товару; оплату за придбаний товар; наявність вини відповідача в порушенні зобов`язання; доказів надіслання постачальнику доданих до матеріалів справи позивачем претензій чи інших доказів, які прямо або опосередковано вказували б на невиконання відповідачем Договору.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Комунальним некомерційним підприємством Берегівська центральна районна лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської районної ради Закарпатської області (перейменоване на Комунальне некомерційне підприємство "Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради" згідно Рішення №97 від 27.01.2021, позивач по справі, покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс» (відповідач по справі, постачальник за договором) укладено Договір постачання №2 від 02.03.2020 року, за яким постачальник зобов`язався передати покупцеві, а покупець прийняти й оплатити: Код ДК 021 - 2015 (CPV) 09130000-9 - Нафта і дистиляти, (бензин А-92, дизельне паливо), скретч-карти (талони) номіналом 5, 10, 20 л., (надалі - Товар) по бланках внутрішнього обігу (надалі - Талони) постачальника, в асортименті, кількості, за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток №1), що додається до цього Договору і є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п. 2.2 загальна сума цього Договору згідно специфікації (додаток 1) складає 155 982,00 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 00 копійок) в тому числі ПДВ 25 997,00 грн.

Згідно з п. 1.6 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання накладної або акту прийому-передачі. Ризик випадкової загибелі товару переходить до покупця з моменту одержання товару на АЗС по талонах.

Пунктом 1.8. Договору встановлено, що постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Постачальник зобов`язується поставити товар (скретч-карти (талони) номіналом 5, 10, 20 л.) протягом 5 днів з моменту отримання заявки на постачання від покупця телефонним, факсимільним, чи на електронну адресу повідомленням, а покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару, визначеної в рахунку-фактурі та видатковій накладній (акті прийому-передачі) на поточний рахунок постачальника протягом 7-ми робочих днів з моменту підписання видаткової накладної (п. 3.1).

До матеріалів справи долучено копії видаткових накладних №37 від 13.03.2020 року, товар Бензин А-92 у кількості 200 л на суму 42840,00 грн, №40 від 19.03.2020 року, товар Бензин А-92 у кількості 2100 л на суму 44982,00 грн та №42 від 26.03.2020 року товар дизельне паливо у кількості 3050 л. на суму 68137,00 грн. Видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Матеріали справи місять копії рахунків на оплату долучені позивачем.

КНП Берегівська ЦРЛ здійснено платежі на користь ТОВ «Транс Ойл Сервіс», що підтверджується копіями платіжних доручень №150 від 17.03.2020 на суму 42840,00 грн, призначення платежу « 0212010;2610(2210); оплата за бензин А-92; згід.догов №2 від 02.03.2020р. та накл№37 від 13.03.2020р. субвенція на 2020р в т.ч. ПДВ -7140,00»; №197 від 25.03.2020 в сумі 44982,00 грн призначення платежу « 0212010;2610 (2210); оплата за бензин А-92; згід. дог.№2від02.03.20р. та накл..№40 від 19.03.2020р. субв.на 20р. в т.ч. ПДВ 7497,00»; №253 від 30.03.2020 в сумі 68137,00 грн призначення платежу « 0212010;2610 (2210); оплата за дизельне паливо; згід догов №2від 02.03.20р. дод.уг.№1 від 26.03.2020р. та накл№42 від 26.03.20р. субвенція на 2020р в т.ч. ПДВ 11356,17».

Відповідно до положень договору передача товару здійснюється покупцю цілодобово по талонах постачальника, що є документом обов`язкової звітності і підставою для відвантаження товару з АЗС, що обслуговують талони постачальника. Адреси АЗС надаються згідно карти-схеми (п. 3.3 Договору.)

Позивач вказує, що на виконання Договору відповідачем було поставлено талони за замовленням позивача, однак поставлені талони відповідача позивач не отоварив в повному обсязі через АЗС які визначені умовами Договору.

07.12.2020 позивач звернувся до ТОВ «Транс Ойл Сервіс» з претензією №5110, в якій повідомив, що із незрозумілих причин покупець не в змозі отоварити талони на АЗС які визначені умовами Договору, даний факт унеможливлює ефективну роботу Покупця, відтак просив негайно усунути порушення умов Договору та забезпечити талонами які можна буде отоварити на АЗС визначених у Договору.

08.12.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №5035, в якій вимагав негайно усунути порушення умов Договору та забезпечити талонами які можна буде отоварити на АЗС визначених у Договору в термін до кінця дня.

16.12.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №5191 з якої вбачається, що 14 грудня 2020 року, засобами поштового зв`язку (Нова Пошта) на адресу КНП Берегівська ЦРЛ відповідачем було надіслано талони на пальне у кількості 161 шт.: дизельне паливо - 56 шт. по 10 л., Бензин А-92 - 85 шт. по 10 л, та 20 шт. по 10 л. відповідно до наданого акту прийому-передачі (заміни) талонів на пальне від 11 грудня 2020 року. Проте, 15 грудня 2020 року надані у якості заміни талони на пальне не змогли бути отоварені на АЗС м. Берегове та Берегівського району, які визначені у Договорі. Через дану обставину знову лікувальний заклад не зміг повноцінно виконувати свої лікувальні функції. Відтак позивач вимагав негайно усунути порушення умов Договору та поставити КНП Берегівська ЦРЛ талони на пальне, які можуть бути отоварені на АЗС Берегівського району.

Листом №1247 від 17.12.2020 ТОВ «Транс Ойл Сервіс» повідомило, що з 17.12.2020 року буде змінено інструмент обслуговування транспортних засобів на АЗС шляхом заміни паливних талонів на паливні картки з лімітом, та надано відповідну картку.

З претензії №5280 від 22.12.2020 вбачається, що 18.12.2020 року, позивачем засобами поштового зв`язку (Нова Пошта) на адресу відповідача надіслано (повернуто) талони на пальне у кількості 210 шт.: Дизельне паливо 98 шт. по 10 л., 20 шт. по 20 л., Бензин А - 92 - 72 шт. по 10 л., 20 шт. по 20 л., відповідно до акту прийому - передачі (заміни) талонів на пальне від 18 грудня 2020 року, які з вини відповідача не могли бути отоварені на АЗС у межах Берегівського району. КНП Берегівська ЦРЛ вимагала негайно надати пластикові карти із чіпами для придбання пального на АЗС, оскільки в противному випадку буде змушене звернутись до відповідних органів для належного реагування.

Позивач стверджує, що 26.12.2020 року, при спробі отоварити пластикові картки, які надані ТОВ «Транс Ойл Сервіс» виявилось, що на пластикових картках ліміт 1 л. пального на добу. При зверненні на гарячу лінію КНП Берегівська ЦРЛ було повідомлено, що на пластикових картках встановлено некоректно низький ліміт 1 л. палива на добу.

Претензією №548 від 25.01.2021 позивачем повідомлено відповідача, що 19.01.2021 року, при отоварені наданих паливних карток на АЗС працівниками АЗС було повідомлено, що паливні картки не поповнені через це працівники КНП Берегівська ЦРЛ не мали змоги заправити автотранспорт лікарні, що в свою чергу призвело до перебої в роботі закладу. Відтак, КНП Берегівська ЦРЛ вимагала негайно забезпечити заклад пальним та належним чином виконати умови договору.

До матеріалів справи позивачем долучено службовий документ №14497 «КП» від 21.01.2021 та службовий документ №14498 «КП» виданий на АЗС ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» з якого вбачається про перевищеня ліміту та службовий документ №20559 «КП» та службовий документ №2060 «КП», на якому значиться, що залишки відсутні.

Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник приймає на себе зобов`язання по зберіганню проданого товару (вартість якого включена у раніше погоджену в п.2 Договору ціну) та його передачі покупцю. Постачальник зобов`язаний передати нафтопродукти по талонах на момент їх подання через АЗС постачальника.

Згідно з п.п. 4.6 - 4.7.2. покупець має право прийняти, а постачальник зобов`язується передавати товар по талонам на АЗС постачальника протягом 365 календарних днів з моменту передачі талонів по видатковій накладній Покупцю.

В разі не отримання всього товару в строки зазначені у п.4.6. цього Договору, покупець має право: на безкоштовну заміну талонів у постачальника в разі закінчення їх строку дії, або подовжити їх дію, на той самий строк; повернути кошти, що відповідають вартості товару, який не може бути отриманий покупцем по талонам постачальника, виходячи з вартості товару вказаної у видаткових накладних.

Пунктом 5.2 Договору сторони встановили, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує штраф у розмірі 5% від суми непоставленого товару, а також сплачує пеню у розмірі 5% від суми непоставленого товару за кожний день затримки.

Відповідно до п.8.1. Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 р., а в частині розрахунків та зобов`язань до повного їх виконання.

Оскільки сплачені кошти за неотриманий позивачем товар відповідачем в добровільному порядку не повернуті, а умови договору в повному обсязі не виконані, зазначені обставини зумовили звернення Комунального некомерційного підприємства "Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради" до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс» про стягнення 110514,78 грн заборгованості за договором постачання №2 від 02.03.2020 року, з яких 27287,60 грн сума основного боргу, 81862,80 грн пеня та 1364,38 грн штрафу.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір постачання №2 від 02.03.2020 року є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1 ст.693 ЦК України у випадку, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. При цьому суд зазначає, що підписання Сторонами видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Варто зазначити, що талони на пальне видаються як підтвердження права покупця на отримання фіксованої кількості товару певного найменування і марки, позначених на них, а товаром фактично є нафтопродукт бензин А-92 та дизельне паливо.

З врахуванням наведеного суд зазначає, що підписання позивачем видаткової накладної не свідчить про передання відповідачем позивачу товару за Договором, а лише підтверджує факт передачі паливних карток чи талонів, які надавали право позивачу на отримання відповідної кількості товару (палива) в майбутньому.

Вказане підтверджується і п. 3.1 Договору відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити товар (скретч-карти (талони) номіналом 5, 10, 20 л.) протягом 5 днів з моменту отримання заявки на постачання від покупця телефонним, факсимільним, чи на електронну адресу повідомленням, а покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару, визначеної в рахунку-фактурі та видатковій накладній (акті прийому-передачі) на поточний рахунок постачальника протягом 7-ми робочих днів з моменту підписання видаткової накладної.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідач передав позивачу талони та пальне, що підтверджується копіями видаткових накладних долучених до матеріалів справи. Однак відпуск палива на підставі зазначених талонів на пальне переданих відповідачем в повному обсязі не було забезпечено. Відповідачем було замінено талони та картки однак при спробі отоварити пластикові картки, які надані ТОВ «Транс Ойл Сервіс» виявилось, що на пластикових картках встановлено некоректно низький ліміт 1 л. палива на добу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що він не є емітентом талонів, а тому не може відповідати за дії контрагента, чи будь-яким чином впливати на діяльність іншої юридичної особи та виконання останньою своїх договірних зобов`язань, а самі талони могли бути пошкоджені, спотворені чи будь-яким іншим чином змінені, що могло стати причиною відмови. Однак суд звертає увагу, що Договором саме на учасника ТОВ «Транс Ойл Сервіс» покладено обов`язок по зберіганню проданого товару (вартість якого включена у раніше погоджену в п.2 Договору ціну) та його передачі покупцю. Постачальник зобов`язаний передати нафтопродукти по талонах на момент їх подання через АЗС постачальника.

Відсутність палива на АЗС, технічні збої в системах оператора чи відсутність співпраці між відповідачем і АЗС не можуть вважатись об`єктивними обставинами неможливості виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, оплачених позивачем у повному обсязі.

Доказів виконання умов договору в повному обсязі відповідачем не подано, твердження позивача належним чином не спростовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із приписами статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільний кодекс України).

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).

Із суті правовідносин, що виникли між сторонами, та виходячи з обставин справи, зокрема, здійснення позивачем оплати товару у повному розмірі, суд зазначає, що фактично позивачем придбано товар пальне на умовах передоплати, тому до правовідносин застосовуються положення ст. 693 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З огляду на те, що на момент ухвалення рішення, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем умов Договору постачання №2 від 02.03.2020, а саме відпуску товару на підставі талонів/карток на суму здійсненої позивачем оплати, не містять доказів повернення позивачу сплачених коштів за неотриманий товар, а також враховуючи, що заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, то суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення суми попередньо сплачених коштів в сумі 27287,60 грн.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує штраф у розмірі 5% від суми непоставленого товару, а також сплачує пеню у розмірі 5% від суми непоставленого товару за кожний день затримки. Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 81862,80 грн та штраф в сумі 1364,38 грн.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені суд, провівши відповідний перерахунок з врахуванням настання моменту прострочення боржника та встановлених законом обмежень, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, однак підлягає частковому задоволенню на суму 569,68 грн.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування штрафу, суд, провівши відповідний перерахунок дійшов висновку, що такий здійснено правильно відтак до стягнення з відповідача підлягає 1364,38 грн штрафу.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування вірогідності доказів, який на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Берегівська лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Ойл Сервіс" підлягають задоволенню в частині стягнення 27287,60 грн основного боргу, 569,68 грн пені та 1364,38 грн штрафу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача судовий збір в розмірі 2270,00 грн. покладається на ТОВ «Транс Ойл Сервіс» в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс» (79008, Львівська обл., місто Львів, вул. Староєврейська, будинок 7А; ідентифікаційний код 42647162) на користь Комунального некомерційного підприємства «Берегівська Лікарня Імені Бертолона Ліннера Берегівської Міської Ради» (90202, Закарпатська обл., місто Берегове, вулиця Ліннера Бертолона, будинок 2; ідентифікаційний номер 01992430) 27287,60 грн попередньої оплати за договором, 569,68 грн пені, 1364,38 грн штрафу та 2270,00 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2022.

Суддя Щигельська О.І.