Рішення

від 21.02.2022 по справі 278/3858/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/3858/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Татуйка Є.О. за участю секретаря Мельник Ю.Ю., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Направленою заявою позивачі просять визнати за ними як за спадкоємицями право власності на земельну ділянку в рівних частках.

В обґрунтування заяви вказує, що нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на таку спадщину оскільки на час відкриття спадщини спадкодавець не мав свідоцтва про право на власність на дане майно.

У судовому засіданні позивачі вимоги підтримали та просили суд їх повністю задовольнити.

Представник відповідача просив слухання справи проводити у його відсутність та відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні її фактичні обставини та відповідно ним правовідносини.

Позивачі є громадянами України, мають зареєстровані місця проживання, отримували код платника податків та при зверненні до суду сплатили судовий збір.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , чоловік та батько позивачів. За життя останнім успадкував права власності на земельну часту пай розміром 4,05 в умовних кадастрових одиницях. В подальшому виготовив технічну документацію з метою отримання у власність двох ділянок в межах успадкованої площі. Однак не встиг отримати свідоцтво про право власності на таке майно, адже помер.

Нотаріусом прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я позивачів через відсутність документів, які підтверджують права власності спадкодавця на майно.

Правовідносини, що склались між сторонами в даній справі, врегульовані наступними положеннями норм матеріального та процесуального закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78, ст. 81 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч. 1 ст. 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. ч. 1 - 2 ст. 1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ч. ч. 1, 2 ст. 1221 ЦК України). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. ч. 1 - 3 ст. 1223 ЦК України). Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч. 1 ст. 1233 ЦК України). Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч. ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України). Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України). Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266 ЦК України). Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст. 1268 ЦК України). Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року №7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Проаналізував фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне. Аналіз встановлених судом фактичних обставин справи та норм закону, що їх регулюють, у своїй сукупності дає підстави суду для задоволення позову, адже як з`ясовано, спадкодавець позивачів за життя був власником спірного нерухомого майна, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів позивачі, в даний час, унеможливлені у прийнятті спадщини. Також, судом встановлено, що заявниці мають законне право на отримання у власність права на нерухоме майно і не можуть бути позбавлені цього права, оскільки набуття нею права власності передбачено нормами ЦК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1\2 частину за кожним заявником на такі земельні ділянки:

--№ 0669 з кадастровим номером 1822086200:01:000:1565 загальною площею 1,2327 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою Житомирська область Житомирський район Руднє Городищенська сільська рада;

--№ 1153 з кадастровим номером 1822086200:01:000:1665 загальною площею 0,2208 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою Житомирська область Житомирський район Руднє Городищенська сільська рада.

Повне рішення виготовлене 4 березня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Євген Татуйко