Рішення

від 01.03.2022 по справі 235/8740/21

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/8740/21

Номер провадження 2/235/340/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2022 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Нагорної К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, третя особа Сергіївська сільська рада Покровського району Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, заявлено вимогу визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля 202,3 м2 , що розташована за адресою: траса АДРЕСА_1 на території земельної ділянки (кадастровий № 1422786000:03:000:1673).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 212423215) ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2152 га, кадастровий номер: 1422786000:03:000:1673, на якій розташований закінчений будівництвом об`єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля 202,3 м2, що розташований за адресою: траса АДРЕСА_1 . Цільове призначення зазначеної земельної ділянки: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства. Категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства. Скориставшись правом на забудову, позивачем було збудовано наступний об`єкт нерухомості: Нежитлова будівля - 202,3 м2, що розташований за адресою: траса АДРЕСА_1 на території земельної ділянки (кадастровий № 1422786000:03:000:1673). Соловйова зазначає, що у зв`язку з тим, що земельна ділянка була передана у встановленому законодавством порядку, то права третіх осіб нею порушено не було. Згідно звітів про технічний стан за результатами обстеження зазначених будівельних конструкцій від 2021 року- технічний стан Нежитлової будівлі- 202, 3 м2, збудованої без отримання відповідного дозволу, відповідає будівельним нормам та встановлено її готовність до експлуатації. З огляду на вищевикладені обставини, зважаючи на те, що будівництво нежитлової будівлі ОСОБА_1 проводила на земельній ділянці, яка набута у встановленому законодавством порядку та є її приватною власністю, при проведені будівництва були додержані архітектурні, будівельні норми, що підтверджується звітами про технічний стан експерту будівельної 1 категорії, кандидату технічних наук, доктору будівництва, академіку Академії будівельних наук України Вострецова Миколи Олександровича (кваліфікаційний сертифікат Серія АЕ №004523) від 2021 року, позивач вважає, що закінчений будівництвом об`єкт нерухомості, а саме: Нежитлова будівля - 202,3 м2, що розташована за адресою: «траса АДРЕСА_1 на території земельної ділянки (кадастровий №: 1422786000:03:000:1673) мають бути визнані за нею на праві власності, як це передбачено ч. 5 ст. 376 ЦК України. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 за захистом майнових прав звернувся до суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи в її відсутність.

Відповідачем Удачненською селищною радою Покровського району Донецької області, в порядку ст. 191 ЦПК України, подано відзив на позовну заяву, та заявлено клопотання про проведення судового розгляду у відсутність представника.

Третьою особою Сергіївською сільською радою Покровського району Донецької області, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявлено клопотання про проведення судового розгляду у відсутність представника.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд,повно івсебічно з`ясувавшиобставини,на якіпосилались сторони,як напідставу своїхвимог,дослідивши докази,оцінивши їхналежність,допустимість,достовірність,а такождостатність івзаємний зв`язоку їхсукупності,встановивши правовідносини,які випливаютьіз встановленихобставин таправові норми,які підлягаютьзастосуванню доцих правовідносин,- приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Маріуполь Донецької області, громадянка України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (відомості підтверджено копією паспорта а.с. 10-11, 12).

ОСОБА_1 22.11.2021 року зверталась з заявою до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з вимогою визнати право власності на Нежитлову будівлю - 202,3 м2, що розташована за адресою: «траса АДРЕСА_1 на території земельної ділянки (кадастровий №: 1422786000:03:000:1673) (а.с. 13).

22.11.2021 року Удачненською селищною радою Покровського району Донецької області надано відмову № 2197/02-18, наступного змісту. Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 (в редакції постанови КМУ від 07.06.2017 р., № 409 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою від 13.04.2011 № 461) введення в експлуатацію збудованих будівель та споруд здійснюється шляхом подання забудовником декларації про готовність до експлуатації об`єкта за формою, наведеною у додатках 1 або 2 постанови, за умови, якщо будівництво здійснювалось на підставі документа, що надає право на виконання будівельних робіт. Протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряється повнота даних, зазначених у ній та забезпечується внесення інформації до реєстру. До 2013 року реєстрація об`єктів нерухомості та видача свідоцтв про право власності, в тому числі господарських будівель та прибудов, здійснювалась комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації». Чинним містобудівним законодавством об`єкти будівництва, на які забудовником не отримано документи, що надають право на виконання будівельних робіт, вважаються самовільно збудованими. Таж, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації. за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта шляхом реєстрації декларації про готовність самочинно збудованого об`єкта за формою, наведеною у додатку 5 постанови (а.с. 14).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 212423215 від 15.06.2020 року, земельна ділянка, кадастровий номер: 1422786000:03:000:1673, площею 0,2152 га, розташована за адресою: Донецька обл., Покровський р-н, с/рада Сергіївка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 15-16).

Згідно технічного паспорта на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: траса АДРЕСА_1 , виготовленого на замовлення ОСОБА_1 від 27.11.2020 року, загальна площа 167,5 м2 (з них основна 155,8 м2, допоміжна (підсобна) 11,7 м2) (а.с. 18-23).

Відповідно до Звіту про оцінку нежитлового приміщення від 11.11.2021 року, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 , нерухоме майно нежитлова будівля, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлова будівля літ. П-1 загальною площею 167,5 м.кв., ринкова вартість об`єкта оцінки складає 65480 гривень (а.с. 24).

Відповідачем Удачненською селищною радою Покровського району Донецької області подано відзив на позовну заяву. Враховуючи, що при здійсненні будівництва спірної будівлі не було порушено прав та інтересів третіх осіб, а також, що будівля відповідає будівельним нормам та встановлено її готовність до експлуатації, вважає, що можливо задовольнити позовні вимоги (а.с. 91-100).

Згідно ч.1,2ст.78ЗК України,право власностіна землю-це правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися земельнимиділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЗК України, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

В свою чергу, ч. 1 ст. 22 ЗК України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування .і розпорядження своїм майном.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на. умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірне, якщо інше прямо, не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

В свою чергу, пунктом 12 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 р. № 6 передбачено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника

(користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

У відповідності до положень ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельноїділянки набуваєправо власностіна зведеніним будівлі,споруди таінше нерухомемайно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до змісту вимог ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на і захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Вимог про відшкодування витрат за рахунок відповідача не заявлено.

На підставі ст. ст. 328, 331, 375, 376, 391 ЦК України, ст. ст. 22, 78-80 ЗУ України, керуючись ст. ст.13,19, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, третя особа Сергіївська сільська рада Покровського району Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля 202,3 м2 , що розташована за адресою: траса АДРЕСА_1 на території земельної ділянки (кадастровий № 1422786000:03:000:1673).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 р.) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду 02.03.2022 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Маріуполь Донецької області, громадянка України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

- відповідач: Удачненська селищна рада Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04341956, адреса місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична, бу. 53.

- третя особа: Сергіївська сільська рада Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04341933, адреса місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, вул. Центральна.

Суддя: А.С. Клікунова