Рішення

від 28.02.2022 по справі 335/13121/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/13121/21 2/335/1004/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участі секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесінтергруп» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у грудні 2021 року звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесінтергруп» про стягнення коштів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2019 року між ним та відповідачем-1 укладено Договір позики № 08/01/2019.

Згідно умов Договору, позивач надав відповідачеві-1 ОСОБА_2 безвідсоткову позику в сумі 18 000 000 грн., готівкою в строки і у порядку, зазначені в даному Договорі, а відповідач зобов`язалася повернути отриману суму в строки і у порядку, зазначені в даному Договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору позики, позивач передав відповідачу-1 кошти готівкою:

- 6 000 000,00 грн. - 11.01.2019 року;

- 6 000 000,00 грн. - 18.0.2-2019 року;

- 6 000 000,00 грн. - 2501.2019 року.

Факт отримання коштів відповідачем-1 підтверджується розписками від 11.01.2019 року, 18.01.2019 року, 25.01.2019 року.

Для виконання зобов`язань за договором позики між позивачем та відповідачем-2 08.01.2019 року укладено Договір поруки № 08/01/2019, згідно з пунктом 1.1. якого, відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань по Договору позики № 08/01/2019 від 08.01.2019 року.

Відповідно до п. 2.4. Договору позики № 08/01/2019 від 08.01.2019 року, відповідач-1 зобов`язана була повернути одержані кошти в строк до 31.12.2019 року.

У зв`язку з тим, що кошти відповідачем-1 в строк до 31.12.2019 року не повернуті, позивачем на адресу відповідачів 02.01.2020 року була направлена вимога про виконання зобов`язань за Договором позики № 08/01/2019 від 08.01.2019 року згідно якої позивач вимагав повернути кошти в розмірі 18 000 000 протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги.

Відповідачами вищезазначена вимога отримана 02.01.2020 року.

01.02.2020 року позивачу від відповідача-1 надійшов лист про відсутність коштів у відповідача-1 для повернення позики.

02.02.2020 року позивачу від відповідача-2 надійшов лист про відсутність коштів у відповідача-2 для повернення позики.

Станом на момент звернення до суду зобов`язання по поверненню коштів відповідно до умов Договору позики № 08/01/2019 від 08.01.2019 року відповідачем-1 не виконані.

Крім того, станом на момент звернення до суду зобов`язання по поверненню коштів відповідно до умов Договору поруки № 08/01/2019 від 08.01.2019 року відповідачем-2 не виконані.

Таким чином, посилаючись на вимоги ст.ст. 526, 625, 553, 554, 543 ЦК України, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Бізнесінтергруп» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 18 000 000,00 грн. Стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 11 350,00 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2012 року, відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання, з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи). За змістом ухвали встановлено відповідачам 15-денний строк з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

В матеріалах справи міститься заява позивача, відповідно до якої ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

20.01.2022 року на адресу суду від відповідача-2 директора ТОВ «Бізнесінтергруп» Нікітенко М.О. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач-2 не заперечує проти позовних вимог.

25.01.2022 року на адресу суду від відповідача-1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач-1 також не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 .

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. За таких обставин суд вважає, що відсутні перешкоди для здійснення розгляду справи за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.01.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений Договір позики № 08/01/2019.

Згідно п. 1.1. Договору позики, за даним договором Позикодавець передає Позичальникові безвідсоткову позику в сумі 18 000 000,00 грн. готівкою в строки і у порядку, зазначені в даному договорі, а Позичальник зобов`язується повернути отриману суму в строки і у порядку, зазначені в даному Договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору позики, позивач передав відповідачу-1 ОСОБА_2 грошові кошти готівкою:

- 6 000 000,00 грн. - 11.01.2019 року;

- 6 000 000,00 грн. - 18.0.2-2019 року;

- 6 000 000,00 грн. - 2501.2019 року.

Факт отримання коштів відповідачем-1 підтверджується розписками від 11.01.2019 року, 18.01.2019 року, 25.01.2019 року.

Також, для виконання зобов`язань за Договором позики між позивачем та відповідачем-2 ТОВ «Бізнесінтергруп» 08.01.2019 року укладено Договір поруки № 08/01/2019.

Згідно Договору поруки, згідно пункту 1.1.,вбачається, що відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань по Договору позики № 08/01/2019 від 08.01.2019 року.

Відповідно до п. 2.4. Договору позики № 08/01/2019 від 08.01.2019 року, відповідач-1 зобов`язана була повернути одержані кошти в строк до 31.12.2019 року.

У зв`язку з тим, що кошти відповідачем 1 в строк до 31.12.2019 року не були повернуті, позивачем, 02.01.2020 року на адресу відповідачів ОСОБА_1 була направлена вимога про виконання зобов`язань за Договором позики № 08/01/2019 від 08.01.2019 року згідно якої позивач вимагав повернути кошти в розмірі 18 000 000 протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги.

Відповідачами вищевказана вимога була отримана 02.01.2020 року.

01.02.2020 року на адресу позивача від відповідача ОСОБА_2 надійшов лист про відсутність коштів у відповідача-1 для повернення позики.

02.02.2020 року позивачу від відповідача-2 ТОВ «Бізнесінтергруп» надійшов лист про відсутність коштів у відповідача-2 для повернення позики.

Таким чином, судом встановлено, що зобов`язання по поверненню коштів відповідно до умов Договору позики № 08/01/2019 від 08.01.2019 року відповідачем-1 не виконані.

Крім того, станом на момент звернення до суду зобов`язання по поверненню коштів відповідно до умов Договору поруки № 08/01/2019 від 08.01.2019 року відповідачем-2 також не виконані.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 598 ЦК України, встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 598 ЦК України, встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази повернення отриманої позики. З огляду на це суд приходить до висновку, що сума основної заборгованості складає 18 000 000,00 грн.

Із змісту позовної заяви під час розгляду справи судом встановлено, що у зазначений в Договорі позики строк, відповідач ОСОБА_2 , не повернула позивачу суму позики за укладеним між ними договором.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, за цим договором ТОВ «Бізнесінтергруп» поручається перед кредитором ОСОБА_1 за виконання боржником зобов`язання за основним договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки, відповідальність поручителя і боржника щодо виконання зобов`язань за основним договором є солідарною.

Як передбачено п. 2.1., 2.2. Договору поруки, сторони передбачили, що кредитор має право у разі порушення боржником зобов`язань за основним договором звернутися до поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань, а поручитель зобов`язується виконати їх за боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі. У випадку невиконання поручителем вимог кредитора у вказаний строк (термін), заборгованість поручителя за цим договором вважається простроченою з наступного робочого дня після закінчення зазначеного строку (настання зазначеного терміну)вказаного у вимозі.

Таким чином, відповідач-2 взяв на себе зобов`язання нести солідарну відповідальність перед позивачем за виконання боржником зобов`язання за основним договором.

Станом на день розгляду справи порука не припинена. Доказів виконання зобов`язання поручителем суду не надано.

Частина 1 ст. 553 ЦК України зазначає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина 4 ст. 559 ЦК України передбачає, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

В силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідачами у справі позовні вимоги ОСОБА_1 визнаються в повному обсязі.

Таким чином, оскільки, станом на день розгляду справи борг за договором позики № 08/01/2019 від 08.01.2019 року відповідачем-1 не повернутий, суд приходить до висновку, що порушені майнові права позивача слід захистити шляхом стягнення з відповідачів на користь позивача встановленої суми боргу.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 200, 265, 280-283 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесінтергруп» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесінтергруп» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 18 000 000 (вісімнадцять мільйонів) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесінтергруп» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнесінтергруп», ідентифікаційний код юридичної особи: 34373171, адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 9, кв. 75.

Суддя В.О. Макаров