Рішення

від 27.02.2022 по справі 448/1646/21

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1646/21

Провадження № 2/448/135/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

28.02.2022 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий - суддя Юрій БІЛОУС,

за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) у залі суду м.Мостиська (Львівська область, Яворівський район, місто Мостиська, вулиця Грушевського, 1/9, 81300) цивільну справу за позовом Яворівської окружної прокуратури Львівської області поданої в інтересах держави в особі Мостиської районної державної адміністрації Львівської області та Яворівської районної державної адміністрації Львівської області до ОСОБА_1 , про: відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

учасники справи:

прокурор Ольга БІЛОЗІР,

представники позивачів Мостиської РДА і Яворівської РДА, - не з`явились,

відповідачка Тереза ТЕТЕРИЧ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

в с т а н о в и в:

Описова частина

І. Короткий виклад обставин справи:

Керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Мостиської районної державної адміністрації Львівської області та Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (надалі позивачі) звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі відповідачка) з вимогою про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 10 480,81 грн.

Позов обґрунтував тим, що ухвалою Мостиського районного суду Львівської області у справі 448/1543/18 від 18.03.2021 року закрито кримінальне провадження за №12018140230000150 від 29.03.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ч.1 ст.190 та ч.1 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та залишено без розгляду цивільні позови прокуратури, подані в інтересах відділу освіти, культури та туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради про стягнення з відповідачки 8963,32 грн. завданої матеріальної шкоди, а також в інтересах відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації про стягнення з відповідачки 10 480,81 грн.

Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили 26.03.2021 року.

Зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020р. №1321, розпочато процес реорганізації Мостиської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Яворівської районної державної адміністрації, створеної розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 15.01.2021 №25/0/5-21 «Про створення комісії з реорганізації районних державних адміністрацій».

В добровільному порядку відповідачкою станом на даний час завдані державі збитки не відшкодовано, що підтверджується інформацією Яворівської районної державної адміністрації №2853//4 від 16.11.2021р.

ІІ. Пояснення учасників справи:

Прокурор Білозір О.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити повністю.

Представник позивача Яворівської РДА Львівської області, в судове засідання не з`явився, однак надіслав клопотання в якому зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, при цьому просить суд розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник позивача Мостиської РДА Львівської області (перебуває в стані припинення), в судове засідання не з`явився.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечила щодо задоволення заявленого позову.

Виходячи з приписів ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

16.12.2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано для розгляду судді Білоусу Ю.Б.

06.01.2022 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Мотивувальна частина

ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ухвалою Мостиського районного суду Львівської області у справі 448/1543/18 закрито кримінальне провадження за №12018140230000150 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Залишено без розгляду цивільні позови прокуратури, подані в інтересах відділу освіти, культури та туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради про стягнення з відповідачки 8963,32 грн. завданої матеріальної шкоди, а також в інтересах відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації про стягнення з відповідачки 10480,81 грн.

Роз`яснено право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили 26.03.2021 року.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт заподіяння майнової шкоди внаслідок вчинення кримінальних правопорушень встановлено судом у кримінальному провадженні та не підлягає доказуванню в ході розгляду цієї справи.

При розгляді вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 , згідно наказу начальника відділу освіти Мостиської РДА від 29.07.2002 року №123, перебуваючи на посаді директора Мостиської загальноосвітньої середньої школи №3 І-ІІІ ступенів та являючись службовою особою, наділеною повноваженнями, пов`язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, видала завідомо неправдиві офіційні документи табелі обліку робочого часу, щодо перебування її на робочому місці, у той час, коли вона фактично у період часу із 01.01.2015р. по 31.12.2017р. здійснила 32 перетини Державного кордону України, та перебувала за її межами, у зв`язку із чим залишала робоче місце у робочий час. Після цього, ОСОБА_1 завіряла своїм підписом табелі обліку робочого часу та передавала їх у бухгалтерію відділу освіти Мостиської РДА, а в подальшому у відділ освіти, культури та туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради для нарахування їй заробітної плати, яку незаконно отримувала та використовувала для власних потреб. Внаслідок цього, ОСОБА_1 , за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р. року зайво нараховано та виплачено заробітну плату за невідпрацьований час на загальну суму 15 668,56 грн., на яку проведено нарахування в розмірі 3 775,57 грн.

Вказаними умисними діями ОСОБА_1 вчинила заволодіння шляхом обману коштами, які надходили з державного бюджету на фінансування відділу освіти Мостиської РДА, а в подальшому відділу освіти, культури та туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради на загальну суму 19 444,13 гривень.

Внаслідок допущеного порушення, відділу освіти Мостиської РДА завдано матеріальну шкоду (збитків) у розмірі 10 480, 81 гривень, а відділу освіти, культури та туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради завдано матеріальну шкоду (збитків) на загальну суму 8 963, 32 гривень.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321, розпочато процес реорганізації Мостиської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Яворівської районної державної адміністрації, створеної розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 15.01.2021 №25/0/5-21 «Про створення комісії з реорганізації районних державних адміністрацій».

В добровільному порядку відповідачкою станом на даний час завдані державі збитки в розмірі 10480,81 грн. не відшкодовано.

Відповідно до положень ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) дохід, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомiрними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю особистим немайновим правам фiзичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фiзичної або юридичної особини, вiдшкодовується в повному обсязi особою, яка її завдала.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України вiд 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивiльних справ за позовами про вiдшкодування шкоди», шкода, заподiяна особi й майну громадянина або заподiяна майну юридичної особи, пiдлягає вiдшкодуванню в повному обсязi особою, яка її заподiяла, за умови, що дiї останньої були неправомiрними, мiж ними й шкодою є безпосереднiй причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи у зв`язку з неправомірними діями відповідачки, Яворівській РДА Львівської області (правонаступника Мостиської РДА) була спричинена шкода, та між неправомірними діями та завданою шкодою є причинний зв`язок.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Про допустимість доказів зазначено у статті 78 ЦПК України, згідно вимог якої, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з процесуальним законодавством сторони мають певні права та обов`язки, реалізація яких, як правило, залежить від самих учасників процесу.

Надання доказів на підтвердження доводів і обставин, на які позивач посилається як на підставу свої вимог, є обов`язком саме позивача, і їх ненадання є неналежним виконання процесуальних прав та свідчить про те, що позивач не вчиняє активних дій для доведення обґрунтованості своїх вимог перед судом.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Своїми процесуальними правами сторони під час розгляду вищевказаної цивільної справи розпорядились на власний розсуд.

При цьому сторона позивача підтримала позовні вимоги, надавши на підтвердження заявлених вимог належні та допустимі докази, а відповідачка в свою чергу визнала позовні вимоги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В рішенні ЄСПЛ «Суомінен проти Фінляндії» (№ 37801/97, 01.07.2003р. §36) зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доводів сторін на підтвердження їхніх позицій, суд зобов`язаний виправдовувати свої дії і наводити обґрунтування своїх рішень.

Також в рішенні «Гірвісаарі проти Фінляндії" (№ 49684/99, 27.09.2001р. §30) ЄСПЛ вказує: «ще одне призначення належно обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам спору, що вони були почуті; також, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд судом вищестоящої інстанції; лише за умови винесення обґрунтованого рішення забезпечується публічний контроль за здійсненням правосуддя».

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову сторони Позивача, з наведених вище мотивів та підстав.

З відповідачки ОСОБА_1 на користь Яворівської районної державної адміністрації Львівської області необхідно стягнути майнову шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням у розмірі 10480, 81 грн.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

V. Розподіл судових витрат:

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України).

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, з-поміж іншого, позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Водночас згідно ст.4 цього Закону встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ЦПК України і Закону України «Про судовий збір», судові витрати (судовий збір) по даній справі у розмірі 2 270 грн. слід стягнути з відповідачки на користь Держави.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Яворівської окружної прокуратури Львівської області поданої в інтересах держави в особі Мостиської районної державної адміністрації Львівської області та Яворівської районної державної адміністрації Львівської області до ОСОБА_1 , про: відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, майнову шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням - 10 480 (десять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 81 копійок, які перерахувати на р/р UA378999980314030544000013699, код класифікації доходів: 24060300, банк отримувача: Казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у дохід Держави судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Відомості щодо учасників справи:

Позивачі:

- Мостиська районна державна адміністрація (в стані припинення), місцезнаходження (колишнє): м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області, код ЄДРПОУ: 04056434;

- Яворівська районна державна адміністрація Львівської області, місцезнаходження, м.Яворів, вул.Івана Франка, 8, Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ:04055883;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 03.03.2022 року.

Суддя Юрій БІЛОУС