Ухвала

від 28.02.2022 по справі 160/4081/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 березня 2022 року Справа №160/4081/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області яка полягає у не розгляді у встановленому Земельним кодексом України порядку та строк клопотання ОСОБА_1 від 07 червня 2021 року, поданого до Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області через центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Васильківської селищної ради, про надання земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Васильківську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області розглянути на пленарній сесії клопотання ОСОБА_1 від 07 червня 2021 року поданого до Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області через центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Васильківської селищної ради, про надання земельної ділянки у користування для ведення Фермерського господарства, яка станом на день звернення із клопотанням 07.06.2021 року мала кадастровий номер: 1220787700:02:003:0077 та площу 8,9553 згідно викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки зробленого із Публічної кадастрової карти України, та станом на 12.01.2022 року вже поділена на 5-ть земельних ділянок з іншими присвоєними кадастровими номерами та площами: кадастровий номер: 1220787700:02:003:0082, площею 2.0000 га; кадастровий номер: 1220787700:02:003:0084, площею 2.0000 га; кадастровий номер: 1220787700:02:003:0083. площею 2,0000 га; кадастровий номер: 1220787700:02:003:0081. площею 2,0000 га; кадастровий номер: 1220787700:02:003:0083, площею 0.9253 га. надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, та прийняти відповідне рішення у передбачені законом строки.

Одночасно із вищезазначеним позовом до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 суд просить постановити Ухвалу, якою заборонити Васильківській селищній раді Дніпропетровської області до ухвалення рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом за результатами розгляду позову ОСОБА_1 , приймати рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровими номерами: 1220787700:02:003:0082; 1220787700:02:003:0084; 1220787700:02:003:0083; 1220787700:02:003:0081; 1220787700:02:003:0085, приймати рішення про передачу земельних ділянок комунальної форми Власності із кадастровими номерами:1220787700:02:003:0082; 1220787700:02:003:0084; 1220787700:02:003:0083; 1220787700:02:003:0081; 1220787700:02:003:0085, фізичним або юридичним особам у приватну власність або у користування, заборонити Васильківській селищній раді Дніпропетровської області, фізичним та юридичним особам здійснювати реєстрацію права власності або права користування в Державному земельному кадастрі. Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на земельні ділянки комунальної форми власності із кадастровими номерами: 1220787700:02:003:0082; 1220787700:02:003:0084; 1220787700:02:003:0083;1220787700:02:003:0081; 1220787700:02:003:0085.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

З положеннями частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки 26.02.2022-27.02.2022 були вихідними днями, а 28.02.2022 головуючий суддя Юхно І.В. перебувала у відпустці, суд вирішує питання про відкриття провадження у перший робочий день 01.03.2022.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд наголошує, що ЄСПЛ сформовано правозастосовчу практику, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV є джерелом права під час розгляду справ судом.

Суд також наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Верховний Суд щодо строків звернення до суду з позовом неодноразово вказував (зокрема, постанова від 15 квітня 2020 року у справі № 15/2973/18, постанова від 22 квітня 2020 року у справі № 811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

З матеріалів позову вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області яка полягає у не розгляді у встановленому Земельним кодексом України порядку та строк клопотання ОСОБА_1 від 07 червня 2021 року, поданого до Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області через центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Васильківської селищної ради, про надання земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 123 Земельного кодексу України (далі ЗК України) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.1 ст.123 ЗК України).

Тобто, про порушення своїх прав на надання земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства, позивач мав дізнатися 07.07.2021, а з позовною заявою про оскарження бездіяльності Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо нерозгляду у встановленому Земельним кодексом України порядку та строк клопотання від 07.06.2021, ОСОБА_1 до суду звернувся лише 22.02.2022, тобто через 7,5 місяців після того, як позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Отже, позивач звернувся з адміністративним позовом з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Проте, в порушення наведених норм позивачем разом з адміністративним позовом не було надано заяви/клопотання про поновлення цього строку та надано доказів поважності причин його пропуску.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Окрім цього, частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надано до суду уточнений адміністративний позов, який містить реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, а також його копії для направлення відповідачу в справі.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно