Ухвала

від 24.02.2022 по справі 600/4059/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/4059/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуртовий склад» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуртовий склад» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2625957/42172912 та №2625958/42172912 від 05.05.2021 р. про відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунки коригування №2 від 26.04.2021 р. та №3 від 26.04.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 26.08.2021 року даний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи.

06.10.2021 року до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що з метою всебічного га об`єктивного з`ясування обставин справи, встановлення підстав відсутності підтверджуючих документів щодо походження товару, під час розгляду справи виникне необхідність перевірки заяв позивача про реальність операцій, зокрема виклику в якості свідків, бухгалтера позивача, який проводив вказану господарську операцію по бухгалтерському обліку, водіїв, які безпосередньо приймали участь у вказаних господарських операціях, встановлення інших осіб причетних до даних операцій, що в свою чергу дасть підстави суду належним чином дослідити їх правомірність та реальність. Одночасно, у зв`язку із відсутністю підтверджуючих документів, що стало підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації розрахунків коригування, є необхідність також викликані в якості свідків контрагента позивача у цих господарських операціях, зокрема бухгалтера або іншу особу, яка проводила кошти по банківському рахунку.

Розглянувши подане представником відповідача-1 клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина 2 статті 257 КАС України).

Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини 3 статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у частині четвертій статті 257 КАС України.

З матеріалів справи видно, що предметом оскарження у цій справі є рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На переконання суду, така категорія справ не визначена у переліку частини 4 статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Більше того, з метою як найшвидшого вирішення справи, оскільки спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ для яких пріоритетом є швидке вирішення справи, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача-1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання суду, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки позивачі по справі ставлять перед судом питання правового характеру, а не встановлення відповідних фактів. Суду у межах цієї справи належить встановити, чи дотримано процедуру прийняття оскаржуваних рішень, і чи має це наслідком порушення прав позивачів.

При цьому, з огляду на предмет позову та характер правовідносин у розглядуваній справі, суд вважає, що немає явної необхідності у заслуховуванні пояснень учасників справи безпосередньо у судовому засідання, як і у виклику свідків.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у справі №600/4059/21-а належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, враховуючи пункт 2 частини 6 статті 262 КАС України, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Анісімов