Рішення

від 22.02.2022 по справі 285/6760/21

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

(Справа № 285/6760/21, провадження у справі № 2/0285/224/22)

розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справуза позовом акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року АТ «Кредобанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з останнього на користь банку заборгованість за кредитним договором № CL-297322 від 23.12.2020 року в розмірі 114 612 грн. 74 коп., судовий збір в розмірі 2 270 грн. 00 коп., витрати на професійну правову допомогу в розмірі 16 533 грн. 35 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що всупереч умов укладеного між публічним АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 кредитного договору від 23.12.2020 року, останній своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на 24.11.2021 року у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість за кредитом в сумі 114 612,74 грн. 74 коп., яку останній не погашає у добровільному порядку, що змусило банк звернутись до суду із вказаним позовом.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалась.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 23.12.2020 року між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-297322 відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 110 000грн. зі сплатою 35 % річних та кінцевим поверненням кредитних коштів 22.12.2023 року (а.с. 5-7).

Відповідач належним чином грошових зобов`язань за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим, станом на 24.11.2021 року у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість за кредитом в сумі 114 612 грн. 74 коп., з яких: 106 569 грн. 63 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 8 043грн. 11 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с. 5-7).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст.ст. 610, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а останній, в свою чергу, не повернув своєчасно кредитні кошти, і станом на день звернення банку до суду з позовом існує заборгованість за кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

У задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 533 грн. 35 коп. необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.6.4 Договору про надання правової допомоги від 01.09.2021 року укладено між АТ "Кредобанк" та АО "Юридична компанія "Аксіліум", гонорар виплачується у гривнях, шляхом безготівкового перерахування Клієнтом на поточний рахунок Виконавця, вказаний в цьому Договорі протягом 5 банківських днів від дати підписання Сторонами Акту про виконані роботи

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, або розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме не надано: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 03.02.2021 року № 760/34441/19 та від 07.04.2021 року № 545/3748/17.

Оскільки матеріали справи не містять доказів: акта приймання-передачі наданих послуг адвоката, платіжні документи про оплату таких послуг, тому правові підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Кредобанк» (м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) заборгованість за кредитним договором № CL-297322 від 23.12.2020 року у розмірі 114 612 (сто чотирнадцять тисяч шістсот дванадцять ) гривень 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Кредобанк» (м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 533,35 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено - 23.02.2022 року.

Головуючий