Рішення

від 22.02.2022 по справі 130/2619/21

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/143/2022

130/2619/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2022 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Лукомовчанської загальноосвітньої шкоди I-II ступенів про визнання протиправним та скасування наказу, зміну формування причин звільнення та зобов`язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернувся в суд з цим позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Лукомовчанської загальноосвітньої шкоди I-II ступенів №8 від 31.08.2017 «Про звільнення техпрацівників»; визнати ОСОБА_2 звільненим на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із ліквідацією Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів на підставі рішення Жмеринської районної ради Вінницької області 35 сесії 7 скликання від 25.06.2020 «Про припинення діяльності шляхом ліквідації Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів», у зв`язку з цим змінити формулювання причин звільнення у трудовій книжці; зобов`язати ліквідаційну комісію щодо припинення діяльності Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів шляхом її ліквідації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Стислий виклад позицій позивача.

01.04.2013 позивача було прийнято на посаду сторожа Лукомовчанської ЗОШ І-ІІ ступенів. Наказом директора Лукомовчанської ЗОШ від 31.08.2017 №8 його було звільнено з посади у зв`язку з зміною назви, реорганізацією Лукомовчанської ЗОШ І-ІІ ступенів відповідно до рішення Лукомовчанської сільської ради на Лукомовчанську ЗОШ І ступеня за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 визнано незаконним та скасовано дане рішення (вправа №130/1423/17). У зв`язку з скасуванням судом рішення позивач звернувся з позовом про поновлення на роботі, проте під час розгляду справи в суді стало відомо про ліквідацію навчального закладу. В подальшому його позовну заяву було залишено без розгляду.

Позивач вважає, що наказ Лукомовчанської ЗОШ І-ІІ ступенів №8 від 31.08.2017 є незаконним, оскільки зміна назви школи не є реорганізацією та не супроводжувалась скороченням чисельності штату працівників, а тому підстави для його звільнення були відсутніми. Водночас процедуру ліквідації школи, що дійсно надавало б передбачені законом підстави для його звільнення розпочато лише 03.07.2020. За наведених обставин поновлення працівників на роботі є неможливим, проте КЗпП України містить спеціальну норму, яка регулює правовідносини сторін, що наразі мають місце.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

16.09.2021 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Справа призначена до спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 01.11.2021.

01.11.2021 розгляд справи відкладено на 16.12.2021 у зв`язку з неявкою представника відповідача. В судовому засіданні вирішено повідомити загальноосвітню школу, яка перебуває в процесі ліквідації через ліквідаційну комісію.

16.12.2021 справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. В подальшому призначена до розгляду на 23.02.2022.

Відповідачу Лукомовчанській загальноосвітній школі було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за її місцезнаходженням. На адресу суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.18). Враховуючи наявність інформації щодо перебування відповідача в процесі ліквідації, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи за місцем знаходження ліквідаційної комісії.

Від ліквідаційної комісії на адресу суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.43).

Згідно з положеннями частини 7 та 8 статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи.

Відповідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, за умов існування усіх підставі, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 31.08.2017 був звільнений з Лукомовчанської ЗОШ І-ІІ ступенів у зв`язку зі зміною назви (реорганізації) (а.с.5).

Згідно копії рішення Лука-Мовчанської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 24.03.2017 про зміну назви (реорганізацію) Лукомовчанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів вирішено змінити назву (реорганізувати) юридичної особи Лукомовчанська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів на Лукомовчанська загальноосвітня школа І ступеня (а.с.6). Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 визнано незаконним та скасовано дане рішення (справа №130/1423/17).

Як вбачається з копії наказу від 31.08.2017 про звільнення техпрацівників сторожа ОСОБА_2 з 31 серпня 2017 року звільнено в зв`язку із зміною назви (реорганізацією) Лукомовачанської загальноосвітньої школи І - ІІ ступенів (а.с.7).

Відповідно до копії рішення Жмеринської районної ради Вінницької області від 25.06.2020 про припинення діяльності шляхом ліквідації Лукомовчанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів вирішено припинити діяльність Лукомовчанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів шляхом її ліквідації. Затверджено ліквідаційну комісію. Вимоги кредиторів приймаються уповноваженою особою засновника - відділом освіти Жмеринської райдержадміністрації (а.с.8). Затверджено персональний склад ліквідаційної комісії, що вбачається з додатку №1 до рішення (а.с.9).

Згідно копії ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.07.2021 позовну заяву ОСОБА_2 до Лука-Мовчанської загальноосвітньої школи 1-2 ступеню Жмеринського районного відділу освіти, начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської РДА Цимбал І.В. про поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду (а.с.10-11).

Як вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Лукомовчанська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів з 03.07.2020 перебуває в стані припинення. Адреса школи: с. Лука-Мовчанська, вул.. Карпенчука, 2 (а.с.12).

Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони містять інформацію про предмет доказування.

Мотиви суду. Норми права застосовані судом.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є зміна власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 3 п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9 у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст. 235 КЗпП). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Аналогічна норма міститься у ст. 240-1 КЗпПУ у якій зазначено, що у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

З аналізу наведених норм та правил очевидним є висновок про те, що неможливість поновлення працівника на попередній посаді може бути пов`язано виключно з однією обставиною ліквідацією підприємства.

Згідно п.19 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року).

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі № 6-33 цс14 від 21.05.2014 закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч. 1 ст. 235, ст. 240-1 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення/переведення відбулося з порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Статтею 105 ЦК України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК). Згідно з ч. 4 та 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 було звільнено із посади сторожа Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів наказом директора школи №8 від 31.08.2017, у зв`язку з зміною назви Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів, на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, який в свою чергу було обґрунтовано рішення Лука-Мовчанської сільської ради від 24.03.2017, незаконно, оскільки рішення Лука-Мовчанської сільської ради від 24.03.2017 визнано незаконним та скасовано рішенням Вінницького окружного адмінстратвиного суду від 03.12.2018 (справа №130/1423/17), оскільки зміна назви школи не є реорганізацією та не супроводжується скорочення чисельності, а тому підстави для його звільнення на час прийняття такого рішення були відсутні. А тому вищевказаний наказ директора школи в частині звільнення сторожа ОСОБА_2 є незаконним та підлягає скасуванню. Також, оскільки процедура ліквідації школи, яка розпочата 03.07.2020 унеможливлює поновлення позивача на роботі, проте не позбавляє його права на отримання виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу з часу незаконного звільнення до початку ліквідації закладу освіти в якому здійснював трудову діяльність позивач.

Суд оцінивши наявні у справі докази у відповідності до статей 77, 78, 79, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, приходить до висновку, що позивача було звільнено з займаної посади сторожа школи незаконно, а тому позов підлягає частковому задоволенню в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача.

Розподіл судових витрат між сторонами.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на корить позивача слід стягнути сплачену позивачем суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 11-13, 141, 76-83, 89, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Лукомовчанської загальноосвітньої шкоди I-II ступенів №8 від 31.08.2017 «Про звільнення техпрацівників» в частині звільнення сторожа ОСОБА_2 .

Визнати ОСОБА_2 звільненим на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із ліквідацією Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів на підставі рішення Жмеринської районної ради Вінницької області 35 сесії 7 скликання від 25.06.2020 «Про припинення діяльності шляхом ліквідації Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів», у зв`язку з цим змінити формулювання причин звільнення у трудовій книжці.

Зобов`язати ліквідаційну комісію щодо припинення діяльності Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів шляхом її ліквідації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, а саме з 01.09.2017 до 25.06.2020 включно.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів (ліквідаційної комісії) на користь держави судові витрати в розмірі 908 грн.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання нарахування та виплати ліквідаційною комісією щодо припинення діяльності Лукомовчанської загальноосвітньої школи I-II ступенів заробітної плати час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), Лукомовчанська загальноосвітня школа I-II ступенів (місцезнаходження: 23155 Вінницька область, Жмеринський район, с. Лука Мовчанська, вул. Карпенчука, 2, ЄДРПОУ 26242338, місцезнаходження ліквідаційної комісії: 23100, вінницька область, м. Жмеринка, вул.. Київська, 16).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 04.03.2022