Ухвала

від 01.03.2022 по справі 675/2184/21

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/2184/21

Провадження № 2/675/267/2022

У Х В А Л А

02 березня 2022 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання Гук-Миронюк Ю. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради, третя особа Ізяславська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

У провадженні Ізяславського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради, третя особа Ізяславська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 січня 2022 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності. Крім того, подав заяву про зміну підстав позову.

Представник відповідача Плужненської сільської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про слухання справи за відсутності представника сільської ради.

Представник третьої особи Ізяславської державної нотаріальної контори до суду не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Відповідно до принципу пропорційності цивільного судочинства, встановленого статтею 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини 2 та частини 3 статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до положень статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У частині 1 статті 189 ЦПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Згідно із частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Із матеріалів справи вбачається, що підготовче судове засідання закінчене 01 лютого 2022 року, про що постановлено ухвалу, якою також призначено дану справу до судового розгляду по суті. Заяву про зміну підстав позову подано до суду 25 лютого 2022 року, тобто після закінчення строку, встановленого процесуальним законом для подання таких заяв. Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, для подання до суду заяви про зміну підстав позову, ОСОБА_1 до суду не подано. Поважних причин пропуску строку для подання відповідної заяви позивачем не наведено.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

З огляду на викладене, оскільки позивачем не наведено поважних причин, які не залежали від нього та об`єктивно перешкоджали йому подати до суду у встановлений процесуальним законом строк заяву про зміну підстав позову, а також не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 49, 83, 126, 127, 189, 247, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 04 березня 2022 року.

Суддя: В. І. Столковський