Ухвала

від 17.02.2022 по справі 390/262/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/262/22

Провадження №2/390/372/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2022 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши заяву про забезпечення позову Голови Фермерського господарства ОСОБА_1 - ОСОБА_1 , поданої у цивільній справі за позовом Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановичадо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2022 позивач звернувся до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить усунути перешкоди у володінні і користуванні майном, шляхом витребування земельної ділянки з кадастровим номером 352258500:02:000:0671 у недобросовісного володільця - ОСОБА_3 та повернути її у володіння і користування позивачу. Крім того, просить припинити державну реєстрацію речового права оренди ОСОБА_3 і саме речове право оренди у ОСОБА_3 стосовно вказаної земельної ділянки, а також припинити державну реєстрацію припинення речового права користування позивача земельною ділянкою за угодою про дострокове розірвання договору про право користування земельною ділянкою між ОСОБА_2 та ФГ Ковалевського В.І.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 352258500:02:000:0671, яка знаходиться в оренді на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрованого в державному реєстрі речових прав 25.10.2021 року, номер запису 44702902. Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що 10.10.2017 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), який внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 23537123. В грудні 2021 року позивачу стало відомо про укладення між відповідачами договору оренди землі стосовно спірної земельної ділянки, після внесення запису про припинення речового права позивача - права оренди на підставі угоди від 14.06.2021 року про дострокове розірвання договору емфітевзису від 10.10.2017 року. Угода про розірвання договору емфітевзису позивачем не укладалась і не підписувалась та печаткою не скріплювалась, волевиявлення позивача на розірвання договору відсутнє. Наявність у ОСОБА_3 договору оренди землі, який укладено з порушенням законодавства та підробкою документів, ОСОБА_3 теоретично має можливості обробляти земельну ділянку і розпочати новий період сівозміни, а саме засіяти земельну ділянку з метою збору врожаю та подальшого отримання прибутку від його реалізації, тому є необхідність вжити заходи забезпечення позову для забезпечення виконання можливого рішення суду у справі шляхом накладення заборони користування спірною земельною ділянкою.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, перевіривши доводи, якими її обґрунтовано, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності користування земельною ділянкою.

Позивач в позові просить усунути перешкоди в користуванні йому земельною ділянкою з кадастровим номером 3522585000:02:000:0671 площею 7,6046 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, припинити державну реєстрацію права оренди ОСОБА_3 щодо цієї земельної ділянки, а також припинити державну реєстрацію припинення речового права (емфітевзис) позивача, яку здійснено на підставі угоди 14.06.2021 року. Позивач стверджує, що він не укладав угоди на дострокове розірвання договору емфітевзису.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

При обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Крім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно (в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч.2 ст. 152 ЗК України).

Згідно вимог ч.1 ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 18.05.2021 року по справі № 914/1570/20 при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_3 теоретично має всі можливості обробляти земельну ділянку і розпочатий новий період сівозміни, однак позивачем не наведено достатнього обґрунтування існування доказів того, щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову. Заява позивача не містить достатнього обґрунтування доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, не наведено причин неможливості захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, позивачем не доведено необхідність застосування обраного ним способу забезпечення позову, його вжиття судом не забезпечує збалансованості інтересів сторін, тому в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову Голови Фермерського господарства ОСОБА_1 - ОСОБА_1 , поданої у цивільній справі за позовом Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановичадо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А.Бойко