Постанова

від 21.02.2022 по справі 921/451/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. Справа №921/451/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.

представники сторін в судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ПЕНЗЕЙ", б/н від 22.10.2021 (Вх.№ ЗАГС 01-05/3556/21 від 25.10.2021)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2021 (повний текст виготовлено 30.09.2021)

у справі №921/451/21

за позовом Селянського (фермерського) господарства "ПЕНЗЕЙ", с.Передмістя, Чортківський (Бучацький) район, Тернопільська область

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль

до відповідача-2: Фермерського господарства "ПЕРЕДМІСТЯ", с.Передмістя, Чортківський (Бучацький) район, Тернопільська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Бучацька міська рада, Майдан Волі, 1, м. Бучач, Тернопільська область

про: зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та ФГ "ПЕРЕДМІСТЯ" усунути перешкоди для СФГ "ПЕНЗЕЙ" у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпоряджання майном, в тому числі земельною ділянкою, площею 10,00 га наданою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії TP №56, шляхом відновлення правового стану майна, в тому числі правового стану земельної ділянки, який існував до порушення прав

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Селянське (фермерське) господарство "ПЕНЗЕЙ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Фермерського господарства "ПЕРЕДМІСТЯ" про зобов`язання усунути перешкоди для СФГ "ПЕНЗЕЙ" у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпоряджання майном, в тому числі земельною ділянкою, площею 10,00 га, наданою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії TP №56, шляхом відновлення правового стану майна, в тому числі правового стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення вимог Закону України "Про землеустрій" та всупереч Порядку проведення інвентаризації земель, Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області проведено інвентаризацію землі з грубим порушенням принципів достовірності та повноти відповідних даних, без послідовності і стандартності процедури, з порушенням доступності використання всієї інформаційної бази, без повноти узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення, і за результатами проведення необ`єктивної інвентаризації земель, включено земельну ділянку СФГ "ПЕНЗЕЙ", площею 10,00 га, наданою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії TP №56, в масив проінвентаризованої земельної ділянки, загальною площею 29,6088 га з кадастровим номером 61221285600:01:002:1035, чим створено грубі перешкоди для СФГ "ПЕНЗЕЙ" у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпорядження своїм майном.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2021 у справі №921/451/21 в задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства "ПЕНЗЕЙ" с.Передмістя, Чортківського (Бучацького) району, Тернопільської області до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м. Тернопіль, Фермерського господарства "ПЕРЕДМІСТЯ", с.Передмістя, Чортківського (Бучацького) району, Тернопільської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Бучацької міської ради, м. Бучач про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та ФГ "ПЕРЕДМІСТЯ" усунути перешкоди для СФГ "ПЕНЗЕЙ" у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпоряджання майном, в тому числі земельною ділянкою, площею 10,00 га наданою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії ТР №56, шляхом відновлення правового стану майна, в тому числі правового стану земельної ділянки, який існував до порушення прав - відмовлено. Витрати по сплаті судового збору у даній справі покладено на позивача.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем в даному випадку позовна вимога, у разі її задоволення, не призведе до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у володіння або користування господарства спірної земельної ділянки. Тобто, обраний позивачем в даному випадку спосіб захисту є неефективним. Обрання позивачем неналежного способу захисту свого порушеного права є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

СФГ "ПЕНЗЕЙ" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2021 у справі №921/451/21 та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Фермерське господарство «ПЕРЕДМІСТЯ» усунути перешкоди для СФГ «ПЕНЗЕЙ» у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпорядження своїм майном, в тому числі земельною ділянкою, площею 10,00 га, наданою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії TP № 56, шляхом відновлення правового стану майна, в тому числі правового стану земельної ділянки, який існував до порушення прав позивача. посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, рішення суду не грунтується на належних та допустимих доказах.

Зокрема, зазначає, що дії відповідачів, прямо спрямовані на вчинення протиправних перешкод для СФГ «ПЕНЗЕЙ» щодо законного права користування земельною ділянкою, наданої на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серії TP № 56, виданого ОСОБА_1 для створення та ведення фермерського господарства згідно рішення Бучацької районної ради Тернопільської області від 23.04.1997 №88.

Скаржник вважає, що земельна ділянка, яка перебуває у законному користуванні СФГ «Пензей», може передаватися у власність за рішенням органів виконавчої влади тільки після припинення ним права користування в порядку, визначеному законом (ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України).

Скаржник стверджує, що звернення з негаторним позовом є правомірним, оскільки в такому разі усунення перешкод у користуванні своїм майном і буде ефективним способом захисту порушеного права, а рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння не матиме жодного ефекту.

Скаржник вважає, що за вказаним негаторним позовом він має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідачів утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення перешкод щодо користування майном .

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу законодавства України та матеріалів справи.

Відповідачем 2 та третьою особою не надано суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 справу №921/451/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ПЕНЗЕЙ" залишено без руху для усунення встановленого недоліку, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 3 405,00 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2021 у справі №921/451/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "ПЕНЗЕЙ" та призначено розгляд справи на 07.12.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 розгляд справи відкладено на 21.12.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 розгляд справи №921/451/21 відкладено на 11.01.2022.

11.01.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 розгляд справи №921/451/21 призначено на 25.01.2022.

25.01.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 розгляд справи №921/451/21 призначено на 22.02.2022.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників судового процесу.

Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності уповноважених представників сторін та третьої особи.

Обставини справи

Як зазначає позивач, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії TP №56, виданого 20.11.1997 на підставі рішення сьомої сесії XXII скликання Бучацької районної Ради народних депутатів Бучацького району Тернопільської області №88 від 23.04.1997 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №55 ОСОБА_1 надано у постійне користування для створення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 10,00 га в межах згідно з планом, розташовану на території с.Передмістя Передмістянської сільської ради.

Межі земельної ділянки встановлено в натурі (на місцевості) (в матеріалах справи знаходиться копія виготовленого у 1997 році кооперативом "Земля" Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту відведення землі та видачі Державного акту на право постійного користування землею селянському (фермерському) господарству Пензей С.М. за рахунок земель запасу Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області).

20.11.1997 ОСОБА_1 створено та зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "ПЕНЗЕЙ", с.Передмістя Бучацького району Тернопільської області (ідентифікаційний код 24637771), до якого з моменту реєстрації в установленому законом порядку перейшло право постійного користування земельною ділянкою площею 10,00 га, наданого засновнику згідно Державного акту на право постійного користування землею серії TP №56, виданого 20.11.1997.

В підтвердження наведеного, позивач посилається на п.п.6.1-6.13 Статуту СФГ "ПЕНЗЕЙ" в редакції, зареєстрованій Бучацькою районною державною адміністрацією 20.11.1997 №490, та п.п.7.1-7.3, п.9.1 Статуту СФГ "ПЕНЗЕЙ" в новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів засновників від 30.05.2014, зареєстрованій 03.06.2014.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області у справі №1903/2629/2012 від 29.01.2013 (яке набрало законної сили 11.02.2013), визнано за ОСОБА_2 право на спадкове майно - Фермерське господарство "Пензей" (ідентифікаційний код 24637771) с.Передмістя Бучацького району Тернопільської області, яке належало ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

При цьому, як зазначено у вказаному рішенні суду, до складу спадкової маси віднесено право постійного користування землею площею 10,00 га Фермерського господарства "Пензей".

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 з 2013 року значиться як керівник Селянського (фермерського) господарства "ПЕНЗЕЙ", а також є засновником та головою господарства (п.1.2 Статуту СФГ "ПЕНЗЕЙ" в новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів засновників від 30.05.2014, зареєстрованій 03.06.2014).

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи заявлені вимоги у позовній заяві, позивач вказує на те, що в порушення вимог Закону України "Про землеустрій" та всупереч Порядку проведення інвентаризації земель, Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області проведено інвентаризацію землі з грубим порушенням принципів достовірності та повноти відповідних даних, без послідовності і стандартності процедури, з порушенням доступності використання всієї інформаційної бази, без повноти узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення, і за результатами проведення необ`єктивної інвентаризації земель, включено земельну ділянку СФГ "ПЕНЗЕЙ" площею 10,00 га, наданою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії TP №56, в масив проінвентаризованої земельної ділянки, загальною площею 29,6088 га з кадастровим номером 61221285600:01:002:1035, чим створено грубі перешкоди для СФГ "ПЕНЗЕЙ" у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпорядження своїм майном.

В подальшому, без попереднього вирішення питання щодо законного вилучення у СФГ "Пензей" земельної ділянки площею 10,00 га, наданої на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії TP №56, відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області необгрунтовано було вчинено незаконні дії щодо прийняття ряду незаконних наказів стосовно даної земельної ділянки, зокрема:

Наказу № 19-3263/14-19-СГ від 06.09.2019 про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області;

Наказу №19-3770/14-19-СГ від 23.09.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, площею 2,00 га, з кадастровим номером 6121285600:01:002:0366 (копію долучено до матеріалів справи);

Наказу №19-3264/14-19-СГ від 06.09.2019 про надання дозволу ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (копію долучено до матеріалів справи);

Наказу № 19-3769/14-19-СГ від 23.09.2019 про затвердження проекту земле щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення осо селянського господарства за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, площею 2,00 га, з кадастровим номером 6121285600:01:002:0368;

Наказу №19-3265/14-19-СГ від 06.09.2019 про надання дозволу ОСОБА_6 розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області;

Наказу №19-3771/14-19-СТ від 23.09.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, площею 2,00 га, з кадастровим номером 6121285600:01:002:0365;

Наказу №19-3266/14-19-СГ від 06.09.2019 про надання дозволу ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - рілля), розташованої межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області;

Наказу №19-3772/14-19-СГ від 23.09.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, площею 2,00 га, з кадастровим номером 6121285600:01:002:0369;

Наказу №19-3453/14-19-СГ від 12.09.2019 про надання дозволу ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області ;

Наказу №19-3773/14-19-СГ від 23.09.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, площею 2,00 га, з кадастровим номером 6121285600:01:002:0363.

Як вказує позивач, такими протиправними діями відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, було повністю здійснено накладання земельних ділянок з кадастровими номерами: 6121285600:01:002:0366, 6121285600:01:002:0368, 6121285600:01:002:0365, 6121285600:01:002:0369 та 6121285600:01:002:0363 на земельну ділянку площею 10,00 га, яку було надано СФГ "ПЕНЗЕЙ" на підставі Державного акту на право постійного користування землею, серії TP №56, чим створено перешкоди у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Як зазначено у листі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.62-4821/2/20 від 20.08.2020, у відповідь на адвокатський запит, представнику позивача ОСОБА_10 повідомлено, що в 2013 році було проінвентаризовано земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 61221285600:01:002:1035 загальною площею 29,6088 га. Враховуючи викопіювання долучене у запиті, земельна ділянка площею 10 га входила в масив проінвентаризованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення. За поінформуванням Відділу у Бучацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в Державному земельному кадастрі за місцем розташуванням, згідно викопіювання, наявні відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами: 6121285600:01:002:0363, 6121285600:01:002:0365, 6121285600:01:002:0366, 6121285600:01:002:0368 та 6121285600:01:002:0369.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційні довідки №238888193, №238888241, 238888280, 238888307, 238888329 від 27.12.2020) судом встановлено, що:

земельна ділянка з кадастровим номером 6121285600:01:002:0363, площею 2,00 га, зареєстрована 29.01.2020 за фізичною особою - ОСОБА_11 на праві приватної власності; підстава для державної реєстрації: договір дарування №27 від 29.01.2020. Крім того, у Реєстрі наявний запис про інше речове право на вказану земельну ділянку - право оренди земельної ділянки; підстава - договір оренди землі від 10.04.2020; строк дії: 10.04.2027, з правом пролонгації; Орендар: Фермерське господарство "ПЕРЕДМІСТЯ" (код ЄДРПОУ: 31877848); Орендодавець: Токарик Оксана Йосипівна.

земельна ділянка з кадастровим номером 6121285600:01:002:0365, площею 2,00 га, зареєстрована 29.01.2020 за фізичною особою - ОСОБА_11 на праві приватної власності; підстава для державної реєстрації: договір дарування №28 від 29.01.2020. Крім того, у Реєстрі наявний запис про інше речове право на вказану земельну ділянку - право оренди земельної ділянки; підстава - договір оренди землі від 10.04.2020; строк дії: 10.04.2027, з правом пролонгації; Орендар: Фермерське господарство "ПЕРЕДМІСТЯ" (код ЄДРПОУ: 31877848); Орендодавець: Токарик Оксана Йосипівна.

земельна ділянка з кадастровим номером 6121285600:01:002:0366, площею 2,00 га, зареєстрована 29.01.2020 за фізичною особою - ОСОБА_11 на праві приватної власності; підстава для державної реєстрації: договір дарування №29 від 29.01.2020. Крім того, у Реєстрі наявний запис про інше речове право на вказану земельну ділянку - право оренди земельної ділянки; підстава - договір оренди землі від 10.04.2020; строк дії: 10.04.2027, з правом пролонгації; Орендар: Фермерське господарство "ПЕРЕДМІСТЯ" (код ЄДРПОУ: 31877848); Орендодавець: Токарик Оксана Йосипівна.

земельна ділянка з кадастровим номером 6121285600:01:002:0368, площею 2,00 га, зареєстрована 29.01.2020 за фізичною особою - ОСОБА_11 на праві приватної власності; підстава для державної реєстрації: договір дарування №30 від 29.01.2020. Крім того, у Реєстрі наявний запис про інше речове право на вказану земельну ділянку - право оренди земельної ділянки; підстава - договір оренди землі від 10.04.2020; строк дії: 10.04.2027, з правом пролонгації; Орендар: Фермерське господарство "ПЕРЕДМІСТЯ" (код ЄДРПОУ: 31877848); Орендодавець: Токарик Оксана Йосипівна.

земельна ділянка з кадастровим номером 6121285600:01:002:0369, площею 2,00 га, зареєстрована 29.01.2020 за фізичною особою - ОСОБА_11 на праві приватної власності; підстава для державної реєстрації: договір дарування №31 від 29.01.2020. Крім того, у Реєстрі наявний запис про інше речове право на вказану земельну ділянку - право оренди земельної ділянки; підстава - договір оренди землі від 10.04.2020; строк дії: 10.04.2027, з правом пролонгації; Орендар: Фермерське господарство "ПЕРЕДМІСТЯ" (код ЄДРПОУ: 31877848); Орендодавець: Токарик Оксана Йосипівна.

Позивач також вказує, що договори оренди землі на земельні ділянки з кадастровими номерами 6121285600:01:002:0363, 6121285600:01:002:0365, 6121285600:01:002:0366, 6121285600:01:002:0368 та 6,121285600:01:002:0369 укладені Фермерським господарством "ПЕРЕДМІСТЯ" незаконно, оскільки такі земельні ділянки повністю накладаються на земельну ділянку СФГ "ПЕНЗЕЙ", площею 10,00 га, наданою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії TP №56.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення СФГ «Пензей» з позовом про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та ФГ "ПЕРЕДМІСТЯ" усунути перешкоди для СФГ "ПЕНЗЕЙ" у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпоряджання майном, в тому числі земельною ділянкою, площею 10,00 га наданою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії TP №56, шляхом відновлення правового стану майна, в тому числі правового стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.

Спірні правовідносини стосуються відносин, що склалися щодо порушення права власності на нерухоме майно.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України, відповідно до якої такими є, зокрема: визнання права, визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

За змістом частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) (Справа №1-17/2005) зазначено, що стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України (п. 5.2. Рішення).

Стаття 41 Конституції- України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до положень ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За своєю правовою природою позов, який містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, є негаторним. При цьому, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Особливістю негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням володіння майном.

Позивач звернувся до господарського суду за захистом свого права постійного користування земельною ділянкою площею 10,00 га, наданою згідно Державного акту на право постійного користування землею, серії TP №56, із позовом про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та ФГ "ПЕРЕДМІСТЯ" усунути перешкоди для СФГ "ПЕНЗЕЙ" у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпоряджання вказаною земельною ділянкою шляхом відновлення правового стану майна, в тому числі правового стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

При цьому, позовні вимоги об`єднують два способи захисту права - усунення перешкод в користуванні і розпорядженні земельною ділянкою та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права. Заявлені вимоги не містять конкретизації у який спосіб має відбуватися відновлення правового стану майна (які саме дії необхідно вчинити для відновлення порушеного права).

В обгрунтування позовної заяви, позивач посилається на незаконність дій Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо проведення інвентаризації земель та включення земельної ділянки СФГ "ПЕНЗЕЙ" в масив проінвентаризованої земельної ділянки, загальною площею 29,6088 га з кадастровим номером 61221285600:01:002:1035; незаконність наказів Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення п`яти земельних ділянок, площею 2,00 га кожна, у власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства; незаконність наказів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок 6121285600:01:002:0363,6121285600:01:002:0365, 6121285600:01:002:0366, 6121285600:01:002:0368, 6121285600:01:002:0369 та надання їх у власність фізичним особам; незаконність та протиправність укладення Фермерським господарством "ПЕРЕДМІСТЯ" (орендар) договорів оренди вищевказаних земельних ділянок, оскільки такі, за твердженнями позивача повністю накладаються на земельну ділянку СФГ "ПЕНЗЕЙ" 10,00 га.

Отже, саме вказані незаконні дії відповідачів, за твердженнями позивача, і створюють перешкоди для СФГ "ПЕНЗЕЙ" у здійсненні господарської діяльності щодо правомочностей користування та розпоряджання земельною ділянкою.

Однак, в матеріалах справи відсутні та не надані такі в суд апеляційної інстанції належні та допустимі докази оскарження таких дій, наказів Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, як і відсутня інформація щодо оспорення (визнання недійсними) укладених договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6121285600:01:002:0363, 6121285600:01:002:0365, 6121285600:01:002:0366, 6121285600:01:002:0368, 6121285600:01:002:0369 із Фермерським господарством "ПЕРЕДМІСТЯ"; відсутні докази того, що вказані земельні ділянки є частинами земельної ділянки, наданої у постійне користування СФГ "ПЕНЗЕЙ".

До того ж, згідно матеріалів справи, земельні ділянки з кадастровими номерами 6121285600:01:002:0363,6121285600:01:002:0365, 6121285600:01:002:0366, 6121285600:01:002:0368, 6121285600:01:002:0369 на даний час зареєстровані на праві власності за іншою особою - ОСОБА_11 , а ФГ "Передмістя" є їх користувачем на підставі укладених договорів оренди землі.

З огляду на вищенаведені обставини судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується факт того, що земельна ділянка вибула із володіння позивача і в даному випадку має місце спір про право позивача (невизнання, оспорення права), який підлягає вирішенню судом в інший спосіб за участю належного відповідача - особи, за якою проведено державну реєстрацію відповідного речового права на земельну ділянку (залежно від статусу такої особи спір .'буде належати до юрисдикції цивільного або господарського суду).

Водночас, судова колегія, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши висновки суду першої інстанції зазначає таке.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19). Тобто у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки від порушення його прав.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Звідси ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Заявлена позивачем в даному випадку позовна вимога, у разі її задоволення, не призведе до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у володіння або користування господарства спірної земельної ділянки.

Тобто, обраний позивачем в даному випадку спосіб захисту є неефективним. Обрання позивачем неналежного способу захисту свого порушеного права є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

При цьому, суд зауважує, що згідно приписів Господарського процесуального кодексу України господарський суд не може за власною ініціативою виходити за межі позовних вимог, змінювати предмет та підстави заявленого позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, які свідчать про наявність спору про речове право на майно та обрання позивачем неналежного (неефективного) способу захисту порушеного права, а також відсутність будь- яких доводів останнього про неможливість ефективного захисту його прав чи інтересів у спосіб, передбачений законом, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Окрім того, судова колегія вважає, що з огляду на наведені вище обставини, відпала необхідність дослідження судом фактичних обставин, щодо належності спірної земельної ділянки СФГ "ПЕНЗЕЙ, оскільки такі висновки мотивувальної частини судового рішення можуть сприйматися як преюдиційні під час розгляду інших справ за участі сторін цього спору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №906/1336/19 від 08.06.2021).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що судове рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ПЕНЗЕЙ", б/н від 22.10.2021 (Вх.№ ЗАГС 01-05/3556/21 від 25.10.2021) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2021 у справі №921/451/21 залишити без змін.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені статтями 287, 288 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.03.2022.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяОрищин Г.В.