Постанова

від 27.02.2022 по справі 918/523/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2022 року Справа № 918/523/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників:

прокурор - Немкович І.І., посвідчення №065847 від 03.11.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Клініка МЕД ОК" на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 р. у справі №918/523/21 (суддя Романюк Ю.Г., повний текст рішення складено 09.11.2021 р.)

за позовом Виконувача обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури

до

Рівненської районної ради,

Приватного підприємства "Клініка МЕД ОК",

Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Медичний простір" Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним електронного аукціону, визнання недійсним договору та зобов`язання повернення нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 р. у справі №918/523/21 позов виконуючого обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави до Рівненської районної ради, відповідача, Приватного підприємства "Клініка МЕД ОК", Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Медичний простір" Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним електронного аукціону, визнання недійсним договору та зобов`язання повернення нерухомого майна - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано п. 2 рішення Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" в частині відсутності обмежень щодо площі комунального майна, яка не повинна перевищувати 400 кв.м., орендодавцями якого є балансоутримувачі такого майна.

Визнано незаконним та скасовано наказ КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради №283 від 15.10.2020 "Про прийняття рішення щодо наміру передачі в оренду частини приміщення площею 474,2 м.кв.".

Визнано недійсним електронний аукціон за лотом "Оренди частини нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4.", що відбувся 09.11.2021, оформлений протоколом електронного аукціону №UА-РS-2020-10-16-000143-1 від 09.11.2020 року.

Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Рівненського району від 03.12.2020 № 2/20, укладений між КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради та ТОВ "Клініка МЕД ОК".

Зобов`язано ТОВ "Клініка МЕД ОК" повернути КП "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради частину нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4.

Стягнуто з Рівненської районної ради на користь Рівненської обласної прокуратури 3 783,33 грн. судового збору.

Стягнуто з Приватного підприємства "Клініка МЕД ОК" на користь Рівненської обласної прокуратури 3 783,33 грн. судового збору.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Медичний простір" Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь Рівненської обласної прокуратури 33 783,33 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач - Приватне підприємство "Клініка МЕД ОК" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області по справі №918/523/21 від 02.11.2021 р винесене із порушенням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- чинним законодавством розмежовано повноваження уповноваженого органу управління та балансоутримувача при передачі в оренду об`єктів комунальної власності.

- законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначено чіткий перелік нерухомого майна, орендодавцем якого є саме балансоутримувач.

- під балансоутримувачами комунального майна слід розуміти установи, організації або підприємства, які на праві господарського або оперативного управління отримали будинки і споруди, їх частини, а також рухоме майно, та обліковують його на балансі.

- у даному випадку балансоутримувачем спірного комунального майна на моменту укладання договору оренди було комунальне підприємство "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради, а в подальшому - комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради.

- орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

- майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

- представницький орган місцевого самоврядування має право уповноважити бути орендодавцем щодо категорії комунального майна, визначеного пунктом "в" ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" саме відповідний орган, а не комунальне підприємство.

- рішенням Рівненської районної ради № 88 від 29.12.2020 вирішено передати з балансу

КП Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Рівненської районної ради на баланс КП Управління майновим комплексом Рівненської районної ради частину будівлі (1, 3, 4 поверхи, підвал) загальною площею 1205,8 кв.м., гаражі площею 190,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,15 га за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4.

Відтак, спірне майно - частина нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв., в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Дніпровська, 4 на даний час є на балансі КП Управління майновим комплексом Рівненської районної ради.

- пунктом 2 ст. 4 ЗУ "Про оренду" - Орендодавцями є: органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності; ч. 1 а. З ст 6 ЗУ Про оренду державного і комунального майна Балансоутримувач може прийняти рішення про намір передачі майна в оренду за власною ініціативою, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

- спірне майно включено до переліку об`єктів, що підлягають, оренді, відповідно до норм чинного законодавства.

- згідно положення Про оренду майна, яке належить до спільної власності територіальних громад Рівненського району затвердженого Рішенням Рівненської районної ради від 6 вересня 2013 року № 1208, визначено порядок і підстави для прийняття рішення балансоутримувачем про оренду, за погодженням Рівненської районної ради.

Отже, при прийнятті рішення Рівненська районна рада Про прийняття рішення щодо наміру передачі в оренду частини приміщення площею 474,2 м.кв. діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, а відтак аукціон є законним, а рішення таким, що прийняте у належний спосіб.

- відповідачем (Рівненська районна рада) дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь та обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято. Натомість, Позивачем не доведено та не жодними чином підтверджено належними і допустимими доказами той факт, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України, зокрема з перевищенням компетенції чи порушувало права інших осіб.

Апелянт вважає, що Позивач жодними належними та допустимими доказами не доведено порушення спірним правочином інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень, які і Позивач просить застосувати, у вигляді визнання спірного договору оренди недійсним, а відтак і вилучення орендованого нерухомого майна у Орендаря.

Відповідач 1 правомірно прийняв Рішення Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020 року "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" визначено, що для цілей оренди відповідно до пункту "в" ч. 2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", органами, уповноваженими Рівненською районною радою бути орендодавцями нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, спільної власності територіальних громад

Рівненського району, крім єдиних майнових комплексів, є балапсоугримувачі відповідного майна.

Так як не має прямої заборони визначеної нормами чинного законодавства України щодо права бути орендарем об`єктів понад 400 кв. м. також згідно вимог чинного законодавства України даним рішенням Відповідача 3 Відповідач 1 визначив уповноваженою особою, щодо передачі об`єкта в оренду. Даним Рішенням Відповідачем 1 змінено статус Відповідача 3 та наділено його функціональними повноваженнями уповноваженої особи.

Апелянт зазначає, що Рівненська районна рада не має виконавчого комітету, а лише є засновником та учасником юридичних осіб, зокрема Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Медичний простір" Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Під час подачі до Господарського суду Рівненської області позовної заяви, виконуючим обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури не надано жодного доказу, який підтвердив факт звернення прокурора до уповноважених органів із повідомленням про таке звернення до суду.

Такі дії вказують на грубе порушення положень Закону України "Про прокуратуру" - основного закону, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Клініка МЕД ОК" на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 р. у справі №918/523/21 залишено без руху. Запропоновано Приватному підприємству "Клініка МЕД ОК" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки а саме: подати документ про сплату судового збору в розмірі 17 025 грн. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено Приватному підприємству "Клініка МЕД ОК", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 р., серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Клініка МЕД ОК" на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 р. у справі №918/523/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17.01.2022 р. об 12:00год.

11.01.2022 від Рівненської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.02.2022 р. об 11:00 год.

14.02.2022 р., на електронну адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких просить визнати поважними причини пропуску строку на подання заперечень на відзив на апеляційну скаргу, прийняти до уваги доводи, викладені у запереченнях на відзив та задоволити апеляційну скаргу в повному обсязі.

14.02.2022 р., на електронну адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник зазначав, що за наслідками хвороби на Covid-19 у директора ПП "Клініка МЕД ОК" розвинувся гіпертонічний криз, ускладнений носовою кровотечею, директор звернувся за медичною допомогою 14.02.2022 р., довідка додана до вказаного клопотання, директор ПП "Клініка МЕД ОК" не має можливості забезпечити присутність представника підприємства в судовому засіданні.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.02.2022 р. об 11:00 год.

24.02.2022 від апелянта надійшла заява про зупинення провадження у справі №918/523/21.

В обґрунтування клопотання апелянт посилається на те, що на розгляді Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться апеляційна скарга на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 460/773/22 від 24.01.2022р. якою відмовлено у відкритті провадження по справі № 460/773/22 за позовною заявою ПП Клініка МЕД ОК предметом позову є протиправні дії В.О. керівника Рівненської окружної прокуратури Грисюк Юрія Івановича, що полягають у безпідставному та необґрунтованому втручанні в діяльність органів місцевого самоврядування Рівненської районної ради, безпідставному та необґрунтованому втручанні в господарську діяльність суб`єктів господарювання ПП Клініка МЕД ОК та КП Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Рівненської районної ради, безпідставному та необґрунтованому ухиленню від виконання норм чинного законодавства України вчиненні ним при прийнятті необґрунтованого рішення за результатами проведеної перевірки, шляхом подання позову до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави щодо справи № 918/523/21 з позивними вимогами: визнання незаконним та скасування п. 2 рішення Рівненської районної ради N 1094 від 08.09.2020 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" в частині відсутності обмежень щодо площі комунального майна, яка не повинна перевищувати 400 кв. м, орендодавцями якого є балансоутримувачі такого майна. визнання незаконним та скасувати наказ КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради N 283 від 15.10.2020 "Про прийняття рішення щодо наміру передачі в оренду частини приміщення площею 474,2 м. кв.".визнання недійсним електронний аукціон за лотом "Оренди частини нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м. кв. в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини N 1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4.", що відбувся 09.11.2021, оформлений протоколом електронного аукціону N UA-PS-2020-10-16-000143-1 від 09.11.2020 року, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Рівненського району від 03.12.2020 N 2/20, що укладений між КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради та ТОВ "Клініка МЕД ОК". Зобов`язання ТОВ "Клініка МЕД ОК" (Рівненська обл., м. Рівне, вул. Курчатова, 3, код ЄДРПОУ 424248958) повернути КП "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради частину нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м. кв. в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини N 1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4.

Оскільки предметом адміністративного позову є визнання протиправним та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства рішення в.о. керівника Рівненської окружної прокуратури Грисюк Юрія Івановича, щодо прийняття рішення про звернення з позовною заявою до Господарського суду Рівненської області по справі № 918/523/21. У випадку задоволення позовних вимог по справі № 460/773/22 буде встановлено протиправність дій прокуратури щодо прийняття рішення за результатами проведеної перевірки, шляхом звернення до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою по справі №918/523/21 (буде встановлено відсутність повноважень прокуратури на звернення до господарського суду).

Північно-західний апеляційний господарський суд об`єктивно не може розглянути апеляційну справу по справі № № 918/523/21, до моменту розгляду та набрання чинності Рішенням чи ухвали яка набрала законної сили по справі, що розглядається в порядку адміністративного судочинства № 460/773/22.

Враховуючи вище викладене, апелянт просить зупинити провадження по справі №918/523/21 до моменту набуття законної сили Рішення по справі №460/773/22.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 р. у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 р. у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 р. у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 р. у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 р. у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 р. у справі № 917/514/19, від 25.03.2021 р. у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 р. у справі № 922/2838/20.

З урахуванням зазначеного, дослідивши мотиви апелянта викладені у клопотанні про зупинення провадження у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку господарський суд не позбавлений можливості досліджувати обставини та оцінювати докази у даній справі, а також надавати правову оцінку обставинам справи, зокрема правомірності звернення прокурора з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади Рівненського району.

Водночас, належних, достатніх і беззаперечних доказів на підтвердження унеможливлення самостійного встановлення судом фактів та обставин у даній справі заявником не надано.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції).

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 р. у справі № 927/548/19, від 29.04.2020 р. у справі № 903/611/19, від 20.06.2019 р. у справі № 910/12694/18, від 05.03.2019 р. у справі № 910/5425/18.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання апелянта про зупинення провадження у даній справі.

В судове засідання 28.02.2022 р. з`явилися прокурор, Рівненська районна рада КП "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Медичний простір" Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області та третя особа не забезпечили участь в судовому засіданні уповноважених представників.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020 року "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" визначено, що для цілей оренди відповідно до пункту "в" ч. 2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", органами, уповноваженими Рівненською районною радою бути орендодавцями нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, спільної власності територіальних громад Рівненського району, крім єдиних майнових комплексів, є балансоутримувачі відповідного майна (далі - рішення) (а.с. 15-16).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на будівлю амбулаторії первинної медико-санітарної допомоги № 1, загальною площею 1 487,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, будинок 4, частиною якої і є спірні приміщення, зареєстроване за Рівненською районною радою.

У відповідності до п. 2 рішення Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020, наказом КП "Рівненський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" Рівненської районної ради № 283 від 15.10.2020 "Про прийняття рішення щодо наміру передачі в оренду частини приміщення площею 474,2 м.кв.", вирішено передати в оренду частину нежитлових приміщень, загальною площею 474,2 м.кв., в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Дніпровська, 4 для розміщення закладу охорони здоров`я, клініки, лікарні, приватної медичної практики (далі - наказ) (а.с. 17).

Як вбачається зі змісту наказу, пунктами 5, 6 доручено внести інформацію про об`єкт оренди до електронної торгової системи та опублікувати оголошення про передачу об`єкта в оренду на аукціоні.

На виконання наказу № 283 від 15.10.2020 року КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" 09.11.2020 року проведено електронний аукціон № UА-РS-2020-10-16-000143-1 за лотом: "Оренда частини нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. в будівлі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4 (частини приміщень площею 103,4 м.кв. на 1-му поверсі, площею 164,3 м.кв. на 3-му поверсі та 206,5 м.кв. на 4-му (загальною площею 474,2 м.кв.) поверсі в будівлі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4)".

Участь в аукціоні взяли 2 учасники - ПП "МЕДИЧНІ ДОВІДКИ 18" (код ЄДРПОУ: 41517219) та ПП "Клініка МЕД ОК" (код ЄДРПОУ: 42428958). Переможцем визначено ПП "Клініка МЕД ОК" з ціновою пропозицією 21 800,00 грн., що підтверджується протоколом електронного аукціону № UА-РS-2020-10-16-000143-1 (а.с. 18).

За результатами проведених електронних торгів, 03.12.2020 між КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради та ПП "Клініка МЕД ОК" укладено договір № 2/20 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Рівненського району (далі - Договір) (а.с. 19-28).

Відповідно до п. 4.1 Договору, об`єктом оренди є частина нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4.

Пунктом 9.1 Договору визначено місячну орендну плату у розмірі 21 800 грн. з ПДВ.

Згідно п. 6.1 Договору, балансова залишкова вартість майна становить 139 804,7 гривень.

На підставі вказаного Договору, комісією у складі представників орендодавця/балансоутримувача - КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради та представником орендаря - ПП "Клініка МЕД ОК" 03.02.2020 року підписано акт приймання - передачі орендованого майна (а.с.29).

У липні 2021 року виконуючий обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Рівненської районної ради, відповідача 2: Приватного підприємства "Клініка МЕД ОК", відповідача 3: КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: КП "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним електронний аукціон, визнання недійсним договір та зобов`язання повернення нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.07.2021 року позовну заяву виконуючого обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави - залишено без руху. Запропоновано виконуючому обов`язків керівника Рівненської окружної прокуратури подати господарському суду через відділ канцелярії та документального забезпечення у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області: докази сплати судового збору в розмірі 11 350,00 грн. та докази зарахування цих коштів до спеціального фонду державного бюджету; докази підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 26.08.2021 року.

26 серпня 2021 року від Рівненської міської ради надійшла заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки Рівненська міська рада вважає, що рішення у справі безпосередньо стосується законних прав та інтересів Рівненської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 року змінено найменування КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради на комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Медичний простір" Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області. Розгляд справи відкладено на 07.09.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.09.2021 року в задоволенні заяви Рівненської міської ради про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача відмовлено. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/523/21 на 30 днів - до "17" жовтня 2021 року включно. Розгляд справи відкладено на "22" вересня 2021 року.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд Рівненської області дійшов висновку про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст. ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019р. у справі № 761/3884/18.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008р. зазначив, що неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави

висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З

мотивувальної частини).Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України дають прокурору право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, у чому саме полягає таке порушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 13.11.2018 у справі № 910/2989/18, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.01.2019 у справі № 909/516/18, погодившись з доводами прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей), є обов`язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової, економічно розвиненої держави.

Слід звернути увагу, що згідно із п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004, правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення національного законодавства та практику ЄСПЛ, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у раціональному, ефективному та результативному використанні комунального майна. Передача в оренду майна та отримання орендної плати безумовно являє публічний інтерес, оскільки можливість запровадження і реалізації програм розвитку та належного функціонування всіх інституцій в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

У даному випадку порушення інтересів держави полягають у порушенні встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, перевищенні власних повноважень районної радою при делегуванні балансоутримувачу правомочності щодо розпорядження комунальним майном, безпідставному укладенні договору оренди саме балансоутримувачем та, як наслідок, незаконній передачі в користування об`єкта комунальної власності, недотриманні законодавчо встановленої процедури такої передачі, що спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про належне розпорядження об`єктами комунальної форми власності.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У свою чергу, врегульовуючи розбіжності у правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду постановою від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справах №910/3486/18 та №925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах №923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 у справі №915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18, та вказала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Згідно зі ст.1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Статтею 16 зазначеного Закону передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати

як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За приписами ст.5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

У той же час, з урахуванням положень ст.ст. 1, 16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні власником комунального майна є не відповідна рада як орган місцевого самоврядування, а територіальна громада, а тому рішення органу місцевого самоврядування повинно відповідати його повноваженням, передбаченим законом та інтересам територіальної громади.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Однак, Рівненською районною радою як уповноваженим органом у сфері розпорядження об`єктами комунальної власності району, всупереч вимогам чинного законодавства, прийнято оскаржуваний пункт рішення, яким і делеговано повноваження щодо розпорядження спірним майном, що і спричинило незаконне передання в оренду приміщення загальною площею 472,2 кв.м. Разом з тим, в подальшому жодних заходів для усунення зазначених порушень не вживало, у зв`язку з чим остання набуває статус відповідача.

Оскільки чинним законодавством не визначено органу, який має право вживати заходи реагування на незаконні рішення органів місцевого самоврядування, прокурор має всі підстави для представництва інтересів держави як самостійний позивач.

При цьому спір, що виник, порушує інтереси територіальної громади району, як законного власника вказаного об`єкта, а відсутність належного владного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного його використання.

Натомість, органи прокуратури, у разі виявлення відповідних порушень чинного законодавства, при наявності відповідних підстав, мають право вживати заходи представницького характеру шляхом звернення до суду з позовом.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі та відсутність передбачених ГПК України підстав для залишення позову без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020 року "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" визначено, що для цілей оренди відповідно до пункту "в" ч. 2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", органами, уповноваженими Рівненською районною радою бути орендодавцями нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, спільної власності територіальних громад Рівненського району, крім єдиних майнових комплексів, є балансоутримувачі відповідного майна (далі - рішення).

Відповідно до п. "в" ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності.

Водночас, відповідно до п. "г" ч. 2 ст. 4 Закону, балансоутримувачі є орендодавцями щодо, окрім іншого, нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", уповноважений орган управління - орган, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

Статтею 4 Закону визначено, що суб`єкти орендних відносин є: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або визначений ним орган державної влади.

Відтак, чинним законодавством розмежовано повноваження уповноваженого органу управління та балансоутримувача при передачі в оренду об`єктів комунальної власності.

З аналізу вищевказаних норм законодавства слідує, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначено чіткий перелік нерухомого майна, орендодавцем якого є саме балансоутримувач.

Разом з тим, балансоутримувач не може набувати статусу орендодавця щодо об`єктів визначених в п. "в" ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки дані повноваження надано органу, уповноваженому представницькими органами місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що орендодавцями відповідно до п. "в" ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" можуть бути саме органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування.

Разом з тим, на підставі оспорюваного пункту рішення Рівненської районної ради орендодавцем визначено балансоутримувачів відповідного майна.

Під балансоутримувачами комунального майна слід розуміти установи, організації або підприємства, які на праві господарського або оперативного управління отримали будинки і споруди, їх частини, а також рухоме майно, та обліковують його на балансі.

Так, у даному випадку балансоутримувачем спірного комунального майна на моменту укладання договору оренди було комунальне підприємство "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради, а в подальшому - комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ГК України, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади є однією з організаційних форм підприємств, що діють на території України

Згідно зі ст. 78 ГК України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

З вище наведених положень чинного законодавства вбачається, що представницький орган місцевого самоврядування має право уповноважити бути орендодавцем щодо категорії комунального майна, визначеного пунктом "в" ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" саме відповідний орган, а не комунальне підприємство.

Однак, рішення Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району", в порушення вказаних норм, не містить жодних винятків, застережень щодо категорій суб`єктів, яким делегуються повноваження виступати орендодавцем комунального майна.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог Закону.

З огляду на викладене, п. 2 рішення Рівненської районної ради № 1094 від 08.09.2020 суперечить вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню в частині відсутності обмежень щодо площі комунального майна, яка не повинна перевищувати 400 кв.м., орендодавцями якого можуть бути балансоутримувачі такого майна.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на будівлю амбулаторії первинної медико-санітарної допомоги № 1, загальною площею 1 487,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, будинок 4, частиною якої і є спірні приміщення, зареєстроване за Рівненською районною радою.

У відповідності до п. 2 рішення Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020, наказом КП "Рівненський районний центр первинної медико - санітарної допомоги" Рівненської районної ради № 283 від 15.10.2020 "Про прийняття рішення щодо наміру передачі в оренду частини приміщення площею 474,2 м.кв.", вирішено передати в оренду частину нежитлових приміщень, загальною площею 474,2 м.кв., в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4 для розміщення закладу охорони здоров`я, клініки, лікарні, приватної медичної практики (далі - наказ).

Однак, чинне законодавство не надає право балансоутримувачу - КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна, оскільки об`єкт оренди у даному випадку має площу понад 400 кв.м., а тому враховуючи факт визнання незаконним п. 2 рішення Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району", відсутність у КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради як балансоутримувача майна повноважень для передання в оренду частини приміщення, наказ КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради № 283 від 15.10.2020 "Про прийняття рішення щодо наміру передачі в оренду частини приміщення площею 474,2 м.кв." не відповідає вимогам законодавства, а відтак даний наказ незаконний та підлягає скасуванню.

Пунктами 5, 6 вказано наказу доручено внести інформацію про об`єкт оренди до електронної торгової системи та опублікувати оголошення про передачу об`єкта в оренду на аукціоні.

На виконання вищевказаного наказу №283 від 15.10.2020 року КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" 09.11.2020 року проведено електронний аукціон № UА-РS-2020-10-16-000143-1 за лотом: "Оренда частини нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. в будівлі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4 (частини приміщень площею 103,4 м.кв. на 1-му поверсі, площею 164,3 м.кв. на 3-му поверсі та 206,5 м.кв. на 4-му (загальною площею 474,2 м.кв.) поверсі в будівлі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4)".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС. Протокол про результати аукціону формується та оприлюднюється ЕТС автоматично в день завершення аукціону в електронній формі, у тому числі у випадку, передбаченому ч. 5 цієї статті.

За результатами проведених електронних торгів, 03.12.2020 між КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради та ПП "Клініка МЕД ОК" укладено договір № 2/20 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Рівненського району (далі - Договір).

Відповідно до п. 4.1 Договору, об`єктом оренди є частина нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4.

Пунктом 9.1 Договору визначено місячну орендну плату у розмірі 21 800 грн. з ПДВ.

Згідно п. 6.1 Договору, балансова залишкова вартість майна становить 139 804,7 гривень.

На підставі вказаного Договору, комісією у складі представників орендодавця/балансоутримувача - КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради та представником орендаря - ПП "Клініка МЕД ОК" 03.02.2020 року підписано акт приймання - передачі орендованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. ст. 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В силу вимог ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також у зв`язку з визнанням незаконним п. 2 рішення Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району", у КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради відсутні повноваження щодо розпорядження спірним майном, як наслідок, договір укладено не уповноваженою особою (відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності).

У зв`язку з цим, відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України, оскільки чинне законодавство не надає право балансоутримувачу виступати орендодавцем щодо даного орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, а відповідно балансоутримувач не вправі бути орендодавцем вказаного комунального майна, тому електронні торги щодо оренди даного об`єкта комунальної власності та складений за їх результатами протокол суперечить вимогам ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та підлягає скасуванню.

Договір №2/20 оренди нерухомого майна з аналогічних підстав також визнається недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути друг ій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній робочі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються, зокрема до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що наслідком визнання недійсними результатів та скасування протоколу електронних торгів, визнання недійсним договору оренди, є повернення орендованого приміщення.

Посилання апелянта на те, що Рівненська районна рада при прийнятті рішення №1094 від 08.09.2020 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району" та КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" при видачі наказу № 283 від 15.10.2020 "Про прийняття рішення щодо наміру передачі в оренду частини приміщення площею 474,2 м.кв." діяли в межах наданих повноважень, а відтак і аукціон з продажу права оренди частини нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. в будівлі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини № 1 за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4 є законним, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються вище встановленими обставинами справи.

Окрім того, процедурні питання прийняття Рівненською районною радою рішення № 1094 від 08.09.2020 у позовній заяві жодним чином не оспорюються.

Разом з тим, відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципі, серед іншого, законності.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 4.28 Регламенту Рівненської районної ради сьомого скликання, затвердженого рішенням районної ради від 25.12.2015 № 63 передбачено, що районна рада не може приймати рішення або інші акти, які суперечать Конституції України, чинним законам України.

Рішення районної ради з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що п. 2 рішення Рівненської районної ради № 1094 від 08.09.2020 суперечить вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та підлягає визнанню незаконним та скасуванню в частині відсутності обмежень щодо площі комунального майна, яка не повинна перевищувати 400 кв.м., орендодавцями якого можуть бути балансоутримувачі такого майна.

Оскільки КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради в силу вимог законодавства, зокрема ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не наділене правомочністю щодо переді в оренду об`єктів комунальної власності площею понад 400 кв.м., наказ №283 від 15.10.2020 "Про прийняття рішення щодо наміру передачі в оренду частини приміщення площею 474,2 м.кв." прийнятий за відсутності відповідних повноважень та підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також у зв`язку з визнанням незаконним п. 2 рішення Рівненської районної ради №1094 від 08.09.2020 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад Рівненського району", у КП "Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рівненської районної ради відсутні повноваження щодо розпорядження спірним майном, як наслідок, договір укладено не уповноваженою особою (відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди № 2/20 від 03.12.2020, предметом якого є частина нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. в будівлі амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дніпровська, 4, підлягає визнанню недійсними як такий, що суперечить вимогам ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Доводи апелянта викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються вище зазначеними обставинами справи та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 р. у справі №918/523/21 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Клініка МЕД ОК" на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 р. у справі №918/523/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 02.11.2021 р. у справі №918/523/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/523/21 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "09" березня 2022 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.