Ухвала

від 08.03.2022 по справі 908/468/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.03.2022 справа № 908/468/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Боєва Олена Сергіївна, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (вул. Промислова, 1, смт. Васищеве, харківський район, Харківська область, 62495; ідентифікаційний код 33010822)

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ ТРАНСПОРТУ» (вул. Героїв України, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код 43890804)

про видачу судового наказу про стягнення 83282,50 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» звернулось до Господарського суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ ТРАНСПОРТУ» 83282,50 грн. заборгованості за договором поставки № 026976-20 від 20.11.2020.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2022 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Боєвій О.С.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В обґрунтування поданої заяви про видачу судового наказу ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» посилається на укладений з боржником договір поставки №026976-20 від 20.11.2020 та вказує, що згідно умов даного договору поставляв боржнику товар (запчастини та/або шини для транспортних засобів та ін.), однак, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором ТОВ «ІМПЕРІЯ ТРАНСПОРТУ» вартість отриманого товару в повному обсязі не сплачено. На підтвердження наявності у боржника заборгованості за договором заявник наводить перелік видаткових накладних та зазначає про надання лазерного диску з записом примірників оригіналів видаткових накладних.

Відповідно до ч. 4. ст. 152 ГПК України суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Проте, через запровадженням воєнного стану на території України та веденням бойових дій на території Запорізької області, перевірити належність наданого заявником диску та відповідність зазначеного у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у суду відсутня технічна можливість.

За таких обставин, враховуючи відсутність можливості перевірити обґрунтованість заявлених вимог та належність наведених відомостей щодо місцезнаходження боржника, суд дійшов про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 148, 149, п. 8 ч. 1, ч. 4 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (вул. Промислова, 1, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495; ідентифікаційний код 33010822) у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ ТРАНСПОРТУ» (вул. Героїв України, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код 43890804) 83282,50 грн. заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України та веденням бойових дій на території Запорізької області, ухвалу підписано 09.03.2022.

Суддя О.С. Боєва