Рішення

від 21.02.2022 по справі 914/21/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 Справа № 914/21/22

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ, в особі Поліського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Рівне,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «С Глобал», м. Львів,про: стягнення 41'154,00 грн заборгованості за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.За участю представників учасників процесу:

позивача:Харій Михайло Степанович - представник,відповідача:не з`явився.І. Вступ.

1. 15 квітня 2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень транспортним засобом, належним Товариству з обмеженою відповідальністю «С Глобал». У зв`язку з чим відповідачу нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 1'360, 80 євро, що еквівалентно 41'154,00 грн.

2.Відповідачем вказаної суми плати за проїзд в добровільному порядку не сплачено, а у відповіді на вимогу про необхідність сплати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування останній зазначив, що після проведення ГВК вантаж було переміщено і в подальшому транспортний засіб рухався без перенавантаження, відтак звернувся з проханням про здійснення перерахунку плати.

3.Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 41'154,00 суми плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

4.Основним завдання у даному спорі є з`ясування обставини щодо наявності підстав для стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів з відповідача, як власника транспортного засобу, щодо якого виявлено перевищення дотримання вагових обмежень загальної маси транспортного засобу, а саме навантаження на строєну вісь з одиничними шинами склало 24,35 т при допустимих 22 т.

5.Встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив обґрунтованість заявлених вимог.

II. Судові процедури.

6.Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 31.01.2022. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

7.У судове засідання з розгляду справи по суті 31.01.2022 представники сторін не з`явились та не повідомили суду причини неявки, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

8.Ухвалою суду від 31.01.2022 розгляд справи по суті відкладено на 22.02.2022.

9.На адресу суду 22.02.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Однак, в поданому клопотанні відсутня довіреність ( Яцишина І.В.), що підтверджує повноваження представника відповідача, про що складено відповідний акт канцелярії. Також, заявник йменує себе як представник позивача та додатково повідомляє що на адресу відповідача не надходили матеріали позовної заяви з додатками.

9.1.Відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

9.2.Згідно з частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

9.3.Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України). Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

9.4.Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

9.5.Відтак, представником відповідача подано клопотання без додержання норм статті 170 Господарського процесуального кодексу України, а наявна у матеріалах справи довіреність на адвоката Яцишина І.В., яка долучена представником позивача до позовної заяви, видана строком до 31.12.2019 року (а. с. 33).

9.6.З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

10.Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, хоч ухвала про відкриття провадження у справі отримана останнім 08.02.2022, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором з сайту Укрпошта ( а.с. 57).

10.1.Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

10.2.В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

10.3.Від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

11. У судове засідання 22.02.2022 з`явився представник позивача, відповідач явки представника не забезпечив, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 31.01.2022 (відповідачу ухвала суду від 31.01.2022 вручена 08.02.2022, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором відстеження, наявним в матеріалах справи) (а. с. 56).

12.За змістом статті 202 Господарського процесуального кодексу України повторна неявка учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи незалежно від підстав неявки.

13.Суд вважає за необхідне також зауважити, що згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

14.В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

15.Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

16.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

17.Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

18.З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю « С Глобал » не скористалося наданими йому процесуальними правами, жодних заперечень проти позову не надало так як і будь-яких клопотань, які б опосередковували рух справи, суд приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, дійшов висновку розглянути спір по суті у даному судовому засіданні.

19.У судовому засіданні 22.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

III. Аргументи сторін.

Обґрунтування позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті (а.с. 1-8).

20.Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що останнім порушено вимоги чинного законодавства щодо проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, внаслідок чого позивачем складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.04.2019 № 0001871, Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.04.2019 № 0014441, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд від 15.04.2019 № 1871 на суму 1'360, 80 євро. Листом від 31.07.2019 відповідача повідомлено про необхідність здійснення оплати за проїзд, однак відповідної оплати станом на час звернення з позовом так і не проведено.

21.Правовими підставами позову зазначено норми Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого, Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі по тексту рішення Порядок), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2011 (далі по тексту рішення Порядок), п. 22.5 Правил дорожнього руху, ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги».

Заперечення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «С Глобал».

22.Проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 10.01.2022 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

IV. Обставини справи.

23. 15 квітня 2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки RENAULT MAGNUM 460-сідловий тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ) з напівпричепом марки PELDBINDER EUT 60.3, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), що належить та використовується в своїй діяльності ТОВ «С Глобал» при наданні послуг з перевезення вантажу на підставі товарно-транспортної накладної № 1431 від 15.04.2019 по маршруту с. Жорниська, Яворівський район, Львівська область - м. Глобино, Полтавська область.

24.В товарно-транспортній накладній № 1431 від 15.04.2019 в графі «Автомобільний перевізник» зазначено ТОВ «С Глобал» ( а. с. 21).

25.Посадові особи Управління діяли на підставі затвердженого графіку проведення рейдових перевірок з 15.04.2019 по 21.04.2019 (а. с. 13), направлення на рейдову перевірку від 12.04.2019 № 018895 (а. с. 12).

26.За результатами проведеного зважування транспортного засобу зафіксовано перевищення вагових параметрів, а саме: - навантаження на одиночну вісь транспортного засобу- 24.53 т, при нормативно визначених 22 т.

27.За результатами габаритно-вагового контролю складено Акт № 0001871 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 19.04.2019 та Довідку № 0014441 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.04.2019 на підставі якого проведено Розрахунок № 1871 від 15.04.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 1'360,80 евро ( а. с. 18, 19, 20).

28.По даному порушенню також було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 143839 від 15.04.2019 ( а. с. 17).

29.Факт перевищення транспортним засобом відповідача вагових обмежень підтверджується талоном (роздруківкою) зважування від 15.04.2019, який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування ( а. с. 16).

30.На підставі викладеного Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області нарахована плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідачу на загальну суму 1'360,80 евро, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування».

31.Таким чином, сума 1'360,80 евро станом на 15.04.2019 еквівалентна 41'154, 00 грн.

32. 07 серпня 2019 року Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області відповідачу направлено Претензію про сплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 41'154,00 грн, з копіями відповідних документів.

33.Відповідачем зазначені кошти добровільно не сплачено, що стало підставою для звернення позивача із вказаним позовом до суду.

V. Позиція суду.

34.Згідно статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

35.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

36.Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, одним з основних завдань Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (п. 4 Положення).

37.Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, та здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (п. п. 15, 27 п. 5 Положення).

38.На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату Служби за переліком. При цьому, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через зазначені територіальні органи, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

39.Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567) визначено, що усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України, підлягають державному контролю.

40.Органами державного контролю на автомобільному транспорті згідно з п. 3 Порядку № 1567 є Укртрансбезпека та її територіальні органи.

41.Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (п. 4 Порядку № 1567).

42.Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, регулювання яких здійснюється Законом України «Про автомобільний транспорт», Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, тощо.

43.Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів чи (та) пасажирів транспортними засобами.

44.Частиною 1 статті 48 цього Закону передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

45.При цьому, документами для здійснення внутрішніх перевезень для автомобільного перевізника, є документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах та інші документи, передбачені законодавством, а для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж (ч. 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

46.Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

47.Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

48.Враховуючи викладене, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області встановлено, що згідно товарно-транспортної накладної № 1431 від 15.04.2019 року автомобільним перевізником вказаний відповідач - ТОВ «С Глобал».

49.Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами Національної поліції, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

50.Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законом параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

51.Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі - Правила №30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (далі - Правила №30).

52.В свою чергу, положенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т, здвоєнні осі - 18 т, строєні - 24 т), або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

53.Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

54.Згідно з статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

55.Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15.04.2019 Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на автомобільній дорозі Київ-Чоп 434 км, на підставі направлення на рейдову перевірку від 12.04.2019 № 018895, виданого заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, а також згідно із затвердженим останнім графіком роботи стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю на квітень 2019 року, здійснено заходи державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

56.Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

57.Із положень пункту 4 Правил № 30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі-дозвіл), видані перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

58.Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

59.Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

60.Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

61.Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

62.Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

63.Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

64.Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

65.Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

66.Таким чином, при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими.

67.Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розміні.

68.Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

69.Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

70.Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

71.Відповідач у встановлений законом строк не сплатив 1'360,80 євро, що еквівалентно 41'154,00 грн, плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з перевищенням нормативів вагових параметрів та дії Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області не оскаржив.

72.Відповідач доказів добровільної оплати нарахованої йому плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у зв`язку з перевищенням вагових нормативів та наявності дозволу на право руху автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень суду не надав. Контрозрахунок заявленої до стягнення суми також не надав.

73.За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 1'360,80 євро, що еквівалентно 41'154,00 грн є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо інших пояснень та доказів, що могли б істотно вплинути на вирішення даного спору, то суд вказує, що у матеріалах справи відсутні докази перегрузки чи інші докази, що могли б підтвердити, що перегрузка відбувалась, що після перегрузки нормативно вагові параметри ТЗ були в межах норм.

74.Відповідно до статей 73, 74, Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

75.Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

VI.Судові витрати.

76.Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

77.Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2'270,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору на користь позивача.

78.Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 20, 45, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С Глобал» (79066, місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 23, ідентифікаційний код 39768493 ) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, ідентифікаційний код 39816845) в дохід Державного бюджету України (одержувач ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/ р/р UA978999980313181216000017527 в Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38012494) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів у розмірі 41'154,00 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С Глобал» (79066, місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 23, ідентифікаційний код 39768493 ) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, ідентифікаційний код 39816845) 2'270,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.02.2022.

Суддя Трускавецький В.П.