Рішення

від 27.02.2022 по справі 914/3168/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2022Справа № 914/3168/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Громадської організації «Край щасливих людей», м. Дрогобич, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство Державний інститут проектування міст «Містопроект», м. Львів

про стягнення 7 612,07 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

Обставини розгляду справи.

22.10.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів до Громадської організації «Край щасливих людей», м. Дрогобич, Львівська область про стягнення 7 612,07 грн.

Ухвалою від 26.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.

12.11.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26766/21 від 12.11.2021).

17.11.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи № 914/3168/21 в судових засіданнях (вх. №27383/21 від 17.11.2020).

19.11.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи (вх. №4731/21 від 19.11.2021).

Ухвалою від 23.11.2021 суд призначив судове засідання на 09.12.2021.

Ухвалою від 09.12.2021 суд залучив до участі у справі Державне підприємство Державний інститут проектування міст «Містопроект» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відклав судове засідання на 23.12.2021.

21.12.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на відзив (вх. №30727/21 від 21.12.2021).

24.01.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог (вх. №1843/21 від 24.01.2022).

Ухвалою від 23.12.2020 розгляд справи було відкладено на 24.01.2022.

Судове засідання, призначене на 24.01.2022, не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мазовіти А.Б. Ухвалою від 07.02.2022 судове засідання призначене на 28.02.2022.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22.04.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого державного майна №50, по якому у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 7 612,07 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 7 612,07 грн.

У поданій через канцелярію суду заяві відповідач визнав позов.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

22.04.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (орендодавець) та Громадською організацією «Край щасливих людей» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №50 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 68,3 кв.м, які знаходяться на першому поверсі будівлі за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Чорновола, 8, що перебуває на балансі ДП Державний інститут проектування міст «Містопроект» (далі - балансоутримувач).

На виконання договору, позивачем було передано, а відповідачем прийнято в строкове, платне користування вказане в п. 1.1. договору майно, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 22.04.2019.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2019 року 2 504,42 грн.

Розмір орендної плати за перший (повний) місяць оренди квітень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць березень 2019 року на індекс інфляції за квітень 2019 року.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні:

- 70% до державного бюджету на рахунок, визначений Управлінням державного казначейства України: отримувач: ГУК у Львівській обл./м.Львів/22080300, код отримувача (ЄДРПОУ): 38008294, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку 31117094013002;

- 30% на рахунок балансоутримувача.

14.09.2021 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №17-11-04924 від 14.09.2021 про оплату заборгованості. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду.

01.11.2020 орендарем та балансоутримувачем було складено акт приймання-передавання, згідно якого об`єкт оренди передано (повернуто) балансоутримувачу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач допустив прострочення сплати орендної плати за період часу з червня 2020 по листопад 2020 (1 день листопада 2020). Згідно розрахунку заборгованість відповідача становить 7 612,07 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати орендної плати, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 7 612,07 грн заборгованості з орендної плати.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Положенням п. 5.3 договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувача.

В силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 7 612,07 грн основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Громадської організації «Край щасливих людей», м. Дрогобич, вул. Володимира Великого, 28/82, Львівська область (ідентифікаційний код 42634766) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів, вул. Коперника, 4 (ідентифікаційний код 42899921) 7 612,07 грн основного боргу.

3.Стягнути з Громадської організації «Край щасливих людей», м. Дрогобич, вул. Володимира Великого, 28/82, Львівська область (ідентифікаційний код 42634766) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів, вул. Коперника, 4, ідентифікаційний код 42899921 (р/р UА728201720343160002000157855, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 2 270,00 грн судового збору.

4.Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 28.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 09.03.2022.

Суддя Мазовіта А.Б.