Рішення

від 22.02.2022 по справі 914/3407/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022 Справа № 914/3407/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «МАДЕК», м. Буча Київська область,

до відповідача: Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА», м. Львів,

про стягнення 1'138'126,37 грн заборгованості,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: Бєляков П.О.,

від відповідача: Сирота Б.М.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.court.gov.ua

СУТЬ СПОРУ. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «МАДЕК» до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення 1'138'126,37 грн. заборгованості за договорами поставки.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами в частині оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.11.2021 справу № 914/3407/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.12.2021, встановлено строк для реалізації сторонами справи процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою позивача та відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У підготовчому засіданні 16.12.2021 оголошено перерву до 13.01.2022, яку було продовжено до 02.02.2022.

Протокольною ухвалою від 02.02.2022 Господарський суд Львівської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.02.2022. Ухвалою від 02.02.2022 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст.120-121 ГПК України повідомив відповідача про дату, час і місце судового засідання та зазначив, що проведення судового засідання здійснюватиметься у режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon».

10.02.2022 позивач подав заяву по долучення до матеріалів справи листа відповідача з пропозицією про укладення мирової угоди (вх.№30824/21).

22.02.2022 відповідач подав пояснення (вх.№4823/22), у якому зазначив, що договори з позивачем укладено на виконання Державного оборонного замовлення і оплата за такими повинна була здійснюватися за умови надходження коштів з Державного бюджету України.

Представник позивача у судове засідання 23.02.2022 у режимі відеоконференції з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання з`явився, підтвердив факт поставки, однак вимоги позивача заперечив та зазначив, що борг виник у зв`язку з тим, що протягом строку дії договору він не отримував бюджетних асигнувань на оплату робіт, виконаних позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 23.02.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Позивач інформував суд, що між сторонами упродовж 2018-2019 років укладено ряд договорів поставки, а саме: №004-П від 02.04.2018, від 07.06.2018, №20-П від 06.08.2019 та №053-П від 26.12.2019. Так, 02.04.2018 ТзОВ НВП «МАДЕК» (постачальник) та ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» (замовник) укладено договір поставки №004-П, відповідно до умов якого постачальник поставляє та передає у власність, а замовник приймає і оплачує на умовах даного договору обладнання з прийманням представництвом замовника №637 у складі, кількості, торгової марки згідно специфікації №1 (додаток №1 до цього договору), далі по тексту - обладнання. Підставою для укладання даного договору є державний контракт №403/1/16/61 від 18.02.2016.

Згідно п.2.1 договору загальна орієнтовна вартість обладнання згідно специфікації №1 на дату підписання сторонами цього договору складає: 454'070,20 грн, разом з ПДВ - 544'884,24 грн. Ціна обладнання погоджується протоколом погодження орієнтовної ціни з урахуванням висновку представництва замовника №637 щодо рівня орієнтовної ціни. 3амовник здійснює авансовий платіж в розмірі 50% орієнтовної вартості обладнання, зазначеної в п.2.1 цього договору на протязі 5-ти (п`яти) банківських днів згідно виставленого рахунку. Кінцевий розрахунок за обладнання замовник здійснює на підставі протоколу погодження договірної ціни та рахунку постачальника на протязі 15-ти (п`ятнадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами видаткової накладної на обладнання.

Обладнання передається замовнику в кількості і комплектності по накладній за адресою: м.Львів, вул. Патона, буд. 1. Умови поставки обладнання-DDP м. Львів (Інкотермс-2010). Разом з обладнанням постачальник передає замовнику наступні документи: оригінал рахунку; видаткову накладну та інструкцію по експлуатації (п.3.1 та п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.2 договору замовник зобов`язався своєчасно провести оплату за обладнання згідно п.2.4 цього договору та оплату згідно п. 2.5 цього договору.

Даний договір набирає сили і діє з дня його підписання протягом одного року до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань (п.10.1 договору).

На виконання умов укладеного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 544'884,24 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №1106 від 08.05.2018. Вказана накладна підписана сторонами без зауважень та скріплена печатками юридичних осіб.

14.11.2018 сторони підписали протокол погодження договірної ціни №2 на суму 544'884,24 грн з ПДВ.

06 серпня 2019 сторони уклали договір поставки №20-П з додатковою угодою, відповідно до умов даного договору постачальник поставляє та передає у власність, а замовник приймає і оплачує на умовах даного договору обладнання з прийманням 932 військовим представництвом Міністерства оборони України у складі, кількості, торгової марки згідно специфікації №1 (додаток №1 до цього договору), далі по тексту - обладнання. Підставою для укладання даного договору є виконання державного контракту від 10.12.2014 №247/2/14-1 з додатковою угодою №20 від 19.07.2019.

Загальна орієнтовна вартість обладнання згідно специфікації №1 на дату підписання сторонами цього договору складає: 408'187,08 грн, разом з ПДВ - 489'824,50 грн.

За умовами даного договору замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 90% орієнтовної вартості обладнання, зазначеної в п.2.1 цього договору на протязі 10-ти (десяти) банківських днів згідно виставленого рахунку. Кінцевий розрахунок за обладнання замовник здійснює на підставі Протоколу погодження договірної ціни та рахунку постачальника на протязі 10-ти (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами протоколу погодження договірної ціни, але в будь якому разі після надходження коштів замовнику з боку головного замовника з Державного бюджету України на зазначені цілі, в будь-якому разі не більше 60-ти календарних днів. Даний договір набирає сили і діє з дня його підписання протягом одного року до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань (п.10.1 договору).

На виконання умов укладеного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 489'824,50 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №153 від 29.01.2020. Вказана накладна підписана сторонами без зауважень та скріплена печатками юридичних осіб.

12 березня 2020 сторони підписали протокол погодження договірної ціни на суму 484'294,25 грн з ПДВ.

26 грудня 2019 укладено договір поставки №053-П з додатковою угодою №1 від 29.12.2020 до нього, відповідно до умов якого постачальник поставляє та передає у власність, а замовник приймає і оплачує на умовах даного договору обладнання з прийманням 932 військовим представництвом Міністерства оборони України у складі, кількості, торгової марки згідно специфікації №91 (додаток №1 до цього договору), далі по тексту - обладнання. Підставою для укладання даного договору є виконання Державного контракту від 19.12.2019р. N9403/1/19/85.

Загальна орієнтовна вартість обладнання згідно специфікації №1 на дату підписання сторонами цього договору складає: 3'265'496,00 грн, з ПДВ - 3'918'595,20 грн. Ціна обладнання погоджується протоколом погодження орієнтовної ціни з урахуванням висновку №139 від 16.07.2019 Центру військових представництв Міністерства оборони України щодо рівня орієнтовної ціни.

Замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 50% орієнтовної вартості обладнання, зазначеної в п.2.1. цього договору, на протязі 5-ти (п`яти) банківських днів згідно виставленого рахунку. Кінцевий розрахунок за обладнання замовник здійснює за фактично відвантажений товар після підписання видаткової накладної на підставі протоколу погодження договірної ціни та рахунку постачальника на протязі 5-ти (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами протоколу погодження договірної ціни, але в будь якому разі після надходження коштів замовнику з боку Головного Замовника з Державного бюджету України на зазначені цілі, в будь-якому разі не більше 60-ти календарних днів.

Даний договір набирає сили і діє з дня його підписання протягом одного року до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань (п.10.1 договору).

На виконання умов укладеного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3'918'595,20 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №880 від 09.04.2020, №1096 від 07.05.2020, №1277 від 29.05.2020 та №1613 від 25.06.2020. Вказані накладні підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками юридичних осіб.

04 січня 2021 сторони підписали протокол погодження договірної ціни на суму 2'865'611,05 грн з ПДВ.

За фактом поставки товару за наведеними договорами позивачем також подано копії відповідних товарно-транспортних накладних.

Позивач стверджує, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар за договорами №004-П від 02.04.2018, №20-П від 06.08.2019 та №053-П від 26.12.2019 і його заборгованість становить 1'138'126,37 грн. Вказане також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період 01.04.2018-26.10.2021 та поясненнями представника відповідача.

28.10.2021 відповідачу направлено претензію б/н від 28.10.2021 з пропозицією добровільного виконання зобов`язань за договорами, яка отримана відповідачем 01.11.2021, однак залишена без задоволення.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладених договорів поставки.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу був відвантажений товар на суму 3'898'215,85 грн, який ним був оплачений лише на суму 2'760'089,48 грн. залишок заборгованості становить 1'138'126,37 грн.

Доказів оплати поставленого товару у повному обсязі суду не надано. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 1'138'126,37 грн заборгованості за договорами №004-П від 02.04.2018, №20-П від 06.08.2019 та №053-П від 26.12.2019, з огляду на ст.14 та ч.2 ст.237 ГПК України підлягає задоволенню.

Щодо твердження відповідача про відсутність його вини за порушення виконання зобов`язань з підстав ненадходження бюджетних коштів суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту договору №004-П від 02.04.2018, то з умов такого не випливає будь-яких обов`язків третіх осіб, а за договорами №20-П від 06.08.2019 та №053-П від 26.12.2019 (п.2.5 договорів) кінцевий розрахунок за обладнання - не більше 60-ти календарних днів.

Згідно ст.511 Цивільного кодексу України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу наведеної норми вбачається, що у випадках, коли строк (термін) виконання зобов`язання визначається вказівкою на подію, то це може бути лише подія, крім того, це повинна бути подія, яка неминуче має настати. Умова, що визначена у договорі - за умови надходження бюджетних коштів - не відповідає вимогам ст.530 ЦК України, оскільки надходження бюджетних коштів не є подією, яка має неминуче настати, оскільки така обставина залежить від ряду суб`єктивних обставин. Крім того, включення до договору умов, які надають одній зі сторін можливість впливати на настання або ненастання обов`язку, тим більше такого суттєвого як оплата наданих послуг, ставить у нерівні умови сторони даного договору, суперечить справедливості, розумності, добросовісності та утруднює виконання умов такого договору.

Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у розмірі 1'138'126,37 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжними дорученнями № 3037 від 09.11.2021 на суму 17'072,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позов повністю, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» (79040, м.Львів, вул.Патона, 1; код ЄДРПОУ 30162618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «МАДЕК» (08292, Київська область, м.Буча, вул.Горького, 8; код ЄДРПОУ 13695593) 1'138'126,37 грн та 17'072,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2022.

Суддя Яворський Б.І.