Рішення

від 22.02.2022 по справі 910/14558/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 910/14558/21

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,

розглянувши справу №910/14558/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ОДЕСА" (65082, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 4, офіс 203; код ЄДРПОУ 37946288)

до відповідача: Повного товариства "Ломбард "КАСА" за участю ТОВ "ПАРАІБА" І КОМПАНІЯ" (03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14, корпус 4; код ЄДРПОУ 43241562),

про стягнення 86 427,22 грн;

представники сторін:

від позивача Дуднік Т.В.,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ОДЕСА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Повного товариства "Ломбард "КАСА" за участю ТОВ "ПАРАІБА" І КОМПАНІЯ", в якій просило суд стягнути з відповідача 86 427,22 грн, з яких: 42 913,00 грн заборгованості з суборендної плати, 2255,50 грн відшкодування за використану електричну енергію, 1694,27 грн інфляційного збільшення, 835,14 грн 3% річних, 1728,09 грн пені, 2010,38 неустойки відповідно до ст. 231 ГК та п. 2.4.3. договору, 34 990,84 грн неустойки у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо повернення орендованого приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 у справі №910/14558/21 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ОДЕСА" до Повного товариства "Ломбард "КАСА" за участю ТОВ "ПАРАІБА" І КОМПАНІЯ" про стягнення 86 427,22 грн передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу від 26.10.2021 для розгляду матеріалів позовної заяви у справі №910/14558/21 було визначено суддю Волкова Р.В.

26.10.2021 за вх. №28373/21 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 29.10.2021 прийнято позовну заяву (вх. №3351/21 від 26.10.2021) до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14558/21, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.11.2021.

22.11.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №31335/21).

Протокольною ухвалою від 29.1.2021 відкладено підготовче судове засідання на 20.12.2021.

Протокольною ухвалою від 20.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2022.

17.01.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.02.2022.

02.02.2022 протокольною ухвалою суд відклав розгляд справи по суті на 14.02.2022.

14.02.2022 протокольною ухвалою, після стадії дослідження доказів, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 23.02.2022.

23.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи та доводи учасників справи.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2020 (далі Договір), за умовами якого відповідач (Суборендар) повинен щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати суборендну плату у розмірі 9 351 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят одна) гривень 00 копійок (за виключенням суборендної плати за квітень 2020 року - розмір оплати складає 6545,7 грн.; суборендної плати за квітень 2021 року, травень 2021 року - розмір оплати складає 7480,00 грн. за місяць) на розрахунковий рахунок Орендаря, передбачений Договором, а також відшкодовувати витрати Орендаря на сплату електричної енергії, спожитої Суборендарем.

Як зазначив позивач, відповідач не виконує свій обов`язок по сплаті суборендної плати й станом дату подання позову Суборендар не сплатив суборендну плату в розмірі 42913,00 грн у тому числі: не сплачено за квітень 2020 року - 6545,70 грн; недоплачено за травень 2020 року 2705,30 грн; не сплачено за березень 2021 року 9351,00 грн; за квітень 2021 року 7480,00 грн; за травень 2021 року 7480 грн; за червень 2021 року 9351,00 грн.

Також позивач вказав, що відповідач не виконує обов`язок по відшкодуванню вартості використаної електричної енергії. Так, Суборендар не відшкодував Орендарю витрати Орендаря на сплату електричної енергії на загальну суму 2255,50 грн, а саме: за березень 2021 року - 1362,85 грн; за квітень 2021 року - 892,65 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 1694,27 грн інфляційного збільшення, 835,14 грн 3% річних, 1728,09 грн пені.

Крім того, позивачем нараховано 2010,38 грн неустойки відповідно до ст. 231 ГК України та п. 2.4.3. Договору, а також 34 990,84 грн неустойки за прострочення повернення суборендованого майна в порядку ст. 785 ЦК України у зв`язку з тим, що Договір припинив свою дію 30.06.2021, а відповідач належним чином не виконав свого обов`язку з повернення суборендованого майна.

Відповідач з позовними вимогами не погодився. У відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Не заперечував щодо виникнення договірних відносин з позивачем. Вказав, що належним чином виконував умови Договору та сплачував суборендну плату, а 05.05.2021, у зв`язку з продовженням карантину на території України, вимушений був направити позивачу письмове повідомлення про дострокове припинення Договору, Додаткову угоду від 31.05.2021 про розірвання Договору та Акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.05.2021. Відзначив, що не отримував від позивача відповіді. Розраховував на те, що позивач не буде нараховувати орендну плату на період локдауна, коли була відсутня можливість здійснювати підприємницьку діяльність у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

01.01.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Договір суборенди нежилого приміщення, згідно з п. 1.1. якого орендар (позивач) зобов`язується передати суборендареві (відповідачу) в строкове платне користування нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, 159, площею 11,7 кв.м (далі приміщення), а суборендар зобов`язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати суборендну плату та після припинення цього договору повернути суборендоване майно орендареві в належному стані.

Пунктом 6.1. сторони узгодили строк дії договору з моменту його підписання по 30.06.2021 р.

Відповідно до п. 3.1. Договору суборендар за користування приміщенням сплачує суборендну плату шляхом перерахування на банківський рахунок орендаря грошових коштів у розмірі визначеному у п. 3.2. цього договору, починаючи з дня підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщення в суборенду.

01.01.2020 позивач та відповідач підписали Акт приймання-передачі приміщення в суборенду згідно з Договором суборенди нежилого приміщення від 01.01.2020.

Згідно з п. 3.2. Договору розмір суборендної плати становить 9 351,00 грн щомісячно.

Суборендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності суборендаря щомісячно до 10 числа поточного місяця на підставі цього Договору. Суборендна плата підлягає збільшенню, але не раніше ніж через 12 місяців з дня початку нарахування суборендної плати, вказаного в п. 3.1 цього Договору, не частіше ніж один раз в дванадцять місяців і не більше ніж на 10% (п. 3.3. Договору).

Додатковою угодою від 01.04.2020 до Договору сторони узгодили п. 3.2. Договору доповнити абзацом наступного змісту: «У зв`язку з карантином та надзвичайною ситуацією, за згодою сторін суборендна плата за період суборендного користування приміщенням, починаючи з 01.04.2020 по 30.04.2020 становить 6 545,70 грн за повний місяць.

Додатковою угодою від 01.04.2021 до Договору сторони узгодили п. 3.2. Договору доповнити абзацом наступного змісту: «За згодою сторін суборендна плата за період суборендного користування приміщенням за цим Договором: за квітень, травень 2021р. становить 7 480,00 грн за повний місяць.».

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. З ст. 626 ЦК України договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За приписами ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1-3 ст. 774 ЦК України передбачено, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював оплати за суборенду по Договору, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- №213 від 17.01.2020 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за січень 2020);

- №377 від 14.02.2020 на суму 9200,00 грн (сплата оренди за лютий 2020);

- №1111 від 14.12.2020 на суму 151,00 грн (доплата оренди за лютий 2020);

- №109 від 31.03.2020 на суму 4748,39 грн (часткова оплата оренди за березень 2020);

- №1112 від 14.12.2020 на суму 4602,61 грн (доплата оренди за березень 2020);

- №317 від 01.06.2020 на суму 6645,70 грн (сплата оренди за травень 2020);

- №492 від 23.06.2020 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за червень 2020);

- №138 від 30.07.2020 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за липень 2020);

- №268 від 20.08.2020 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за серпень 2020);

- №481 від 21.09.2020 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за вересень 2020);

- №711 від 23.10.2020 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за жовтень 2020);

- №1252 від 30.12.2020 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за листопад 2020);

- №1463 від 02.02.2021 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за грудень 2020);

- №1516 від 09.02.2021 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за січень 2020);

- №1919 від 07.04.2021 на суму 9351,00 грн (сплата оренди за лютий 2021).

Водночас матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 6545,70 грн заборгованості по суборендній платі за квітень 2020, доплати 2705,30 грн заборгованості за травень 2020, сплати 9351,00 грн заборгованості по суборендній платі за березень 2021, а також 7480,00 грн за квітень 2021, 7480,00 грн за травень 2021, 9351,00 грн за червень 2021.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ОДЕСА" щодо стягнення з відповідача 42 913,00 грн заборгованості зі сплати суборендної плати.

У відповідності з п 3.4. Договору послуги з суборенди приміщення не включають в себе вартість використаної суборендарем електричної енергії. Відшкодування зазначених витрат проводиться в межах фактичного споживання на підставі показників відповідних лічильників, до яких надаються документи постачальників послуг (підтвердження правомірності розрахунків та обсягів споживання послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив виставлені позивачем рахунки по відшкодуванню експлуатаційних витрат, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- №56 від 31.03.2020 на суму 1349,67 грн;

- №57 від 31.03.2020 на суму 929,99 грн;

- №493 від 19.06.2020 на суму 689,44 грн;

- №328 від 01.06.2020 на суму 368,36 грн;

- №507 від 23.06.2020 на суму 264,15 грн;

- №140 від 30.07.2020 на суму 358,63 грн;

- №269 від 20.08.2020 на суму 475,79 грн;

- №482 від 21.09.2020 на суму 468,08 грн;

- №1943 від 12.04.2021 на суму 297,69 грн;

- №1942 від 12.04.2021 на суму 371,79 грн;

- №1944 від 12.04.2021 на суму 730,24 грн;

- №1945 від 12.04.2021 на суму 254,44 грн;

- №1946 від 12.04.2021 на суму 2241,32 грн;

- №1947 від 12.04.2021 на суму 1163,47 грн.

Водночас матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем за електроенергію по виставленим позивачем рахунках №155 від 31.03.2021 на суму 1362,85 грн та №198 від 30.04.2021 на суму 892,65 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ОДЕСА" про стягнення 2255,50 грн витрат за використану відповідачем електричну енергію підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з п. п. 4.1., 4.3. Договору сторони несуть відповідальність за неналежне виконання та/або невиконання умов даного договору згідно чинного законодавства України. У разі прострочення сплати суборендної плати суборендар зобов`язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Враховуючи встановлення судом факту несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, вважає його арифметично та методологічно правильним, та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 1728,09 грн пені підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань).

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 835,14 грн та інфляційних втрат у сумі 1694,27 грн, суд вважає його правильним та обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 2.4.3. пункту 2.4. Договору сторони узгодили, що якщо Суборендар систематично (два та більше разів) порушує істотні умови Договору (а саме: прострочення з боку Суборендаря, більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, по сплаті суборендної плати, комунальних послуг, та/або використання Приміщення з порушенням цільового призначення, та/або використання Приміщення третіми особами без дозволу Орендаря, та/або здійснення оздоблювальних робіт, та/або поточного ремонту без письмової згоди Орендаря) Орендар має право:

а) вимагати сплати неустойки у розмірі 5% (п`ять відсотків) від місячної суборендної Плати за кожен факт порушення умов Договору;

б) достроково в односторонньому порядку розірвати Договір, шляхом направлення повідомлення про розірвання Договору (відмову від нього). Повідомлення вважається юридично дійсним, якщо відправлене Орендарем на останню адресу, яку Суборендар повідомив у письмовій формі, або на адресу визначену у положеннях цього Договору. В такому випадку Договір вважається розірваним з дати, яка буде визначена у повідомленні з урахуванням 3-денного строку для звільнення Приміщення;

в) відмовитися допустити Суборендаря в Приміщення;

г) припинити подачу електроенергії та/або інших комунальних послуг в Приміщення до повного внесення неустойки (пеня і штраф) за прострочення, обумовлених Договором, а також всіх інших сум, що належать до сплати Суборендарем за Договором.

Перевіривши доводи позивача стосовно стягнення з відповідача 2010,38 грн неустойки відповідно до ст. 231 ГК України та п. 2.4.3. Договору, здійснивши ґрунтовний аналіз умов Договору, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ОДЕСА" в цій частині.

За ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як вже було встановлено судом, Договір припинив свою дію 30.06.2021 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

За умовами п. 5.5. та п/п 5.5.1. Договору при його припиненні суборендар зобов`язується передати орендодавцеві суборендоване майно в належному стані в останній день дії Договору. Про повернення приміщення складається акт.

Матеріали справи не містять доказів повернення позивачу майна, що є предметом Договору, як то передбачено умовами останнього.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок 34 990,84 грн неустойки за прострочення повернення суборендованого майна, нарахованої в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно доводів відповідача про те, що 05.05.2021 він направив позивачу повідомлення про дострокове припинення Договору разом з Додатковою угодою про розірвання Договору та Актом приймання-передачі нежилого приміщення суд зазначає, що критично ставиться до вказаних доводів, так як матеріали справи не містять належних доказів направлення позивачу вищевказаних документів. Надана відповідачем експрес-накладна Нової пошти не є належним доказом такого відправлення, так як суд позбавлений можливості встановити вміст такого відправлення.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з приписами ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ОДЕСА" (65082, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 4, офіс 203; код ЄДРПОУ 37946288) до Повного товариства "Ломбард "КАСА" за участю ТОВ "ПАРАІБА" І КОМПАНІЯ" (03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14, корпус 4; код ЄДРПОУ 43241562) про стягнення 86 427,22 грн задовольнити.

2. Стягнути з Повного товариства "Ломбард "КАСА" за участю ТОВ "ПАРАІБА" І КОМПАНІЯ" (03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14, корпус 4; код ЄДРПОУ 43241562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ОДЕСА" (65082, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 4, офіс 203; код ЄДРПОУ 37946288) 42 913,00 грн заборгованості з суборендної плати, 2255,50 грн відшкодування використаної електричної енергії, 1694,27 грн інфляційного збільшення, 835,14 грн 3% річних, 1728,09 грн пені, 2010,38 грн неустойки відповідно до ст. 231 ГК України та п. 2.4.3. Договору, 34 990,84 грн неустойки за прострочення повернення суборендованого майна, 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 23 лютого 2022 р. Повний текст рішення складено та підписано 09 березня 2022 р.

Суддя Р.В. Волков