Рішення

від 03.03.2022 по справі 130/3697/21

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/416/2022

130/3697/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2022 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінниц0ької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Шпак А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка у порядку спрощеного позповного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором CL-225457 від 08.10.2019 в розмірі 193451,82 грн., судовий збір в розмірі 2901,78 грн. 78 коп. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 25993,13 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що всупереч умов укладеного між публічним АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 кредитного договору від 08.10.2019 року, останній своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на 25.11.2021 року у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість за кредитом в сумі 193451,82 грн., яку останній не погашає у добровільному порядку, що змусило банк звернутись до суду із вказаним позовом.

Представник позивача ОСОБА_2 в позовній заяві просив суд розглянути дану справу без його участі, розгляд справи просив проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 10.01.2022 відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачу ОСОБА_1 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою на довідці Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 40).

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням ( викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи встановлено, що 08.10.2019 сторони уклали договір на підставі якого, банк зобов`язується надати клієнту визначені договором та обрані клієнтом послуги на умовах поворотності та строковості, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі вказані в договорі, повернути кредит та сплатити відсотки та інші платежі в строк та на умовах, визначених договором. Також відповідачем отримано кредит в сумі 154504,08 грн. строком на 60 місяців з кінцевим терміном повернення 07.10.2024 року (а.с. 4, 13)

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а останній, в свою чергу, не повернув своєчасно кредитні кошти, і станом на день звернення банку до суду з позовом існує заборгованість за кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від 08.10.2019 № CL-225457 не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість по кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL-225457 від 08.10.2019 відповідач ОСОБА_1 допустив заборгованість за основним боргом в сумі 141938,61 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 51513,21 грн, а всього 193451,82 грн.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.11, 13 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 заборгував АТ «Кредобанк» 193451,82 грн, добровільно борг не сплатив, відзиву на позовну заяву до суду не подав, факт виконання умов договору і повернення кредиту частинами, визначеними згідно графіком та процентів за користування кредитом не довів, то з метою захисту прав позивача на його користь з ОСОБА_1 слід стягнути відповідну заборгованість в примусовому порядку.

У задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25993, 13 грн. необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, або розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме не надано: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 03.02.2021 року № 760/34441/19 та від 07.04.2021 року № 545/3748/17.

Оскільки матеріали справи не містять доказів: акта приймання-передачі наданих послуг адвоката, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, а лише копію договору про надання правової допомоги та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, то правові підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відсутні.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2901,78 грн (а.с. 3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Кредобанк"( вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором CL-225457 від 08.10.2019 станом на 25.11.2021 в розмірі 193451 (сто дев`яносто три тисячі чотириста п`ятдесят одна) гривня 82 копійок, з яких 141938,61 грн.- заборгованість за тілом кредиту та 51513,21 грн. заборгованість за відсотками, а також судові витрати в розмірі 2901 (дві тисячі дев`ятсот одна) гривня 78 копійок.

В задоволенні стягнення витрат на професійну правову допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя