Рішення

від 08.03.2022 по справі 159/6835/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/6835/21

Провадження № 2/159/254/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Панасюка С.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) № 11 (Центр розвитку дитини) міста Ковеля (ЗДО № 11), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Управління освіти Виконавчого комітету Ковельської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

Обґрунтування вимог:

ОСОБА_1 працює у відповідача підсобним робітником. Наказом № 158 її було відсторонено від роботи з 08.11.2021 без збереження заробітної плати до усунення причин відсторонення наявності щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 або медичного висновку про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19, підтверджених документально. Позивач вважає, що, відповідно до трудового договору, вона не має перед відповідачем зобов`язання проходити щеплення проти COVID-19, а відповідач не має повноваження відстороняти її від роботи з підстави відсутності щеплення.

Заперечення відповідача:

Відповідач вважає, що він зобов`язаний був відсторонити позивача від роботи через відсутність щеплення від COVID-19 і підстави для такого відсторонення у нього виникли вже 08.11.2021. Процедура відсторонення була дотримана ним повною мірою.

Позов слід задовольнити повністю.

ОСОБА_1 працює у відповідача підсобним робітником. Наказом № 158 її було відсторонено від роботи з 08.11.2021 без збереження заробітної плати до усунення причин відсторонення наявності щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 або медичного висновку про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19, підтверджених документально.

Мотивувальна частина наказу № 158 про відсторонення позивача викладена наступним чином:

«Відповідно до ст.46 Кодексу законів про працю України та ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ, наказу МОЗ України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153».

Важливим є те, що першим днем, коли у позивача виник обов`язок зробити щеплення від COVID-19 і, відповідно, коли у відповідача виникли право і обов`язок контролювати виконання позивачем цього обов`язку, було 08 листопада 2021 року день набрання чинності Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Це тому,що згіднозмін,що буливнесені допостанови КабінетуМіністрів Українивід 09грудня 2020року №1236,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від20жовтня 2021року №1096, постанова № 1236 доповнена пунктом 41-6 такого змісту:

41-6. Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.».

Перелік, про який йдеться у згаданому пункті, набрав чинності 08.11.2021, разом з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153.

Саме цим переліком було визначене коло осіб, щодо якого має здійснюватись контроль, передбачений пунктом 41-6, який процитований вище.

До цього кола осіб входить і позивач.

До 08.11.2021 не було переліку, який набрав чинності, не було кола осіб, за якими мав здійснюватися контроль, а отже ніякі вимоги, обов`язкові до виконання, з юридичними наслідками як санкцією за їх невиконання, до позивача зі сторони відповідача не могли бути застосовані.

Усі передбачені пунктом 41-6, який процитований вище, дії відповідач мав розпочати не раніше 08.11.2021 року.

Цього дня і пізніше до відома позивача, тепер уже офіційно, з юридичними наслідками в разі ігнорування, мала бути доведена необхідність зробити щеплення від COVID-19, роз`яснений позивачу порядок проведення такого щеплення (до кого звернутись, які документи мати і які потім принести адміністрації, що робити, якщо будуть протипоказання, якими документами ці протипоказання доводити, тощо). Відповідач мав подбати про докази такого доведення (видати наказ, вручити пам`ятку під підпис з усією необхідною інформацією, тощо).

Після такого доведення позивачу мав бути наданий розумний строк для проведення вакцинації, який аж ніяк не може бути одноденним. Такий строк мав бути достатнім для того, щоб позивач могла звернутись до лікаря, пройти обстеження, щоб з`ясувати можливі протипоказання щодо вакцинації, і пройти саму вакцинацію. Після закінчення цього строку і ненадходження від позивача документів щодо вакцинації потрібно було у неї з`ясувати причини відсутності цих документів і діяти залежно від поважності відсутності документів. Зокрема, якщо позивач з поважних причин поки що не може пройти вакцинацію, строк надання нею документів щодо вакцинації міг бути продовженим.

Відповідач згаданих вимог не дотримав, а саме, виходив з хибної думки, що законодавство вимагає від нього забезпечити відсторонення позивача вже 08.11.2021 з першого ж дня набрання чинності Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Жодна норма законодавства не вимагала від відповідача не допускати до роботи працівників, які не зробили щеплення, вже 08.11.2021.

Пункт 46-1, процитований вище, не містить вимоги проводити відсторонення працівника негайно, з моменту включення його посади чи роботи в перелік, у ньому ясно зазначено, що керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням,затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153;

і 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 це комплекс заходів, де відсторонення від роботи є виключним випадком, коли вичерпані усі інші можливості і суворо дотриманий порядок відсторонення, який не вичерпується перевіркою довідок у перший день дії наказу, як це відбулося з позивачем.

У цьому пункті ясно написано, що відсторонення допускається лише відносно працівників тадержавних службовців,обов`язковість профілактичнихщеплень протиCOVID-19яких визначенапереліком таякі відмовляютьсяабо ухиляютьсявід проведеннятаких обов`язковихпрофілактичних щепленьпроти COVID-19.Відмова іухилення недоводиться лишефактом відсутностіу тогож позивачанеобхідних документівуперший день дії наказу, 08.11.2021 року. Цю відмову і ухилення необхідно доводити, а для доведення необхідно було роз`яснити позивачу як діяти, надати йому достатній час для дій, з`ясувати, чому результату дій немає і лише після цього приймати рішення, подбавши про докази відмови і ухилення від вакцинації.

Як вже зазначалося, розпочинати офіційні дії з юридичними наслідками відповідач мав не раніше 08.11.2021, коли у позивача виник обов`язок пройти вакцинацію.

Усі дії відповідача до 08.11.2021 не доводять, що він належно попередив позивача про наслідки відмови і ухилення від вакцинації. Недопустимо виконувати процедуру наперед, користуючись тим, що законодавчий акт опублікований, але не набрав чинності. Нормативний акт, який не набрав чинності, в юридичному полі не існує, не породжує будь-яких прав і обов`язків, такий акт не підлягає виконанню ні в якій його частині. У позивача не виникає ніяких обов`язків у зв`язку з її попередженням про виконання вимог недіючого акту.

За таких обставин виходить так, що відповідач здійснив відсторонення позивача від роботи лише на підставі відсутності у неї необхідних довідок щодо вакцинації 08.11.2021: в один день переконався що їх немає і відразу ж відсторонив, що є невірним і порушує її права, які тепер підлягають захисту.

Суд оцінює законність відсторонення позивача від роботи на момент відсторонення, виходячи з позиції, що незаконне відсторонення не може перетворитися з часом у законне. Тому, та обставина що позивач і на сьогодні не вакцинувалася ні на що не впливає. Процедура відсторонення від роботи має в будь-якому випадку суворо дотримана, оскільки відсторонення від роботи без збереження заробітної плати є істотним втручанням у права людини. До того ж, лише за умови дотримання такої процедури можливо встановити, чи має позивач протипоказання щодо вакцинації і чи є її відсторонення від роботи необхідним і виправданим заходом.

Порушене право позивача належить відновити у такий спосіб.

Перш за все, необхідно скасувати наказ № 158 про відсторонення позивача від роботи, оскільки він протиправний, порушує права позивача і продовжує діяти.

У рішенні суду також необхідно прописати правові наслідки скасування наказу про відсторонення від роботи, а саме те, що позивач має бути негайно допущена до роботи.

Необхідно також провести позивачу компенсаційні виплати, пов`язані з тим, що вона під час відсторонення вона була позбавлена заробітної плати, як слідує з того ж наказу № 158.

Ці витратимають бутивизначені напідставі Постанови КабінетуМіністрів Українивід 08.02.1995№ 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

А саме, позивач була відсторонена від роботи з 08.11.2021.

Періодом стягнення компенсаційних виплат оплати вимушеного прогулу є період з 08.11.2021 до дня постановлення рішення суду 09.03.2022 року.

Середньоденна заробітна плата позивача, згідно довідки про доходи № 9 від 11.01.2022 складає 285,71 грн.

У періоді з 08.11.2021 року до 09.03.2022 року було 84 робочих днів.

Отже, компенсаційні виплати оплата вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 до дня постановлення рішення суду 09.03.2022 року становитиме 23999 грн. 64 коп. (285,71 грн. х 84).

Згадану суму слід стягнути в користь позивача.

Згідно ст.430 ЦПК України:

«1. Суд допускає негайне виконання рішень у справах про:

2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;

2. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.»

Рішення в частині присудження позивачу 23999 грн. 64 коп. слід виконати негайно, оскільки йдеться про заробітну плату, яку позивач втратила внаслідок неправомірних дій відповідача.

Також слід негайно виконати рішення суду в частині допущення позивача до роботи.

Ніякої принципової різниці між поняттями поновлення на роботі і допущення до роботи немає. В обох випадках працівник приступає до виконання своїх трудових обов`язків, усуваються перешкоди для цього. В обох випадках працівник був позбавлений можливості виконувати трудові обов`язки внаслідок порушення його прав.

Не є перешкодою для негайного виконання рішення відсутність у позивача вакцинації.

Як було зазначено вище, те, що посада позивача потрапила в список обов`язкових для вакцинації, не означає, що вже в перший день вона мала бути не допущена до роботи. Такої вимоги не містить жоден нормативний акт. З дати, коли посада позивача потрапила в такий список і таке рішення набрало законної сили, відповідач має розпочати контроль за проходженням позивачем вакцинації. Цей контроль не полягає в тому, що перед позивачем мають бути закриті двері установи. Він полягає в тому, що до позивача має бути офіційно доведено, що їй слід вакцинуватися і створити умови для вакцинації: роз`яснити як їй належить діяти. Позивачу має бути наданий розумний строк для вакцинації, якщо виникнуть обґрунтовані перешкоди для вакцинації відповідач має чекати, поки вони будуть усунуті, і в цей час позивач має працювати. Закон не забороняє працювати без вакцинації від COVID-19 абсолютно, тобто жодного дня. Наприклад, закон дозволяє працівникам, які мають абсолютні протипоказання до проведенняпрофілактичних щепленьпроти COVID-19,продовжувати роботу,хоча щепленняу нихнемає.Так само,за логікоюзакону,можуть працюватиті, хто проходить вакцинацію, приступив до неї, але з поважних причин не може її завершити (проходить обстеження щодо протипоказань, має тимчасові протипоказання щодо щеплення, наприклад має загострення хронічної хвороби, інфекційне захворювання, тощо).

Таким чином, допущені щодо позивача порушення мають бути негайно усунуті і її права відновлені.

Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273, 430 ЦПК України, на підставі ст.46 КЗпП України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати наказ № 158 від 05.11.2021 року директора Закладу дошкільноїосвіти комбінованоготипу (ясла-садок)№ 11(Центррозвитку дитини)м.Ковеля (ЗДО№ 11)в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 протиправним та скасувати його.

Допустити ОСОБА_1 до роботи на посаді підсобного робітника Закладу дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) № 11 (Центр розвитку дитини) м. Ковеля (ЗДО № 11).

Стягнути з Закладу дошкільноїосвіти комбінованоготипу (ясла-садок)№ 11(Центррозвитку дитини)м.Ковеля (ЗДО№ 11)на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи з 08.11.2021 по 09.03.2022 в розмірі 23999 (двадцяти трьох тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`яти) грн. 64 коп., з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Закладу дошкільноїосвіти комбінованоготипу (ясла-садок)№ 11(Центррозвитку дитини)м.Ковеля (ЗДО№ 11)в дохід держави судовий збір в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині допущення ОСОБА_1 до роботи та стягнення на її користь усієї суми середнього заробітку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 20.07.1998 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, працює підсобним робітником Закладу дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) № 11 (Центр розвитку дитини) м. Ковеля (ЗДО № 11).

Відповідач: Заклад дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) № 11 (Центр розвитку дитини) м. Ковеля (ЗДО № 11), адреса: м. Ковель, вул. Т.Боровця, 2, електронна адреса: dnz11@i.ua, код ЄДРПОУ: 21736001/

Третя особа: Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради, адреса: м. Ковель, вул. Незалежності, 101, електронна адреса: kovel_osvita@ukr.net.

Головуючий:С. Л. ПАНАСЮК