Справа № 420/27416/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси (місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До суду 29 грудня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси (місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д) про визнання протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики ОМР щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язання відповідача виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою від 04 січня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено перше судове засідання на 14 лютого 2022 року.
Позов обґрунтовано тим, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 виданим 02.12.2015 року, а тому має право на пільгу.
Так, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо виплати позивачу суми грошової допомоги.
Листом від 24.11.2021 року № 02-С-55692/2-0 Департаментом праці та соціальної політики ОМР було надано відповідь про те, що позивачу було нараховано та виплачено 1491 грн. разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік.
Позивач вважає дії відповідача є протиправними, та зазначає, що відповідач зобов`язаний керуватися та виконувати Конституцію та закони України, зокрема, Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яким передбачено, що до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
До суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № 7003/22 від 02.02.22 року), в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що відповідно до постанови КМУ розмір допомоги учасникам бойових дій, становить 1491 грн, та саме такий розмір грошової допомоги до 5 травня 2021 року й був виплачений позивачу.
На судове засідання призначене на 14 лютого 2022 року учасники справи не з`явились, були повідомленні належним чином, що підтверджується звітами про надсилання судових повісток на офіційні електронні адреси учасників справи.
Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вхід. № 7005/22 від 02.02.2022 року) про заміну неналежного відповідача.
На обґрунтування клопотання про заміну відповідача, Департаментом було зазначено, що саме Міністерство соціальної політики є розпорядником бюджетних коштів, та здійснюють нарахування та виплату разової грошової допомоги ветеранам війни.
Ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання судом було відмовлено у клопотанні представника Департаменту, з огляду на те, що Департамент здійснив призначення та виплату разової грошової допомоги позивачу, а отже є належним відповідачем по справі, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у зразковій справі № 440/2722/20, до якої дана справа є типовою.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 14.02.2022 року, розгляд справи було продовжено у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 року від 02 грудня 2015 року (а.с.8).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженим постановою Верховної Ради України від 25.12.1998 року № 367-ХІУ передбачено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд встановив, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо виплати позивачу суми грошової допомоги та листом від 24.11.2021 року № 02-С-55692/2-0 Департаментом праці та соціальної політики ОМР було надано відповідь про те, що позивачу було нараховано та виплачено 1491 грн. разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік відповідно до чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Так, вказана справа має типові ознаки зразкової справи № 440/2722/20.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551).
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ст. 17-1 Закону №3551, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст.12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, на спеціальні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007.
В подальшому, Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020, № 325 від 08.04.2021, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 №325 визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1491 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.
Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV, а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 28 вказаного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2021 - 1769,00 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8845 грн. (1769,00 грн. х 5).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по зразковій справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі 1491 грн., тобто у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Таким чином враховуючи вищевикладене, з урахуванням висновків суду, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність у нарахуванні та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV), з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси (місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV).
Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2д) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV), у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.03.2022 |
Оприлюднено | 24.08.2022 |
Номер документу | 103623401 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Юхтенко Л.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні