Рішення

від 08.03.2022 по справі 925/1349/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року Черкаси справа №925/1349/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»

до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «ЧЕРКАСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ»

про стягнення 80416,51 грн,

Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «ЧЕРКАСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ» про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором про закупівлю товарів №243 від 29.12.2018 та додатком №1 до договору (гуртожиток по вул. В.Чорновола, 164/1) у розмірі 80416,51 грн та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2270,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором позивач передав, а відповідач прийняв теплову енергію, проте у визначений договором строк відповідач не розраховувався, допустивши прострочення оплати її вартості за грудень 2019 року у сумі 80416,51 грн, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду для стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.10.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 22.11.2021, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 22.11.2021.

16.11.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відзив мотивований тим, що 24.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені дані про перебування юридичної особи (відповідача) у стані припинення. На виконання норм частини 4 статті 105 та частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України, було встановлено строк для пред`явлення вимог кредиторів до 24.11.2020. За доводами відповідача, позивач був повідомлений про реорганізацію відповідача шляхом направлення на його адресу листа №664 від 28.09.2020, що свідчить про вжиття необхідних заходів для повідомлення кредиторів про необхідність своєчасного пред`явлення вимог. Позивач направив на адресу відповідача акт звірки станом на 30.09.2020, який не визнано та не задоволено ліквідаційною комісією. Станом на даний час, банківські казначейські рахунки відповідача закрито, кошторис доходів і видатків на 2021 рік не реєструвався та подано ліквідаційний баланс. Відповідач у відзив також зазначив, що оборотні, необоротні активи та все інше майно відповідача передано за актом приймання-передачі від 24.12.2020, який затверджено в особі Міністерства освіти і науки України. Отже, ліквідаційною комісією вжито вичерпних заходів, однак кредитором пропущено терміни звернення до суду, які встановлені пунктом 5 частини 112 Цивільного кодексу України.

Відзив прийнятий судом до розгляду.

22.16.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного. Зі змісту відзиву, неможливо встановити коли саме відповідач отримав копію позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами та як наслідок встановити чи поданий відповідачем відзив у строк встановлений нормами Господарського процесуального кодексу України. Додані відповідачем до відзиву документи, жодним чином не підтверджують факт отримання позивачем листа-повідомлення №664 ВІД 28.09.2020 та факту невизнання ліквідаційною комісією акта звірки станом на 30.09.2020. У відповіді на відзив позивач зазначив, що пунктом 12.1.5 договору визначено, що у частині проведення розрахунків по зобов`язаннях, що виникли за договором, договір діє до повного здійснення розрахунків. Договором не передбачені умови звільнення відповідача від повної оплати фактично спожитої теплової енергії за встановленим тарифом. Відповідач не розрахувався з позивачем за отриману у грудня 2019 року теплову енергію за тарифом 1173,21 грн/Гкал, який встановлено НКРЕКП, тому договір №243 не можна вважати повністю виконаним.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2018 між Приватним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» (учасник), в особі директора відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» Фатьянова М.Ю., який діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» та довіреності №1 від 21.05.2018 було укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (далі договір). За умовами цього договору учасник зобов`язується у 2019 році постачати замовнику товару (теплову енергію) на межу продажу теплової енергії, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані товари (теплову енергію) за встановленими тарифами у терміни та на умовах, встановлених цим договором (пункт 1.1 договору).

Тарифи на теплову енергію, встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього договору і може змінюватись протягом дії цього договору. На момент проведення процедури закупівлі тариф становить 1160, 376 грн за 1 Гкал (з ПДВ) (пункт 1.4 договору).

Замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати, отриману на межі продажу, теплову енергію за тарифами, у строки встановлені цим договором, а у разі несвоєчасної оплати коштів за використану теплову енергію за цим договором оплачувати пеню за встановленими договором розмірами (пункти 4.2.1 та 4.2.2 договору).

Учасник у свою чергу має право здійснювати контроль за виконанням замовником умов цього договору та вимагати своєчасної та у повному обсязі оплати вартості, відпущеної на межі продажу теплової енергії, згідно з умовами цього договору (пункти 5.1.1 та 5.1.2 договору).

Облік та визначення кількості спожитої теплової енергії виконується: приладним способом; розрахунковим способом (пункт 6.1 договору).

Приладним способом облік теплової енергії здійснюється замовником за показаннями приладів комерційного обліку за період з 28 числа попереднього місяця по 29 число поточного (звітного) місяця та розраховується як добуток кількості (витрати) води на її теплоємність та різницю температур у подавальному та зворотному трубопроводі теплової мережі (пункт 6.2 договору).

Для обліку споживання теплової енергії приладним способом застосовуються виключно прилади комерційного обліку теплової енергії, прийняті учасником (пункт 6.3 договору).

Комерційний облік спожитої теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, встановленому на межі продажу теплової енергії між учасником та замовником (пункт 6.4 договору).

Розрахунок реалізованої теплової енергії споживачу за звітний період здійснюється теплопостачальною організацією за фактом відпуску теплової енергії на межу продажу теплової енергії сторін, відповідно до тарифів тієї групи, до якої належить об`єкт(и) та/чи приміщення замовника (населення, бюджет, інші) (пункт 8.1 договору).

Оплата за теплову енергію здійснюється за рахунком-фактурою (пункт 8.2 договору).

Замовник може здійснювати попередню оплату теплової енергії, що буде отримана у наступному розрахунковому періоді. Розмір попередньої оплати не може перевищувати 50% від обсягів спожитої теплової енергії у поточному розрахунковому періоді. Замовник до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку-фактури сплачує учаснику вартість фактично спожитої теплової енергії у попередньому звітному періоді та суму передплати за поточний розрахунковий період (пункт 8.3 договору).

Грошові кошти за теплову енергію перераховуються замовником на банківський рахунок учасника, вказаний у цьому договору. Вся вартість теплової енергії чи її частка вважається сплаченої, у разі наявності факту зарахування банківською установою грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника (пункти 8.5 та 8.6 договору).

При здійсненні оплати за теплову енергію, замовник обов`язково зазначає у платіжному документів: «за теплову енергію», вказує номер договору, місяць та рік, за теплоспоживання у якому перераховуються кошти (пункт 8.7 договору).

Несвоєчасне отримання замовником рахунку-фактури не звільняє замовника від відповідальності за несплату за теплову енергію (пункт 8.10 договору).

За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов`язань за цим договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки. Відшкодування збитків не звільняє від виконання зобов`язань за договором (пункт 9.1 договору).

Цей договір діє протягом 2019 року. Договір набуває чинності з дня підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2019 року. Умови цього договору поширюються на правовідносини між сторонами, що виникли з 01.01.2019 (відповідно до пункту 3 статті 631 Цивільного кодексу України). У частині проведення розрахунків по зобов`язаннях, що виникли за цим договором, договір діє до повного здійснення розрахунків (розділ 12 договору).

Цей договір має додатки, які є його невід`ємною частиною: додаток 1 «Орієнтовані розрахункові обсяги постачання теплової енергії»; додаток 2 «Схема меж поділу балансової та експлуатаційної відповідальності сторін та продажу теплової енергії»; додаток 3 «Акт розмежування балансової та експлуатаційної відповідальності сторін та межі продажу теплової енергії» (пункт 13.1.2 договору).

Позивач, належним чином виконував умови договору, від відповідача не надходило жодних скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії тощо.

Судом встановлено, що облік споживання теплової енергії відповідачем проводиться по приладах обліку теплової енергії. У грудні 2019 року відповідачем було використано теплову енергію у кількості 57,12 Гкал, на загальну суму 80416,51 грн, що підтверджується рахунком-фактурою №4277 від 18.12.2019, карткою рахунку № НОМЕР_1 та відомістю обліку споживання теплової енергію за грудень 2019 року.

Розрахунок вартості використаної теплової енергії проведений позивачем з врахуванням тарифів, які встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Тариф 1173,21 грн за 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1795 від 11.12.2018.

За грудень 2019 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №4277 від 18.12.2019 на суму 80416,51 грн

Відповідач за поставлену теплову енергію у грудні 2019 року не розрахувався з позивачем, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 80416,51 грн.

Рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» від 20.04.2018 змінено тип та найменування товариства з Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно».

Оскільки відповідач свої зобов`язання щодо сплати вартості теплової енергії у повному обсязі не виконав, позивач звернувся з позовом до суду про примусове стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

З 1 травня 2019 року введено в дію Закон України №2189-VIII від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги», з цієї дати визнано таким, що втратив чинність Закон України №1875-IV від 24.06.2004 «Про житлово-комунальні послуги».

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація) (частина 4 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з положеннями пункту п`ятого частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Обов`язок з оплати спожитих житлово-комунальних передбачено і пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення....», від 21.07.2005 №630 (далі - Правила), визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Умовами договору визначено, що замовник до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку-фактури сплачує учаснику вартість фактично спожитої теплової енергії у попередньому звітному періоді та суму передплати за поточний розрахунковий період

Відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії в Україні регулює Закон України «Про теплопостачання», відповідно до статті 19 якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов для даного виду договору, договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач у грудні 2019 року поставив, а відповідач прийняв теплову енергію у обсягах, які визначені за показниками приладів обліку, вказана кількість не заперечена відповідачем у відзиві та підтверджена наявними у матеріалах справи доказами. Водночас, судом встановлено, що відповідач повністю не сплатив вартість використаної теплової енергії, його заборгованість за грудень 2019 року становить 80416,51 грн, що підтверджується належними доказами.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.

Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриману теплову енергію, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 80416,51 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що відповідач як юридична особа перебуває у стані припинення та позивачем пропущено терміни звернення до суду, встановлені пунктом 5 статті 112 Цивільного кодексу України, які покладені ним в основу заперечень викладених у відзиві, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закон (частина 1 статті 92 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, з 24.09.2020 відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти «ЧЕРКАСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ» (код ЄДРПОУ 03063127) перебуває у стані припинення.

Суд зазначає, що станом на час розгляду даної справи запис про припинення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «ЧЕРКАСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ» (код ЄДРПОУ 03063127) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, отже відповідач є правоздатною і дієздатною юридичною особою, зобов`язання якої не припинилися та не перейшли до правонаступника внаслідок прийняття рішення про її припинення, позаяк перебування юридичної особи у стані припинення з урахуванням приписів статей 509-601, 604-609 Цивільного кодексу України не є підставою для припинення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 917/462/20.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 5 статті 104 Цивільного кодексу України).

Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частинами 3-5 статті 112 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Крім того, суд зазначає, що згідно з абзацом 3 статті 19 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» порядок створення, реорганізації та ліквідації закладів професійної (професійно-технічної) освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Черкаське вище професійне училище легкої промисловості» та Державного навчального закладу «Городищенський професійний ліцей» №1160 від 22.09.2020, припинено Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Черкаське вище професійне училище легкої промисловості» (код ЄДРПОУ 03063127) та Державний навчальний заклад «Городищенський професійний ліцей» (код ЄДРПОУ 00389305) шляхом приєднання до Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області (код ЄДРПОУ 14209459), створивши на їх базі територіальні відокремлені спеціалізовані відділення (м. Черкаси, вул. Смаглія, 6; Черкаська область, м. Городище, вул. Індустріальна, 5).

За доводами відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» було повідомлене про реорганізацію відповідача листом за вих.№664 від 28.09.2020, а також про те, що Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Черкаське вище професійне училище легкої промисловості відмовив у задоволенні вимог позивача, які містилися у акті звірки станом на 30.09.2020.

Як на доказ повідомлення позивача про реорганізацію відповідача, останній посилається на лист Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Черкаське вище професійне училище легкої промисловості» №664 від 28.09.2020 та витяг з Журналу реєстрації вихідних документів відповідача, створених (внутрішніх) з 28.09.2020 до 30.09.2020.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У статтях 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з пунктами 59, 61 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Отже, належним доказом направлення листа за вих.№664 від 28.09.2020 про реорганізацію відповідача Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Черкаське вище професійне училище легкої промисловості» є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів або інші належні докази повідомлення позивача про початок ліквідаційної процедури у відповідача. Надання копії листа та витягу з Журналу вихідної кореспонденції є внутрішніми документами відповідача та не можуть підтвердити факт направлення цього листа позивачу.

Крім того, відповідачем не надано суду жодних доказів отримання ним від позивача акту звірки станом на 30.09.2020 та факт розгляду цього акту та повідомлення про відмову у визнанні кредиторських вимог позивача ліквідаційною комісією.

Як зазначено вище, право на звернення кредитора до суду із позовом до ліквідаційної комісії виникає тільки у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, не довів факту належного повідомлення позивача про початок ліквідаційної процедури Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Черкаське вище професійне училище легкої промисловості» та повідомлення про відмову у задоволенні вимог позивача. Відтак, посилання відповідача з приводу того, що ліквідаційною комісією вжито вичерпних заходів, а позивачем пропущено термін звернення, який встановлений пунктом 5 статті 112 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «ЧЕРКАСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ» про стягнення боргу у розмірі 80416,51 грн за поставлену теплову енергію у грудні 2019 року підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, до відшкодування позивачу за рахунок відповідача підлягає 2270,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти «ЧЕРКАСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ» (вул. Смаглія, 6, м. Черкаси, 18034, ідентифікаційний код 03063127) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18013, ідентифікаційний код 00204033) 80416,51 грн заборгованості та 2270,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко