Постанова

від 08.03.2022 по справі 761/41789/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 761/41789/20

Провадження № 22-ц/4820/495/22

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2021 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року Хмельницька міська рада (далі Рада) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Рада зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2010року ОСОБА_1 є власницею нежитлового приміщення, речового ринку з комплексом капітальних споруд (громадського туалету та каналізаційної насосної станції) загальною площею 386,6 кв.м по АДРЕСА_1 . З часу набуття права власності на нерухоме майно відповідачка користується сформованими земельними ділянками комунальної власності площею 465 кв.м і 248кв.м за вказаною адресою. ОСОБА_1 ухиляється від укладення з Радою договору оренди земельних ділянок, використовує їх без правовстановлюючих документів і не вносить плату за землю, внаслідок чого у період з 1 січня 2019 року до 1 грудня 2020 року місцевий бюджет недоотримав фінансових ресурсів на суму 58262грн 50 коп. ОСОБА_1 зберегла у себе ці кошти без достатньої правової підстави та зобов`язана повернути їх власнику земельної ділянки.

За таких обставин Рада просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 58262 грн 50 коп. набутих і збережених грошових коштів без достатньої правової підстави.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2021 року, в якому ухвалою від 24 вересня 2021 року виправлено описку, позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради 58262 грн 50коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради 2102 грн судового збору.

Суд виходив з того, що у період з 1 січня 2019 року до 1 грудня 2020 року ОСОБА_1 використовувала земельні ділянки без правовстановлюючих документів і не вносила плату за землю, у зв`язку з чим територіальна громада не одержала дохід у розмірі 58262 грн 50 коп. Оскільки ОСОБА_1 зберегла ці кошти у себе без достатньої правової підстави, то їх слід стягнути з неї на користь Ради.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що Рада не довела площу фактично використовуваної ОСОБА_1 земельної ділянки без правовстановлюючих документів і розмір її грошової оцінки, внаслідок чого позов є необґрунтованим. Суд першої інстанції не встановив усі обставини справи, не врахував норм чинного законодавства та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Рада подалавідзив наапеляційну скаргу,в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

На підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу БережноюЛ.П. (реєстраційний №1696), ОСОБА_1 є власницею нежитлового приміщення, речового ринку з комплексом капітальних споруд (громадського туалету та каналізаційної насосної станції) загальною площею 386,6 кв.м по АДРЕСА_1 .

Вказане нежитлове приміщення розташоване на земельних ділянках комунальної власності площею 0,0465 га (кадастровий номер 6810100000:10:001:0755) та площею 0,0248 га (кадастровий номер 6810100000:10:001:0753).

З часу набуття права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 не уклала з Радою договір оренди землі, користується земельними ділянками без правовстановлюючих документів і не вносить плату за землю.

У період з 1 січня 2019 року до 1 грудня 2020 року розмір несплаченої ОСОБА_1 плати за використання земельних ділянок склав 58262 грн 50 коп.

Застосовані норми права

Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 120 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

В силу пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі ХІІ орендна плата).

Із положень ст. 288 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як передбачено ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що цей вид зобов`язань (кондикційні зобов`язання) породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої особи.

За змістом указаних норм права землекористування в Україні є платним. Суб`єктами плати за землю є землекористувачі, в тому числі орендарі, які зобов`язані вносити орендну плату за користування земельними ділянками комунальної власності.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року (справа №629/4628/16-ц) і постанові від 20листопада 2018 року (справа №922/3412/17), яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Зібрані докази вказують на те, що у період з 1 січня 2019 року до 1 грудня 2020року ОСОБА_1 використовувала земельні ділянки комунальної власності, на яких розташоване належне їй нежитлове приміщення, без правовстановлюючих документів і не вносила плату за землю, у зв`язку з чим територіальна громада не одержала дохід у розмірі 58262 грн 50 коп.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 за рахунок територіальної громади зберегла ці кошти у себе без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим їх слід стягнути з неї на користь Ради.

Згідно даних Державного земельного кадастру (а.с. 13-22) ОСОБА_1 використовувала сформовані земельні ділянки площею 0,0465 га з кадастровим номером 6810100000:10:001:0755 і площею 0,0248 га з кадастровим номером 6810100000:10:001:0753. Протягом 2019-2020 років нормативна грошова оцінка цих земельних ділянок склала відповідно 567491 грн і 302662 грн.

Отже, суд першої інстанції правильно обчислив розмір безпідставно набутих ОСОБА_1 грошових коштів, ураховуючи площу та нормативну грошову оцінку використовуваних нею земельних ділянок, а також період цього використання.

Твердження ОСОБА_1 про недоведеність Радою площі та нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок не відповідають дослідженим доказам. У зв`язку з цим посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені Верховним Судом в інших справах щодо встановлення розміру та нормативної оцінки використовуваних земельних ділянок, є безпідставними, оскільки в цих справах і справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, встановлені різні обставини.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є необґрунтованими.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на фактичних обставинах справи та ухвалено з додержанням вимог закону, внаслідок чого підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15вересня 2021 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Мазурок О.В.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 59