Рішення

від 22.02.2022 по справі 195/1879/21

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1879/21

2/195/16/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

23.02.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Омеко М.В., при секретарі Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Томаківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Скорук М.А." про розірвання договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства Скорук М.А. про розірвання договору оренди.

Позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки укладений 01.08.2010 року між нею та ФГ «Скорук М.А.» та зобов`язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку,обґрунтовуючи заявлені вимоги наступним.

Будучи власником земельної ділянки ОСОБА_1 01.08.2010 року уклала договір оренди земельної ділянки з ФГ Скорук М.А. строком на 49 років, який 15.04.2011 року за № 122540004000925 було зареєстровано в державному реєстрі земель.

Відповідно до пункту 9 укладеного договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1.5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати становить грошову форму оплати або натуральну, відробіткову форму.

Згідно пункту 36 укладеного договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У випадку не досягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно пункту 13 укладеного договору розмір орендної плати переглядається раз в 10 років у 10 років у наступних випадках:

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляцій; в інших випадках передбачених законом.

Позивач вказує, що договір оренди між нею та відповідачем було укладено в 2010 році.

З часу укладення договору орендарем сплачено податки за оренду її земельного паю, що підтверджується листом податкової служби про сплачені відповідачем податки за 2009 по 2021 роки .

Та вказує, що розмір сплаченого податку за оренду її паю з роками змінюється, з року в рік сплачений відповідачем розмір податку істотно зріс. Динаміка збільшувалась врази, а отже розмір орендної плати повинен бути переглянутий.

Згідно вимог діючого закону податок за користування земельним паєм сплачується з тієї щорічної орендної плати (грошова, натуральна, відробіткова) яку позивач отримувала від орендаря.

Крім того в своїй позовній заяві позивач вказує, що розрахунок у грошовій формі від відповідача вона не отримувала та вважає, що відповідач заборгував їй виплату орендної-плати у грошовій формі за весь час дії Договору оренди, про яку зазначає податкова служба у наданій їй відомості та вказує отриману позивачем орендну плату як дохід.

Позивач неодноразово зверталась письмово до орендаря з проханням переглянути умови договору оренди, однак жодної відповіді так і не отримала.

На підставі чого звернулась до суду з вищевказаними позовними вимогами.

В засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити спираючись нате, що відповідач заборгував їй виплату орендної плати у грошовій формі за весь час дії договору .

Представник відповідачав судовомузасіданні заперечувалипроти заявленихпозовних вимог,вважає їхнеобґрунтованими табезпідставними.Стверджує, що позивач водить суд в оману та зловживає своїми процесуальними правами. Пояснила, що позивач вже зверталась до суду з аналогічними позовними вимогами, які охоплюють інший період, а саме з моменту укладання договору і до 2017 року. Та вказує на те, що позивач отримала орендну плату наперед, що засвідчила своїм підписом у книгах обліку розрахунків, оригінал якої вона надала для огляду, а копію надала суду.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст. ст.12,13 ЦПК України,суд розглядаєсправи напринципах змагальностіі диспозитивності,у межахзаявлених позовнихвимог напідставі доказів,поданих учасникамисправи.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія І-ДП № 122724 , виданого 11.06.2001 р. Кисличуватською сільською радою Томаківського району, кадастровий номер 1225483500:01:006:0247, позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 7.710 га, яка знаходиться на території Кисличуватської сільської ради.

Дану земельну ділянку позивачем згідно договору оренди землі укладеного 01 серпня 2010 року та зареєстрованого 15 квітня 2011 року відділом Держкомзему у Томаківському районі за №122540004000925, передано в оренду ФГ Скорук М.А. строком на 49 років.

Згідно умов вищевказаного договору, копія якого надана позивачем, розмір орендної плати складає: грошова форма оплати 1253,00 грн., або натуральна оплата:фуражне зерно- 2000 кг., соняшник 100 кг.,борошно 100 кг., цукор 50 кг., солома з доставкою 0,5 т., доставка води 3 м.куб., оранка, сівба та збирання сільгоспкультур 0,5 га. Ритуальні послуги 500 грн., 10 хлібин, 50 пиріжків.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 31 Договору орендар зобов`язаний у відповідності з Договором своєчасно, якісно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно ст. 96 ЗК України згідно якої землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасної і якісної сплати орендної плати.

Згідно ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Проте, позивач стверджує, що вказану орендну плату вона не отримує з 2011 року.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі"на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до копії розрахункової книги обліку, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні, судом встановлено, що позивачка з 2011 року розписувалася за отримання орендної плати у натуральній формі. Нею отримано розрахунок за період оренди 2011 по 2021 роки.

Згідно ст.141 Земельного кодексу України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Крім того позивач в судовому засіданні не заперечувала, що підписи які містяться в розрахункової книги обліку належать їй, та не ставить питання щодо сумніву належності підписів.

Щодо відсутності факту перегляду орендної плати згідно пункту 13 спірного договору

судом встановлено, що під час строку дії договору не відбулася зміна умов господарювання ФГ Скорук М.А. А сам договір, не містить порядку обчислення розміру орендної плати із індексом інфляції. На момент виплати позивачу орендної плати в рахунок майбутніх платежів, індекс споживчих цін наступних років був невідомим. Позивач прийнявши розрахунок орендної плати за земельну ділянку в 2011 році за період до 2021 року, засвідчивши факт отримання орендної плати власним підписом, фактично погодилась із таким розміром орендної плати у майбутні періоди.

Щодо встановлення в договорі розміру орендної плати на рівні 1.5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а не 3 %,як вказано в позовній заяві позивачем, суд вказує на наступне.

У відповідності з ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

А сам Указ Президента України № 92/2002 від 02.02.2002 року не є імперативною нормою, яка змінює або доповнює основний спеціальний нормативний акт Закон № 161. Тобто не служить підставою для визнання договорів недійсними, оскільки сторони можуть змінити ці умови в порядку, прописаному в самому договорі.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем недоведено факту істотного та систематичного порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки .

Відповідно до ст.141ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10,12,13,76,81,141,258,263-265,273 ЦПК України, 15,16,610, 611 ЦК України, ст. 23,31,32 Земельного кодексу України -

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 ) до Фермерського господарства "Скорук М.А." (ЄДРПОУ 33892894) про розірвання договору оренди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Дата складання повного судового рішення 04.03.2022 року

Суддя: М. В. Омеко