Рішення

від 10.02.2022 по справі 453/647/21

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/647/21

№ провадження 2/453/47/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок та права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_1 17 травня 2021 року звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на житловий будинок (літера «А-1»), загальною площею 62,6 кв.м., з неї житлова - 12,5 кв.м., з господарськими будівлями - погребом (літера «Б»), сараєм (літера «В»), сараєм (літера «Г»), сараєм (літера «Д»), що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Верхнячка, Стрийського району Львівської області, кадастровий номер 4624580400:01:007:0321, та отримання на її ім`я правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Хітарською сільською радою Сколівського району Львівської області від 03 лютого 2020 року, актовий запис №2.

Ще за життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений 28 лютого 2019 року секретарем виконавчого комітету Хітарської сільської ради Сколівського району Львівської області Лемкалович О.М. за реєстровим № 1, в присутності свідка ОСОБА_3 відповідно до тексту якого ОСОБА_2 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті на що вона за законом матиме право - ОСОБА_1 .

Даний заповіт ніким не скасований, зареєстрований у спадковому реєстрі і є чинним на даний час. Відповідно до довідки характеристики Стрийського МБТІ від 11 лютого 2020 року за №272 вбачається, що право власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, виданим 25 жовтня 1989 року виконкомом Сколівської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Сколівської районної Ради від 19 жовтня 1989 року №283 та зареєстрованим в Стрийському МБТІ реєстровій книзі №1, реєстр №54, за ОСОБА_2 . Однак за життя ОСОБА_2 втратила дане свідоцтво, що підтверджується відповідним оголошенням в народному часописі Сколівщини «Бойківська думка».

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , та право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,25га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Верхнячка, Стрийського району Львівської області, кадастровий номер 4624580400:01:007:0321.

03 червня 2020 року позивачем було подано у Сколівську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 . На підставі цієї заяви Сколівською державною нотаріальною конторою 03 червня 2020 року заведено спадкову справу №104/20, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03 червня 2020 року №60423302.

Проте, Сколівська державна нотаріальна контора відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку відсутності документів на право власності на вище наведене майно та державної реєстрації права власності на спадкове майно, про що свідчить лист Сколівської ДНК від 03 червня 2020 року №293/01-16, внаслідок чого вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 21 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження і відкрито підготовче провадження. Підготовче засідання призначено на 16 липня 2021 року, з викликом сторін.

Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті на 16 листопада 2021 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник позивача адвокат Горох В.В. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.

Представник відповідача Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

За вказаних обставин, за приписами ч.2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Хітарською сільською радою Сколівського району Львівської області від 03 лютого 2020 року, актовий запис №2.

Ще за життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений 28 лютого 2019 року секретарем виконавчого комітету Хітарської сільської ради Сколівського району Львівської області Лемкалович О.М . за реєстровим № 1, в присутності свідка ОСОБА_3 , відповідно до тексту якого ОСОБА_2 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті на що вона за законом матиме право - ОСОБА_1 .

Даний заповіт ніким не скасований, зареєстрований у спадковому реєстрі і є чинним на даний час та знаходиться в матеріалах справи.

Згідно довідки №30 від 03 лютого 2020 року виданої Хітарською сільською радою вбачається, що ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала спільно з ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , і ввели спільне господарство.

Згідно довідки характеристики Стрийського МБТІ від 11 лютого 2020 року за №272 вбачається, що право власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, виданим 25 жовтня 1989 року виконкомом Сколівської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Сколівської районної Ради від 19 жовтня 1989 року №283 та зареєстрованим в Стрийському МБТІ, реєстровій книзі №1, реєстр №54, за ОСОБА_2 . Даний житловий будинок побудований в 1930 році є придатним для проживання та не являється об`єктом самочинного будівництва. Інвентаризаційна вартість житлового будинку з приналежним майном становить 103738 грн.

Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого Стрийським МБТІ від 22 січня 2020 року за №41 загальна площа житлового будинку (літера А-1), який розташований по АДРЕСА_1 , складає 62,6 кв.м., з неї житлова -12,5 кв.м., приналежним майном до нього є господарські будівлі - погріб (літера «Б»), сарай літера «В»), сарай (літера «Г»), сарай (літера «Д»).

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , подавши до Сколівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, за наслідками подання якої було заведено спадкову справу №104/2020, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03 червня 2020 року № 60423302. Із заяви про прийняття спадщини від 03 червня 2020 року №227 вбачається, що спадкоємців до частки в спільному майні подружжя, до обов`язкової частки та інших спадкоємців за заповітом немає.

Проте Сколівська державна нотаріальна контора відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивуючи відсутності документів на право власності на вище наведене майно та державної реєстрації права власності на спадкове майно, про що свідчить лист Сколівської ДНК від 03 червня 2020 року № 293/01-16.

Статтею 1218ЦКвстановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тобто, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 та ч.5 ст. 1268 ЦК України, вбачається, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою стороною, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналізуючи норму даної статті суд приходить до висновку, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву, за наслідками подання якої було заведено спадкову справу, відтак за ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок (літера «А-1»), загальною площею 62,6 кв.м., з неї житлова - 12,5 кв.м., з господарськими будівлями - погребом (літера «Б»), сараєм (літера «В»), сараєм (літера «Г»), сараєм (літера «Д»), що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо заявленої вимоги про визнання за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Верхнячка, Стрийського району Львівської області, кадастровий номер 4624580400:01:007:0321, та отримання на її ім`я правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно п. «г» ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу- НВ- 4612579452020 від 21 лютого 2020 року, вбачається, що цільове призначення спірної ділянки - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель землі житлової та громадської забудови для обслуговування індивідуального жилого будинку. Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Площа земельної ділянки 0.2500.

Суд звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи відсутні як проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так і рішення про передачу земельної ділянки у власність спадкодавця ОСОБА_2 .

ПоложеннямиЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно достатті 1216 ЦК Українине переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Згідно пункту3.5Листа ВССУвід 16травня 2013року Просудову практикурозгляду цивільнихсправ проспадкування, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7про те, що відповідно до статті 1225ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125ЗКправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч.1 і ч.2 ст. 126ЗК).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216ЦКне переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення"ЗК.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення"ЗКрішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок"(втратив чинність на підставіЗакону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно ізЗаконом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).

Таким чином, до складу спадщини входять виключно ті права, які були набуті спадкодавцем за життя у встановленому законом порядку.

Суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про надання у приватну власність земельної ділянки померлій ОСОБА_2 , а відтак ОСОБА_2 не розпочала процес приватизації земельної ділянки, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати, що вона набула права власності на земельну ділянку площею 0,25га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Верхнячка, Стрийського району Львівської області, кадастровий номер 4624580400:01:007:0321.

Керуючись ст.ст.10,11,14,57-60,174,197,208,209,212-215,218,247 ЦПК України, статтями125Земельного кодексу України, статтями1216,1218,1225 Цивільного кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок та права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с. Кальне, РНОКПП: НОМЕР_2 ),право власності на житловий будинок (літера «А-1») загальною площею 62,6 кв.м., з неї житлова - 12,5 кв.м., з господарськими будівлями погребом (літера «Б»), сараєм (літера «В»), сараєм (літера «Г»), сараєм (літера «Д»), що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с. Кальне, РНОКПП: НОМЕР_2 ),

Відповідач: Козівська сільська рада Стрийського району Львівської області, (місцезнаходження: вул. Європейська, 46, с. Козьова, Стрийського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04370455).

Суддя Сколівського районного суду Ю.Є. Ясінський

Львівської області