Ухвала

від 16.02.2022 по справі 946/7436/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/761/22

Номер справи місцевого суду: 946/7436/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.11.2021 року відносно

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кілія Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12021162150000501, внесеному до ЄРДР 01.06.2021 року,

установив

Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції

Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.11.2021 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді арешту строком на 4 місяці. Запобіжний захід у ОСОБА_8 змінено з тримання під вартою на домашній арешт строком на два місяці, але не довше ніж до звернення вироку до виконання. Звільнено ОСОБА_8 з-під варти в залі суду. Суд вирішив з набранням вироком законної сили обвинуваченого затримати та взяти під варту та строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту його затримання, зарахувати обвинуваченому строк попереднього ув`язнення з 23.07.2021 року по 05.11.2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Крім того вироком вирішено питання речових доказів, заходів забезпечення та судових витрат.

Згідно оскаржуваного вироку, 26.05.2021 року близько 08:30 години, точного часу не встановлено, ОСОБА_8 , знаходячись у приміщенні магазину «Апетит», розташованого за адресою: м.Ізмаїл Одеської області, вул. Михайлівська, 23/2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, передбачаючи, що своїми діями спричиняє матеріальну шкоду, таємно викрав з торгівельної вітрини вищевказаного магазину молочну продукцію, після чого з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій юридичній особі ТОВ «Корона Плюс» матеріальну шкоду на загальну суму 663,25 грн.

Зазначені дії обвинуваченого суд першої інстанції кваліфікував за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження та правильності кваліфікації його дій, вважає вирок таким, що підлягає зміні в частині призначеного покарання з підстав його суворості та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Зокрема просить врахувати стан його здоров`я та відсутність претензій від потерпілої сторони та щире каяття.

За наслідками розгляду апеляційної скарги обвинувачений просить вирок суду змінити та пом`якшити призначене покарання обмежившись відбутим терміном під час попереднього ув`язнення з 23.07.2021 року по 05.11.2021 року.

Обвинувачений ОСОБА_8 у судове засідання апеляційного суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Враховуючи вищезазначене, вислухавши думку захисника обвинуваченого та прокурора, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності обвинуваченого, враховуючи його належне повідомлення участь у судовому засіданні його захисника та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 .

Позиції учасників судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника обвинуваченого, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Оскільки вирок суду в частині доведеності вини обвинуваченого та кваліфікації його дій ніким не оскаржується, апеляційний суд не перевіряє вирок суду у цій частині.

Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Оскільки сторони у кримінальному провадженні не оспорюють фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковані судом 1-ої інстанції за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого про необґрунтоване застосування надто суворого покарання, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції виходив із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; врахував вимоги частини другої статті 50, статті 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, обставину, що пом`якшує покарання, якою відповідно до ст.66 КК суд відніс щире каяття, не встановлення судом обставин, які обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання суд першої інстанції врахував досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно якій ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_8 , стану його здоров`я, його щирого каяття, того, що у нього відсутні обставини, що обтяжують його покарання, дуже високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та високого ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливе лише з призначенням покарання у виді арешту у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, оскільки призначення менш суворого покарання не досягне мети його застосування.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, який з огляду на встановлені обставини, оцінюючи їх в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів буде призначення ОСОБА_8 покарання у виді арешту у межах санкції ч.1 ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що усі доводи обвинуваченого, викладені в апеляційній скарзі, були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.

Також апеляційний суд бере до уваги у контексті обставин, які характеризують особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_8 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в тому числі проти власності, був звільнений від відбування покарання, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.

Відповідно до припису п.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.

Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та зміни вироку в частині призначення покарання немає, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання у межах санкції ч.1 ст.185 КК України.

Керуючись ст. 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.11.2021 року відносно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 КК України залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що тримаються під вартою у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4