Рішення

від 27.01.2022 по справі 208/4731/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/4731/21

№ провадження 2/208/1119/22

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.

За участю: секретаря судового засідання - Задьори В.І.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради в особі Служби у справах дітей Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», Комунальний заклад «Спеціальна школа «Гармонія» Кам`янської міської ради» «про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів»,-

встановив:

1.Позиція позивача.

У червні 2021 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради в особі Служби у справах дітей Кам`янської міської ради звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з матеріалами позовної заяви до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», Комунальний заклад «Спеціальна школа «Гармонія» Кам`янської міської ради» «про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів». Згідно до змісту позовних вимог, просить:

- позбавити гр. ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під опікування органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради до вирішення питання влаштування до сімейних форм виховання;

- стягнути з гр.. ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх доходів на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним 18 річного віку на користь майбутнього опікуна чи осіб, яким дитина буде передана на виховання;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу, згідно зі ст.. 367 ЦПК України;

- у разі позитивного вирішення питання, рішення про позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_1 , після набрання ним законної сили надіслати до Заводського районного у місті Кам`янське відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області;

- всі судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що підставою для звернення з даною позовною заявою є необхідність захисту прав та інтересів малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в силу свого віку не має можливості самостійно захистити свої права. Вперше Малолітній ОСОБА_2 потрапив у поле зору служби у справах дітей у 2018 році у зв`язку з тим, що працівниками Кам`янського відділу поліції було направлено листа до служби, в якому зазначалося, що дитина схильна до бродяжництва та самовільного залишення домівки. Працівниками поліції неодноразово було виявлено малолітнього ОСОБА_2 у центрі міста вночі або на захисній дамбі неподалік Кам`янського ГЕС. Співробітниками ювенальної превенції та служби у справах дітей з матір`ю було проведено бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. Але, після проведеної роботи випадки бродяжництва малолітнім ОСОБА_2 продовжились. Тому, як наслідок дитину було постановлено на облік служби у справах дітей міської ради, як такого, що опинився в складних життєвих обставинах. В черговий раз малолітнього ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено на вулиці вночі та влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» КМР. Зі слів малолітньої дитини він постійно самовільно залишає домівку через те, що мати гр.. ОСОБА_1 разом зі сторонніми особами зловживає алкогольними напоями та перебуває у стані сильного алкогольного сп`яніння. Враховуючи викладене службою у справах дітей направлено запит до КЗ «Кам`янська міська лікарня № 1» КМР та відповідно до листа начальника управління охорони здоров`я від 17 серпня 2018 року гр. ОСОБА_1 знаходиться під профілактичним наглядом у лікаря нарколога з 2017 року з діагнозом: F10.1. З матір`ю дитини повторно проведено профілактичну роботу, у серпні 2018 року дитину повернуто їй на виховання. Але, вже 05 січня 2019 року малолітнього ОСОБА_2 о 01 годині ночі було виявлено на проспекті Свободи без супроводу дорослих та передано матері, 21 травня 2019 року в центрі міста вночі та повторно влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» КМР. 02 вересня 2019 року гр.. ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей з проханням надати їй останній шанс та повернути сина їй на виховання. Відповідно до письмових пояснень зобов`язалася не зловживати алкогольними напоями, виконувати батьківські обов`язки належним чином та посилити контроль за дозвіллям дитини, на підставі чого малолітнього ОСОБА_2 знову повернуто матері. 12 березня 2021 року каретою швидкої допомоги гр. ОСОБА_1 терміново доставлено та госпіталізовано до КЗ «Кам`янська міська лікарня № 1» КМР. Відповідно до довідки міської лікарні № 1 ОСОБА_1 знаходиться у лікаря нарколога з діагнозом: F10.2. «Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю, синдром залежності». Перебувала на стаціонарному лікуванні у наркологічному відділенні № 3 з 18 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року, курс лікування пройшла, але в подальшому лікаря нарколога не відвідувала, від нагляду ухиляється. На даний час малолітнього ОСОБА_2 влаштовано до КЗ «Спеціальна школа «Гармонія» КМР на повне державне утримання, де дитина перебуває під час вихідних, святкових днів та під час канікул. Гр. ОСОБА_1 не виконує належним чином батьківські обов`язки. Висловлюючи турботу про долю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач звернувся з даним позовом до суду.

2. Позиція відповідача.

13 вересня 2021 року через канцелярію суду відповідач ОСОБА_1 подала заяву згідно до змісту якої не заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Позбавлення її, ОСОБА_1 вважає таким, що буде відповідати інтересам малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39).

3.Позиція третіх осіб.

3.1. Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» повідомлена згідно до вимог ст. 130 ЦПК України, в судове засідання явку свого представника не забезпечив, заяв, клопотань не подав.

3.2. Комунальний заклад «Спеціальна школа «Гармонія» Кам`янської міської ради повідомлена згідно до вимог ст. 130 ЦПК України, в судове засідання явку свого представника не забезпечив, заяв, клопотань не подав.

4.Процесуальні питання, заяви і клопотання.

09 червня 2021 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради звернувся до Заводського районного суду з позовом до ОСОБА_1 «про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів».

02 серпня 2021 року ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито провадження у цивільній справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13 вересня 2021 року через канцелярію суду від представника позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради - Сокуренко Х.С. надійшло клопотання про залучення третіх осіб.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області залучено в якості третіх осіб: КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», КЗ «Спеціальна школа «Гармонія» КМР.

13 вересня 2021 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява згідно до змісту якої вона, ОСОБА_1 визнає позовні вимоги у повному обсязі.

13 вересня 2021 року канцелярію суду від представника позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради - Сокуренко Х.С. надійшло клопотання про витребування доказів згідно до змісту якого, просить:

-витребувати від Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 13 вересня 2021 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено повністю.

29 вересня 2021 року в підготовчому судовому засіданні протокольно ухвалено згідно до вимог ст. 200 ЦПК України перейти до розгляду справи по суті .

В судовому засіданні 29 вересня 2021 року допитано малолітнього ОСОБА_2 у присутності практичного психолога - ОСОБА_5 , який повідомив, що сумує за мамою, але, його влаштовує де наразі перебуває оскільки, у закладі є друзі, харчування.

19 жовтня 2021 року через канцелярію суду від Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшло повідомлення згідно до змісту якого - по Заводському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) актовий запис про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній.

20 жовтня 2021 року через канцелярію суду від представника позивача - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, в особі Служби у справах дітей Кам`янської міської ради, Сокуренко Х.Ю. надійшло клопотання «про витребування доказів», а саме:

-витребувати від Новокодацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (адреса юридичної реєстрації: м. Дніпро, вулиця Данила Галицького, будинок № 31) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року клопотання представника задоволено у повному обсязі.

22 листопада 2021 року через канцелярію суду на виконання ухвали від 20 жовтня 2021 року надійшла копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст. 135 Сімейного кодексу України.

25 січня 2022 року через канцелярію суду від представника позивача - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, в особі Служби у справах дітей Кам`янської міської ради, Сокуренко Х.Ю. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, без застосування засобів технічної фіксації.

5. Фактичні обставини встановлені судом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого 24 вересня 2008 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1433 (а.с.9).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка міста Дніпропетровська, що підтверджується копією паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1 виданим 23 листопада 2000 року Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області (а.с.10-11).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 24 березня 2021 року № 251 вирішено влаштувати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на цілодобове перебування у 2020-2021 навчальному році до Комунального закладу «Спеціальна школа «Гармонія» Кам`янської міської ради (а.с.12).

Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи вих.№18/3986 від 27 вересня 2018 року - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13 березня 2021 року була доставлена каретою швидкої допомоги у приймальне відділення КНП КМР «МЛ № 1» та була госпіталізована у психіатричне відділення № 3 для лікування пацієнтів із залежністю, що підтверджується копією довідки № 365/10 від 25 березня 2021 року виданої КНП КМР «МЛ №1» (а.с.16).

Відповідно до копії акту обстеження умов проживання від 17 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 - в наявності електро- та водопостачання відключено, їжа готується на електроплиті, умови проживання створені мінімальні (а.с.18).

Малолітній ОСОБА_2 самовільно покинув житло та тривалий час без супроводу дорослих перебував на вулиці у нічний час, що підтверджується копією повідомлення начальника Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Лукашова С.О. за вих.№46/7601 від 18 квітня 2019 року (а.с.19).

Відповідно до копії повідомлення начальника Кам`янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Лукашова С.О. від 22 травня 2019 року № 46/9382 згідно з обліків НПУ від гр. ОСОБА_1 з приводу зникнення її малолітнього сина надходила чисельна кількість звернень на лінію «102» (а.с.20).

Відповідно до копії акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 15 червня 2018 року -виявлено дитину чоловічої статі, 9 років. Вдалося установити особу дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі слів дитини встановлено, що останній хотів гуляти в парку та втікає від матері, не бажає повертатися додому (а.с.21).

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради розглянувши матеріали відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає позбавлення гр. ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доцільним, що підтверджується висновком від 26 травня 2021 року №8вих-20/598 (а.с.6-7).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, № витягу 00033435669 від 30 жовтня 2021 року виданого Новокодацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.70).

6. Правові норми законодавства застосовані судом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. (стаття 153, частини перша-третя статті 157 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Аналогічні положення щодо виховання дітей та спілкування з їх батьками містяться у розділах 8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно ст.157 СК України той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до керівних роз`яснень, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно п. 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч.1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Згідно ч.4 зазначеної статті, при задоволенні позову про відібрання від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Стаття 171 СК України закріплює, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

7. Висновки та мотиви прийнятого рішення.

Як встановлено судом малолітня дитина, в інтересах якої заявлений позовом Органом опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, є таким що в період 2020-2021 навчального року не проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 , та цілодобово перебуває у Комунальному закладі «Спеціальна школа «Гармонія» Кам`янської міської ради.

Так, дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має лише мати ОСОБА_1 , так як відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Як встановлено під час розгляду справи по суті, відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_1 не виконувала належним чином свої батьківські обов`язки, в наслідок чого життя та здоров`я дитини опинилося під загрозою.

При вирішенні судом позову щодо питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні, захист інтересів дитини.

Та обставина, що дитина неодноразово залишалася на вулиці у нічний час без супроводу дорослих, самостійно залишала житлове приміщення, з підстав неналежного виконання батьківських обов`язків його матір`ю ОСОБА_1 , враховуючи пояснення та заяву відповідача про визнання позовних вимог у повному обсязі та доцільності позбавлення батьківських прав, свідчить про те, що мати дитини самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не бажає приймати участь в утриманні і вихованні своєї дитини, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками, чим завдає загрозу життю та здоров`ю дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він/вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Сімейним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьків батьківських прав щодо дітей.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини й протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Отже ухилення від виконання своїх обов`язків ОСОБА_1 з виховання своєї малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є підставою для позбавлення її батьківських прав, так як в ході судового розгляду встановлено та підтверджено доказами, наявність її винної поведінки та свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками що полягло у залишенні малолітньої дитини без догляду, залишення дитини у небезпеці, зловживання спиртними напоями, неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.

Щодо стягнення аліментів з відповідачів на утриманні дитини, то заявлені позовні вимоги узгоджуються із приписами ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так, відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. А тому враховуючи вимоги ст. ст. 180, 182 СК України, позовні вимоги підлягають задоволенню.

8. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 за дві вимоги немайнового характеру у сумі 908,00 гривень за кожну, що у сумі складає 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 200, 259, 260, 263-265,280 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради в особі Служби у справах дітей Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», Комунальний заклад «Спеціальна школа «Гармонія» Кам`янської міської ради» «про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів» - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під опікування органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради до вирішення питання влаштування до сімейних форм виховання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не меншому 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 червня 2021 року до досягнення дитиною 18-річного віку на користь майбутнього опікуна чи осіб, яким дитина буде передана на виховання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.

В силу ст. 430 ЦПК України рішення по справі в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони:

Позивач - Орган Опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, код ЄДРПОУ 23928331, юридична адреса: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, майдан П. Калнишевського, будинок № 2.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», код ЄДРПОУ 23928851, юридична адреса: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, Білоруський проїзд, будинок № 4 «А».

Третя особа - Комунальний заклад «Спеціальна школа «Гармонія» Кам`янської міської ради», код ЄДРПОУ 21945673, юридична адреса: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, вулиця 9 Травня, будинок № 5 «А».

Суддя Івченко Т. П.