Рішення

від 17.02.2022 по справі 202/7277/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7277/21

Провадження № 2/202/779/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якої позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» станом на 21 жовтня 2021 року заборгованість за кредитним договором № 22030000271174 від 13 січня 2020 року у розмірі 81131 грн. 90 коп. та судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані наступним. 13 січня 2020 року АТ «Банк Кредит Дніпро» на підставі рішення щодо надання кредиту було погоджено відповідачу надання кредитних коштів та видано банківську картку. 13 січня 2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22030000271174, відповідно до якого банк надає відповідачу грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а відповідач зобов`язується повернути наданий кредит, оплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлений договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за договором в повному обсязі. Умовами кредитного договору передбачено, що банк надає відповідачу грошові кошти (кредит) в сумі 75000 грн. строком на 60 місяців, кінцева дата повернення якого 13 січня 2025 року. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 13.01.2020 року по 12.05.2021 року 5% від суми кредиту; з 13.05.2021 року по 12.08.2022 року 4% від суми кредиту; з 13.08.2022 року по 12.11.2023 року 3% від суми кредиту; з 13.11.2023 року по 13.01.2025 року 1,95% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56 % річних.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту станом на 21 жовтня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 81131,90 грн., що складається з: 66200,00 грн. залишок простроченого кредиту; 14931,90 грн. залишок прострочених комісій. До теперішньогочасу сумаборгу закредитним договором №22030000271174 від 13 січня 2020 року відповідачем не погашена.

З метою захисту порушених прав та інтересів, позивач обрав судовий захист відновлення таких прав, що і зумовило звернутись до суду з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2021 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 10 грудня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження, без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням, причини неявки суду не повідомила, відзиву, заяв, заперечень до суду не надала. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.280-282ЦПКУкраїни на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 13 січня 2020 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 22030000271174 від 13 січня 2020 року.

ОСОБА_1 згідно укладеного кредитного договору № 22030000271174 від 13 січня 2020 року звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг та 13 січня 2020 року підписала Заяву-згоду № 1147703 на укладення Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб АТ «Банк Кредит Дніпро» із змінами та доповненнями, яка розміщена на веб-сайті банку www.сreditdnepr.com.ua, і беззастережно приєдналася до умов Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб, які є невід`ємною частиною кредитного договору та разом вони складають єдиний договір та підтвердила, що вона повністю проінформована з умовами кредитування. Відповідач своїм підписом підтвердила отримання у письмовій формі Паспорту споживчого кредиту. Відповідно до укладеного договору, відповідач отримала кредит у сумі 74 400 грн. на строк до 13 січня 2025 року зі сплатою щомісячної комісії за обслуговування кредиту: з 13.01.2020 року по 12.05.2021 року 5% від суми кредиту; з 13.05.2021 року по 12.08.2022 року 4% від суми кредиту; з 13.08.2022 року по 12.11.2023 року 3% від суми кредиту; з 13.11.2023 року по 13.01.2025 року 1,95% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56 % річних.

Паспортом споживчого кредиту «Кредит готівкою, Промо зі страховкою (25-75)» передбачено реальну річну процентну ставку, відсотки річних 106,55%.

До позовної заяви банком додано заяву-згоду на укладення Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб, кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою, Промо зі страховкою (25-75)», розписку про отримання картки, універсальний договір банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро».

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором №22030000271174 від 13 січня 2020 року вбачається, що станом на 21 жовтня 2021 року заборгованість по ньому становить 81131,90 грн., що складається з: 66200,00 грн. залишок простроченого кредиту; 14931,90 грн. залишок прострочених комісій.

Виниклі спірні правовідносини між сторонами у справі, регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 626 ч. 1 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зіст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підписуючи Заяву-згоду № 1147703 на укладення Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб АТ «Банк Кредит Дніпро» із змінами та доповненнями, яка розміщена на веб-сайті банку www.сreditdnepr.com.ua, відповідач приєдналася до умов Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб, які є невід`ємною частиною кредитного договору № 22030000271174 від 13 січня 2020 року та разом вони складають єдиний договір та підтвердила, що вона повністю проінформована з умовами кредитування. Відповідач своїм підписом підтвердила отримання у письмовій формі Паспорту споживчого кредиту.

Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 22030000271174 від 13 січня 2020 року, яка станом на 21 жовтня 2021 року склала 66200,00 грн. (залишок простроченого кредиту).

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача комісії, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (стаття 215 ЦК України).

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч. 2 ст. 627 ЦК України).

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку.

До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність вимог АТ «Банк Кредит Дніпро» щодо стягнення залишку прострочених комісій у розмірі 14931,90 грн. і відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги АТ «Банк Кредит Дніпро» частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 526,549,611,625,629, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4,13,19,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд.32, код ЄДРПОУ 14352406) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд.32, код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за кредитним договором №22030000271174 від 13 січня 2020 року, яка станом на 21 жовтня 2021 року становить 66200 (шістдесят шість тисяч двісті) грн. 00 (нуль) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м.Київ, вул. Жилянська, буд.32, код ЄДРПОУ 14352406) сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення залишку прострочених комісій - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Слюсар