Рішення

від 16.02.2022 по справі 908/1904/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/122/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2022 Справа № 908/1904/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючого судді Колодій Н.А., суддя Проскуряков К.В., суддя Ярешко О.В., при секретарі судового засіданні Новасардовій І.В., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Гаражного кооперативу "Комунар" (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 8; фактична адреса: 69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, б. 10-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 20526023)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнання недійсними рішення Правління та рішення Загальних зборів гаражного кооперативу "Комунар" щодо припинення членства ОСОБА_1 у гаражному кооперативі "Комунар", оформленого протоколом № 1/2020 від 22.08.2020 року

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

05.07.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу "Комунар" про визнання рішення Правління Гаражного кооперативу "Комунар" (без номеру і без дати) про виключення ОСОБА_1 із членів кооперативу, визнання гаражу № НОМЕР_2 безгоспним та позбавлення права власності на гараж № НОМЕР_2 незаконним і скасування його та про визнання протоколу Загальних зборів Гаражного кооперативу "Комунар" від 22.08.2020 № 1/2020 незаконним і скасування його.

05.07.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1904/21, справу передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 12.07.2021 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду від 12.07.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, уточнено позовні вимоги, відповідно до яких просить суд:

Пункт перший прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 вважати викладеним у такій редакції:

"1. Визнати недійсним рішення Правління ГК "Комунар" про виключення ОСОБА_1 із членів кооперативу, визнання гаражу № НОМЕР_2 безгоспним, і таким, що підлягає подальшій реалізації іншим власникам, позбавлення ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_2 та визнання з 01.01.2018 року вказаного гаражу власністю кооперативу "Комунар", оформлене Рішенням Правління ГК "Комунар" (без номера, без дати)."

Пункт другий прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 вважати викладеним у такій редакції:

"2. Визнати недійсним рішення Загальних зборів гаражного кооперативу "Комунар" щодо припинення членства ОСОБА_1 у гаражному кооперативі "Комунар", оформлене протоколом проведення Загальних зборів гаражного кооперативу від 22.08.2020 року. №1/2020.".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.09.2021.

Ухвалою суду від 07.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 12.10.2021.

В судовому засіданні 12.10.2021 оголошено перерву до 21.10.2021.

Ухвалою суду від 21.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 03.11.2021.

Ухвалою суду від 03.11.2021, у зв`язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 10.11.2021 та розгляд справи по суті призначено на 10.11.2021.

Ухвалою суду 10.11.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та призначено колегіальний розгляд справи № 908/1904/21.

Витягом з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021, справу № 908/1904/21 передано на колегіальний розгляд у складі: головуючий суддя Колодій Н.А., суддя Проскуряков К.В., суддя Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2021 зазначеною колегією справу було прийнято до провадження. Розгляд справи № 908/1904/21 вирішено розпочати зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 20.12.2021.

Ухвалою суду від 20.12.2022 розгляд справи відкладено на 18.01.2022.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 закінчено підготовче провадження у справі № 908/1904/21, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 17.02.2022.

Від представника позивача надійшло клопотання (17.02.2022) про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи з наступних підстав.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача у порядку ст. 165 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 17.02.2022 судом прийнято рішення.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що оскаржувані рішення є недійсними через їх невідповідність вимогам законодавства та статуту ГК «Комунар».

Відповідач проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, свою позицію у справі не висловив.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Державну реєстрацію Гаражного Кооперативу «Комунар» проведено 13.09.1990, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №11031200000028184.

Згідно Статуту Гаражний кооператив «Комунар» (в редакції 1999 року) (надалі Статут) створено громадянами України шляхом добровільного об`єднання на основі членства для спільного будівництва і експлуатації капітальних та металевих гаражів для зберігання власних автомобілів, мотоциклів і причепів.

За умовами пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Статуту, основними завданнями і метою кооперативу є спільне проектування, будівництво та експлуатація за власні кошти колективних гаражів, організація їх охорони. Для вирішення зазначених завдань і мети, кооператив має право доручити управлінню укладати угоди в межах, передбачених законодавством України. Кооператив діє на засадах самоокупності і самофінансування, забезпечує виконання своїх завдань і мети за рахунок щорічних внесків членів кооперативу згідно з затвердженим кошторисом на загальних зборах.

У 1991 році ОСОБА_1 було виділено місце під будівництво гаражу на підставі звернення Управління комітету державної безпеки Української ССР по Запорізькій області вих. № 35 н/с від 20.09.1991 до генерального директора ПО «АвтоЗАЗ».

03.06.1992 позивач звернувся з заявою до голови гаражного кооперативу «Комунар» про включення у список будівництва гаражу (капітального) самострою без підвалу.

Згідно поданої до кооперативу заяви від 29 липня 1996 року ОСОБА_1 (позивач) є членом Гаражного кооперативу «Комунар».

Як зазначено позивачем, спірний гараж побудовано позивачем за власний рахунок та власними силами, ним сплачувались внески на будівництво доріг, загально-будівельні роботи гаражного кооперативу «Комунар» та внески на будівництво гаражу, про що свідчать копії квитанцій які долучені до матеріалів справи.

Як стало відомо позивачу, Рішенням Правління ГК «Комунар» б/н та б/д, було позбавлено ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_2 та починаючи з 01.01.2018 року визнано вказаний гараж власністю гаражного кооперативу «Комунар».

В подальшому Гаражний кооператив «Комунар» продав гараж № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , про що свідчить заява від 17.02.2018, якою ОСОБА_2 просив переоформити гараж № НОМЕР_2 на себе. Також в заяві зазначено що взаєморозрахунки проведені, претензій один до одного не маємо.

Позивач вважає, що таким рішенням порушені його права як власника гаража НОМЕР_2 так і члена гаражного кооперативу «Комунар». Мотивуючи заявлені вимоги позивач посилається на наступні підстави: рішення прийнято неналежним органом правління; порушено порядок скликання і проведення загальних зборів. Крім того, як зазначив позивач, у зазначеному рішенні правління ГК «Комунар» не вказано прізвище ОСОБА_1 , зазначається лише, що виключається 4/45 із членів кооперативу, а також те, що Правління прийняло рішення позбавити права власності на гараж 4/45.

Також, 22.08.2020 загальними зборами гаражного кооперативу «Комунар» було прийнято рішення яким застосовано до ОСОБА_1 заходи впливу у вигляді припинення членства у гаражному кооперативі «Комунар», яке оформлене протоколом № 1/2020.

В обґрунтування заявленої вимоги щодо визнання недійсним рішення Загальних зборів гаражного кооперативу "Комунар" щодо припинення членства ОСОБА_1 у гаражному кооперативі "Комунар", оформлене протоколом від 22.08.2020 року. №1/2020 позивач посилається на те, що при прийняті вказаного рішення порушено порядок скликання і проведення загальних зборів, Статутом не передбачено «припинення» членства у гаражному кооперативі, а лише виключення з членів кооперативу.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

За змістом положень ст. 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ст. 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст. 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст. 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами ст. ст. 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень ст. ст. 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями ст. 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 № 904/4887/18.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" (в редакції станом на дату прийняття оспорюваних рішень) загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Як встановлено судом, Правлінням ГК «Комунар» (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе 10 Б) було прийнято рішення наступного змісту:

«Керуючись Статутом ГК «Комунар», а саме п. 5.7.3.2 Статуту, п. 5.7.3.1 Статуту за систематичне невиконання своїх обов`язків передбачених Статутом ГК «Комунар» за несплату членських внесків більше трьох років Правління прийняло рішення виключити 4/45 із членів кооперативу і згідно п. 5.7.3.5 Статуту ГК «Комунар» , гараж 4/45 визнати безгоспним і таким що підлягає підлягає подальшій реалізації іншим власникам. За наказом голови ГК «Комунар», Коблова М.А. була створена оцінювальна комісія із членів Правління та спеціалістів ГК «Комунар», Правління прийняло Рішення позбавити права власності на гараж № НОМЕР_2 та починаючи з 01.01.2018 року визнати вказаний гараж власністю гаражного кооперативу «Комунар».

Рішення підписано головою ГК «Комунар» Коблов М.А. , секретар Правління Дремченко О.В., Правління: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Позивач в обґрунтування позовної вимоги щодо визнання недійсним рішення правління ГК «Комунар» посилається на те, що рішення прийнято неналежним органом правління.

Відповідно до 5.7.3 Статуту ГК «Комунар» виключення із членів кооперативу відбувається:

5.7.3.1 за систематичне невиконання членом кооперативу своїх обов`язків передбачених цим статутом, правил внутрішнього розпорядку, хуліганства, крадіжок в кооперативі та чинного законодавства України щодо діяльності кооперативу.

5.7.3.2. за несплату внесків 3 і більше років, за крадіжку електроенергії, внесення матеріальних збитків сусідам по гаражу

5.7.3.5 особа, яку виключено із членів кооператива протягом одного місяця повинна продати гараж, або переоформити на іншого, з погашенням заборгованості. Якщо особа, яку виключено із членів кооператива, у зазначений термін не продає гараж, або відмовляється сплатити заборгованість, то правління призначає оцінювальну комісію із членів правління, ревізійної комісії і спеціалістів із кооператива, якій доручається оцінити і реалізувати гараж як безгоспний. Із отриманих коштів по реалізації, утримується заборгованість в касу кооператива і всі витрати по реалізації, а решта суми передається виключеному із членів кооперативу по пошті.

5.7.3.6 питання про виключення з членів кооперативу вирішується загальними зборами, або конференцією уповноважених, при цьому мають бути присутніми не менше половини складу уповноважених, або членів кооперативу із яких «за» виключення проголосували не 2/3 від кількості присутніх.

5.7.3.7 виключення з членів кооперативу може бути оскаржено у встановленому законом порядку і цим статутом

Пунктом 6.1. Статуту вищим органом управління кооперативом є загальні збори (конференція уповноважених) членів кооперативу, який має 300 і більше членів по списку.

Згідно п. 6.3 загальні збори (конференція) кооперативу мають право, зокрема:

6.3.3 виключати з членів кооперативу осіб, що відмовляються явитися на засідання правління та письмові запрошення для вирішування питань згідно цього статуту (за бортництво, порушень технічних умов дотримання гаража і нанесення пошкоджень сусіднім гаражам).

6.3.4 вирішувати питання виключення із членів кооперативу по наданим правлінню документам.

Рішення на загальних зборах (конференціях) приймаються більшістю голосів відкритим голосуванням (п. 6.5. Статуту).

Відповідно до п. 6.8 Статуту, правління кооперативу є виконавчим органом, яке діє на основі Статуту, рішень загальних зборів (конференцій).

Пунктом 6.8.1. Статуту правління зобов`язане здійснювати контроль за виконанням членами кооперативу Статуту, правил внутрішнього розпорядку, рішень загальних зборів (конференцій) за надходженням до каси від його членів внесків в установлені строки і вживати заходи впливу до боржників.

Згідно до п. 6.8.10 Статуту передбачено, що правління зобов`язане розглядати і готувати матеріали для загальних зборів (конференції) про виключення членів кооперативу, осіб, що не виконують належний статут.

Виходячи з вищевикладеного, суд погоджується з доводами позивача та вважає, що рішення щодо виключення з членів кооперативу вирішується відповідно до Статуту ГК «Комунар» загальними зборами, а в компетенцію Правління входить тільки підготовка матеріалів для рішення загальних зборів про виключення членів кооперативу.

Як встановлено судом, що 17.02.2018, тобто після прийняття рішення Правління Гаражний кооператив «Комунар» продав гараж № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , про що свідчить заява від 17.02.2018, якою ОСОБА_2 просив переоформити гараж № НОМЕР_2 на себе. Також в заяві зазначено що взаєморозрахунки проведені, претензій один до одного не маємо.

За приписами статтею 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частини 1 та 2 ст. 319 ЦК України встановлюють, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та те, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1); особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З вищевикладених підстав суд зазначає, що в компетенцію Правління також не входить вирішення питання щодо позбавлення прав власності.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що оспорюване рішення правління кооперативу про виключення ОСОБА_1 із членів учасників кооперативу, визнання гаражу № НОМЕР_2 безгоспним та позбавлення права власності на гараж № НОМЕР_2 , суперечить положенням законодавства, оскільки вирішення таких питань не належить до компетенції цього органу управління кооперативу, а також порушують права позивача як члена на управління кооперативом так і власника гаража, тому рішення правління гаражного кооперативу "Комунар" б\н та б/д підлягає визнанню недійсним.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на вчинення дій Гаражного кооперативу «Комунар» щодо повідомлення ОСОБА_1 як члена гаражного кооперативу «Комунар» про ухвалення такого рішення. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 не міг реалізувати своє право на управління кооперативом.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним рішення Загальних зборів гаражного кооперативу "Комунар" щодо припинення членства ОСОБА_1 у гаражному кооперативі "Комунар", оформлене протоколом проведення Загальних зборів гаражного кооперативу від 22.08.2020 року №1/2020, суд зазначає наступне.

22.08.2020 року відбулися Загальні збори гаражного кооперативу «Комунар», які оформлені Протоколом Загальних зборів № 1/2020, на яких по питанню № 4 порядку денного, а саме «Питання застосування заходів впливу та примусу до порушників Статуту Кооперативу в частині порушення строків сплати членських внесків, а також відсутності їх оплати» було прийняте рішення.

В протоколі Загальних зборів № 1/2020 зазначено що на загальних зборах гаражного кооперативу «Комунар» присутні 262 члени Кооперативу, що складає понад 2/3 від загальної кількості його членів. Вказана кількість присутніх є достатньою для того, щоб загальні збори вважались правомочними ухвалювати рішення. Реєстр учасників (членів кооперативу які беруть участь у засіданні) додається.

Протоколом № 1/2020 оформлене рішення по питанню № 4 порядку денного, наступного змісту:

«Слухали: пропозицію ОСОБА_6 , який запропонував застосувати до порушників Статуту Кооперативу в частині порушення строків сплати членських внесків, а також відсутності їх оплати, а саме до: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 заходи впливу у вигляді припинення членства таких осіб у гаражному кооперативі «Комунар».

Голосували: «За»-одноголосно 100% голосів присутніх.

Вирішили: застосувати до вищевказаних громадян заходи впливу у вигляді припинення членства таких осіб у гаражному кооперативі «Комунар».

Рішення прийнято».

Надаючи оцінку правомірності прийняття загальними зборами Гаражного кооперативу «Комунар» оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Окрім цього, відповідно до п.п.2.13., 2.14. розділу 2 Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно абз.1 п.2.21 розділу 2, абз.абз.3, 4, 5, 6 п.2.25. розділу 2 Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» під час вирішення питання про правомочність загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб судам слід виходити з того, що відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" члени кооперативу повинні бути повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів. Наведені норми законодавства вказують на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Господарським судам потрібно брати до уваги, що телефонне повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства є неналежним доказом такого повідомлення. Роздрукування телефонних переговорів, надані операторами зв`язку, лише підтверджують факт з`єднання двох абонентів телефонного зв`язку певної тривалості.

Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019р. у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020р. у справі № 906/307/19).

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Положеннями Статуту не передбачено чіткого порядку повідомлення учасника кооперативу про проведення загальних зборів. Матеріали справи також не містять доказів щодо визначення такого порядку правилами внутрішньої господарської діяльності кооперативу.

Позивач стверджує, що його не було повідомлено про призначення на 22.08.2020 загальних зборів ГК «Комунар», в зв`язку із чим, він був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах гаражного кооперативу.

Разом з тим, як зазначає відповідач протоколом № 3 від 02.06.2018 про проведення загальних зборів гаражного кооперативу «Комунар» було вирішено питання № 17, згідно якого необхідно оповістити боржників про суму заборгованості шляхом посилання інформації поштою за заявою гаражного кооперативу «Комунар» адресою боржника; якщо протягом 60 календарних днів з дня відправлення листа з інформацією про наявність заборгованості, вказана заборгованість не буде погашена, -позбавляти боржника членства у гаражному кооперативі «Комунар» за процедурою, визначеною статутом гаражного кооперативу, «Комунар», описувати майно, що знаходиться в гаражі боржника в присутності членів правління кооперативу та надавати в користування зазначені гаражі іншим членам кооперативу або в оренду іншим фізичним особам. За вищевикладеним питанням проголосувати 100 % одноголосно - «ЗА», рішення прийнято.

Відповідач на виконання прийнятого рішення невідкладно, зокрема позивачу, направив відповідного листа, яким ГК «Комунар» повідомив ОСОБА_1 про можливе виключення останнього зі списків членів гаражного кооперативу, в зв`язку з несплатою внесків. Жодної відповіді, або будь-яких заперечень на лист відповідача не надходило, як і спроб щодо погашенні заборгованості з боку позивача не було.

При цьому, матеріали справи не містять та відповідачем не надано жодних доказів які б свідчили про направлення вищезазначеного відповідачем листа позивачу та повідомлення ОСОБА_15 у будь-який спосіб про дату проведення загальних зборів гаражного кооперативу «Комунар» 02.06.2018 а також 22.08.2020.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем вимог чинного законодавства щодо порядку повідомлення позивача, як члена кооперативу, про час та місце проведення загальних зборів, доведення до останнього порядку денного загальних зборів, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості взяти участь в зборах та надати власні пояснення при розгляді питання про виключення його із членів кооперативу.

При цьому суд відзначає, що для вирішення спору у цій справі обставина правомірності/неправомірності виключення позивача із членів кооперативу та докази, надані сторонами на підтвердження/спростування зазначених дій, судом не досліджуються, оскільки підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ГК «Комунар» від 22.08.2020 в частині припинення членства зі складу членів кооперативу ГК «Комунар» є встановлена судом обставина неповідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів, доведення до останнього порядку денного загальних зборів.

Враховуючи встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги, що є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ГК «Комунар», щодо припинення членства ОСОБА_1 у гаражному кооперативі "Комунар", оформлене протоколом проведення Загальних зборів гаражного кооперативу від 22.08.2020 року. №1/2020.

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Таким чином, позов задоволено повністю.

Згідно пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до приписів п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що звільнення позивача від сплати судового збору не звільняє відповідача від обов`язку, у разі задоволення позову, сплатити судовий збір в дохід державного бюджету України, в розмірі встановленому пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при цьому враховуючи загальний розмір задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 4540 грн. слід віднести на відповідача, стягнувши його в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Правління ГК "Комунар" про виключення ОСОБА_1 із членів кооперативу, визнання гаражу № НОМЕР_2 безгоспним, і таким, що підлягає подальшій реалізації іншим власникам, позбавлення ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_2 та визнання з 01.01.2018 року вказаного гаражу власністю кооперативу "Комунар", оформлене Рішенням Правління ГК "Комунар" (без номера, без дати).

3. Визнати недійсним рішення Загальних зборів гаражного кооперативу "Комунар" щодо припинення членства ОСОБА_1 у гаражному кооперативі "Комунар", оформлене протоколом проведення Загальних зборів гаражного кооперативу від 22.08.2020 року №1/2020.

4. Стягнути з Гаражного кооперативу «Комунар» (юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 8; фактична адреса: 69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, б. 10-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 20526023) на користь державного бюджету в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Вознес./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) ; Код банку отримувача (МФО); 899998; рахунок отримувача: UA768999980313131206083008513; код класифікації доходів бюджету: 22030101) 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 24» лютого 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.А. Колодій

Суддя К.В.Проскуряков

Суддя О.В. Ярешко