Рішення

від 21.02.2022 по справі 510/838/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/838/21

Провадження № 2/510/382/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю: секретаря - Березенко С.П.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу без його участі, про що надав письмову заяву.

Представник позивач ОСОБА_3 на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу без її участі та участі позивача, про що надала письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч.4ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; копія акту про перенесення в натуру меж земельної ділянки від 29.08.2003р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 088618; копія свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД-ХХ №03234; копія заповіту ОСОБА_6 від 15.01.1997р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 719069; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; копія довідки Долинської сільської ради Ренійського району від 21.11.2019р.; копія постанови нотаріусу про відмову у вчинені нотаріальної дії від 23.11.2020 р.; копія спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_7 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_7 . За життя їй належало: земельні ділянки площею 1,30 га. та 0,11 га, на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 088618 та ЯЖ № 719069 (виділені були в натурі власнику сертифіката серії ОД № 0094469) та майновий пай в КСП «Анадол» в розмірі 1889 грн. на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_7 розпорядилась належним йому майном, 15.01.1997р. залишила заповіт на ім`я позивача ОСОБА_1 . Тому спадкоємство здійснюється за заповітом. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, позивач (як спадкоємець за заповітом) звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 129/14. Так, відповідач ОСОБА_2 по справі, на належну частину спадщини позивача не претендує, не заперечує, щоб зазначена частина була оформлена на ім`я позивача. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 23.11.2020р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.

Після смерті ОСОБА_7 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_7 та вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплене заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Вона подала до нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Відповідач по справі на частину спадщини позивача не претендує. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у її діях щодо звернення з відповідною заявою до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_7 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову від 23.11.2020р., у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

земельну ділянку площею 1,30 га., (кадастровий номер 5124180500:01:005:0344), розташована на території Долинської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Ренійського) району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку площею 0,11 га., (кадастровий номер 5124180500:01:005:0486), розташована на території Долинської сільської ради Ізмаїльського (колишнього Ренійського) району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

майновий пай члена КСП «Анадол» Ізмаїльського (колишнього Ренійського) району Одеської області в розмірі 1889 грн. або 0,04 відсотків, на підставі свідоцтва серії НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков