Рішення

від 08.03.2022 по справі 380/23387/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/23387/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок мрій» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету 2550,00 грн згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 19.07.2021 року №0198.

Посилається на те, що за порушення ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами, рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 24.06.2021 року №0198 на відповідача накладено штраф у розмірі 2550,00 грн. Листом від 23.07.2021 року на адресу відповідача скероване вказане рішення, однак добровільно штраф ним не сплачено. Рішення про накладення штрафу відповідач не оскаржив, добровільно не сплатив, а відтак наявні підстави для стягнення вказаного штрафу у судовому порядку.

Ухвалою судді від 25.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 09.02.2022 року, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

10.03.2021 року Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради скеровано на адресу відповідача вимогу №23/Р-27-518 про усунення порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме «самовільно встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами, рекламоносії на фасаді тимчасової споруди на вул.Шевченка, 313.

06.04.2021 року на адресу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області надійшло подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від №23/Р-27-955 про порушення ТОВ «Будинки мрій» ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».

07.06.2021 року посадовою особою позивача складено протокол №0205 про порушення законодавства про рекламу відповідачем, зокрема ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».

08.06.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області, у відповідності до ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», скеровано на адресу відповідача вимогу №07_4-12/3712 про надання належним чином засвідчених копій документів, що мають відношення до справи та письмових пояснень по факту вчинення порушення законодавства про рекламу. Окрім того. Повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу буде проведено 19.07.2021 року з 10 год 00 хв до 12 год 00 хв.

Вказана вимога повернулася на адресу позивача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

24.06.2021 року позивачем прийнято рішення №0202 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо відповідача.

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 19.07.2021 року №0198 на відповідача накладено штраф у розмірі 2550,00 грн за порушення ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами.

Станом на момент розгляду справи в суді вказані сума штрафу не сплачена відповідачем, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Між тим, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі №812/1234/18 дійшла висновку, що у спірних відносинах Головне управління Держпродспоживслужби діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України від 03.07.1996 року №270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 70/96-ВР) та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693 (далі - Порядок №693), функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та, відповідно, правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України регулюються Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 року№270/96-ВР.

Відповідно до положень ст.1 цього Закону, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №270/96-ВР, основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Норми зазначеної статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 вказаного Закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Вказаний Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Відповідно до п.п.9, 10 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Протокол розглядається у місячний строк.

Як встановив суд, 07.06.2021 року посадовою особою позивача складено протокол №0205 про порушення законодавства про рекламу, в якому встановлено порушення відповідачем ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» - розміщення зовнішньої реклами (два місяця) на фасаді тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 313 без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

У п.11 Порядку №693 встановлено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Відповідно до абз.1 п.12 Порядку №693, справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

Згідно з п.18 Порядку №693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Відповідно до ч.11 ст.27 Закону України «Про рекламу», рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

За правилами п.20 Порядку №693, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку позивачем дотримано обов`язок щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

Втім, відповідач на розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу не прибув.

За таких обставин, враховуючи, що заборгованість у розмірі 2550,00 грн ТОВ «Будинки мрій» у встановлені законом строки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості та/чи доказів оскарження рішення позивача №0198 від 19.07.2021 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу станом на день розгляду справи не надано, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету кошти в сумі 2550,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинки мрій» (місцезнаходження: вул.Замарстинівська, 86, м.Львів, 79058; код ЄДРПОУ: 40896358) на користь бюджету штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, накладений рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області №0198 від 19.07.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.