Рішення

від 08.03.2022 по справі 380/21909/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/21909/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та на стороні відповідача Приватного підприємства «Резон БКС», про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача виключити відомості про місцезнаходження ПП «РЕЗОН БКС» (код ЄДРПОУ: 33711499) за адресою: вул.Д.Донцова, 21/3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу від 19.12.2012 року позивач та її донька ОСОБА_2 придбали квартиру АДРЕСА_1 . Водночас зазначила, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за цієї ж адресою (вул.Д.Донцова, 21/3, м.Львів) зареєстровано третю особу ПП «Резон БКС», яке фактично там не знаходиться, офісу або представництва не має, господарської діяльності не веде. Крім того, жодного дозволу на використання житла чи адреси позивач не надавала. У зв`язку із цим, звернулася до відповідача із листом-заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині виключення недостовірних відомостей про місцезнаходження ПП «РЕЗОН БКС», у відповідь на що отримала відмову. На думку позивача, така відмова є необґрунтованою та такою, що порушує її права та інтереси. Наведене і зумовило позивача звернутися до суду за судовим захистом.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.08.2005 року державним реєстратором проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація створення юридичної особи» і саме з цієї дати юридична особа ПП «Резон БКС» зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що також підтверджується п.1.4 Загальних положень Статуту підприємства від 08.07.2005 року. Вказав, що відповідно до ч.2 ст.98 Цивільного процесуального кодексу України рішення про внесення змін до установчих документів товариства вправі приймати лише вищий орган управління загальні збори не менш як ѕ голосів. А тому, питання щодо внесення змін до установчих документів віднесено до компетенції вищого органу управління ПП «Резон БКС». Крім того. Державний реєстратор не встановлює права і обов`язки для суб`єктів господарювання і не проводить реєстраційні дії від власного імені; права і обов`язки сторони набувають на підставі рішення засновника, а реєстраційні дії проводяться державним реєстратором тільки на підставі визначеного законодавством переліку документів. З цих підстав, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Від третьої особи, ОСОБА_2 , надійшли пояснення щодо позову, в яких посилається на те, що позов є обґрунтованим, у зв`язку із чим просить його задовольнити.

Від третьої особи, Приватного підприємства «Резон БКС», жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. Крім того, на виконання вимог ч.1 ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України, третя особа викликалася в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою судді від 01.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 09.03.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справ

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.12.2012 року, є власником Ѕ частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

За цією ж адресою зареєстровано місце проживання позивача з 23.02.2013 року, підтвердженням чого є довідка №63170 про реєстрацію місця проживання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.08.2005 року вчинено запис про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Резон БКС» (код ЄДРПОУ: 33711499). Місцезнаходженням цієї юридичної особи вказано: вул.Д.Донцова, 21/3 у м.Львові.

12.08.2021 року позивач звернулася із заявою до відповідача, в якій просила вилучити запис з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про місцезнаходження ПП «РЕЗОН БКС» (код ЄДРПОУ: 33711499) за адресою: вул.Д.Донцова, 21/3. М.Львів.

18.08.2021 року відповідач листом за №2902-вих-742244 повідомив позивачу, що подана нею заява не є підставою для проведення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виключення відомостей з реєстру, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань».

Статтею 4 цього Закону визначено основні принципи, на яких базується державна реєстрація, зокрема державна реєстрація за заявницьким принципом.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Згідно ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань», для державної реєстрації змін до відомостей в частині зміни місцезнаходження юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.

Документи, що подаються для державної реєстрації повинні відповідати вимогам, визначеним ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань».

Водночас суд враховує, що чинним законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними реєстраторами і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень. Суд є правозастосовчим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

Статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» урегульовано порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Так, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд не може підмінити установлену законодавством процедуру розгляду документів, оскільки позивачем не було подано відповідачу необхідного пакету документів, що визначені у ч.4 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань».

Окрім того, суд звертає увагу позивача, що виявлення іншими особами факту відсутності юридичної особи за адресою її місцезнаходження, що міститься у Єдиному державному реєстрі, не може бути безумовною підставою для державної реєстрації змін до відомостей щодо місцезнаходження такої юридичної особи.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» дає чітке визначення статусу відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Зокрема, за змістом ч.ч.1, 2 ст.10, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» визначає зазначені в Єдиному державному реєстрі відомості про юридичну особу як такі, що є достовірними.

Також, суд враховує і те, що згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.

Вичерпний перелік осіб, які можуть бути заявниками у розумінні цього Закону закріплено в п.8 ч.1 ст.1 Закону.

Втім, у спірних правовідносинах позивач звернулась до відповідача із листом, а не із заявою, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 року №3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», та без документів, передбачених ч.4 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань».

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення її прав та інтересів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного підприємства «Резон БКС», про зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.