Ухвала

від 08.03.2022 по справі 420/4322/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4322/22

УХВАЛА

09 березня 2022 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, Головного управління ДПС в Одеській області про скасування запису та податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П. перебуває справа № 420/4322/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, Головного управління ДПС в Одеській області про скасування запису та податкової вимоги.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

Разом з позовом надійшла заява про забезпечення позову, в обґрунтування якої представник позивача зазначає, що для примусового виконання вимоги № 33428-51 ГУ ДПС в Одеській області передало виконавчий документ до Малиновського ВДВС у м. Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса).

15.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68164632 та стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3778.87 гривня (UAH) та витрат виконавчого провадження у розмір 369 грн.

В цей же день винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, у разі надходження коштів на рахунки, що відкриті позивачем у банківських установах, то на такі кошти в першу чергу буде звернуто стягнення.

Оскільки, позивачем оскаржується виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» вже вчиненні виконавчі дії для стягнення боргу, вважаємо, що має бути зупинене стягнення на підставі виконавчого документа, а саме вимоги № 33428-51 ГУ ДПС в Одеській області.

У разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа позивачеві може бути ускладнено відновлення своїх порушених прав, оскільки у разі стягнення коштів за виконавчим документом в рамках виконавчого провадження та в подальшому задоволено позовні вимоги, такі кошти будуть вважатись безпідставно стягнуті або отриманні стягуванім і позивач буде вимушена вживати заходів досудового врегулювання (повернення безпідставно отриманих коштів) або звертатись до суду із відповідним позовом.

Відтак, представник позивачки просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення з ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 68164632, що здійснюється Малиновським ВДВС у м. Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса) на підставі вимоги № 33428-51, що видана 22.02.2021 Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області про стягнення недоїмки з ОСОБА_1 в розмірі 37788,74 грн.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Приписами ч.1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:

- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з`ясувати, зокрема, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Відтак, позов забезпечується з метою вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, у випадку прийняття його на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, із поданої заяви про забезпечення позову не з`ясовано підстав для вжиття таких заходів, а лише вказано на протиправність дій та рішень відповідача, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Судом такі підстави також не встановлені.

Більш того, суд до доводів заявника, викладених у заяві про забезпечення позову ставиться критично, оскільки оцінку вказаним діям і рішенням відповідача можливо буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Водночас, суд звертає увагу, що порушене право заявника належить відновити з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Таким чином, подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підтвердженою жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 150, 151, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.П. Самойлюк