Рішення
від 09.03.2022 по справі 420/97/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/97/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді:Самойлюк Г.П.

при секретарі:Куртій Д.О.

представники сторін:

позивач: Бандура Б.Ю.

відповідач: Куслій Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «Енергосервіс» (65041, Одеська обл., місто Одеса, вул. Шкодова гора, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 37812094) до Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008293307, №0008303307, №0008313307, №0008461403, №0008471403, №0008481403 від 11.12.2019 р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 лютого 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2020 р. товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спеціалізована компанія «Енергосервіс» (скорочене найменування - (ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0008293307, №0008303307, №0008313307, №0008461403, №0008471403, №0008481403 від 11.12.2019 р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 р. позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 р. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 15.11.2021 р. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 р. скасовано, а справу № 420/97/20 направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 01.12.2021 р. справа №420/97/20 розподілена на суддю Самойлюк Г.П.

Ухвалою від 01.12.2021 р. прийнято до провадження адміністративну справу та визначено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Самойлюк Г.П. за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 04.01.2022р.

Ухвалою суду від 04.01.2022р., яка занесена до протоколу засідання, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.01.2022р.

Ухвалою суду від 18.01.2022р., яка занесена до протоколу засідання, підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.02.2022р.

Ухвалою суду від 14.02.2022р. призначено розгляд справи 15.02.2022 р. о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою суду від 15.02.2022р., яка занесена до протоколу засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 17.02.2022р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов`язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами ТОВ «РЕГІОНБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40039508); ТОВ «СПЕКТР ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39700943); ТОВ «БАЗІС ТОРЕ» (код за ЄДРПОУ 39717475); ТОВ «БЕТРАСТ» (код за ЄДРПОУ 39742501); ТОВ «АВЕРС БІЗНЕС ЕРУПП» (код ЄДРПОУ 40367113); ТОВ «СТАЙЛЕКС» (код ЄДРПОУ 40075270); ТОВ «НЕЙЛЕН» (код ЄДРПОУ 40650037); ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40541497); ТОВ «АТРОКС» (код ЄДРПОУ 40822270); ТОВ «ДРОНТ» (код ЄДРПОУ 40639920); ТОВ «ПАРАОН» (код ЄДРПОУ 41408569); ТОВ «ІНТЕРРІО» (код ЄДРПОУ 39741115); ТОВ «ДОРБУД-ЮГ» (код ЄДРПОУ 40053215); ТОВ «КОНКОРДБУД» (код ЄДРПОУ 39915445); ТОВ «МАСМЕД» (код ЄДРПОУ 41655586), що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Всі господарські операції, зазначені в акті перевірки як нереальні, відповідають принципу «ділової мети» та мають розумну економічну причину для ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС».

Позивач, зокрема, вважає безпідставними висновки податкового органу про нереальність його господарських операцій з контрагентом ТОВ «ДРОНТ» (код ЄДРПОУ 40639920), оскільки операції із вказаним контрагентом підтверджуються належно оформленими первинними документами, оформленими внаслідок руху активів, зміною зобов`язань. Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано від ТОВ «ДРОНТ» товари на суму 49108,90 грн. (ПДВ 9821,78 грн.). Позивач, посилаючись на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 05.02.2019р. у справі №816/652/15-а, від 02.04.2019 р. у справі № 826/6245/18 та ін., акцентував увагу, що можливі порушення постачальником вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Також вказано, що ТОВ «ДРОНТ» є діючим товариством, а податковим органом не здійснювалось відповідної податкової перевірки вказаного контрагента. Вирок Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2017р. у справі №757/23664/17-К не містить встановлених судом фактів, які б свідчили про нереальність господарських операцій між ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» та ТОВ «ДРОНТ» чи з будь-яким іншим контрагентом позивача.

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив, що документальною перевіркою ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» встановлено заниження доходів, внаслідок отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів ТОВ «РЕГІОНБУДІНВЕСТ», ТОВ «СПЕКТР ІНВЕСТ», ТОВ «БАЗІС ТОРЕ», ТОВ «БЕТРАСТ», ТОВ «АВЕРС БІЗНЕС ЕРУПП», ТОВ «СТАЙЛЕКС», ТОВ «НЕЙЛЕН», ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС», ТОВ «АТРОКС», ТОВ «ДРОНТ», ТОВ «ПАРАОН», ТОВ «ІНТЕРРІО», ТОВ «ДОРБУД-ЮГ», ТОВ «КОНКОРДБУД», ТОВ «МАСМЕД», операції з якими не підтверджуються наданими до перевірки документами. На думку відповідача, господарські операції позивача з його контрагентами не могли фактично здійснюватися, з урахуванням обмежених матеріально-технічних і трудових можливостей, послуг транспортування та дефектності первинних документів, а метою взаємовідносин позивача з його контрагентами є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарських операцій. Крім того, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача був проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) та встановлено, що виписані податкові накладні на товар, роботи відмінні від тих, які були придбані по ланцюгу постачання. Роботи номенклатури реалізації на ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» не придбавалися, що, на думку відповідача, свідчить про нереальність господарських операцій по придбанню відповідних послуг у контрагентів постачальників.

В акті перевірки, зокрема, зафіксовано про отриманні під час проведення перевірки інформації щодо вироку Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2017р. у справі №757/23664/17-К, яким встановлено, що ТОВ «ДРОНТ» було створене та перереєстроване не з метою здійснення господарської діяльності , а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, а саме з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки, з якими у ТОВ «ДРОНТ» були розрахунки, у безготівкуванні безготівкових грошових коштів у не обліковану готівку тощо.

Крім того, відповідачем зазначено, що у періоді, який перевірявся, позивач використовував автотранспортні засоби на підставі договорів-оренди, строк дії яких закінчився, а саме: договір оренди, укладений між ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» та гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.06.2013 р. до 21.06.2016 р. на автомобіль марки ГАЗ модель 32213; договір оренди, укладений між ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» та гр. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 19.11.2013 р. до 19.11.2016 р.; договір оренди, укладений між ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» та гр. ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 27.06.2014 р. до 27.06.2019 р.(договір про розірвання договору оренди транспортного засобу від 19.07.2017 р.). Всупереч вимог ст.125 КЗпП стосовно відшкодування витрат та ст. 799 Цивільного кодексу України були відсутні будь-які договори оренди на автотранспортні засоби з фізичними або юридичними особами та Акти прийому-передачі (внутрішнє переміщення) фізичним особам транспортних засобів, та, як наслідок, відсутні первинні документи, які підтверджували б використання пального безпосередньо в господарській діяльності та службових цілях. З урахуванням зазначеного, на думку відповідача, виникла безпідставна сплата за придбане пальне, що є додатковим благом директора ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» Мартинова А.А. Також, було здійснено проведення капітального ремонту автомобілів. Враховуючи зазначене, представник відповідача наголошує на правомірності нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 80695,85 грн. (з урахуванням коефіцієнту) у вигляді додаткового блага.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» зареєстровано 29.08.2011 р., дата запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15561020000042406, ідентифікаційний код юридичної особи 37812094.

Інформація про види діяльності, які позивач має право здійснювати: 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (основний) 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій 25.62 Механічне оброблення металевих виробів 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у. 43.11 Знесення 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику 43.21 Електромонтажні роботи 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи 43.31 Штукатурні роботи 43.32 Установлення столярних виробів 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін 43.34 Малярні роботи та скління 43.39 Інші роботи із завершення будівництва 43.91 Покрівельні роботи 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього 47.41 Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 62.02 Консультування з питань інформатизації 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем 71.11 Діяльність у сфері архітектури 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 71.20 Технічні випробування та дослідження 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устатковання 41.10 Організація будівництва будівель 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель 42.11 Будівництво доріг і автострад 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 ПК України, плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІ квартал 2019 р., на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області № 4294 від 06.06.2019р. у період з 24.06.2019 р. по 10.10.2019 р. проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р., результати якої оформлені актом №174/15-32-05-09/37812094 від 18.10.2019 р. (т.4, а.с. 57-218).

Згідно акту перевірки №174/15-32-05-09/37812094 від 18.10.2019 р., відповідачем встановлено порушення ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» податкового законодавства, а саме:

п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135, п. 137.1 ст. 137 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами і доповненнями), п.5, п.7, п.8, п.10, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», п.7, п.11, п.15 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 318 від 31.12.1999 р., зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р. (зі змінами та доповненнями) пункту 1 статті, пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 316 119 грн., в тому числі по періодах: 2016 р. на суму 620444 грн. (декларація за 2016 р.); 2017р. на суму 538980 грн. (декларація за 2017 р.); 2018р. на суму 156695 грн. (декларація за 2018 р.);

п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.199.1 ст.199 розділу V ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 282 790 грн., в наступних податкових періодах:

січень 2016р. на суму 47686 грн.;

лютий 2016р. на суму 56800 грн.;

березень 2016р. на суму 33882 грн.;

квітень 2016 р. на суму 33122 грн.;

травень 2016р. на суму 20783 грн.;

червень 2016р. на суму 55802 грн.;

липень 2016 р. на суму 82598 грн.;

серпень 2016р. на суму 105953 грн.;

вересень 2016 р. на суму 42915 грн.;

жовтень 2016 р. на суму 43689 грн.;

листопад 2016 р. на суму 5777 грн.;

грудень 2016р. на суму 173569 грн.;

січень 2017 р. на суму 251 грн.;

березень 2017р. на суму 15400 грн.;

квітень 2017 р. на суму 17380 грн.;

травень 2017р. на суму 37795 грн.;

червень 2017 р. на суму 60751 грн.;

липень 2017 р. на суму 79080 грн.;

серпень 2017 р. на суму 2615 грн.;

вересень 2017р. на суму 17685 грн.;

жовтень 2017 р. на суму 678123 грн.;

листопад 2017р. на суму 9064 грн.;

грудень 2017 р. на суму 180281 грн.;

березень 2018 р. на суму 2121 грн.;

червень 2018р. на суму 2422 грн.;

листопад 2018р. на суму 13247 грн.;

грудень 2018 р. на суму 74309 грн.;

п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.199.1 ст.199 розділу V ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 846164 грн., в наступних податкових періодах:

вересень 2016 р. на суму 42915 грн.;

жовтень 2016р. на суму 43689 грн.;

листопад 2016р. на суму 5777 грн.;

грудень 2016 р. на суму 173569 грн.;

січень 2017 р. на суму 251 грн.;

березень 2017 р. на суму 15400 грн.;

квітень 2017 р. на суму 17380 грн.;

травень 2017р. на суму 37795 грн.;

червень 2017р. на суму 60721 грн.;

липень 2017р. на суму 79080 грн.;

серпень 2017 р. на суму 2615 грн.;

вересень 2017 р. на суму 17685 грн.;

жовтень 2017 р. на суму 67813 грн.;

листопад 2017р. на суму 9064 грн.;

грудень 2017р. на суму 180281 грн.;

березень 2018р. на суму 2121 грн.;

червень 2018р. на суму 2422 грн.;

листопад 2018р. на суму 13247 грн.;

грудень 2018р. на суму 74309 грн.;

п. 120-1.2 ст. 120-1 розділу XIV ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні у сумі ПДВ 120 930 грн.;

ст. 51, п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку надавалися з неповними даними, а саме: у перевіряємому періоді не відображено виплачені доходи фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вигляді додаткового блага з ознакою доходу « 126»;

пп.162.1.3 п.162.1 ст. 162, пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 80695,85 грн. (з урахуванням коефіцієнту) у вигляді додаткового блага;

пп. 1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 162.1.1., пп. 162.1.2., пп.162.1.3, п.162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2., п.163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст.163 ст. 163, пп. 164.1.1.,пп. 164.1.2 п. 164.1 , пп. 164.2.17 п.164.2, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст.171 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами і доповненнями донараховано військового збору у розмірі 5514,27 грн.

На підставі акту перевірки №174/15-32-05-09/ НОМЕР_4 від 18.10.2019 р., відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0008293307 від 11.12.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 140025 грн. (за податковим зобов`язанням 80695,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 59329,87 грн.) (т. 4, а.с. 48);

№0008303307 від 11.12.2019 р., яким застосовано до позивача штраф за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в сумі 510,00 грн. (т. 4, а.с. 49-50);

№0008313307 від 11.12.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 9568,45 грн. (за податковим зобов`язанням 5514,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4054,22 грн.) (т. 4, а.с. 51-52);

№0008461403 від 11.12.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1645149 грн. (за податковим зобов`язанням 1316119 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 329030 грн.) (т. 4, а.с. 53);

№0008471403 від 11.12.2019 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 949450 грн. (за податковим зобов`язанням 759560 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 189890 грн.) (т.4, а.с. 54);

№0008481403 від 11.12.2019 р., яким застосовано до позивача штраф в сумі 60099 грн. (відсутність реєстрації податкових накладних з ПДВ) (т.4, а.с. 55).

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу. Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86цього Кодексу.

Під час офіційного з`ясування обставин у справі, судом встановлено, що позивачем не заперечується правомірність підстав проведення перевірки та порядок проведення останньої.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно абз. 1 п. 198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг.

Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно п. 44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошового зобов`язання із податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, послугували висновки контролюючого органу, викладені в акті планової виїзної перевірки №306/34-00-07-01/37281801 від 16.09.2021р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.1, п.2.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм законодавства, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов`язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Наведене позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.11.2021 року у справі №300/1761/19 та №520/8063/19, яка підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Під час розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» у період, який перевірявся, мало господарські операції з такими суб`єктами господарювання: ТОВ «РЕГІОНБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40039508); ТОВ «СПЕКТР ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39700943); ТОВ «БАЗІС ТОРЕ» (код за ЄДРПОУ 39717475); ТОВ «БЕТРАСТ» (код за ЄДРПОУ 39742501); ТОВ «АВЕРС БІЗНЕС ЕРУПП» (код ЄДРПОУ 40367113); ТОВ «СТАЙЛЕКС» (код ЄДРПОУ 40075270); ТОВ «НЕЙЛЕН» (код ЄДРПОУ 40650037); ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40541497); ТОВ «АТРОКС» (код ЄДРПОУ 40822270); ТОВ «ДРОНТ» (код ЄДРПОУ 40639920); ТОВ «ПАРАОН» (код ЄДРПОУ 41408569); ТОВ «ІНТЕРРІО» (код ЄДРПОУ 39741115); ТОВ «ДОРБУД-ЮГ» (код ЄДРПОУ 40053215); ТОВ «КОНКОРДБУД» (код ЄДРПОУ 39915445); ТОВ «МАСМЕД» (код ЄДРПОУ 41655586).

Так, перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано будівельно-монтажні роботи від постачальника ТОВ «РЕГІОНБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40039508), за період січень 2016 р., на суму 139 000 грн., ПДВ 27 800 грн. Згідно з актами виконаних робіт, ТОВ СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОСЕРВІС отримано роботи від ТОВ РЕГІОНБУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40039508), за січень 2016 р. на суму 166 800,00 грн., ПДВ 27 800 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 631 Кт 311, Дт 90 Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «РЕГІОНБУДІНВЕСТ» надано засвідчені копії: договору про надання послуг №2001 від 04.01.2016р., актів прийому-передачі послуг, виконаних робіт, карток рахунку 631, договору на виконання проектних робіт № 2501 від 06.01.2016р., платіжних доручень, договору про надання послуг №2002 від 05.01.2016р. (т.1, а.с. 13-31).

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від постачальника ТОВ «СПЕКТР ІНВЕСТ» за січень 2016 р., на суму 65 065 грн., ПДВ 13 013 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від ТОВ «СПЕКТР ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39700943), за січень 2018 р. на суму 65065,00 грн., ПДВ 13013,00 грн.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 201 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. за даними оборотно-сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «СПЕКТР ІНВЕСТ» надано засвідчені копії: договору на поставку № 01/09/15-СИ від 01.09.2015 р. з додатками та додатковою угодою, накладної, карток рахунку 631, (т.1, а.с. 32-39).

Крім того, в ході проведення перевірки наданих первинних документів відповідачем встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від постачальника ТОВ «БАЗІС ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 39717475), за період квітень, травень 2016 р., на суму обсягу 269 526,9 грн., ПДВ 53 905,38 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від ТОВ «БАЗІС ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 39717475), на суму обсягу 269 526,9 грн., ПДВ 53 905,38 грн.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «БАЗІС ТОРГ» надано засвідчені копії: договору на поставку № 2904 від 01.09.2016 р. з додатками та додатковими угодами, накладних, карток рахунку 631, товарно-транспортних накладних, платіжного доручення (т.1, а.с. 40-64).

В ході проведення перевірки відповідачем також зазначено, що перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від постачальника ТОВ «БЕТРАСТ» (код за ЄДРПОУ 39742501), за період червень, липень 2016 р., на суму 289 811,84 грн., ПДВ 57 962,37 грн.

Згідно з актами виконаних робіт КБ2-в, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «БЕТРАСТ» (код за ЄДРПОУ 39742501), на суму 289 811,84 грн., ПДВ 57 962,37 грн.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати Форма №КБ-3а за червень 2016р. на загальну суму з ПДВ 122894,21 грн., в т.ч. ПДВ на суму 20 482,37 грн.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 903 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. за даними оборотно-сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «БЕТРАСТ» надано засвідчені копії: договорів № 1606 від 05.05.2016 р., №2906 від 01.06.2016р., №2806 від 02.06.2016р., №2906 від 01.06.2016р., №2907 від 01.07.2016р., акта приймання виконаних будівельних робіт (форма №Кб-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), платіжних доручень, карток рахунку 631 (т.1, а.с. 65-78).

Згідно акту перевірки, перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від постачальника ТОВ «АВЕРС БІЗНЕС ГРУПП» (код за ЄДРПОУ 40367113), за період липень, серпень 2016 р., на суму 480 379,27 грн., ПДВ 96 075,86 грн.

Згідно з актами виконаних робіт, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «АВЕРС БІЗНЕС ГРУПП» (код за ЄДРПОУ 40367113), на суму 480 379,27 грн., ПДВ 96 075,86 грн

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 90 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. за даними оборотно-сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за період, що перевірявся, кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «АВЕРС БІЗНЕС ГРУПП» надано засвідчені копії: договорів підряду № 2907 від 05.07.2016р., №2807 від 04.07.2016р., №3007 від 06.07.2016р., №2908 від 02.08.2016р., №2101 від 01.06.2016р., договірної ціни, локального кошторису, підсумкової відомості ресурсів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №Кб-2в), платіжних доручень, карток рахунку 631, акту наданих робіт (т.1, а.с. 119 121, 153-241).

Також, перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від постачальника ТОВ «СТАЙЛЕКС» (код за ЄДРПОУ 40075270), за період серпень, жовтень 2016 р., на суму обсягу 344 011,00 грн., ПДВ 68 802,20 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «СТАЙЛЕКС» (код за ЄДРПОУ 40075270), на суму обсягу 344 011,00 грн., ПДВ 68 802,20 грн. Крім того, до перевірки надано відповідні товарно-транспортні накладні.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 201 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно-сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «СТАЙЛЕКС» надано засвідчені копії: договору підряду №2707 від 01.07.2016р., договору на поставку №0108 від 01.08.2016р. з додатками, договірної ціни, локального кошторису, підсумкової відомості ресурсів, акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №Кб-2в), платіжних доручень, карток рахунку 631, накладних, товарно-транспортних накладних (т.1, а.с. 122 152; т.2, а.с. 1-61).

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від постачальника ТОВ «НЕЙЛЕН» (код за ЄДРПОУ 40650037), за період листопад 2016 р., на суму обсягу 14 020,84 грн., ПДВ 2 804,17 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від ТОВ «НЕЙЛЕН» (код за ЄДРПОУ 40650037), на суму обсягу 14020,84 грн., ПДВ 2804,17 грн.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 2011 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «НЕЙЛЕН» надано засвідчені копії: договору на поставку №29/11 від 29.11.2016р. з додатками та додатковою угодою, накладної, платіжного доручення, картки рахунку 631 (т.2, а.с. 62-70).

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від постачальника ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 40541497), за період грудень 2016 р., на суму обсягу 295 833,33 грн., ПДВ 59 166,67 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 40541497), на суму обсягу 295 833,33 грн., ПДВ 59 166,67 грн. До перевірки надавались довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 903 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС» надано засвідчені копії: договору №29/12О від 20.12.2016р. з додатками, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №Кб-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), платіжних доручень, карток рахунку 631 (т.2, а.с. 71-103).

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від постачальника ТОВ «АТРОКС» (код ЄДРПОУ 40822270), за період грудень 2016 р., на суму обсягу 465 011,3 грн., ПДВ 93 002,26 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «АТРОКС» (код за ЄДРПОУ 40822270), на суму обсягу 465 011,3 грн., ПДВ 93 002,26 грн. В акті перевірки зазначено про ненадання Договорів укладених між ТОВ АТРОКС, код ЄДРПОУ 40822270 виконавець та ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» замовник. До перевірки надано також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «АТРОКС» надано засвідчені копії: договорів №05/12У від 01.12.2016р., №14/12А від 01.12.2016р. з додатками, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №Кб-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), платіжних доручень, карток рахунку 631 (т.2, а.с. 104-133).

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від постачальника ТОВ «ПАРАОН» (код за ЄДРПОУ 41408569), за період жовтень 2017 р., на суму обсягу 339 064,05 грн., ПДВ 67 812,81 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «ПАРАОН» (код за ЄДРПОУ 41408569), на суму обсягу 339 064,05 грн., ПДВ 67 812,81 грн.

Розрахунки здійснювались шляхом оплати грошовими коштами через розрахунковий рахунок на підставі виставлених рахунків, платіжних доручень оригінали яких надані в ході перевірки. Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт903 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно-сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «ПАРАОН» надано засвідчені копії: договорів підряду №01-10, №02-10, №03-10, №04-10 від 01.10.2017р., актів виконаних робіт, платіжних доручень, карток рахунку 631 (т.2, а.с. 134-144).

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від постачальника ТОВ «ІНТЕРРІО» (код за ЄДРПОУ 39741115), за період березень 2016 р., на суму обсягу 169 410,00 грн., ПДВ 33 882,00 грн.

Згідно з видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «ІНТЕРРІО» (код за ЄДРПОУ 39741115), на суму обсягу 169 410,00 грн., ПДВ 33 882,00 грн. Також, до перевірки надано відповідні товарно-транспорті накладні.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «ІНТЕРРІО» надано засвідчені копії: договору на поставку №1030 від 01.03.2016р. з додатками, накладної, товарно-транспортної накладної, картки рахунку 631 (т.2, а.с. 185- 193).

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від постачальника ТОВ «ДОРБУД-ЮГ» (код за ЄДРПОУ 40053215), за період січень, лютий 2016 р., на суму обсягу 318 365,00 грн., ПДВ 63 673,00 грн.

Згідно з актами виконаних робіт, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «ДОРБУД-ЮГ» (код за ЄДРПОУ 40053215), на суму обсягу 318 365,00 грн., ПДВ 63 673,00 грн.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «ДОРБУД-ЮГ» надано засвідчені копії: договорів надання послуг №0302 від 06.01.2016р., №3002, №1002 від 11.01.2016р., актів прийому-передачі послуг, платіжних доручень, карток рахунку 631 (т.2, а.с. 156-173).

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від постачальника ТОВ«КОНКОРДБУД» (код за ЄДРПОУ 39915445), за період 2016 -2017р., на суму обсягу 1 683 169 грн., ПДВ 336 633,8 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «КОНКОРДБУД» (код за ЄДРПОУ 39915445), на суму обсягу 1 683 169 грн., ПДВ 336 633,8 грн.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «КОНКОРДБУД» надано засвідчені копії: договору про створення (передачу) науково-технічної продукції №1010 від 01.09.2016р. з додатками, договорів підряду, про надання послуг, акту наданих послуг, актів виконаних робіт, акту передачі устаткування, платіжних доручень, карток рахунку 631 тощо (т.3, а.с. 17-162).

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «СФІНКФС-АВТО» надано засвідчені копії: договору обслуговування автомобілів від 07.04.2012р. з додатковою угодою, актів виконаних робіт, платіжних доручень, картки рахунку 631 тощо (т. 3, а.с. 163-186).

Перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від постачальника ТОВ «МАСМЕД» (код за ЄДРПОУ 41655586), за період листопад, грудень 2017 р., на суму обсягу 874218,17 грн., ПДВ 174843,60 грн.

Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ «МАСМЕД» (код за ЄДРПОУ 41655586), на суму 874218,17 грн., ПДВ 174843,60 грн.

Згідно даних бухгалтерських рахунків зазначені операції відображено наступними бухгалтерськими проводками : Дт 903 Кт 631, Дт 631 Кт 311, Дт 644 Кт 631, Дт 84 Кт 631. За даними оборотно-сальдових відомостей та журналів ордерів по рахункам бухгалтерського обліку 631, 311, в розрізі субрахунків за перевіряємий період кредиторська (дебіторська) заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентом станом на 31.12.2018р. відсутня.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «МАСМЕД» надано засвідчені копії: договорів підряду з додатками, актів виконаних робіт, платіжних доручень, карток рахунку 631 тощо (т.2, а.с. 194-244, т.3, а.с.16).

В акті перевірки зазначено, що по вказаним контрагентам розрахунки, в тому числі ПДВ здійснені шляхом оплати грошовими коштами через розрахунковий рахунок на підставі виставлених рахунків, платіжних доручень, оригінали яких надані в ході перевірки.

Тобто, відповідачем не заперечується належне оформлення та надання позивачем первинної документації на підтвердження господарських операцій із вказаними контрагентами.

Разом з тим, в акті перевірки відповідач вказує на те, що враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, що контрагентами позивача виписано податкові накладні на товар, роботи відмінні від тих, які були ними придбані по ланцюгу постачання. Роботи номенклатури реалізації на ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» не придбавалися, наявна підміна (фіктивне введення в обіг товару), що свідчить про нереальність господарської операції по придбанню товарів/ послуг у контрагентів позивача.

Виходячи з наведеного, податковий орган дійшов висновку, що контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою первинних документів не встановлено кількість зазначених людино/годин які було використано на надання зазначених в акті послуг, що не відповідає фактичній наявності трудових ресурсів постачальників/контрагентів позивача, також в актах виконаних робіт не зазначено субпідрядників які згідно укладених договорів з даним підрядником могли б бути задіяні чи залучені до здійснення господарських операцій.

У зв`язку з наведеним, на думку відповідача, не є можливим підтвердити реальність фактичного надання відповідних послуг підрядниками на адресу ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС».

Щодо посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача достатнього трудового ресурсу, відсутність основних фондів, виробничих та складських активів, транспортних засобів, що на думку відповідача свідчить про нереальність здійснення обсягу робіт, задекларованих ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС», суд зазначає наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в первинних документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірних господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

В той же час, відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Вказана позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №1570/4299/12.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, діюче законодавство України, так само як ПК України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов`язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб`єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того, не передбачає обов`язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Відповідачем не подано жодних належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосередніх постачальників ТОВ «РЕГІОНБУДІНВЕСТ», ТОВ «СПЕКТР ІНВЕСТ», ТОВ «БАЗІС ТОРЕ», ТОВ «БЕТРАСТ», ТОВ «АВЕРС БІЗНЕС ЕРУПП», ТОВ «СТАЙЛЕКС», ТОВ «НЕЙЛЕН», ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС», ТОВ «АТРОКС», ТОВ «ПАРАОН», ТОВ «ІНТЕРРІО», ТОВ «ДОРБУД-ЮГ», ТОВ «КОНКОРДБУД», ТОВ «МАСМЕД», та невідповідності інформації, що міститься у податковій звітності позивача з інформацією, що міститься у податковій звітності, зокрема, вироку по кримінальній справі щодо вказаних контрагентів позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з такими контрагентами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо фіктивність відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентом, не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача ТОВ «РЕГІОНБУДІНВЕСТ», ТОВ «СПЕКТР ІНВЕСТ», ТОВ «БАЗІС ТОРЕ», ТОВ «БЕТРАСТ», ТОВ «АВЕРС БІЗНЕС ЕРУПП», ТОВ «СТАЙЛЕКС», ТОВ «НЕЙЛЕН», ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС», ТОВ «АТРОКС», ТОВ «ПАРАОН», ТОВ «ІНТЕРРІО», ТОВ «ДОРБУД-ЮГ», ТОВ «КОНКОРДБУД», ТОВ «МАСМЕД», не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, матеріали справи не містять, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, зворотного не доведено.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності реального вчинення господарських операцій між позивачем та наведеними вище контрагентами, а твердження податкового органу щодо відсутності реального здійснення господарських операцій спростовано наявними матеріалами справи.

Порушення певними контрагентами позивача правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податків вимог закону щодо формування даних податкової звітності, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.10.2018р. у справі №815/3459/17 та від 10.11.2020 р. у справі №822/6302/15.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в постановах від 11.11.2020р. у справі №320/1147/19, від 24.11.2020р. у справі №813/3034/15 сформулював висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів ТОВ «РЕГІОНБУДІНВЕСТ», ТОВ «СПЕКТР ІНВЕСТ», ТОВ «БАЗІС ТОРЕ», ТОВ «БЕТРАСТ», ТОВ «АВЕРС БІЗНЕС ЕРУПП», ТОВ «СТАЙЛЕКС», ТОВ «НЕЙЛЕН», ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС», ТОВ «АТРОКС», ТОВ «ПАРАОН», ТОВ «ІНТЕРРІО», ТОВ «ДОРБУД-ЮГ», ТОВ «КОНКОРДБУД», ТОВ «МАСМЕД» були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Також, Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 р. по справі № 826/6245/18, висловив правову позицію, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

У постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року зазначено, що судами правомірно не взято до уваги і посилання контролюючого органу на висновки викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів зважаючи на те, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема посилання контролюючого органу на наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ч. 4 ст. 9 КАС України (Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 820/5629/13-а).

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 811/2154/13-а).

Не можна вважати обґрунтованим висновок про не підтвердження факту поставки у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або неналежним їх оформленням, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 2а-0870/12052/11).

Товарно-транспортні накладні не завжди складаються при наявності операцій з перевезення. Відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється фактом перевезенням товарів власними силами. У даній ситуації відсутність товарно-транспортної накладної є законним явищем (постанова Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі №2а-10089/11/1370).

Товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків (постанова Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 816/1587/17).

Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 р. по справі №817/548/15 встановив необґрунтованість посилань податкового органу, як на підставу неправомірності формування даних податкового обліку, на відсутність товарно-транспортних документів, які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки такі документи, зокрема, товарно-транспортна накладна, призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Крім того, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17).

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 814/937/15).

При цьому, такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, відсутність працівників також не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди повинно мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, а особливо в разі перепродажу товару; звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів, як от на підставі цивільно-правових договорів ( справа №822/955/16 від 12.09.2019).

Щодо відсутності договорів укладених, зокрема з ТОВ АТРОКС, ТОВ АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС, суд зазначає, що договори не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчать лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як саме первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Разом з тим, позивачем надано до суду копії відповідних договорів укладених з ТОВ «АТРОКС», а саме: з ТОВ «АТРОКС» договір №05/12У від 01.12.2016 р., договір №14/12А від 01.12.2016р., договір №15/12А від 01.12.2016 р. (т.2, а.с. 104-105, 107-108, 124-125) та з ТОВ «АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС» договір № 29/12 від 20.12.2016 р. (т. 2 а.с. 71-72).

В свою чергу, під час проведення перевірки та в самому Акті перевірки не зазначено про відсутність чи неналежне оформлення саме первинних документів визначених законодавством України і податкових накладних за здійсненими операціями між позивачем та його контрагентами по яким були відсутні договори.

При цьому, посилання відповідача в акті перевірки на інформацію щодо відсутності у контрагентів позивача можливостей виконати умови договорів, не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів, стосовно яких відсутні результати здійснення перевірочних заходів контролюючими органами, на обліку яких знаходяться ці контрагенти позивача.

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів/послуг має підтверджуватись належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагентів покупця товарів (послуг), трудових ресурсів, техніки, тощо.

Жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року по справі №815/29546/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податків, діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які можливо допускав його контрагент або, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Окрім того, під час розгляду справи до суду не було надано належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг (поставки товарів), адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів (надання послуг) не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладання договорів оренди, найму, тощо.

Разом з тим, перевіркою наданих первинних документів встановлено, що ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано товар від постачальника ТОВ «ДРОНТ» (код за ЄДРПОУ 40639920), за період грудень 2016 р., на суму обсягу 49 108,90 грн., ПДВ 9 821,78 грн. В акті перевірки вказано, що Договір укладений між ТОВ ДРОНТ, код ЄДРПОУ 40639920 виконавець та ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» замовник до перевірки не надано. Згідно з актами виконаних робіт/видатковими накладними, ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» отримано послуги від ТОВ ДРОНТ (код за ЄДРПОУ 40639920), на суму обсягу 49 108,90 грн., ПДВ 9 821,78 грн. Також, до перевірки надано відповідні товарно-транспортні накладні.

На підтвердження факту господарських взаємовідносин ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ ДРОНТ надано засвідчені копії: договору №1216 від 09.12.2016р. з додатками, накладної, товарно-транспортної накладної, відомості про вантаж, платіжного доручення, картки рахунку 631 (т.2, а.с. 174-184).

Разом з тим, перевіряючими зазначено в акті перевірки, що ними отримано від юридичного управління ГУ ДПС в Одеській області інформацію щодо вироку Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2017р. у справі №757/23664/17-К, яким було встановлено те, що ТОВ Дронт було створено та перереєстровано не з метою здійснення господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, а саме: з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки, з яким у ТОВ Дронт були розрахунки, у безготівкуванні безготівкових грошових коштів у не обліковану готівку і т.і. В акті перевірки вказано, що дану інформацію враховано в ході перевірки взаємовідносин даного постачальника з ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС».

Так, під час судового розгляду судом встановлено, що стосовно ТОВ «Дронт» є вирок Печерського районного суду м.Києва від 07.12.2017 у справі №757/23664/17-К відносно ОСОБА_4 засудженої за статтею 27 частина п`ята, статтею 205 частина перша (пособництво у фіктивному підприємництві).

Вказаним вироком установлено, що наприкінці четвертого кварталу 2016 року, у невстановлену слідством дату, час та місці, ОСОБА_5 дізналась від ОСОБА_6 , що може перереєструвати підприємство на своє ім`я та отримати за це грошові кошти. ОСОБА_5 усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих їй ОСОБА_7 , як майбутнього засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ ДРОНТ, не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність Товариства, мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку від такої діяльності, усвідомлюючи, що здійснює дії спрямовані на придбання Товариства та його фактичне заволодіння невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих мотивів, надала фотокопії сторінок власного паспорту громадянина України та копію картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, які в подальшому невстановленими слідством особами були використані для створення документів на купівлю та перереєстрацію ТОВ ''Дронт".

У подальшому, бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну їй грошову винагороду, ОСОБА_5 , у другій половині грудня 2016 року достовірно знаючи, що сприяє іншим особам, здійснити купівлю та перереєстрацію ТОВ ДРОНТ без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, знаючи, що сприяє іншим особам у купівлі та перереєстрації ТОВ ДРОНТ для прикриття незаконної діяльності, реалізовуючи злочинний умисел направлений на вчинення пособництва фіктивному підприємництву, підписала надані їй невстановленим досудовим слідством особою, установчі документи.

Після підписання вказаних документів по купівлі та перереєстрації ТОВ ДРОНТ ОСОБА_5 , передала зазначені документи особі яка представилась ОСОБА_7 , які в подальшому, невстановленою слідством особою було подано до державного реєстратора, на підставі яких проведена державна перереєстрація зазначеного Товариства на ім`я ОСОБА_5 , за що остання отримала грошову винагороду.

Крім того, перевіряємий період становить з 01.01.2016 по 31.12.2018, а згідно з вироком Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2017р. у справі №757/23664/17-К ТОВ «Дронт» було перереєстроване наприкінці четвертого кварталу 2016 року.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Верховним Судом неодноразово, з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у постанові від 07.05.2020 р. у справі №580/1464/19.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його контрагент ТОВ «Дронт» на момент здійснення спірних господарських операцій та на теперішній час зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки вказане не дає підстав вважати, що такі операції мали на меті настання реальних правових наслідків господарських операцій.

Суд зазначає, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

При цьому, суд зазначає, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності з урахуванням доводів наведених як підприємством так і контролюючим органом, наявності вироку Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2017р. у справі №757/23664/17-К, суд дійшов висновку, що за конкретно встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, податковий орган довів факт нереальності спірних господарських операцій позивача з ТОВ «Дронт».

Таким чином, висновки відповідача про заниження ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками правовідносин позивача з ТОВ «ДРОНТ» є обґрунтованими.

Щодо використання позивачем автотранспорту за договорами оренди, строк дії яких закінчився у червні 2016, листопаді 2016 та за договором між позивачем та ОСОБА_3 , який розірвано 19.07.2017, внаслідок чого на думку відповідача виникла безпідставна сплата за придбане пальне та за капітальний ремонт, що є додатковим благом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Так, відповідачем зазначено про використання позивачем автотранспорту за договорами оренди, строк дії яких закінчився у червні 2016, листопаді 2016 та за договором між позивачем та ОСОБА_3 , який розірвано 19.07.2017р., внаслідок чого виникла безпідставна сплата за придбане пальне та за капітальний ремонт, що є додатковим благом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим прийнято податкові повідомлення рішення №0008293307, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 140025 грн. (за податковим зобов`язанням 80695,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 59329,87 грн.) та №0008303307, яким до позивача застосовано штраф за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в сумі 510 грн.) та №0008313307, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 9568,45 грн. (зобов`язання 5514,23 грн. та штраф 4054,22 грн.) (арк. акту 114 120).

Під час проведення перевірки, відповідачем встановлено, що у періоді, що перевірявся позивачем використовувались автотранспортні засоби на підставі договорів-оренди, а саме: договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_1 ) від 21.06.2013 року до 21.06.2016 року на автомобіль марки ГАЗ модель 32213; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_1 ) від 15.02.2017 року до 19.02.2019 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_2 (і.н.н. НОМЕР_2 ) від 19.11.2013 року до 19.11.2016 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_8 (і.н.н. НОМЕР_5 ) від 22.07.2016 року до 22.07.2021 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_9 (і.н.н. НОМЕР_3 ) від 01.09.2017 року на 54 місяці; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_10 (і.н.н. НОМЕР_6 ) від 11.10.2017 року на 58 місяців; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_3 (і.н.н. НОМЕР_3 ) від 09.10.2017 року до 19.10.2022 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_11 (і.н.н. НОМЕР_7 ) від 12.05.2014 року до 12.05.2019 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_12 (і.н.н. НОМЕР_8 ) від 05.06.2014 року до 05.06.2019 року; Договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_3 (і.н.н. НОМЕР_3 ) від 27.06.2014 року до 27.06.2019 року (Договір про розірвання Договору оренди транспортного засобу від 19.07.2017 року);

Відповідач вказує на Договори оренди, строк яких закінчився, а саме:

договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_1 ) від 21.06.2013 року до 21.06.2016 року на автомобіль марки ГАЗ модель 32213;

договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_2 (і.н.н. НОМЕР_2 ) від 19.11.2013 року до 19.11.2016 року;

договір оренди між ТОВ Енергосервіс та гр. ОСОБА_3 (і.н.н. НОМЕР_3 ) від 27.06.2014 року до 27.06.2019 року (Договір про розірвання Договору оренди транспортного засобу від 19.07.2017 року).

Відповідач, враховуючи зазначене робить висновок, що всупереч вимог ст.125 КЗпП стосовно відшкодування витрат та ст. 799 Цивільного кодексу України були відсутні будь які наступні договори оренди на автотранспортні засоби з фізичними або юридичними особами та Акти прийому-передачі (внутрішнє переміщення) фізичним особам транспортних засобів, та як наслідок відсутні первинні документи, які підтверджували б використання пального безпосередньо в господарській діяльності та службових цілях. Відтак, виникла безпідставна сплата за придбане пальне, що є додатковим благом.

Суд критично оцінює такі висновки відповідача, оскільки дійсно, статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Разом з тим, статтею 764 ЦК України встановлені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Так, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За таких обставин, враховуючи відсутність заперечення орендодавців протягом місяця після закінчення договорів оренди та використання позивачем орендованих транспортних засобів, що не заперечується відповідачем, вказані вище договори є поновленими на строк, який був раніше ними встановлений та, відповідно були чинними в перевіряємому періоді.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідач безпідставно вважає додатковим благом орендодавців ремонт, проведений орендарем (позивачем) та безпідставно вважає такий ремонт капітальним.

Так, статтею 776 ЦК України встановлено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що договорами оренди, укладеними між позивачем та орендодавцями фізичними особами, встановлений обов`язок проведення капітального ремонту саме орендарем (позивачем) за свій рахунок (п. п. ж п. 4.3. договорів), відтак проведення такого ремонту не може вважатися додатковим благом орендодавця.

Крім того, згідно п. 3.16 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України № 102 від 30.03.1998р., до капітального ремонту належать роботи, пов`язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів.

Згідно Додатку Г зазначеного положення базовими агрегатами дорожнього транспортного засобу є: двигун з картером зчеплення у зборі; коробка передач, роздавальна коробка; гідромеханічна передача; задній міст (вісь); середній міст (вісь); передня вісь (міст); рульове керування; кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля; кузов автобуса; рама; підйомне обладнання платформи автомобіля самоскида.

Відтак, оскільки орендар (позивач) не здійснював щодо орендованих транспортних засобів робіт, пов`язаних із заміною кузова та не замінював одночасно трьох базових агрегатів виконані роботи є не капітальним, а поточним ремонтом та технічним обслуговуванням. Доказів, на підтвердження протилежного, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем податкового законодавства та як наслідок правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області № 0008293307 від 11.12.2019 р., № 0008303307 від 11.12.2019 р., № 0008313307 від 11.12.2019 р., № 0008481403 від 11.12.2019 р., відтак останні є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню у повному обсязі.

При цьому, враховуючи, що під час судового розгляду знайшли підтвердження доводи податкового органу щодо не доведення реальності господарських операцій ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» з контрагентом ТОВ «ДРОНТ» та відповідно висновок про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками вказаних правовідносин позивача, наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0008461403 від 11.12.2019 р. в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1634099,50 грн. (один мільйон шістсот тридцять чотири тисячі дев`яносто дев`ять гривень 50 коп.), в тому числі за податковими зобов`язаннями 1307279,40 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 326820,10 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0008471403 від 11.12.2019 р. в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 937172,78 грн. (дев`ятсот тридцять сім тисяч сто сімдесят дві гривні 78 коп.), в тому числі за податковими зобов`язаннями 749738,22 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 187434,56 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при прийнятті рішення суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «СК «ЕНЕРГОСЕРВІС» судовий збір у розмірі 21020 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «Енергосервіс» (65041, Одеська обл., місто Одеса, вул. Шкодова гора, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 37812094) до Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008293307, №0008303307, №0008313307, №0008461403, №0008471403, №0008481403 від 11.12.2019 р., - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0008293307 від 11.12.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0008303307 від 11.12.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0008313307 від 11.12.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0008461403 від 11.12.2019 р. в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1634099,50 грн. (один мільйон шістсот тридцять чотири тисячі дев`яносто дев`ять гривень 50 коп.), в тому числі за податковими зобов`язаннями 1307279,40 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 326820,10 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0008471403 від 11.12.2019 р. в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 937172,78 грн. (дев`ятсот тридцять сім тисяч сто сімдесят дві гривні 78 коп.), в тому числі за податковими зобов`язаннями 749738,22 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 187434,56 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0008481403 від 11.12.2019 р.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (65044, Одеська обл., місто Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «Енергосервіс» (65041, Одеська обл., місто Одеса, вул. Шкодова гора, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 37812094) судовий збір у розмірі 21020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять грн.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 березня 2022р.

Суддя: Самойлюк Г.П.


Дата ухвалення рішення	09.03.2022
Оприлюднено	24.06.2022

Самойлюк Г.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.03.2022 по справі 420/97/20ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —420/97/20

Рішення від 09.03.2022

Рішення
від 09.03.2022 по справі 420/97/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД