Рішення

від 22.02.2022 по справі 500/8223/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8223/21

23 лютого 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Кукурудза А.Є.

представника відповідача Боднар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Зборівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням відповідача "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ", позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо, відведення йому у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зарудянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області. У мотивувальній частині відповідачем зазначено, що згідно заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою вказано адресу бажаного місця розташування земельної ділянки "за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зарудянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області", а на поданих графічних матеріалах вказана ділянка, яка розташована в межах села Коршилів, а отже заява не відповідає вимогам чинного законодавства. Також, рішенням Зборівської міської ради №2412 від 23.07.2021 року надано дозвіл Зборівській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель громадського призначення, орієнтовною площею 16,5000, що розташована в межах населеного пункту - села Травотолоки на території Зарудянської сільської ради, для потреб територіальної громади - створення громадського пасовища.

Позивач вважає, що зазначене рішення Зборівської міської ради №2412 від 23.07.2021 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земельної ділянки для потреб територіальної громади - створення громадського пасовища", є таким, що направлене на перешкоджання у реалізації його конституційного права на набуття земельної ділянки, є протиправним і грубо порушує охоронювані законом інтереси Позивача з огляду на що звернувся у суд з даним позовом.

Ухвалою судді від 23.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

10.12.2021 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задовлення позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідно до рішення Зборівської міської ради від 23.07.2021 №2412 вирішено надати дозвіл Зборівській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель громадського призначення, орієнтовною площею 16,5000, що розташована в межах населеного пункту - села Травотолоки на території Зарудянської сільської ради, для потреб територіальної громади - створення громадського пасовища.

Відповідно до вище вказаного рішення а також у зв`язку із розбіжностями щодо графічного місця розташування земельної ділянки та поданої заяви ОСОБА_1 , останньому рішенням від 24.09.2021 №2904 було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зарудянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області.

З урахуванням наведеного Зборівська міська рада просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

17.12.2021, через відділ документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача, окрім іншого, зазначає, що спірне рішення відповідача від 23.07.2021 №2412 є протиправним, оскільки не відповідає ст.20, 79-1 Земельного кодексу України, ст.ст.35, 50 Закону України "Про землеустрій", а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 29.12.2021 визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 02 лютого 2022 року.

Ухвалою судді від 02.02.2022 задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 23 лютого 2022 року.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 01.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зарудянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області. Позивачем до заяви додано копію паспорта громадянина України, копію реєстраційної картки платника податків та схему бажаного місця розташування земельної ділянки.

Зборівською міською радою за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , не прийнято жодного рішення, передбаченого частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, що зумовило позивача на звернення до суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 у справі №500/3418/21 визнано протиправною бездіяльність Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області щодо неприйняття передбаченого частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області та зобов`язано Зборівську міську раду Тернопільської області на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області та прийняти рішення з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

24 вересня 2021 року на виконання зазначеного рішення суду Зборівська міська рада розглянула заяву позивача і прийняла рішення №2904 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 "

Підставою для відмови зазначено, що згідно заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивачем вказано адресу бажаного місця розташування земельної ділянки "за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зарудянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області", а на поданих графічних матеріалах вказана ділянка, яка розташована в межах села Коршилів, а отже заява не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також, підставою для відмови зазначено, про те, що щодо земельної ділянки, на яку позивачем розпочато законну процедуру набуття її у власність в порядку ст.121 Земельного кодексу України, рішенням чотирнадцятої сесії Зборівської міської ради №2412 від 23.07.2021 року надано дозвіл Зборівській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель громадського призначення орієнтовною площею 16,5000 га, розташованої в межах села Травотолоки, для потреб громади - створення громадського пасовища.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до пунктів "а" та "б" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до положень пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.

З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся з відповідним клопотанням до Зборівської міської ради 01.12.2020, однак, Зборівською міською радою за результатами розгляду заяви позивача, не прийнято жодного рішення, що зумовило позивача на звернення до суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 у справі №500/3418/21 зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га за межами населеного пункту - села Заруддя на території Зборівської міської ради Тернопільської області та прийняти рішення з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

24 вересня 2021 року на виконання зазначеного рішення суду Зборівська міська рада розглянула заяву позивача і прийняла рішення №2904 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " Підставою для відмови зазначено, що щодо земельної ділянки, на яку позивачем розпочато законну процедуру набуття її у власність в порядку ст.121 Земельного кодексу України, рішенням чотирнадцятої сесії Зборівської міської ради №2412 від 23.07.2021 року надано дозвіл Зборівській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель громадського призначення орієнтовною площею 16,5000 га, розташованої в межах села Травотолоки, для потреб громади - створення громадського пасовища.

В подальшому, Зборівською міською радою виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення (пасовища) комунальної власності площею 15,5733 га за адресою: село Травотолоки (в межах населеного пункту) Тернопільського району Тернопільської області. Відділом 6 Управління у Черкаському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 6122683700:04:001:0092 з цільовим призначенням 01.19 Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами.

Рішенням Зборівської міської ради від 21.01.22 №4536 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення (пасовища) комунальної власності площею 15,5733 с. Травотолоки" вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення (пасовища) комунальної власності площею 15,5733 га, 01.19 Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами за кадастровим номером 6122683700:04:001:0092, яка знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Травотолоки.

Суд зауважує, що на момент звернення позивача з відповідною заявою (у грудні 2020 року), відповідач взагалі не приймав жодних рішень щодо відведення земельної ділянки у власність чи щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земельної ділянки для потреб територіальної громади - створення громадського пасовища.

В свою чергу, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, на думку суду, свідчить про штучне створення Зборівською міською радою підстав для відмови позивачу у наданні відповідного дозволу.

Окрім того, щодо протиправності рішення відповідача №2412 від 23.07.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення iп площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизаціі земель державних i комунальних сільськогосподарських підприсмств, установ та організацій, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом, за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку тepuтopiї територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про землеустрій", інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально aбo не за цільовим призначенням, виявлення i консервації деградованих сільськогосподарських угідь i забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведения Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель i прийняття на пx основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Таким чином, в ході інвентаризації встановлюються уже існуючі об`єкти землеустрою, тобто земельні ділянки із відповідним цільовим призначенням в межах певних категорій, i на підставі такої технічної документації з інвентаризації земель відомості про ці ділянки можуть бути внесені до Державного земельного кадастру, якщо вони раніше не були туди внесені, тобто ці ділянки не були сформовані як об`єкти цивільних прав відповідно до ст.79-1 ЗК України.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разi зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 20 ЗК України, віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюсться щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Респубпіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Разом з тим, предметом звернення із клоптанням старости сіл Заруддя, Коршилів, Озерянка, Травотолоки і Лавриківці Гудими В.П. є відведення та формування нової земельної ділянки із відповідним цільовим призначенням в межах категорії - сільськогосподарські землі, орієнтовною площею 16,5000 га для створення громадського пасовища на терпторії села Травотолоки, Зборівського району, Тернопільської області, i жодним чином не вказується про інвентаризацію земель, тобто про встановлення місця розташування уже існуючих, але несформованих об`єктів землеустрою.

У оспорюваному рішенні Зборівської міської ради від 23.07.2021 №2412 вказується виключно про відведення та формування нового об`єкту землеустрою - нової земельної ділянки із відповідним цільовим призначенням - для створення громадського пасовища, а не йдеться про встановлення місця розташування уже існуючого об`єкту землеустрою. такого як громадське пасовище, який уже існував раніше, але не був сформований в окрему земельну ділянку із відповідним кадастровим номером, площею, межами, тобто не був внесений до Державного земелвного кадастру.

З огляду на викладене вище, суд прийшов до переконання, що спірне рішення Зборівської міської ради від 23.07.2021 №2412 є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Суд також зазначає, що посилання відповідача у своєму рішенні від 24.09.2021 №2904 на те, що позивач у поданому клопотанні про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою вказав не те місце розташування, що визначено ним на схемі бажаного місця розташування цієї земельної ділянки, не є підставою для відмови позивачу у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Так, у відповідності до вимог ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної aбo комунальної власності для, серед іншого, ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади aбo органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цъого Кодексу, у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

ОСОБА_1 подав відповідне клопотання із зазначенням у ньому цільового призначення та орієнтовної площі ділянки та додав до нього графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Дана земельна ділянка ідентифікована відповідачем i розташована в межах населеного пункту села Травотолоки на території Зборівської міської ради. На публічній кадастровій карті неможливо чітко визначити, чи бажана земельна ділянка знаходиться в межах певного населеного пункту чи за його межами. Водночас, на ній чітко можна схематично визначити бажане місце розташування цієї земельної ділянки, що дає змогу органу приватизації самостійно ідентифікувати її місце розташування для подальшого прийнятгя рішень.

Суд звертає увагу, що на позивача закон не покладає обов`язок зазначення у клопотанні достовірної адреси місця розташування бажаної земельної ділянки, а лише цільове призначепня, орієнтовна площа та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, що позивачем і було зроблено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є протиправними, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому вимоги щодо зобов`язання Зборівську міську раду приняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави, дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як було зазначено вище, суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу оскільки, відповідно до статей 121 і 122 Земельного кодексу України виключно до компетенції відповідача віднесено право надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмова у наданні такого дозволу, а тому позовні вимоги у цій частині, не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Зборівську міську раду повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, суд вирішив позов задовольнити частково.

Щодо застосування судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду, та вирішується на його розсуд.

Таким чином, процесуальні дії, визначені ст.382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Однак на момент розгляду цієї справи відсутні докази ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права позивача, а саме не виконання рішення суду, що в свою чергу вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю шляхом подання у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Крім того, слід звернути увагу позивача про те, що це не позбавляє його права повторно звернутися із заявою про встановлення судового контролю після набрання рішенням суду в даній справі законної сили та у випадку, якщо відповідач не буде добровільно виконувати його.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконано та не доведено правомірність та законність його дій.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та допустимим способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправними та скасування рішення Зборівської міської ради Тернопільської області від 23.07.2021 року №2412 та від 24.09.2021 року №2904 та зобов`язання Зборівську міську раду Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га в межах населеного пункту - села Травотолоки на території Зборівської міської ради Тернопільської області.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Зборівської міської ради Тернопільської області про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Зборівської міської ради Тернопільської області від 23.07.2021 року №2412 та від 24.09.2021 року №2904.

Зобов`язати Зборівську міську раду Тернопільської області на першому пленарному засіданні, що відбудеться, після набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га в межах населеного пункту - села Тратоволоки на території Зборівської міської ради Тернопільської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Зборівської міської ради Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Б. Хмельницького, 13,м. Зборів,Тернопільська область,47201 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04058410);

Головуючий суддя Подлісна І.М.