Постанова

від 09.03.2022 по справі 420/11136/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/11136/21Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «СПС РІЕЛТ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства «СПС-РІЕЛТ» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправним та скасування припису

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2021 року Приватне підприємство «СПС-РІЕЛТ» (далі ПП «СПС-РІЕЛТ») звернулося до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - Держекоінспекція) з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 18.06.2021 №258, яким зобов`язано допустити державних інспекторів з охорони навколишнього середовища до проведення огляду будівельного майданчика та надати документи для проведення перевірки в галузях: охорони атмосферного повітря, поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами; охорони і використання вод та відтворення водних ресурсів.

В обґрунтування заявлених вимог ПП «СПС-РІЕЛТ» зазначило, що частиною 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V(далі - Закон №877-V) встановлено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

З покликанням на положення даної норми, позивач зазначає, що Держекоінспекція приймаючи оскаржуваний припис не взяла до уваги той факт, що останній не є тим документом, на підставі якого здійснюється огляд або витребування документів.

Резюмуючи викладене, позивач наголошує, що припис Держекоінспекції від 18.06.2021 №258 прийнятий не на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, ухваленого за результатами розгляду справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що приписи статті 7 Закону №877-V визначають суть припису, як обов`язкову вимогу щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства.

З огляду на зміст припису, суд встановив, що позивач, у тому числі, порушив пункт «ї» частини 2 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», яка встановлює відповідальність за невиконання розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також частину 1 статті 11 Закону №877-V, яка встановлює обов`язок суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення заходів державного нагляду, не створювати їм перешкоди при здійсненні заходів державного нагляду, надавати документи, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю).

За таких умов, суд дійшов висновку, що припис містить в собі інформацію про порушення позивачем законодавства, а його вимоги про надання документів у галузі охорони атмосферного повітря, поводження з відходами, щодо охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів є законними та спрямовані на виконання позивачем законних обов`язків.

Суд відхилив доводи позивача про те, що винесенням оскаржуваного припису Держекоінспекція здійснює повторне проведення позапланового заходу за тим самим фактом, що є порушенням частини 1, 2 статті 6 Закону №877-V, вважаючи, що внаслідок недопущення позивачем інспекторів до перевірки, сам факт проведення перевірки не відбувся як такий.

Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ПП «СПС-РІЕЛТ», в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляції скаржник указує, що відповідно до частини 8 статті 7 Закону №877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. На переконання скаржника, невиконання припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку встановленого законом.

Водночас, як стверджує представник ПП «СПС-РІЕЛТ», вимоги оскаржуваного припису не направлені на усунення порушень вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, оскільки внаслідок непроведення перевірки не встановлено жодних порушень в цій сфері. На його думку, припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.

Покликаючись на постанову Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №805/1468/18-а скаржник наголошує, що необхідність надання документів, що зафіксована безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов`язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.

Також, скаржник просить суд апеляційної інстанції, звернути увагу на те, що за створення перешкод в огляді будівельного майданчика та ненадання пакету документів в повному обсязі, директора ПП «СПС-РІЕЛТ» притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

У відзиві на апеляцію Держекоінспекція вказує на відсутність правових підстав для її задоволення та для скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним та обґрунтованим. На підтримку своєї позиції, Держекоінспекція використовує постанову Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №816/581/16, де зазначено включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Водночас вимоги оскаржуваного припису, на думку відповідача, стосуються інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про можливі джерела забруднення задля забезпечення проведення заходу державного нагляду (контролю) та не носить загальний характер.

Враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про її розгляд за їх участі, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

01.06.2021 Держекоінспекція видала наказ №640 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сферах: поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів ПП «СПС-РІЕЛТ» у термін з 01.06.2021 по 14.06.2021.

Підставою для прийняття даного наказу було звернення гр. ОСОБА_1 від 28.04.2021, а проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) було погоджено 25.05.2021 з Державною екологічною інспекцією України.

10.06.2021 для забезпечення належного проведення позапланового заходу Держекоінспекція звернулася до позивача з письмовим запитом вих. №3420/2.1 стосовно надання копій документів щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

ПП «СПС-РІЕЛТ» не надало запитуваної інформації та не допустило посадових осіб Держекоінспекції до проведення позапланового заходу.

Держекоінспекція склала акт від 14.06.2021 №427, де в розділі «Опис виявлених вимог законодавства» вказала про порушення суб`єктом господарювання статті 11 Закону №877-V, що виразилося в недопущенні посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до перевірки.

За фактом невиконання законних розпоряджень посадових осіб Держекоінспекції 10.06.2021 орган державного нагляду (контролю) склав протокол про адміністративне правопорушення №001358, де зазначено, що посадова особа директор ПП «СПС-РІЕЛТ» не виконав законні розпорядження посадових осіб контролюючого органу, а саме створив перешкоду в проведенні огляду будівельного майданчика та не надав документів.

18.06.2021 відповідач виніс обов`язковий до виконання припис №258.

В приписі міститься вимога допустити державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції до проведення огляду будівельного майданчика (який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, буд.1) та надати документи необхідні для проведення перевірки у галузях: охорони атмосферного повітря; поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами; охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.

18.06.2021 державний інспектор охорони навколишнього середовища виніс постанову про накладення адміністративного стягнення №001358, якою директора ПП «СПС-РІЕЛТ» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена статтею 188 - 5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765 грн.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, з огляду на таке.

Ключовим доводом апеляційної скарги є те, що припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.

Відповідаючи на даний довід апеляції, колегія суддів указує таке.

Приписами статті 3 Закону №877-V визначені основні принципи державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити визначені вказаним законом відомості.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону №877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, крім іншого, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 1 статті 8 Закону №877-V унормовано, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до положень статті 11 Закону №877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Частиною 1 статті 12 Закону №877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Зважаючи на викладені правові норми слід зробити висновок, що припис органу державного нагляду (контролю) виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.

Водночас, як встановлено матеріалами справи, вимоги оскаржуваного припису не направлені на усунення порушень вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, оскільки внаслідок фактичного непроведення перевірки не встановлено жодних порушень у цій сфері.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.

Верховний Суд, розглядаючи подібні правовідносини в постанові від 26.01.2021 у справі №805/1468/18-а відзначив, що необхідність надання документів, що зафіксовано безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов`язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.

Відповідно до частини 5 статті 242 при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуваний припис Держекоінспекції №258 від 18.06.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Також варто відзначити, що за невиконання законних розпоряджень посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль в сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, а саме створення перешкод в огляді будівельного майданчика та ненадання пакету документів в повному обсязі, винну особу директора ПП «СПС-РІЕЛТ» притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, відповідно до постанови №001358 від 18.06.2021.

Юридична кваліфікація встановлених фактів із виведенням правових наслідків свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що оскаржуваний припис містить в собі інформацію про порушення позивачем законодавства, а його вимоги про надання документів у галузі охорони атмосферного повітря, поводження з відходами, щодо охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів є законними та спрямовані на виконання позивачем відповідних обов`язків.

Оцінюючи довід відзиву, де Держекоінспекція з покликанням на постанову Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №816/581/16, указує, що в приписі може витребовуватися інформація про стан навколишнього природного середовища, а також про можливі джерела забруднення задля забезпечення проведення заходу державного нагляду (контролю), колегія суддів зазначає таке.

Ознайомившись з рішенням суду касаційної інстанції, на яке покликався відповідач, колегія суддів установила, що предмет розгляду наведеної справи є іншим, адже прийняття припису органом державного нагляду (контролю) відбувалося за результатами проведення перевірочного заходу.

Частина 1 статті 322 КАС України висуває певні вимоги до змісту мотивувальної частини рішення суду апеляційної інстанції, зокрема, щодо викладення мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Поряд з цим, у рішеннях Європейського суду з прав людини склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто, мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що надав правову оцінку основним доводам апеляційної скарги, що характеризують індивідуальні особливості даної справи, а інші доводи є похідними та не потребують детальної відповіді.

Відповідно до пункту 4 частини 1 та частини 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, у тому числі, неправильне тлумачення закону.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення, неправильно розтлумачив норми матеріального права.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, позивач за звернення до суду з позовом та апеляційною скаргою сплатив судовий збір на загальну суму 5675 грн. (платіжні доручення №353 від 29.06.2021 на суму 2270 грн., №467 від 12.11.2021 на суму 2270 грн. та №512 від 22.12.2021 на суму 1135 грн.

Враховуючи, що позов ПП «СПС - РІЕЛТ» підлягає задоволенню, сплачений ним судовий збір належить стягнути з бюджетних асигнувань Держекоінспекції на користь позивача.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СПС - РІЕЛТ» задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року скасувати.

Ухвалити у справі за позовом Приватного підприємства «СПС-РІЕЛТ» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправним та скасування припису нове рішення про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 18.06.2021 №258 прийнятий стосовно Приватного підприємства «СПС - РІЕЛТ».

Стягнути з Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (код за ЄДРПОУ 43879780) на користь Приватного підприємства «СПС -РІЕЛТ» (код за ЄДРПОУ 34931090) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5675 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач суддяІ. О. Турецька

суддяЛ. В. Стас

суддяЛ. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 10.03.2022.