Рішення

від 01.03.2022 по справі 933/937/21

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 933/937/21

Провадження № 2/933/22/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2022 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

секретаря

судового засідання - Осадчої Л.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, третя особа: Новодонецька селищна рада Краматорського району Донецької області, -

В С Т А Н О В И В:

15.12.2021 року представник позивача звернувся до Олександрівського районного суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Того ж дня, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом надіслано відповідний запит, щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

22.12.2021року судомотримано відповідьщодо місцереєстрації відповідачата ухвалою судді відкрито провадження по справі із залученням третьої особи - Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області.

В обґрунтуванняпозову представникпозивача зазначив,що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 79 років, в с. Степанівка Олександрівського (нині - Краматорського) району Донецької області помер громадянин ОСОБА_4 , який є батьком позивача. В зв`язку з його смертю на території Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку (з надвірними побудовами та господарськими спорудами), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . По своїй смерті спадкодавець заповіту не лишив.

Позивач звернуласядо нотаріусаз заявоюпро спадкуванняза закономта 04листопада 2021року державнимнотаріусом Олександрівськоїдержавної нотаріальноїконтори ЗвягіноюА.Ф.їй буловидано свідоцтвопро правона спадщинуза законом,а саме:земельну ділянку,розміром 0,2870га,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва. Але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне домоволодіння їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на підтвердження належності спірного домоволодіння за життя саме спадкодавцю.

За даними погосподарського обліку с. Степанівка Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області, власником спірного домогосподарства значиться ОСОБА_4 .

Крім позивача, спадщину після смерті спадкодавця прийняла ОСОБА_3 , яка також є донькою спадкодавця.

Просить визнати за нею право приватної власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок (з надвірними побудовами та господарськими спорудами), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні, надавши пояснення, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 , залишивши у спадок будинок та заощадження. Спадкоємцями померлого є позивач та її сестра ОСОБА_3 відповідач по справі. При оформленні спадщини вирішили все ділити порівну, а будинок, від успадкування якого відмовилася відповідач, оформити на позивача, про що вони усно домовилися ще до того як пішли до нотаріуса. При зверненні до нотаріуса позивач та відповідач повідомили про домовленість та написали заяви, в яких позивач вказала, що претендує на будинок, а відповідач відмовилася від нього. Нотаріус не поділив усе майно порівну, бо не було документів на будинок, крім того, порекомендував звернутися з приводу оформлення права власності на будинок до суду, що позивач і зробила, звернувшись з позовом про визнання права власності на будинок, із заявою про поділ спадкового майна вони з відповідачем до суду не зверталися. Отже, через відсутність правовстановлюючих документів на спадковий будинок позивач просить визнати за нею право власності на цей будинок, враховуючи, що відповідач не претендує на свою частку в цьому спадковому майні.

Представник позивачки підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, при цьому зазначив, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, що було розподілено між позивачем та відповідачем, але житловий будинок не було розподілено через відсутність правовстановлюючих документів. Після смерті батька у сторін була певна домовленість, що у нотаріуса буде складено договір про розподіл спадкового майна, а саме: все майно ділиться навпіл, окрім будинку, який перейде позивачці. Але під час оформлення документів з`ясувалося, що відсутні документи на будинок, тому нотаріус не змогла зробити документ про поділ майна, а поділила навпіл майно, на яке були документи та видала свідоцтва про право на спадщину. Після чого позивач звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право власності на будинок, але їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на нього та рекомендовано звернутися до суду про визнання права власності на житловий будинок.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, бо після смерті батька вони з позивачкою ще до відвідування нотаріуса домовилися все майно поділити, а будинок мав би перейти позивачці повністю, бо їй будинок не потрібен. У нотаріуса написали заяву про такий поділ майна і що відповідач віддає позивачці будинок. Нотаріус поділив усе майно порівну, окрім житлового будинку, бо на нього не було документів.

При дослідженні доказів позивач ОСОБА_1 на питання головуючого пояснила, що оскільки відповідач відмовилася від будинку, тому вона і написала у заяві від 25.02.2021 року: «Крім мене інших спадкоємців немає». Також додала, що відповідач відмовилася лише від будинку, а від іншого майна не відмовлялася, тому все інше ділили навпіл.

Після дослідження спадкової справи відповідач ОСОБА_3 на питання головуючого пояснила: «Я не знаю чому немає заяви про розподіл майна, може її не доклали».

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с.58).

Суд, вислухавши позивача, його представника, відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у віці79років,помер громадянин ОСОБА_4 (а.с.9).

Позивачка є рідною донькою померлого ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження ( НОМЕР_1 ) (а.с.7) та свідоцтвом про одруження ( НОМЕР_2 ) (а.с.8).

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу АДРЕСА_2 , інвентарна справа № 02/2431, - будинок побудований у 1978 році, господарські споруди побудовані до 1991 року включно (а.с.12-14).

Відповідно до довідок КП "Олександрівське БТІ" № 150, 151 від 30.04.2021 року, при обстеженні житлового будинку АДРЕСА_2 , самовільних будівель та споруд не виявлено, технічні показники житлового будинку не змінилися. Інвентаризаційна вартість станом на 22.02.2021 року, становить 77801,00 грн. Станом на 01.01.2013 року, право власності на вказаний будинок відсутнє (а.с.15-16).

Відповідно до довідки старости Степанівського старостинського округу від 06.12.2021 року № 621, - згідно з погосподарською книгою № 3, особовий рахунок № НОМЕР_3 , будинок АДРЕСА_1 належить померлому ОСОБА_4 . Земельна ділянка за даною адресою не приватизована (а.с.17).

Відповідно до виписки з погосподарської книги, житловий будинок АДРЕСА_2 , будинок належить ОСОБА_4 (а.с.18-19).

Позивач прийняла спадщину після ОСОБА_4 , звернувшись із відповідною заявою до нотаріуса, та отримала 04 листопада 2021 року свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частку майна, що складається з Ѕ частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2870 га, що розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії 111- СМ № 015988, виданого виконкомом Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області 19.04.2001 року, кадастровий номер 5922981200140010493, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 239 (а.с.20).

Державним нотаріусом Звягіною А.Ф., 01 грудня 2021 року, позивачу було відмовлено у видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом наспірне домоволодінняз причинвідсутності упозивача правовстановлюючихдокументів (а.с.10-11).

Ухвалою суду від 15.02.2022 року, задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Олександрівської державної нотаріальної контори Краматорського району Донецької області спадкову справу, відкриту після смерті ОСОБА_5 (а.с.62).

З наданоїкопії спадковоїсправи №11/2021вбачається,що позивач ОСОБА_1 25лютого 2021року звернуласядо нотаріусаз заявою,зареєстрованою за№ 35,про прийняттяспадщини післяпомерлого ОСОБА_4 ,яка складаласяз житловогобудинку знадвірними перебудовамита спорудами,що розташованийв АДРЕСА_1 ;земельної ділянкидля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,розміром 4,05га, що розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії 111- СМ № 015988; грошових внесків у ВАТ» Державний ощадбанк України» та АТ КБ «ПриватБанк». В заяві ОСОБА_1 зазначила, що крім неї других спадкоємців передбачених законом немає (а.с.73).

Відповідач ОСОБА_3 також звернулася до нотаріусаз заявою,зареєстрованою за№ 80від 19.04.2021року,про прийняттяспадщини післяпомерлого ОСОБА_4 ,яка складаласяз житловогобудинку знадвірними перебудовамита спорудами,що розташованийв АДРЕСА_1 ;земельної ділянкидля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,розміром 4,05га, що розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії 111- СМ № 015988; грошових внесків у ВАТ «Державний ощадбанк України» та АТ КБ «ПриватБанк». В заяві відповідач зазначила, що крім неї є спадкоємиця передбачена законом ОСОБА_1 (а.с.90).

Після отримання відповідей на запити нотаріуса, сторони 04 листопада 2021 року звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, за якими:

-позивач зазначила, що прийняла спадщину, яка складається з: житлового будинкуз надвірнимиперебудовами таспорудами,що розташованийв АДРЕСА_1 ;Ѕ часткиземельної ділянкидля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,розміром 3,7662га, що розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії 111- СМ № 015988; грошових внесків у ВАТ «Державний ощадбанк України» та АТ КБ «ПриватБанк»(а.с.99);

-відповідач зазначила, що прийняла спадщину, яка складається з: житлового будинкуз надвірнимиперебудовами таспорудами,що розташованийв АДРЕСА_1 ;Ѕ часткиземельної ділянкидля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,розміром 3,7662га, що розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії 111- СМ № 015988, кадастровий номер 5922981200:11:002:0243; Ѕ часткиземельної ділянкидля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,розміром 0,2870га, що розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії 111- СМ № 015988, кадастровий номер 5922981200:14:001:0493; грошових внесків у ВАТ «Державний ощадбанк України» та АТ КБ «ПриватБанк»(а.с.98).

Заяви зареєстровані за № 238 та № 237 відповідно.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 04.11.2021 року, виданих державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори Звягіною А.Ф.та зареєстрованих за №№ 693, 696, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали у спадок після смерті ОСОБА_4 по Ѕ частині його спадкового майна , що складається з:

- вкладу у сумі 0,78 грн. з відповідними відсотками, що знаходяться на рахунку НОМЕР_4 ,

- вкладу в сумі 246227,65 грн. з відповідними відсотками, що знаходяться на рахунку НОМЕР_5 ,

- вкладу в сумі 24,00 грн. з відповідними відсотками, що знаходяться на рахунку НОМЕР_6 ,

Вказані рахунки відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.116,127).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 04.11.2021 року, виданих державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори Звягіною А.Ф., та зареєстрованих за №№ 694, 697, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали у спадок після смерті ОСОБА_4 по Ѕ частині його спадкового майна, що складається з грошового внеску з належними відсотками та компенсацією, що знаходиться на зберіганні у ВАТ «Державний ощадбанк України територіально відокремленого без балансовому відділенні № 10004/07 філії в АТ «Ощадбанк» на рахунках 9760/683, 9760/9446 (а.с.118,129).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 04.11.2021 року, виданих державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори Звягіною А.Ф.,та зареєстрованих за №№ 695, 702, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали у спадок після смерті ОСОБА_4 по ј частині його спадкового майна, що складається з Ѕ частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,7662 га, що розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії 111-СМ № 015988, виданого виконкомом Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області 19.04.2001 року, кадастровий номер 5922981200:11:002:0243, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 239 (а.с.123,145).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 04.11.2021 року, виданих державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори Звягіною А.Ф., та зареєстрованих за №№ 701, 703, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали у спадок після смерті ОСОБА_4 по ј частині його спадкового майна , що складається з Ѕ частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,2870 га, що розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії 111-СМ № 015988, виданого виконкомом Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області 19.04.2001 року, кадастровий номер 5922981200:14:001:0493, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 239 (а.с.137,154).

За вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд напідставі ст.13ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За вимогами ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, за своїм внутрішнім переконанням оцінює їх, як належні, допустимі та достовірні.

Дослідженні докази, їх взаємозв`язок у сукупності, є достатнім для вирішення справи по суті.

Правовідносини, які склалися між сторонами стосуються визнання права власності за законом в порядку спадкування.

До правовідносин, які склались між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.

За вимогамист.1216ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом (ст.1225 ЦК).

Спадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її. Недопускається прийняттяспадщини зумовою чиіз застереженням. Спадкоємець,який постійнопроживав разоміз спадкодавцемна часвідкриття спадщини,вважається таким,що прийнявспадщину,якщо протягомстроку,встановленого статтею1270цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст.1268 ЦК).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (ст.1269 ЦК).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (ст.1273 ЦК).

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ст.1274 ЦК).

Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну (ст.1275 ЦК).

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ст.1278 ЦК).

Відповідно до роз`яснень ВССУ наданих в листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»:

-у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв`язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Зазначені органи також можуть бути залучені до участі в справі в якості третіх осіб в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 35 ЦПК (п.3.3);

- у спорах між спадкоємцями про поділ спадкового майна застосуванню підлягають спеціальні норми, які регулюють спадкові правовідносини щодо поділу спадкового майна (статті 1278, 1279 ЦК). Загальні норми про право спільної власності, зокрема, ст. 365 ЦК, застосовуються судом в частині, що не врегульована нормами книги шостої ЦК (ухвала ВССУ від 25 травня 2011 року по справі № 6-9410-св11).

Щодо перерозподілу спадщини між спадкоємцями (ст.1280 ЦК) слід враховувати, що відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь із спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців.

Спадкоємці, які прийняли спадщину, можуть укласти договір про поділ спадкового майна, що узгоджується із нормами статей 6, 627 ЦК (п.8).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинностіЗаконом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

При вирішенні позовних вимог суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент закінчення будівництва будинку.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до вимог зазначених в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року за № 12/5-126 «Щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію», по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації (до врегулювання цього питання законодавчими на нормативними актами).

Розглянувши вимоги позивача про визнання права власності на спірний будинок в порядку спадкування, суд вважає, що вони підлягають задоволенню частково, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем після померлого ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину, спадковий будинок був побудований у 1978 році, житловий будинок має задовільний стан та придатний для проживання. Є підстави дійти до висновку, що житловий будинок був збудований та належав спадкодавцю, незалежно від відсутності реєстраціїоб`єктанерухомості заспадкодавцем.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач також є спадкоємцем після померлого ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину в повному обсязі, в тому числі, і спірний будинок. Про прийняття якого двічі зазначила в особистих заявах до нотаріуса. Протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України заяву нотаріусу про відмову від прийняття спадщини не подавала.

Будь-якого письмового договору про розподіл спадщини сторони не укладали та нотаріусу, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подавали.

З пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що їх право на розподіл спадкового майна порушено саме відсутністю документів, на підставі яких нотаріус мав би змогу розподілити між ними спадкове майно у виді житлового будинку.

Пояснення сторін про звернення до нотаріуса з заявами про розподіл спадкового майна, відмову відповідача від успадкування житлового будинку та визначення житлового будинку за позивачем, суд відхиляє, оскільки вони спростовані дослідженою в судовому засіданні спадковою справою.

Позивач в своєму позові не зверталася до суду з вимогами про розподіл спадкового майна, в зв`язку з чим, суд позбавлений можливості визнати за нею право власності на житловий будинок в порядку спадкування в повному обсязі, оскільки відповідач у порядку визначеному законом також прийняла спадщину, в тому числі, й спірний будинок.

За вимогами ч. 2 ст. 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Дотримуючись ч. 2 ст. 5 ЦПК України, суд дійшов до висновку про можливість захистити право сторін на житловий будинок, шляхом визнання спадковим майном житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони, які прийняли спадщину, можуть укласти між собою договір про поділ спадкового майна.

На підставі зазначеного, ст.ст. 1216, 1218, 1225, 1269, 1278 ЦК України, п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, листа Державногокомітету будівництва,архітектури тажитлової політикиУкраїни від23.03.1999року за№ 12/5-126«Щодо оформленняправа власностіна об`єктинерухомого майна,на яківідсутні актиприйняття їхв експлуатацію»,та керуючись ст. ст. 2, 5, 13, 77, 81, 128, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, третя особа: Новодонецька селищна рада Краматорського району Донецької області, - задовольнити частково.

Визнати житловий будинок (з надвірними побудовами та господарськими спорудами), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 - спадковим нерухомим майном після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Козача Лисиця, Грайворонського району Курської області, РФ, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Степанівка, Олександрівського (нині Краматорського) району, Донецької області.

В іншій частині - відмовити.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 02 березня 2022 року.

Повний текст рішення складено 11 березня 2022 року.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Третя особа: Новодонецька селищна рада Краматорського району Донецької області, місцезнаходження: Донецька обл., Краматорський район, смт Новодонецьке, вул. Благовісна, буд. 3, ЄДРПОУ 36297522.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.