Вирок

від 09.03.2022 по справі 452/119/21

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/119/21

Провадження № 1-кп/452/85/2022

ВИРОК

Іменем України

09 березня 2022 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

його захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі Львівської області кримінальне провадження № 12020140290000629 від 17 листопада 2020 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя

АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, неодноразово судимого, останній раз 30.12.2020 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.04.2021 року вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2020 року в частині покарання змінено, ОСОБА_5 вважається засудженим за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , 16 листопада 2020 року близько

13:00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер свого діяння та його наслідки, зайшов на територію МП «Колосок», що за адресою: м. Самбір Львівської області, вул. Карпенка Карого, 7, після чого через незачинені двері проник в підвальне приміщення МП «Колосок», звідки повторно таємно викрав металеві вироби різного роду вагою 146 кг вартістю 584 грн., які виніс за межі підприємства, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був виявлений потерпілим ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2

ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_5 , 16 листопада 2020 року близько 13:00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер свого діяння та його наслідки, перебуваючи на території МП «Колосок», що за вищевказаною адресою, повторно таємно викрав велосипед німецького виробництва, вартістю 3 100 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вищезазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2

ст. 185 КК України.

Під чассудового розгляду ОСОБА_5 свою винуватістьу вчиненніінкримінованих йомукримінальних правопорушеньвизнав повністю,щиро розкаявсяу вчиненомута показав,що 16 листопада 2020 року, близько 13:00 год., зайшов на вищевказану територію МП «Колосок», де через незачинені двері проник в підвальне приміщення МП «Колосок» і викрав металеві вироби, які виніс за межі підприємства, але був виявлений потерпілим.

Крім цього, 16 листопада 2020 року з території зазначеного малого підприємства він викрав велосипед.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив факт виявлення ним

16 листопада 2020 року близько 13:00 год. крадіжки металевих виробів різного роду вагою 146 кг та велосипед німецького виробництва з території МП «Колосок», що за адресою:

м. Самбір Львівської області, вул. Карпенка Карого, 7, про що повідомив правоохоронні органи.

Просить обвинуваченого суворо не карати.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, заслухавши думку учасників судового розгляду, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч.3ст.349 КПК Українивизнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого та потерпілої. При цьому суд виходить з того, що вчинене кримінальне правопорушення не є складним, обвинувачений не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред`явленого обвинувачення та зміст фактичних обставин справи, які ним визнано добровільно, усвідомлюючи неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що з потерпілою заявили в судовому засіданні, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції сторін з вказаних питань.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, а саме: 16.11.2020 року з території МП «Колосок», що в

м. Самборі Львівської області, по вул. Карпенка Карого, 7, металевих виробів різного роду, вагою 146 кг вартістю 584 грн. доведена. Кваліфікація його дій за ч. ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України є вірною.

Також судвважає доведеноювинуватість обвинуваченого ОСОБА_5 утаємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, а саме: 16.11.2020 року з території МП «Колосок», що в м. Самборі Львівської області по вул. Карпенка Карого, 7 велосипеда німецького виробництва, вартістю 3 100 грн., чим заподіяно потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вищевказану суму, а тому кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 185 КК України є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня

2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від

12 червня 2009 року, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення.

При виборі обвинуваченому заходу примусу і порядку його відбування у відповідності до даної норми разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, суд враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, в тому числі, ст. ст. 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір такого заходу примусу та порядок його відбування, а також форму вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості та наслідків, що настали.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, який характеризується позитивно по місцю проживання, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, раніше судимий, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих вину обставин.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, дкмка потерпілого, який просить його суворо не карати.

За таких обставин суд вважає за можливе обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі як єдиний засіб перевиховання в умовах ізоляції від суспільства.

Беручи до уваги, що вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.12.2020 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.04.2021 року у частині покарання змінено, та ОСОБА_5 вважається засудженим за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, який виконано Самбірським РВП ГУ НП у Львівській області

31.08.2021 року, покарання йому слід обрати за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід в межах даного кримінального провадження не обирався.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.128,129,349,368-371,373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 2

ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та засудити:

- за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4ст. 70 КК України, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.12.2020 року, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.04.2021 року у частині покарання змінено, та ОСОБА_5 вважається засудженим за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, остаточно визначити ОСОБА_5 покаранняу виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 31.08.2021 року.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з часу проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України.

Суддя