Рішення

від 08.03.2022 по справі 202/557/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/557/22

Провадження № 2/202/1105/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А.

при секретарі - Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ-ГЛАСС» про визнання припиненими трудових відносин,

В С Т А Н О В И В :

Звернувшись до суду з цим позовом, представник позивача зазначив, що 04.05.2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під номером 12241020000085290 було внесено відомості про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ-ГЛАСС», засновниками якого є позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Відповідно до Рішення №1 Установчих зборів засновників ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС» від 04.05.2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду директора товариства. Партнерські відносини між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не склалися. Останній припинив приймати участь в управлінні ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС».

В позові зазначено, що прийнявши рішення про звільнення з посади директора, позивач у відповідності до п.п 81.1.3 та п.п.8.1.5 Статуту ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС» від 04.05.2018 року, статей 31,32 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» почав направляти засобом поштового зв`язку учаснику товариства ОСОБА_2 листи з повідомленням про скликання загальних зборів учасників ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС». Проте жодного разу ОСОБА_2 , отримавши листи з повідомленням про скликання зборів учасників ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС» та повідомлення про невиконання обов`язків засновника, у зазначену дату та час зборів не з`явився, про причину неявки не повідомив. Зазначено, що позивач має на меті змінити місце роботи й сферу діяльності, однак позбавлений такої можливості, оскільки не може встановити зв`язок з одним із засновників товариства ОСОБА_2 . Тому просив позов задовольнити, визнати припиненими трудові відносини з ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС» з 01.07.2021 року.

В судове засідання позивач не з`явився, його представником надано заяву про розгляд справи без його участі.

В якості представника відповідача від ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС» в судове засідання ніхто не з`явився.

З`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ-ГЛАСС».

На підставі Рішення №1 Установчих зборів засновників ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС» від 04.05.2018 року ОСОБА_1 призначений директором вказаного товариства.

Відповідно до наказу № 1 від 04.05.2018 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС».

01.07.20221 року позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ-ГЛАСС» направлено заяву про звільнення його, ОСОБА_1 , з посади директора за власним бажанням.

Відповідно до повідомлень від 25.05.2021 року, 26.06.2021 року, 10.09.2021 року ОСОБА_1 , як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ-ГЛАСС», звертався до учасників товариства, в тому числі і до ОСОБА_2 , і повідомляв про скликання зборів учасників товариства для розгляду заяви про звільнення його, позивача, з займаної посади директора з 01.07.2021 року і вихід зі складу товариства.

Встановлено, що до цього часу збори учасників ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС» не відбулися, питання про звільнення позивача з посади директора товариства не вирішено.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини констатує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру. Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом. Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини можна зробити висновок, що наявність інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи наведене, порушення права позивача на припинення трудового договору, суд вважає, що обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Проте недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав в обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, повідомлення учасників ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС» про скликання загальних зборів з метою розгляду заяви про звільнення з посади директора, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення з займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 03.07.2019 року у справі № 520/11437/16-ц (провадження № 61-11763св18), від 24.12.2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) та від 17 лютого 2021 року у справі № 390/1449/19 (провадження № 61-7087св19).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення трудових відносин між ОСОБА_3 і ТОВ «СТІЛ-ГЛАСС» на підставіч.1ст.38КЗпП України.

При цьому суд вважає, що саме вимога про припинення трудових відносин, а не визнання їх припиненими є ефективним способом захисту прав позивача, і є таким, що не призводить до порушення диспозитивних засад цивільного судочинства, оскільки справа розглядається у межах заявлених ОСОБА_1 вимог, а трудові відносини припиняються за рішенням суду. З огляду на це, суд задовольняє позов частково.

Питання про відшкодування судових витрат позивач не ставить.

Керуючись ст. ст.4,5,13,81,89,141,259,263-265 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛ-ГЛАСС» ( код ЄДРПОУ 42110919) на підставі ст.38 КЗпП України.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тритцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.А. Бєльченко