Справа № 183/3075/21
№ 2/183/974/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2022 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особи Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
в с т а н о в и в :
13 травня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особи Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Чумаченко А.І. за реєстровим №291, відповідно до якого ОСОБА_4 заповіла їй житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті тітки відкрилась спадщина, зокрема на земельну ділянку загальною площею 0,3001 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,250 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009 та ведення особистого підсобного господарства 0,0501 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, що розташована в АДРЕСА_1 .
У визначений законом строк позивач звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті тітки та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок.
Однак, під час переоформлення житлового будинку позивач виявила, що земельна ділянка, яка знаходиться під спадковим домоволодінням у свідоцтві про право на спадщину до складу спадкового майна, що їй перейшло в порядку спадкування за заповітом, не була включена.
09 липня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку та відповіддю нотаріуса їй було відмовлено з тих підстав, що відсутні відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за спадкодавцем.
ОСОБА_4 отримала у власність земельну ділянку на підставі державного акту на земельну ділянку площею 0,3001 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,250 га., кадастровий номер 1223282000:04:002:0009 та ведення особистого підсобного господарства 0,0501 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, що розташована в АДРЕСА_1 .
Однак, за час життя остання загубила оригінал державного акту і не встигла отримати новий з кадастровими номерами, тому з цих підстав тітка не внесла спірну ділянку до заповіту.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року у справі № 183/5658/19 за позивачем ОСОБА_3 було визнано право власності на земельну ділянку площею 0,250 га., кадастровий номер 1223282000:04:002:0009, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Державний акт на право приватної власності на землю Серія II-ДП № 074896,зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13968 від 18 квітня 2000 року), в порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2021 року у справі № 183/5658/19 ОСОБА_3 було відмовлено в ухваленні додаткового рішення у справі на земельну ділянку площею 0,0501 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Державний акт на право приватної власності на землю Серія II-ДП № 074896,зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13968 від 18 квітня 2000 року), в порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки такі вимоги в позовній заяві стороною позивача не порушувалися та судом не розглядалися.
В зв`язку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_3 суд:
- визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0501 га., кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Державний акт на право приватної власності на землю Серія II-ДП № 074896,зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13968 від 18 квітня 2000 року), в порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 31 травня 2021 року відкрите провадження у справі.
Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року зобов`язано Новомосковську районну державну нотаріальну контору Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)надати належним чином засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 15 лютого 2022 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена досудового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, згідно заяви просила розглядати справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі, просила суд задовольнити вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав та просив позов задовольнити.
Представник відповідачаПерещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, просив розглянути справу на розсуд суду.
Представник третьої особи Новомосковської районної державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, згідно наданої до суду заяви, просив розглядати справу без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 34 від 16 серпня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 17 серпня 2017 року, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 67304470 від 15 листопада 2021 року та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 50055916 від 28 листопада 2017 року.
За життя, 09 жовтня 2015 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Чумаченко А.І., зареєстрований в реєстрі за № 291, відповідно до якого заповіла позивачу ОСОБА_3 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 6,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000-01-042-0004, розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 50049884 від 28 листопада 2017 року та матеріалами спадкової справи № 325/2017, відкритої після смерті ОСОБА_4 .
Встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,3001 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,250 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009 та ведення особистого селянського господарства 0,0501 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, що розташована в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 6,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000-01-042-0004, розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Згідно Постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів» № 1037- VIII від 17 березня 2016 року селище Видвиженець Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області було перейменоване на селище Миролюбівка. Дана обставина також підтверджується довідкою Голубівською сільської ради від 11 липня 2018 року за вих. № 1358.
У визначений законом строк з заявами про отримання свідоцтва про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 325/2017, заведеної після смерті ОСОБА_4 .
Зі спадкової справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом Серія ННІ № 473185 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належного померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння), виданого 08 лютого 1990 року виконавчим комітетом Новомосковської районної ради Дніпропетровської області на підставі рішення № 96 від 17 березня 1987 року, зареєстрованого в БТІ 08 лютого 1990 року за р. № 48-1, а також свідоцтво про право на спадщину за законом Серія ННІ № 473186 на грошові внески з належними до них відсотками, що належали померлій.Зазначене відображено в інформаційній довідці зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 67304470 від 15 листопада 2021 року.
Відповідач ОСОБА_2 , в свою чергу, після смерті ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом Серія ННВ № 837791 на земельну ділянку площею 6,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000-01-042-0004, розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, належної померлій, право власності якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13 липня 2013 року, запис про право власності № 1358259, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 105360512232, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 130158117 від 09 липня 2018 року та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 67304470 від 15 листопада 2021 року.
Встановлено, що відповіддю державного нотаріуса Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. від 09 липня 2018 року за вих. № 1209/02-14, позивачу ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,3001 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,250 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009 та ведення особистого селянського господарства 0,0501 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, що розташована в АДРЕСА_1 з тих підстав, що відсутні відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за спадкодавцем ОСОБА_4 .
В той же час,зазначена земельна ділянка належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія II-ДП № 074896, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 13968 від 18 квітня 2000 року. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена відділом у Новомосковському районі Головного територіального управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 24 травня 2018 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ФОП ОСОБА_5 від 10 квітня 2018 року, що підтверджуєтеся Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1206175022018 від 24 травня 2018 року.
Судом встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року у справі № 183/5658/19 за позивачем ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,250 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0009, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Державний акт на право приватної власності на землю Серія II-ДП № 074896, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13968 від 18 квітня 2000 року), в порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення набрало законної сили 07 серпня 2020 року.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2021 року у справі № 183/5658/19 позивачу ОСОБА_3 відмовлено в ухваленні додаткового рішення на земельну ділянку площею 0,0501 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Державний акт на право приватної власності на землю Серія II-ДП № 074896, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13968 від 18 квітня 2000 року), в порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки такі вимоги в позовній заяві стороною позивача не порушувалися та судом не розглядалися.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідност.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставіст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК Українивизначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідност. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
На підставі ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування судам надані такі роз`яснення:Відповідно достатті 1225 ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладени х в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно достатті 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Правилостатті 1225 ЦКпро те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.
Спадкодавець може передавати за заповітом частину належної йому земельної ділянки, тоді інша частина цієї ділянки спадкується за законом. У разі коли спадкодавець заповів всю земельну ділянку або її частину іншим особам, які не успадковували нерухоме майно, то спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно та на частину ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, незалежно від змісту заповіту.
За такими правилами здійснюється й перехід права на землю при спадкуванні права на частину нерухомого майна, а якщо був установлений порядок користування ним - то з урахуванням цього порядку.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Згідностатті 120 ЗК Українипри переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
При цьому при застосуванні положеньстатті 120 ЗК Україниу поєднанні з нормоюстатті 125 ЗК Українислід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першійстатті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Належність ОСОБА_3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено в судовому засіданні та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно дост. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції відповідача ОСОБА_2 щодо визнання позову.
Згідно положеньПостанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та відповідност.16 ЦК Українивона обрала правильний спосіб захисту свого порушеного права.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_3 набула право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а тому з цих підстав до останньої переходить право власності на всю земельну ділянку, яка знаходиться під цією будівлею.
У зв`язку з наведеним, позовні вимоги підлягають задоволенню, за позивачем в порядку спадкування за законом слід визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0501 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою житлового будинку, який вона успадкувала за заповітом після смерті тітки ОСОБА_4 .
У відповідності до ст. 133 ЦПК України, 1.Судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу.
На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
В той же час, враховуючи відсутність вини відповідачів, суд приходить до висновку, що судові витрати повинні бути покладені на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючисьст.ст.4,6-10,12,13,76-81,89,141,258-259,263-268,354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особи Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку площею 0,0501 га, кадастровий номер 1223282000:04:002:0010, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Державний акт на право приватної власності на землю Серія II-ДП № 074896, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13968 від 18 квітня 2000 року), в порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_7 .
Учасники справи:
-позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
-відповідач: Перещепинська міська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338463, місцезнаходження за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, буд. 43;
-відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
-третя особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 05466105, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пл. Героїв, буд. 1.
Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданоюдо Дніпровськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 15 лютого 2022 року.
Суддя Д.І. Городецький
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 103642657 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні