Рішення

від 21.02.2022 по справі 144/650/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/650/21

Провадження № 2/144/136/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді - Довгалюк Л.В.,

з участю секретарів судового засідання - Грушовенко О.В., Ковтун Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача- адвоката Банара В.В.,

представника відповідачаТОВ «Теплик-Агро» - Шандурського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (запису про проведену державну реєстрацію), -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати державну реєстрацію договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію) від 26.04.2014 року № 5487060, проведену відділом реєстрації Теплицького відділу юстиції стосовно земельної ділянки площею 1,9885 га з кадастровим номером 0523781800:02:000:0152, яка належить йому, що розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначає, що згідно свідоцтва про право на спадщину він є власником спірної земельної ділянки, яку успадкував після смерті ОСОБА_3 . На думку позивача ТОВ «Теплик-Агро» самовільно використовує належну йому земельну ділянку, чим порушує його право на володіння та користування власністю, оскільки договір оренди земельної ділянки померлий ОСОБА_3 з ТОВ «Теплик-Агро» не укладав та не підписував, повноважень на його підписання іншим особам не надавав, істотні умови договору не погоджував, а тому його волевиявлення на передачу в оренду ТОВ «Теплик-Агро» земельної ділянки було відсутнє. У зв`язку з цим, позивач вважає, що рішення суду про скасування державної реєстрації (запису) неукладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Теплик-Агро» договору оренди земельної ділянки відновить його порушене право.

26 квітня 2021 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.

26 травня 2021 року відповідачем ТОВ «Теплик-Агро» подано відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому Товариство просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на наступне. Договір оренди землі від 27.02.2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Теплик-Агро» підписаний саме ОСОБА_3 , укладений із дотриманням усіх норм цивільного, земельного законодавства та зареєстрований у відповідності до приписів законодавства України. Відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 жодним належним та допустимим доказом не підтверджені, договір оренди є чинним, судом не розірваний, не визнаний нікчемним або недійсним, а тому доводи позивача є лише його припущеннями.

21жовтня 2021року представникомпозивача -адвокатом БанаромВ.В.подано заявув інтересах ОСОБА_2 про змінупідстав позову,яку ухвалою суду прийнято та постановлено в подальшому розглядати справу з урахуванням уточненої позовної заяви із зміненими підставами позову.

У позовній заяві із зміненими підставами позову представник позивача стверджує, що реєстрація спірного договору оренди проведена за заявою неповноважної особи Товариства, з грубим порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

На позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 21 жовтня 2021 року відповідачем 02.11.2021 року подано відзив, в якому останній вказав на відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що позивачем не вказано, які його права та охоронювані інтереси порушено записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що свідчить про відсутність предмету спору.

Разом з тим, на думку відповідача, такий позов не може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства, оскільки спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Окрім того, ТОВ «Теплик-Агро» подано суду заяву про застосування строку позовної давності при вирішенні судом позовних вимог ОСОБА_2 , враховуючи обізнаність позивача (можливість довідатись про порушення своїх прав), починаючи з 26.04.2014 року, строк позовної давності щодо вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію) сплинув 27.04.2017 року.

Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті 14 грудня 2021 року.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до змісту ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного чи окремого провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,9885 га з кадастровим номером 0523781800:02:000:0152, яка розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6).

27 лютого 2014 року між ТОВ «Теплик-Агро» та заповідачем ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ТОВ «Теплик-Агро» строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 0523781800:02:000:0152, загальною площею 1,9885 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Завадівської сільської ради, яка належала орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 716233, виданого Теплицькою районною державною адміністрацією 21.04.2007 року. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у реєстраційній службі Теплицького районного управління юстиції, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 26 квітня 2014 року за № 5487060 (а.с. 8-9).

За приписами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки представником позивача змінено підстави позову і обставини непідписання та неукладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТОВ «Теплик-Агро» позивачем не доводились, суд не вважає за необхідне зупинятись на зазначеному.

Як підставу позову ОСОБА_2 вказує те, що під час здійснення реєстрації права оренди за ТОВ «Теплик-Агро» державним реєстратором порушено приписи нормативно-правових актів, які регламентують процедуру прийняття документів, їх перевірки та реєстрації права оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що 26.04.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області Шаблевським В.І. на підставі заяви ОСОБА_4 та поданих нею документів прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12701942.

На підставі вказаного рішення проведено державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 5487060.

У заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.04.2014 року в розділі «Відомості про уповноважену особу» документом, що підтверджує повноваження особи, яка звернулась із заявою, вказано довіреність № 184 від 20.09.2013 року, видану на ім`я ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» (а.с. 51).

Вказане свідчить про те, що державний реєстратор Шаблевський В.І. при прийнятті заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з документами здійснив перевірку повноважень ОСОБА_4 , як представника ТОВ «Теплик-Агро», після чого провів реєстрацію цієї заяви за № 6413301 (графа «Реєстраційний номер заяви») шляхом її внесення до ДРРПНМ (графа «Дата, час державної реєстрації» Розділу «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» Витягу з ДРРПНМ від 26.04.2014 року індексний № 21008088).

На підставі поданої заяви та доданих до неї документів, державний реєстратор 26.04.2014 року о 20 год. 08 хв. 54 сек. прийняв рішення з індексним номером 12701942.

Основними нормативно-правовими актами, які регламентували процедуру здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно станом на час виникнення спірних правовідносин є: Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанова Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», якою було затверджено «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - ПКМУ № 868), Постанова Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року «Про затвердження Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно»(надалі ПКМУ № 1141).

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 18 вище вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Пунктом 5 Постанови КМУ № 868 передбачено, що подання документів для проведення державної реєстрації прав здійснюється особисто заявником.

Пункт 8 даної постанови зазначає, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органу державної реєстрації заяву.

Відповідно п.9 Постанови орган державної реєстрації прав приймає заяви в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації.

Моментом прийняття заяви вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

У разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзацах другому - четвертому цього пункту, пред`являється документ, що підтверджує її повноваження (абзац 6 п. 10 ПКМУ № 868).

Пункт 13 Постанови КМУ № 868 визначає, що Заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв. Під час прийняття заяви в паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування оригіналів та копій документів, що пред`являються заявником для проведення державної реєстрації прав з подальшим розміщенням їх у Державному реєстрі прав (частина 1 статті 16 Закону).

Вказане спростовує висновки позивача та його представника про те, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подана особою, що не мала не це повноважень, оскільки державним реєстратором Шаблевським В.І. перевірено повноваження ОСОБА_4 , про що зазначено у заяві, а відсутність довіреності у документах, пред`явлених для проведення державної реєстрації, не є порушенням процедури самої реєстрації. Заявник подає документи, що стали підставою для проведення реєстрації заявлених прав, а не документи, що підтверджують повноваження цієї особи, яка подає заяву, так, як дані повноваження встановлені раніше.

Враховуючи той факт, що довіреність від юридичної особи на представлення її інтересів не підтверджує виникнення, або припинення речових прав на нерухоме майно, та жодним із вказаних нормативно-правових актів не передбачає обов`язку її сканування, чи наявність її копії у матеріалах реєстраційної справи, тому і її відсутність у матеріалах реєстраційної справи, не може свідчити та бути підставою для визнання оспорюваного запису, вчиненого на підставі поданих документів, незаконним та його скасування.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та / або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить записи до Державного реєстру прав. Датою і часом державної реєстрації речових прав вважаються дата і час реєстрації заяви в базі даних про реєстрацію заяв і запитів, (пункти 22 та 23 ПКМУ № 868).

Вказані норми спростовують посилання позивача та його представника на те, що рішення про державну реєстрацію речового права було прийнято 26.04.2014 року на одну хвилину пізніше (о 20:08:54 год.) ніж відбулась державна реєстрація (о 20:09:36 год.).

При дослідженні судом обставин, викладених у позові, суд у першу чергу перевірив підстави, на яких відповідач по даному позову набув право оренди земельної ділянки.

Договір оренди від 27.02.2014 року, на підставі якого виникло речове право ТОВ «Теплик-Агро» - право оренди земельної ділянки, є чинним, а тому державний реєстратор не порушив вимог законодавства, оскільки встановив існування та законність підстав для проведення державної реєстрації.

Аналізуючи норми законодавства, можна зробити висновок, що відсутність у матеріалах реєстраційної справи договору оренди, на підставі якого проведено державну реєстрацію речового права, а також довіреності особи, яка звернулась із заявою про державну реєстрацію, не є підставами для скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Суд зазначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частина перша ст. 76 ЦПК України вказує на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми. Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що державна реєстрація договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію) від 26.04.2014 року № 5487060 якимось чином порушує його право.

Стосовно заявленої відповідачем вимоги про застосування строків позовної давності щодо позовних вимог ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації договору оренди землі, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки позивачем не доведено порушення його права, тому відсутні підстави для вирішення питання про застосування строків позовної давності.

Доводи відповідача про те, що підставами позову є неправомірні дії державного реєстратора, а тому в даному випадку наявний публічно-правовий спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, спростовуються наступним.

Відповідно до висновків, викладених у Постанові КГС ВС від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства. Постанова ВП ВС від 04.12.2019 у справі № 823/588/16 (№ в ЄДРСР 86401165).

Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позову, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (запису про проведену державну реєстрацію) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Банар Валерій Васильович, адреса: м. Умань, вул. Слонського, 6/4, Черкаська область, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001196 від 16.09.2019 року.

Відповідач: ТОВ «Теплик-Агро», вул. Незалежності, 30, с. Степанівка, Гайсинського району, Вінницької області, ЄДРПОУ 35737530.

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2022.

Суддя