Рішення

від 16.12.2021 по справі 160/19027/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року Справа № 160/19027/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталії Володимирівни, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталії Володимирівни, від 13.04.2021 року №57607654 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у вигляді припинення іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 581368312210, що розташована Верхньодніпровський район, Боровківська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 1221081800:01:005:0029, за суб`єктом: ОСОБА_1 , податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_1 /товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_2 ;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталю Володимирівну повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняту 02.04.2021 року 15:28:47 за реєстраційним номером 44902757, подану представником ОСОБА_1 - Плужник Іриною Федорівною, від ім`я, яка діє на підставі довіреності, серія і номер ННХ926766 виданий 22.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він через свого представника, подав заяву про державну реєстрацію прав та обтяжень № 44902757 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області щодо припинення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з реєстраційним номером 581368312210, що розташована Верхньодніпровський район, Боровківська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 1221081800:01:005:0029, на підставі рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 року у справі № 173/2386/18. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталя Володимирівна (відповідач), своїм рішенням від 13.04.2021 року № 57607654 відмовила позивачу у державній реєстрації припинення іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 581368312210, у зв`язку з тим, що на думку відповідача рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 року не відповідає ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції яка діє з 16.01.2020 року, а саме, судовим рішенням визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки з одночасним скасуванням його державної реєстрації, без одночасного посилання на «припинення речового права», як цього обов`язково вимагає ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У свою чергу на час прийняття Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області рішення від 02.09.2019 року у справі № 173/2386/18, ч. 2 та ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», були викладені в іншій редакції, яка дозволяла відповідачу задовольнити заяву позивача та зобов`язувала вчинити всі необхідні дії. Позивач зазначає, що відповідач не врахував зміст пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» №340-tX від 05 грудня 2019 року, при розгляду заяви та застосував норму Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка почала діяти вже після ухвалення судового рішення, на підставі якого позивач просив відповідача припинити державну реєстрацію права оренди належній мені земельної ділянки за ТОВ «Унірем-Агро Плюс», як і не врахував того, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України та судове рішення є обов`язковим до виконання, у зв`язку з чим, просив позовні вимоги задовольнити.

До суду надано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що припинення права власності у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів здійснюється у відповідності до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яку Законом України від 05.12.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, викладено у новій редакції. Так, з 16.01.2020 законодавець передбачив, що скасування документу, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, можливо лише з одночасним припиненням речових прав, тому ухвалення судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Відповідач зазначає, що суд приймаючи рішення про скасування документу, який став підставою для проведення реєстраційних дій, одночасно с прийняттям рішення про скасування повинен був припинити речове право, але в рішенні Верхньодніпровського районного суду по справі №173/2386/18 від 02.09.2019 року, яке набрало законної сили з прийняттям постанови Дніпровського апеляційного суду від 29.09.2020 року вирішено не було. Відповідач вказує, що позивач при звернені до суду мав особисто переконатись, що позовні вимоги за якими звернувся до районного суду є належними та можуть бути виконані в подальшому на підставі прийнятого рішення. Рішення Верхньодніпровського районного суду по справі №173/2386/18 від 02.09.2019 року набрало законної сили лише 29.09.2020 року, тобто після набрання чинності зазначеного закону, а тому до рішення районного суду повинно застосовуватись норми законодавства, які відповідно закону набрали чинності з 16.01.2020 року. Таким чином, оскаржуване рішення прийнято правомірно, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року відкрито провадження у справі та відповідно до частини 2 статті 257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 385 виданого 23.02.2015 року, Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності, земельна ділянка за кадастровий номером 1221081800:01:005:0029, площею - 6,5006 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Боровківської сільської ради, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що раніше зазначена земельна ділянка, на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 11.12.2002 року, належала сестрі позивача, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і після смерті якої позивач успадкував вищевказану земельну ділянку.

Після смерті ОСОБА_2 , у позивача опинився примірник договору оренди земельної ділянки без номеру та дати укладення, між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», зареєстрований Верхньодніпровським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» в книзі державної реєстрації договорів оренди землі за № 041011900831 від 04.06.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передала ТОВ «Унірем-Агро Плюс» земельну ділянку .за кадастровий номером 1221081800:01:005:0029 в оренду, строком на 15 років.

Не погодившись з вищевказаним договором оренди земельної ділянки, я звернувся з позовом до Верхньодніпровського районного суду щодо визнання недійсним вищевказаного договору оренди земельної ділянки без номеру та дати, укладеного між «Орендодавцем» ОСОБА_2 та «Орендарем» товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» та скасування його державної реєстрації.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 року у справі №173/2386/18, позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем- Агро Плюс», Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Дніпропетровської регіональної філії, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» про визнання договору оренди земельної ділянки не дійсним та скасування його державної реєстрації - задоволено.

Визнано недійсним з одночасним скасуванням його державної реєстрації договір оренди земельної ділянки без номеру та дати укладення, укладений між ОСОБА_2 , померлою, ІНФОРМАЦІЯ_1 і товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» (юридична адреса: 52334 вул. Лугова буд.1-б с. Адамівка Криничанського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 36442105), зареєстрований Верхньодніпровським районним відділом філії ДП «Центр державного земельного кадастру» в книзі державної реєстрації договорів оренди землі за № 041011900831 від 04.06.2010 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.09.2020р. по справі №173/2386/18, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро Плюс" - залишено без задоволення. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2019 року - залишено без змін.

ОСОБА_1 через свого представника (Плужник І.Ф.), подав заяву до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про державну реєстрацію прав та обтяжень, зареєстрована 02.04.2021 року № 44902757 щодо припинення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з реєстраційним номером 581368312210, що розташована: Верхньодніпровський район, Боровківська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 1221081800:01:005:0029, на підставі рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 року у справі № 173/2386/18.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Н.В. № 57607654 від 13.04.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації припинення іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 581368312210, що розташована Верхньодніпровський район, Боровківська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 1221081800:01:005:0029 за товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» (ЄДРПОУ 36442105).

У вказаному оскаржуваному рішенні зазначено: «подані заявником рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 року справа №173/2386/18 та постанова Дніпровського апеляційного суду від 29.09.2020 року, справа №173/2386/18, які набрали законної сили 29.09.2020 року, визнають недійсним укладений договір оренди б/н та дати укладання між ОСОБА_2 (померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ТОВ "Унірем-Агро Плюс" (ЄДРПОУ 36442105) з одночасним скасуванням його державної реєстрації без одночасного припинення речових прав (наявність яких підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Тобто, відсутність "одночасного припинення речового права" унеможливлює проведення реєстраційних дій.».

Вважаючи протиправним вказане рішення відповідача №57607654 від 13.04.2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV), згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до статті 3 Закону № 1952-ІV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Частиною першою статті 5 Закону № 1952-ІV передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Пунктами 1-3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-ІV передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Відповідної до ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Частиною 1 ст. 31-1 Закону № 1952 передбачено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Відповідно до норм ч. 2 цієї статті Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, унесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, унесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Згідно з ч.3 ст.31-1 Закону № 1952 проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України (ч.4 ст.31-1 Закону № 1952).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» №340-ІХ від 05 грудня 2019 року, який набрав чинності з 16.01.2020 року, були внесені зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких абзаци 1-3 частини 3 ст.26 Закону викладено в такій редакції:

«3. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації і прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав)».

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що з огляду на зміст наведених норм права, а також із суті державної реєстрації прав як офіційного визнання і підтвердження державою виникнення/зміну/припинення речових прав на нерухоме майно вбачається, що державний реєстратор має відмовити в державній реєстрації у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Суд зазначає, що набуття речового права за рішенням суду є окремою підставою для державної реєстрації прав, яка існує поряд з набуттям права на підставі договору.

Судом встановлено та матеріалами підтверджено, що рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2019 року у справі №173/2386/18, визнано недійсним з одночасним скасуванням його державної реєстрації договір оренди земельної ділянки без номеру та дати укладення, укладений між ОСОБА_2 , померлою, ІНФОРМАЦІЯ_1 і товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс», зареєстрований Верхньодніпровським районним відділом філії ДП «Центр державного земельного кадастру» в книзі державної реєстрації договорів оренди землі за № 041011900831 від 04.06.2010 року.

Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.2 ст.13 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У свою чергу станом на момент прийняття Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області рішення від 02.09.2019 року у справі № 173/2386/18, ч. 2 та 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», були викладені в іншій редакції, а саме «Частина 2 - У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Частина 3 - У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується».

Суд акцентує увагу, статтею 5 ЦПК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не містила норму відповідно до якої ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

В пункті 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» №340-IX від 05 грудня 2019 року зазначено, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відповідач пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» не врахував при розгляду заяви позивача та застосував норму Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка почала діяти вже після ухвалення судового рішення, на підставі якого відповідач просив відповідача припинити державну реєстрацію права оренди належній мені земельної ділянки за ТОВ «Унірем-Агро Плюс».

Тобто, відповідач повинен був припинити реєстрацію права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі, на підставі рішення суду, яким був визнаний недійсним документ (договір) на підставі якого була проведена така реєстрація, що відповідало змісту Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в його редакції станом на час ухвалення судового рішення 02 вересня 2019 року.

Суд вважає помилковими посилання відповідача на те, що позивач при звернені до суду мав особисто переконатись, що позовні вимоги за якими звернувся до районного суду є належними та можуть бути виконані в подальшому на підставі прийнятого рішення, оскільки, як станом на момент звернення позивача до районного суду, так і станом на момент прийняття рішення Верхньодніпровського районного суду по справі №173/2386/18 від 02.09.2019 року, стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містила норму відповідно до якої ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав.

З цих підстав, суд також не приймає до уваги твердження відповідача про те, що до рішення Верхньодніпровського районного суду по справі №173/2386/18 від 02.09.2019 року повинно застосовуватись норми законодавства, які відповідно закону набрали чинності з 16.01.2020 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталії Володимирівни, від 13.04.2021 року №57607654 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у вигляді припинення іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 581368312210.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплачену ним суму судового збору у розмірі 908,00грн.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталії Володимирівни (51900, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, пр.Василя Стуса, 10/12) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталії Володимирівни від 13.04.2021 року №57607654 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у вигляді припинення іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 581368312210.

Зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталю Володимирівну повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняту 02.04.2021 року за реєстраційним номером 44902757, подану представником ОСОБА_1 - Плужник Іриною Федорівною, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнути з Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Бабець Наталії Володимирівни (51900, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, пр.Василя Стуса, 10/12) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова