Рішення

від 23.02.2022 по справі 548/55/22

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/55/22

Провадження № 2/548/250/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2022 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що згідно заповіту, посвідченого 23 червня 2017 року секретарем Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області Сушко С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 64, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не скаладалося,і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідав позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавець ОСОБА_2 помер в с. Бовбасівка Лубенського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть Серії НОМЕР_1 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його спадкове майно:

-земельну ділянку площею 2,2254 га, що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області), кадастровий номер: 5324886200:00:012:0034, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ № 520230;

-земельну ділянку площею 2,1700 га, що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області),кадастровий номер: 5324886200:00:013:0007, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ № 030825;

-земельну ділянку площею 2,2253 га, що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області), кадастровий номер: 5324886200:00:012:0033, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ № 030826.

З довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за Вих. № 10193/03-18 від 22.10. 2021 року слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був зареєстрований до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ( свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 акт.запис №287 від 07.06.2021 року ) АДРЕСА_1 . В будинку зареєстрований та проживав один.

19.01.2022 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно з повідомленням державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори Решта С.М. від 14.12.2021 року за № 1603/02-14 спадкова справа до майна ОСОБА_2 відкрита у цій держнотконторі 10.11.2021 року за № 209/2021 на підставі заяви позивача про прийняття спадщини за заповітом та додано заповіт в оригіналі у строки встановлені ст.1270 ЦК України. Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини іншими особами не було подано, інформація про наявність спадкоємців першої черги за законом у спадковій справі відсутня.

Відповідно до ст. 1235 Цивільного кодексу України позивач, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за заповітом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка прийняла його спадщину, тому має право на його спадкове майно.

Належність вказаного спадкового майна померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 доводиться копією Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ № 520230, копією Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ № 030825, копією Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ № 030826, копіями Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.11.2021 року.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса проживання : с. Бовбасівка, Лубенського району Полтавської області) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( адреса знаходження : вул. 1 Травня,4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 22528612) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за заповітом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 право власності на слідуюче нерухоме майно:

-земельну ділянку площею 2,2254 гектарів, кадастровий номер: 5324886200:00:012:0034, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області), та належала йому згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ № 520230;

-земельну ділянку площею 2,1700 га, що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області), кадастровий номер: 5324886200:00:013:0007, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ № 030825;

-земельну ділянку площею 2,2253 га, що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( колишньої Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області), кадастровий номер: 5324886200:00:012:0033, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ № 030826.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 24.02.2022 року.

Суддя : О.В. Коновод