Справа № 136/2367/21
провадження № 2/136/524/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"02" березня 2022 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, -
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» (далі - позивач, банк) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, обґрунтовуючи підставність вимог тим, що 11.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір споживчого кредиту № 2389-18/СК, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 4 000 грн., строком на 29 днів, а саме з 11.12.2018 до 08.01.2019, термін повернення кредиту 08.01.2019, зі сплатою відсотків за відсотковою ставкою 1,50% в день від суми заборгованості до повного погашення, які мають бути сплачені в день фактичного повернення кредиту; в разі порушення термінів повернення кредиту відсоткова ставка становить 1,50% від суми заборгованості до повного погашення.
Позивач свій обов`язок по кредитному договору щодо надання відповідачу грошових коштів обумовлених договором виконав, однак відповідачем не здійснювалось погашення кредитних коштів, в порушення взятих на себе зобов`язань, тому станом на 07.12.2021 утворилась заборгованість в розмірі 39 017,50 грн. та складається з таких сум: заборгованість по тілу 4 000,00 грн.; заборгованість по відсоткам 1 740,00 грн.; заборгованість по строченим відсоткам 10 800,00 грн.; заборгованість по нарахованим та несплаченим штрафним санкціям 21 377,60 грн.; 3% річних від простроченої суми 349,50 грн.; інфляційне збільшення боргу: 750,40 грн., які у добровільному порядку не погашає, що стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відповідач відзиву не надала.
Ухвалою суду від 29.12.2021 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав заяву у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, справу просив розглянути у його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, про причини неявки не повідомила, заяв та клопотань до суду не направила. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.
Згідно з п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 02.03.2022.
Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що 11.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Менеджмент Інвестицій» з Анкетою-заявою позичальника - фізичної особи (а.с.12), відповідно до якої виявила намір на отримання кредиту у розмірі 4 000 грн., строком на 29 днів.
11.12.2018 між відокремленим підрозділом №2 ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір споживчого кредиту № 2389-18/СК (а.с.8-11) (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.2. договору кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 4 000,00 грн. на 29 календарних днів, а саме з 11.12.2018 до 08.01.2019 включно, термін повернення кредиту до 08.01.2019 включно; відсоткова ставка за користування кредитом становить 1,50% в день від суми заборгованості та сплачується в день фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 08.01.2019; в разі порушення термінів повернення кредиту відсоткова ставка становить 1,50% від суми заборгованості до повного погашення; сукупна вартість кредиту становить 547,50% річних або 1,50% в день від суми заборгованості, що у грошовому вираженні складає 60,00 грн., за день; вид кредиту - споживчий кредит; цільове використання для задоволення споживчих потреб; тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п.5.1 договору позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі строки: а) повернення кредиту - до 08.01.2019 року, б) проценти за користування кредитом - в день повернення кредиту або пролонгації Договору.
Пунктом 8.2. Договору передбачено, що позичальник, який порушив строки повернення обумовленої суми кредиту та нарахованих процентів, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 8.3 вказаного Договору, у разі порушення строків повернення позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора штраф у розмірі 2 % від суми кредиту за кожний день такого порушення, починаючи із першого календарного дня, наступного за днем повернення кредиту. Починаючи із третього дня порушення строків повернення кредиту штраф встановлюється у розмірі 2,98% від суми кредиту за кожний день порушення строків та нараховується виходячи із фактичного числа календарних днів такого порушення. Нарахування штрафів здійснюється в момент остаточного розрахунку, до цього моменту вони вважаються прогнозованими. Штраф є засобом відповідальності позичальника та нараховується окремо від процентів за користування кредитом.
Відповідач разом із договором споживчого кредиту підтвердила свою згоду на вищезазначені умови підписавши договір, а також анкету-заяву позичальника фізичної особи від 11.12.2018.
Позивач виконав свої зобов`язання за даним кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордера від 11.12.2018 (а.с. 14).
Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань допустив заборгованість, яка згідно розрахунку позивача станом на 07.12.2021 становить 39 017,50 грн. та складається з таких сум: заборгованість по тілу 4000,00 грн.; заборгованість по відсоткам 1 740,00 грн.; заборгованість по строченим відсоткам 10 800,00 грн.; заборгованість по нарахованим та несплаченим штрафним санкціям 21 377,60 грн.; 3% річних від простроченої суми 349,50 грн.; інфляційне збільшення боргу: 750,40 грн.
Згідно з копією протоколу №05/07/2019-1 від 05.07.2019 зборів учасників ТОВ «Менеджмент інвестицій», зупинено нарахування відсотків та штрафів у зв`язку з настанням 180-денного строку простроченої заборгованості з 08.07.2019 по договору споживчого кредиту фізичної особи ОСОБА_1 №2389-18/СК; сформовано страховий резерв по вказаному договору споживчого кредиту (а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов`язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).
Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Підпунктом 3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Як встановлено судом, з боку відповідача було допущено порушення умов виконання зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості, тому порушені права позивача підлягають поновленню в обраний в даному позові спосіб (ст. 16 ЦК).
Як свідчать матеріали справи розмір штрафу, який нараховано позивачем згідно умов договору відповідачеві становить 21 377,60 грн., що значно перевищує розмір збитків, який складається із заборгованості за кредитом (тіла кредиту) у розмірі 4000,00 грн. та процентів, нарахованих за період дії договору з 11.12.2018 по 08.01.2019 в розмірі 1740,00 грн., що разом складає - 5740,00 грн.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зазначене положення ч. 3 ст. 551 ЦК України дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Такого висновку дійшли Верховний Суд України, зокрема у постанові від 4 листопада 2015 року у справі N 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі N 703/1181/16-ц.
З огляду на викладене, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру штрафу до розміру збитків, що становить 5740,00 грн.
З урахуванням вищенаведеного наявні підстави для задоволення позовних вимог у частковому обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, яка станом на 07.12.2021, становить 23 379, 90 грн. та складається з: 4000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 1740,00 грн. - заборгованість по відсоткам, 10800,00 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 5740,00 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим штрафним санкціям, 349,50 грн. - 3% річних від простроченої суми, 750,40 грн. - інфляційне збільшення боргу.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, беручи до уваги, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір за подання позову пропорційно до задоволених вимог, що становить 1 361,20 грн. ( 2270,00 х 23 379, 90: 39 017,50), решту судового збору слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 623- 625, 638, 1049, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» (прос. Дмитра Яворницького, 22, м. Дніпро, 49027, ЄДРПОУ - 36295902) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» заборгованість за договором споживчого кредиту станом на 07.12.2021 у розмірі 23 379, 90 грн., яка складається з: 4000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 1740,00 грн. - заборгованість по відсоткам, 10800,00 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 5740,00 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим штрафним санкціям, 349,50 грн. - 3% річних від простроченої суми, 750,40 грн. - інфляційне збільшення боргу.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 361,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Світлана ШПОРТУН
Суд | Липовецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 103646990 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них споживчого кредиту |
Цивільне
Липовецький районний суд Вінницької області
Шпортун С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні