Рішення

від 24.01.2022 по справі 759/22467/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22467/21

пр. № 2/759/1057/22

25 січня 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря Проневич В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Левчука С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІАКТІНА» про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІАКТІНА» про стягнення матеріальної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він під час дорожньо-транспортної пригоди, в якій був винний водій автомобіля, належного відповідачу, його автомобілю було завдано шкоду в розмірі 28013,37 грн. Ремонт автомобіля було повністю оплачено позивачем. Страховою компанією було відшкодовано позивачу 19 222,37 грн. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача різницю між сумою нанесених збитків та сумою виплати страхового відшкодування в розмірі 8809,00 грн та сплачену суму судового збору в розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що транспортний засіб - автомобіль марки «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «БІАКТІНА». Представник позов визнав, вказував, що проти позовних вимог з урахуванням їх обґрунтування не заперечує, про наслідки визнання позову йому було повідомлено.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 18.12.2020, приблизно о 15 год. 55 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Renault » д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві по вул. Кільцева дорога (мийка SELF) залишила транспортний засіб на дорозі не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, в результаті чого здійснила наїзд на автомобіль марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20.01.2021, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто, винною в пошкодженні транспортного засобу «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 .

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу підтверджується, що транспортний засіб «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 .

Позивачем доведено, що загальна вартість ремонту автомобіля марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 становила 28 031,37 грн, що підтверджується рахунком №ВДиС-0071517 від 29.12.2020, актом виконаних робіт №ВДиС-003270 від 25.02.2021.

Вартість ремонту було повністю сплачено ОСОБА_1 , що підтверджується квитанціями від 14.01.2021 та від 26.02.2021.

Відповідальність водія автомобіля марки «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» згідно з полісом ОСЦПВ №АО/4269339 від 15.01.2020.

За результатами розгляду матеріалів щодо дорожньо-транспортної пригоди Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» було виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в загальному розмірі 19222,37 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що законодавцем встановлена презумпція вини завдавача шкоди, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкода була завдано не з його вини. При цьому потерпілий повинен надати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 3 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі статті 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму.

У даному випадку, різниця між витраченими грошовими коштами на ремонт автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням складає 8809,00 грн.

Відповідач проти обставин, представник відповідача позовні вимоги визнав, відтак, позов підлягає задоволенню.

Окрім того, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. При цьому, у даному випадку положення ст.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки визнання позову відбулось після початку розгляду справи по суті

Керуючись ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79- 83, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІАКТІНА» про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІАКТІНА» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 8809,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІАКТІНА» на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 07.02.2022 у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІАКТІНА» Каменчук Олена Сергіївна (місцезнаходження: м. КИїв, вул. Хвойки Вікентія, буд. 18/14, ЄДРПОУ: 41222511).

Суддя Ю.В. Войтенко