Ухвала

від 24.02.2022 по справі 442/7015/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/7015/15-ц Головуючий у 1 інстанції Івасівка А.П.

Провадження № 22-ц/811/1109/21 Доповідач в 2-й інстанції Мікуш Ю. Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар :Савчук Г.

розглянувши без участі учасників цивільну справу № 442/7015/15 за апеляційною скаргою особи, що не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 правонаступником якого є ОСОБА_3 до Рибницької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Рибнинської сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання за ним право власності на житловий будинок, що по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову, покликається на те, що проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 . Вказаний будинок було побудовано ще в 1965 році. Згідно запису в господарських книгах Рибницької сільської ради він є власником вказаного будинковолодіння. Згідно технічного паспорта Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, житловий будинок АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат площею 9,5кв.м., загальна площа складає 53,6 кв.м., житлова 34, 3 кв.м.. Дані про реєстрацію вказаного будинковолодіння в КП ЛОР « Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» відсутні. Через відсутність правовстановлюючих документів на будинок не має змоги приватизувати земельну ділянку для обслуговування будинку, оформити субсидії.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2015 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 34,3 кв.м. що по АДРЕСА_1 .

Рішення суду оскаржила особа, що не брала участі у справі ОСОБА_1 .. В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуваним рішенням порушуються її права, оскільки внаслідок незаконного визнання за позивачем права власності на будинок ним було приватизовано земельну ділянку для обслуговування цього будинку, а також частину єдиного можливого проходу та проїзду до належної їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0493 га, кадастровий номер 4621286500:02:001:0067, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Стверджує, що з 2016 року внаслідок дій позивача вона фактично позбавлена будь-якого доступу до належної їй земельної ділянки. Зазначає, що про дану справу їй стало відомо лише в лютому 2021 року з сайту суду, а зі змістом рішення вона ознайомилась 24 лютого 2021 року, копія рішення у встановленому законом порядку отримана її авдокатом Паращаком Н.Б. 02 березня 2021 року. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) правонаступник позивача ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю, оскільки права апелянта ОСОБА_1 зазначеним рішенням суду не порушуються, жодного правового зв`язку між правами, свободами та інтересами ОСОБА_1 та речовими правами на спірний об`єкт нерухомого майна не існує. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Паращака Н.Б. надійшло клопотання про відкладення судового засідання на інший час та день, однак таке колегією суддів не задоволено.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її: 1) право, 2) інтерес, 3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

За таких обставин, судове рішення, оскаржуване не залученою до справи особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 237/6159/18.

Матеріалами справи встановлено, що згідно господарських книг Рибницької сільської ради Дрогобицького району будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 , рік побудови будинку -1965 (а.с.8).

Згідно даних технічного паспорту КП ЛОР «Дрогобицького МБТІ та ЕО» від 30.09.2015 року загальна площа будинку становить 53,6 кв.м., а житлова 34,2 кв.м. Рік побудови будинку 1965(а.с. 4-7).

Відповідно до Договору дарування від 22 березня 2018 року ОСОБА_2 подарував житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку АДРЕСА_2 на якій розташований зазначений житловий будинок ОСОБА_3 . Цільове призначення земельної ділянки-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.71-74).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 04 липня 2018 року, видане виконавчим комітетом Рибницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, актовий запис № 09.

Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного суду від 27.09.2021 року правонаступником позивача ОСОБА_2 визнано ОСОБА_3 , яку залучено до участі у справі на стороні позивача.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів не вбачається, яким саме чином ухвалене рішення суду першої інстанції впливає на права, інтереси та/або обов`язки апелянта ОСОБА_1 і які несприятливі наслідки є для неї з огляду на те, що позивач ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на житловий будинок, самостійних майнових прав (претензій) на які апелянт не заявляла і до складу осіб- членів домогосподарства, які проживають чи проживали у спірному житловому приміщені, не належала.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує особа, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав та інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Із змісту оскаржуваного судового рішення не встановлено, яким чином порушені права, інтереси та обов`язки апелянта.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2015 року у справі № 442/7015/15-ц, яким визнано право власності ОСОБА_2 на житловий будинок на АДРЕСА_1 , начебто, легалізовано право на незаконно споруджений будинок в межах природоохоронної берегової смуги річки, слід зазначити, що такі є лише припущеннями про існування обставин, на які вказує ОСОБА_1 (самовільне будівництво в межах природоохоронної берегової смуги), не підтвердженими належними і допустимими доказами. Окрім цього, питання будівництва житлового будинку на земельній ділянці природоохоронної зони чи в іншому місці є компетенцією органу місцевого самоврядування, а не окремої фізичної особи.

Житловий будинок АДРЕСА_1 побудований у 1965 році - у період до прийняття нормативно-правових актів з питань охорони навколишнього природного середовища у частині захисту земель водного фонду (Водного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 08 травня 1996 року «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них»).

Стосовно аргументів скаржниці про те, що внаслідок прийняття Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області рішення від 04 листопада 2015 року у справі № 442/7015/15-ц про визнання права власності ОСОБА_2 на житловий будинок на АДРЕСА_1 незаконно приватизовано земельну ділянку, до якої включено частину єдиного проходу та проїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що оскаржуваним судовим рішенням питання набуття прав на земельну ділянку не вирішувалося та таке може бути предметом судового спору в іншому позовному провадженні.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Приймаючи до уваги, викладені обставини, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з апеляційною скаргою, будь-яких належних та допустимих доказів того, що оскаржуваними судовими рішеннями порушені її права не надала.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: п.3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 362ч.1 п.3; 383; 384; 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, що не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 правонаступником якого є ОСОБА_3 до Рибницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк